Ухвала

від 15.01.2024 по справі 911/288/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/288/13-г

за заявою Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1)

про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у справі

за позовом Заступника прокурора Київської області (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2) в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) та Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Благовісне (08022, Київська обл., Макарівський р-н, с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 1Б)

про стягнення 3027128,93 грн.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Невечера С.А.

Представники сторін:

прокурор: Галась О.М., посвідчення № 069067;

від позивача 1: не з`явився.

від позивача 2: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. у справі № 911/288/13-г за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду до Товариства з обмеженою відповідальністю Благовісне про стягнення 3027128,93 грн. позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Благовісне на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду 1768744,80 грн. штрафу.

На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду Київської області було видано відповідний наказ від 31.01.2014 р.

22.12.2023 р. до Господарського суду Київської області через систему Електронний суд від Аграрного фонду надійшла заява б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) про видачу дубліката наказу від 31.01.2014 р. у даній справі та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2023 р. заяву Аграрного фонду б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) в частині поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 911/288/13-г було призначено на 15.01.2024 р.

У судовому засіданні 15.01.2024 р. прокурор підтримувала заяву Аграрного фонду б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) в частині вимоги про видачу дубліката наказу від 31.01.2014 р. у даній справі, щодо вимоги про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання зазначала, що вказаний строк пред`явлення наказу до виконання на даний час не сплив, оскільки його перебіг переривався пред`явленням даного наказу до виконання.

Представники боржника (відповідача), стягувача (позивача 2) та позивача 1 у судове засідання 15.01.2024 р. не з`явилися. Водночас, про розгляд заяви усі учасники процесу були повідомлені належно.

Згідно зі ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши матеріали вказаної заяви, заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку, що заява Аграрного фонду б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) про видачу дубліката наказу від 31.01.2014 р. у даній справі та поновлення строку для його пред`явлення до виконання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

31.01.2014 р. на виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2013 р. у справі № 911/288/13-г був виданий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Благовісне на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду 1768744 грн. 80 коп. штрафу.

З матеріалів заяви слідує, що з 08.12.2015 р. по 28.01.2022 р. на виконанні у Макарівському відділі державної виконавчої служби в Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП № 49400000 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області, виданого 31.01.2014 р. у справі № 911/288/13-г, про стягнення з ТОВ Благовісне на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрного фонду 1768744,80 грн штрафу. Так, 08.12.2015 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що було повідомлено боржника та стягувача. 08.12.2015 р., 03.02.2016 р., 15.08.2016 р., 18.09.2020 р., 03.02.2021 р. державним виконавцем вчинялися виконавчі дії, спрямовані на виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/288/13-г від 31.01.2014 р.

28.01.2022 р. державним виконавцем Макарівського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIІI у зв`язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

Обґрунтовуючи звернення до суду, стягувач зазначає, що станом на 21.12.2023 р. він не отримував ані наказ суду, ані постанову про повернення виконавчого документа від 28.01.2022 р., у зв`язку з чим Аграрний фонд позбавлений можливості пред`явити до виконання наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/288/13-г від 31.01.2014 р. та, відповідно, виконати рішення суду від 16.12.2013 р. у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Поряд з цим, згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи Шмалько проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У п. 1 ч. 2 цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У даній справі виконавчий документ було пред`явлено стягувачем до примусового виконання до Макарівського відділу державної виконавчої служби в Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження було відкрито 08.12.2015 р.

Зважаючи на це, відповідно до ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання перервався.

Водночас, 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIІI, яким було збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч.ч.1, 2 ст.12 цього Закону).

У п. 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 р. Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 р., та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 р. (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 р. у справі № 922/3137/15, від 26.12.2019 р. у справі № 10/339/10).

Таким чином, на наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/288/13-г від 31.01.2014 р., з урахуванням положень п. 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, поширюється збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років.

Щодо початку відліку строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі його повернення стягувачу суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (у редакції, чинній на час звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу та поновлення строку пред`явлення його до виконання і розгляду цієї заяви судом) містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII).

У ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII унормовано початок відліку строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі його повернення. Зокрема, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення з дня його повернення (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 р. у справі № 916/922/16).

Як зазначалось вище, 28.01.2022 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIІI.

Таким чином, перебіг трирічного строку пред`явлення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/288/13-г від 31.01.2014 р. до примусового виконання розпочався з дня його повернення стягувачу, а саме з 28.01.2022 р., та спливає, відповідно до приписів ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (у редакції, чинній на час розгляду заяви), 28.01.2025 р., а відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви Аграрного фонду б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) в частині поновлення строку для пред`явлення наказу суду до виконання, оскільки зазначений строк на даний час не сплив.

Поряд з цим, відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 р. у справі № 24/262, від 03.08.2020 р. у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 р. у справі № 19/093-12 та ін.).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Дослідивши матеріали заяви та враховуючи, що наказ Господарського суду Київської області у справі № 911/288/13-г від 31.01.2014 р. було втрачено, строк пред`явлення наказу суду після переривання з дня його повернення встановлений до 28.01.2025 р., суд дійшов висновку, що Аграрним фондом дотримано вимог пп. 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, і його заява б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) в частині видачі дубліката наказу від 31.01.2014 р. у даній справі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 327, 329, пп. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Аграрного фонду б/н від 21.12.2023 р. (вх. № 10119 від 22.12.2023 р.) про видачу дубліката наказу від 31.01.2014 р. у даній справі та поновлення строку для його пред`явлення до виконання задовольнити частково.

2. Видати стягувачу дублікат наказу Господарського суду Київської області від 31.01.2014 р. у справі № 911/288/13-г.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Ухвалу надіслати учасникам провадження.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 22.01.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна