ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2024м. ХарківСправа № 922/3837/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Пономар Є. А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ (адреса: 01024, м.Київ, вул.Євгена Чикаленка, 42/4) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Прогрес", м.Вовчанськ, Харківська обл. (адреса: 61001, м. Харків, а/с 2411), 2. ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про та зустрічним позовом №1 до про зустрічним позовом №2 до про зустрічним позовом №3 до про стягнення 5006848,78 грн ОСОБА_1 , Харків Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим ОСОБА_1 , м.Харків Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" м.Вовчанськ, Харківська обл Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м.Київ визнання недійсними договори про зміни за участю представників:
позивача - Пономарь С.Г. (адвокат, довіреність №16200/155 від 17.08.2023 року);
відповідача-1 - Розумна О.О. (самопредставництво згідно з витягом);
відповідача-2 - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
29.08.2023 року позивач - Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Прогрес" та ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути солідарно заборгованість за договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 з подальшими змінами та доповненнями та за договором про надання банківських послуг №26/2021 від 26.04.2021 з подальшими змінами та доповненнями, у загальному розмірі 5560288,78 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року позовну заяву залишено без руху.
11.09.2023 року представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№24495).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі №922/3837/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.10.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 07.11.2023.
26.10.2023 року представник відповідача-1 надав до суду заяву (вх.№29282) про ознайомлення з матеріалами справи.
01.11.2023 року позивач надав до суду заяву (вх.№29852) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у загальному розмірі 5006848,78 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№29852 від 01.11.2023) та постановлено подальший розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
07.11.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим.
Протокольною ухвалою суду від 07.11.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.11.2023 року.
10.11.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх.№30746) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання договору поруки № 26/2021-П від 26.04.2021 припиненим.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/3837/23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання договору поруки № 26/2021-П від 26.04.2021 припиненим прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/3837/23.
14.11.2023 року представник відповідача-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№31065).
15.11.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява (вх.№31353 від 15.11.2023) про визнання недійсними з моменту укладення Договір про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017.
15.11.2023 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх.№31665).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 року залишено без руху зустрічну позовну заяву (вх.№31353 від 15.11.2023).
21.11.2023 року позивач електронною поштою надав до суду заяву (вх.№31822), в якій просить суд повернути без розгляду зустрічну позовну заяву про визнання договорів про зміну недійсними, така сама заява надійшла до суду поштою (вх.№31946 від 21.11.2023).
21.11.2023 року позивач електронною поштою надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№31825), така саме відповідь на відзив на позовну заяву надійшла до суду поштою (вх.№31945 від 21.11.2023).
22.11.2023 року позивач електронною поштою надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву №1 про визнання договору поруки припиненим (вх.№32060).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2023 року повернуто без розгляду клопотання представника ТОВ Агрофірма "Прогрес" Розумної Оксани Олександрівни про призначення комплексної судової експертизи (вх.№31665 від 15.11.2023). Залишено без розгляду відзив на позовну заяву (вх.№31665 від 15.11.2023) представника ТОВ Агрофірма "Прогрес" Розумної Оксани Олександрівни.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2023 року залишено без розгляду відзив на зустрічну позовну заяву №1 (вх.№32060 від 22.11.2023) представника Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк".
27.11.2023 року представник відповідача-1 надав до суду клопотання (вх.№32374) про призначення у справі №922/3837/23 судової технічної експертизи.
27.11.2023 року представник відповідача-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№32384), в якому просить суд поновити строк на подання відзиву, долучити відзив до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позовних вимог АТ "Креді Агріколь Банк" щодо стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №26/2021 від 26.04.2021 в сумі 18390,13 грн., що складається з відсотків за період з 01.08.2023 до 22.08.2023 в сумі 7045,22 грн; відсотків за період з 26.06.2023 по 02.07.2023 в сумі 2058,04 грн; відсотків за період з 03.07.2023 по 31.07.2023 в сумі 9286,87 грн. Відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» щодо стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 в сумі 637492,72 грн., що складається з відсотків за період з 01.08.2023 по 22.08.2023 в сумі 51339,04 грн.; відсотків за період з 01.12.2022 по 31.07.2023 в сумі 518724,97 грн.; 3% річних в сумі 4470,76 грн.; інфляційних втрат в сумі 2463,53грн.; інфляційних втрат в сумі 60494,42 грн.
27.11.2023 року представник позивача надав до суду пояснення на зустрічну позовну заяву про визнання припиненим договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 року, в яких просить суд відмовити повністю в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання припиненим Договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 року.
27.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" надало до суду заяву про усунення недоліків (вх.№32449).
27.11.2023 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№32454), в якому просить суд направити на адресу АТ "Креді Агріколь Банк" копію зустрічної позовної заяви з додатками про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2017 припиненим. Продовжити строк на подання відзиву на зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2017 припиненим.
27.11.2023 року позивач надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки припиненим (вх.№32509), в якому просить відмовити повністю в задоволенні зустрічного позову.
Протокольною ухвалою суду від 28.11.2023 року відкладено підготовче засідання на 05.12.2023 року та запропоновано позивачу за первісним позовом направити до суду оригінали договорів для огляду.
28.11.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим (вх.№32602), в якому просить відмовити повністю в задоволенні зустрічного позову.
28.11.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду заперечення на клопотання від 25.11.2023 року про призначення комплексної судової експертизи (вх.№ 32603), в якому просить повернути клопотання про призначення комплексної судової експертизи від 25.11.2023 року без розгляду.
28.11.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду відповідь на відзив від 25.11.2023 року на позовну заяву, в якому просить суд повернути відзив на позовну заяву без розгляду, та вирішити справу за наявними матеріалами.
28.11.2023 року представник відповідача-1 за первісними позовом надав до суду клопотання (вх.№32614) про відкладення підготовчого засідання.
29.11.2023 року представник відповідача-1 за первісним позовом надав до суду клопотання (вх.№32726) про призначення судової технічної експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, на вирішення експертам поставити наступні питання:
- чи виготовлені сторінки Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?
- чи виготовлені сторінки Договору про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?
- чи виготовлені аркуші Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 на папері однієї групи (класу)?
- чи належать аркуші паперу, на яких надрукований Договір про зміну №10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017, до різних партій випуску ?
- чи виготовлені аркуші Договору про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 на папері однієї групи (класу)?
- чи належать аркуші паперу, на яких надрукований Договір про зміну №11 від 10.1.2022 до Договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017, до різних партій випуску ?
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2023 року зустрічний позов ТОВ Агрофірма "Прогрес" до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсними з моменту укладання Договір про зміну №10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та договір про зміну №11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №922/3837/23.
30.11.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання припиненим договору поруки №26/2021-П від 26.04.2017 року (вх.№32884), в якому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.
30.11.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду клопотання (вх.№32888), в якому простить суд витребувати у адвоката Розумного Максима Вікторовича оригінал (для огляду в судовому засіданні) та копію (для долучення до матеріалів справи) договору між адвокатом Розумним Максимом Вікторовичем та Калашніковим Юрієм Миколайовичем про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №31 від 2023-10-30 р., для перевірки повноважень адвоката.
04.12.2023 року відповідач-1 за первісним позовом надав до суду клопотання (вх.№33087) про витребування доказів.
04.12.2023 року представник відповідача-2 (позивача за зустрічним позовом №№1,2) надав до суду клопотання (вх.№33091), в якому зазначає, що під час написання прохальної частини зустрічної позовної заяви №2 було допущено технічну описку та невірно зазначено дату Договору поруки, що оскаржується ОСОБА_1 , а саме: замість вірного зазначення "Договір поруки № 26/2021-П від 26.04.2021" було помилково вказано "Договір поруки № 26/2021-П від 26.04.2017", з урахуванням викладеного, просить вважати другий пункт прохальної частини зустрічної позовної заяви викладеним в наступному вигляді: Визнати Договір поруки № 26/2021-П від 26.04.2021, укладений між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , припиненим з 29.04.2021.
Протокольною ухвалою суду від 05.12.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом (вх.№32888 від 30.11.2023) про витребування доказів, долучено до матеріалів справи клопотання відповідача-1 за первісним позовом про витребування доказів та призначення експертизи, задоволено клопотання відповідача-1 про відкладення, відкладено підготовче засідання на 12.12.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.12.2023 року виправлено описку в ухвалах Господарського суду Харківської області від 13.11.2023, 24.11.2023, 29.11.2023 року по справі №922/3837/23, зазначивши вірну дату договору поруки №26/2021-П - 26.04.2021.
12.12.2023 року позивач за первісним позовом надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву від 15.11.2023 року про визнання договорів про зміну недійсними (вх.№34151).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" про призначення у справі судової технічної експертизи (вх.32726 від 29.11.2023), відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" про витребування доказів (вх.№33087від 04.12.2023).
Протокольною ухвалою суду від 12.12.2023 року відкладено підготовче засідання на 18.12.2023 року.
Протокольною ухвалою суду від 18.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.12.2023 року.
25.12.2023 року відповідач-1 за первісним позовом надав до суду відповідь на відзив (вх.№35438), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відповіді на відзив, встановлені судом, та поновити їх. Долучити відповідь на відзив до матеріалів справи. Визнати недійсними з моменту укладення Договір про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017. Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобов`язати АТ «Креді Агріколь Банк» повернути на адресу ТОВ Агрофірма «Прогрес» отримані на виконання недійсних правочинів грошові кошти в сумі 413091,24 грн. Крім того, на підставі ч.6 ст.91 ГПК України витребувати у АТ «Креді Агріколь Банк» оригінали Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну №11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2023 року задоволено клопотання ТОВ "Агрофірма "Прогрес" про витребування оригіналів договорів (вх.№35438 від 25.12.2023). Витребувано у АТ "Креді Агріколь Банк" оригінали Договору про зміну №10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну №11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017. За власною ініціативою витребувано у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали всіх доказів, копії яких надано до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог (копії кредитних договорів з договорами про зміни, договори поруки, вимоги). Відкладено судове засідання на 09.01.2024 року.
08.01.2024 року відповідач-2 за первісним позовом надав до суду клопотання (вх.№464) про розгляд справи за його відсутності.
09.01.2024 року позивач на первісним позовом надав до суду пояснення (вх.№582) щодо витребуваних судом документів, в яких повідомив, що після подачі позовної заяви декілька разів змінювались архіви та місця зберігання оригіналів кредитних справ вивезених банком з відділень, які знаходились поблизу місць проведення бойових дій. Оригінали договорів, які були укладені Позивачем з ТОВ Агрофірма «ПРОГРЕС» зберігались в архівах спочатку в м. Харкові, потім в архіві м.Одеси, потім архіві м.Києва, зараз в архіві м.Бровари. На дату подачі позовної заяви, оригінали Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017 року були наявні. Копії договорів долучені до матеріалів справи. В результаті переміщення великої кількості оригіналів документів, які банк зберігає в архіві, відбулась плутанина в реєстрах та номерах коробів, загальна кількість яких налічує більше 26000 шт. В результаті, станом на поточну дату банк не може відшукати в архівах оригінали Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну №11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017. Станом на 09.01.2024 року Позивач фізично не зможе надати вище зазначені оригінали договорів про зміну по незалежним від Позивача обставинам.
09.01.2024 року позивач на первісним позовом надав до суду заяву (вх.№565) про застосування строку позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у зустрічному позові ОСОБА_1 про визнання припиненим договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 року.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 09.01.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 16.01.2024 року.
09.01.2024 року позивач за первісним позовом надав до суду оригінали документів, окрім договорів про зміни №10 та №11, на вимогу ухвали суду від 26.12.2023 року (вх.№625).
11.01.2024 року позивач за первісним позовом надав до суду заяву про повернення оригіналів документів (вх.№897).
15.01.2024 року відповідач-2 за первісним позовом надав до суду додаткові пояснення поручителя щодо первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви. В наданих додаткових поясненнях останній зазначає, що на момент укладення Договору № 28/2017-П діяла наступна редакція частини 4 ст.559 ЦК України: порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом. З урахуванням викладеного відповідач-2 за первісним позовом, просить відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Креді Агріколь Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 в сумі 637 492,72 грн., що складається з відсотків за період з 01.08.2023 по 22.08.2023 в сумі 51 339,04 грн.; відсотків за період з 01.12.2022 по 31.07.2023 в сумі 518 724,97 грн.; 3% річних в сумі 4 470,76 грн.; інфляційних втрат в сумі 2 463,53 грн.; інфляційних втрат в сумі 60 494,42 грн. та визнати Договір поруки № 28/2017-П від 19.06.2017 припиненим.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 16.01.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 17.01.2024 року.
У судовому засіданні 17.01.2024 представник АТ «Креді Агріколь Банк» підтримав первісні позовні вимоги, просив первісний позов задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовів №№1,2,3 заперечував.
Представник ОСОБА_1 у судове засідання 17.01.2024 року не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник ТОВ Агрофірма "Прогрес" в судовому засіданні проти первісного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити. При цьому наполягав на задоволенні зустрічних позовів №№1,2.3.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.06.2017 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - Банк, Позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ПРОГРЕС» (надалі - Клієнт, Позичальник, Відповідач-1) було укладено Договір про надання банківських послуг № 28/2017, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір/Договір), за умовами якого Позичальнику було надано кредитні кошти у гривні (надалі - Кредит), що складає 4774665,38 гривень з фіксованою процентною ставкою за користування Кредитом 11,65% річних.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені Договором відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.
Як стверджує позивач, 10.11.2022 року між Банком та Позичальником укладено Договір про зміну № 11 до Кредитного договору, яким внесені зміни зокрема у п. 14.2. Договору.
За умовами п. 14.2. визначено умови надання відновлювальної кредитної лінії для Клієнта:
Кредитна лінія відновлювальна
залежно від періоду Ліміт Банківської послуги становить:
період:
з дати набрання чинності лімітом банківської послуги по 30.11.2022 року розмір ліміту банківської послуги 6300000,00 грн
з 01.12.2022 року 0,00 грн.
Незважаючи на зазначене, загальна заборгованість клієнта за банківськими послугами, наданими відповідно до п.14.1, п.14.2 Договору не повинна перевищувати UАН 7000000,00.
Дата набрання чинності Лімітом Банківської послуги: 26.03.2021, дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги: 30.11.2022, включно.
Сторонами погоджено тип і розмір процентної ставки: змінювана процентна ставка (далі - Базова процентна ставка або БПС), що розраховується з застосуванням наступної формули:
БПС = Індекс UIRD (Зm) + 7,0%річннх
Сторони домовилися, що у разі, коли розмір Базової процентної ставки, визначений відповідно до формули вище, становитиме розмір, що перевищує 30% річних, Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (далі - Максимальна процентна ставка).
Терміни, що використовуються для цілей надання Банківської послуги відповідно до цього пункту Договору:
Дата визначення Індексу UIRD (Зm) - «26» березня 2021 року та в подальшому «01» січня, «01» квітня, «01» липня та «01» жовтня або в разі якщо відповідна дата не є Банківським днем, то перший Банківський день, що слідує за такою датою. В разі якщо Індекс UIRD (Зm) на Дату визначення Індексу UIRD (Зm) не розрахований, Індексу UIRD (Зm) надається значення встановлене на попередній день, коли такий Індекс UIRD (Зm) було розраховано.
Дата корегування Індексу UIRD (Зm) - відносно Банківської послуги за Договором означає «01» січня, «01» квітня, «01» липня та «01» жовтня або в разі якщо відповідна дата не є Банківська днем, то перший Банківський день, що слідує за такою датою.
Індекс UIRD (3m) - UIRD (Зm). Розмір Індексу UIRD (Зm) фіксується у Дату визначення Індекс UIRD (Зm) і застосовується при розрахунку процентів до Дати корегування Індексу UIRD (Зm) (не включаючи такий день).
UIRD (3m) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, який є змінною складовою процентної ставки та застосовується дня визначення загального розміру процентної ставки. UIRD розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок двадцяти найбільших за розміром депозитного портфелю фізичних осіб українських банків при прийнятті такими банками за договором банківського вкладу від фізичної особи (вкладника) або для грошових коштів (вкладу) в валюті гривня строком на три місяці на умовах повернення таких грошових коштів (вкладу) та сплати процентів на такі грошові кошти (вклад) після спливу такого тримісячного строку; визначається на п`ятнадцяту годину рівно за київським часом згідної даними інформаційної системи REUTERS (http://ww.reuters.corn) та/або даних сайті Національного банку України (httn://ww, bank.tzov.ua) на відповідну дату.
Сторони домовилися, що для цілей підпункту «Проценти» пункту 3 Договору (в частиш змінюваної процентної ставки) під терміном «Індекс», «Дата визначення Індексу» та «Даті корегування Індексу» також розуміється термін «Індекс UIRD (Зm)», «Дата визначення Індексі UIRD (Зm)» та «Дата корегування Індексу UIRD (Зm)» відповідно.
Розмір UIRD (Зm) станом на першу Дату визначення Індексу UIRD (Зm) 7,3 % річних.
Розмір Базової процентної ставки протягом періоду з першої Дати визначення Індексу UIRI (Зm) до першої Дати корегування Індексу UIRD (Зm), якщо інше не передбачено Договором: 14,3 % річних.
Особливості порядку сплати процентів за користування Кредитом: за умови відсутності обставин або подій, що мають наслідком втрату або призупинення права на отримання Компенсації процентів. Клієнту встановлюється наступний порядок оплати процентів за користування Кредитом:
У випадку отримання Клієнтом права на Компенсацію процентів, сплата процентів за користування Кредитом за Договором здійснюється Фондом:
- з Дати набрання чинності Лімітом Банківської послуги та на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни (далі разом - «Період Карантину») - в розмірі БПС,
- Починаючи з наступного дня включно, що слідує за Періодом Карантину - в розмірі БПС мінус 7% річних,
шляхом списання Банком коштів у необхідній сумі з Рахунку ескроу на рахунок Банку для виконання Боргових зобов`язань, реквізити якого письмово повідомлені Банком Клієнту (далі - рахунок для виконання Боргових зобов`язань), якщо інше не передбачено умовами Договору.
Компенсація процентів надається Клієнту з метою зниження його фактичних витрат на сплату БПС до рівня:
- 0% річних - до останнього дня Періоду Карантину включно;
- 7% річних - починаючи з наступного дня включно, що слідує за Періодом Карантину (далі разом або окремо - Компенсаційна процентна ставка).
Компенсаційна процентна ставка застосовується за Кредитом Клієнта до Дати припинення чинності Лімітом Банківської послуги (дати погашення), якщо інше не передбачено умовами Договору.
Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у строки/терміни оплати процентів, передбачені в пункті 3 Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору.
У випадку надходження Компенсації процентів на Рахунок ескроу за Період відсутності коштів, Банк протягом 2 Банківських днів з дати надходження необхідної суми Компенсації процентів на Рахунок ескроу перераховує відповідні кошти в рахунок сплати процентів за користування Кредитом, нарахованих протягом Періоду відсутності коштів (за наявності у Клієнта права на Компенсацію процентів), на рахунок для виконання Боргових зобов`язань або на будь-який поточний рахунок Клієнта в Банку (включаючи поточний рахунок Клієнта, що зазначений в Договорі), якщо Клієнт самостійно сплатив нараховані проценти за користування Кредитом протягом Періоду відсутності коштів.
На вимогу Клієнта Банк надає інформацію щодо наявності чи відсутності на Рахунку ескроу суми Компенсації процентів, необхідної і достатньої для сплати процентів за користування Кредитом за відповідний звітний місяць.
Клієнт засвідчує та гарантує, що Клієнт забезпечить сплату суми процентів за користування Кредитом у розмірі БПС шляхом перерахування необхідної суми коштів на рахунок для виконання Боргових зобов`язань у випадку порушення Клієнтом умов Програми або у випадку встановлення Банком та/або Фондом фактів подання Клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь Клієнта у Програмі та/або ненадання Клієнтом інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання Клієнтом Кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо Період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки у разі припинення фінансування Програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки.
У разі якщо Період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль, Клієнт зобов`язаний, про що Банк повідомляє Клієнта, до п`ятого числа місяця наступного за Періодом відсутності коштів тривалістю понад 6 місяців перерахувати кошти в рахунок сплати процентів за користування Кредитом, нарахованих протягом Періоду відсутності коштів, на рахунок для виконання Боргових зобов`язань (якщо Клієнт самостійно не сплатив нараховані проценти за користування Кредитом протягом Періоду відсутності коштів).
Згідно з п.3 Договору Проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості Клієнта за Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п`яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування.
19.06.2017 року з метою належного виконання зобов`язань за Договором, між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель) укладено Договір поруки №28/2017-П (надалі - Договір поруки 1), згідно з умовами якого Поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя.
Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору (основне зобов`язання), а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Борговим зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань.
Як стверджує позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав клієнту в користування грошові кошти за кредитами в межах суми ліміту в 6300000,00 грн, натомість, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, Клієнт та Поручитель не виконали Боргові зобов`язання в частині сплати процентів за користування грошовими коштами, як то визначено умовами Розділів 3 та 14 Договору.
26.04.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - Банк) та Товариством з обмежено відповідальністю Агрофірма «ПРОГРЕС» (надалі - Клієнт, Позичальник, Боржник, відповідач-1) було укладено Договір про надання банківських послуг № 26/2021 з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір 2/Договір 2), за умовами якого Позичальнику було надано кредитні кошти у гривні (надалі - Кредит 2), що складає 2962400,00 грн.
Відповідно до умов Договору 2 у редакції Договору про зміну № 1 від 29.04.2021 року, Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені Договором відносно такої Банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.
Так, у відповідності до п. 14.1. Договору Банком надано на вимогу Клієнта Банківську послугу, а саме - кредитна лінія невідновлювальна в розмірі 2962400,00гривень під 14,17% річних для придбання автоматичної висікальної машини з функцією видалення облоя ТD800S, строком до 31.12.2025 року.
За умовами п. 14.1. визначено умови надання невідновлювальної кредитної лінії для Клієнта в сумі 2 962 400,00 гривень до 31.12.2025 включно.
Для Суми Рефінансування заборгованості з Дати Рефінансування заборгованості - змінювана процентна ставка (далі - Базова процентна ставка або БПС), що розраховується з застосуванням наступної формули:
БПС = Індекс UIRD (Зm) + 7,00%річних
Сторони домовилися, що у разі, коли розмір Базової процентної ставки, визначений відповідно до формули вище, становитиме розмір, що перевищує 11,50% річних, Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 11,50 % річних (далі - Максимальна процентна ставка), при цьому починаючи з однієї з дат, що настане раніше:
- дати, що є наступною після закінчення періоду здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (СОVID- 19)або
- дати вступу в силу нормативно-правового акту, яким буде відмінена заборона підвищення процентної ставки за кредитним договором - розмір Максимальної процентної ставки становитиме 30% річних.
Терміни, що використовуються для цілей надання Банківської послуги відповідного до цього пункту Договору:
Дата визначення ІндексуUIRD (Зm) - Дата Рефінансування заборгованості та в подальшому «01» січня, «01» квітня, «01» липня та «01» жовтня або в разі якщо відповідна дата не є Банківським днем, то перший Банківський день, що слідує за такою датою. В разі якщо Індекс UIRD (Зm) на Дату визначення Індексу UIRD (Зm) не розрахований, Індексу UIRD (Зm) надається значення, встановлене на попередній день, коли такий Індекс UIRD (Зm) було розраховано.
Дата корегування Індексу UIRD (Зm) - відносно Банківської послуги за Договором означає «01» січня, «01» квітня, «01» липня та «01» жовтня або в разі якщо відповідна дата не є Банківським днем, то перший Банківський день, що слідує за такою датою.
Індекс UIRD (Зm) - UIRD (Зm). Розмір Індексу UIRD (Зm) фіксується у Дату визначення Індексу UIRD (Зm) і застосовується при розрахунку процентів до Дати корегування Індексу UIRD (Зm) (не включаючи такий день).
UIRD (Зm) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, який є змінною складовою процентної ставки та застосовується для визначення загального розміру процентної' ставки. UIRD (Зm) розраховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних ставок двадцяти найбільших за розміром депозитного портфелю фізичних осіб українських банків при прийнятті такими банками за договором банківського вкладу від фізичної особи (вкладника) або для неї грошових коштів (вкладу) в валюті гривня строком на три місяці на умовах повернення таких грошових коштів (вкладу) та сплати процентів на такі грошові кошти (вклад) після спливу такого тримісячного строку; визначається на п`ятнадцяту годину рівно за київським часом згідно з даними інформаційної системи REUTERS (http://wvvw.reuters.com) та/або даних сайту Національного банку України (http://www.bank.gov.ua) на відповідну дату.
Сторони домовилися, що для цілей підпункту «Проценти» пункту 3 Договору (в частині змінюваної процентної ставки) під терміном «Індекс», «Дата визначення Індексу» та «Дата корегування Індексу» також розуміється термін «Індекс UIRD (Зm)», «Дата визначення Індексу UIRD (Зm)» та «Дата корегування Індексу UIRD (Зm)» відповідно
Розмір UIRD (Зm) станом на першу Дату визначення Індексу UIRD (Зm) 7,17 % річних.
Розмір Базової процентної ставки протягом періоду з першої Дати визначення Індексу UIRD (Зm) до першої Дати корегування Індексу UIRD (Зm), якщо інше не передбачено Договором: 14.17% річних.
За умови відсутності обставин або подій, що мають наслідком втрату або призупинення; права на отримання Компенсації процентів, Клієнту встановлюється наступний порядок оплати процентів за користування Кредитом:
У випадку отримання Клієнтом права на Компенсацію процентів, сплата процентів користування Кредитом за Договором здійснюється Фондом:
- в розмірі БПС мінус 3% річних,
шляхом списання Банком коштів у необхідній сумі з Рахунку ескроу на рахунок Банку для виконання Боргових зобов`язань, реквізити якого письмово повідомлені Банком Клієнту (далі - рахунок для виконання Боргових зобов`язань), якщо інше не передбачено умовами Договору.
Компенсація процентів надається Клієнту з метою зниження його фактичних витрат на сплату БПС до рівня:
- 3% річних (далі разом або окремо - Компенсаційна процентна ставка).
Компенсаційна процентна ставка застосовується за Кредитом Клієнта до Дати припинені чинності Лімітом Банківської послуги (дати погашення), якщо інше не передбачено умовами Договору.
Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у строки/терміни оплати процентів передбачені в пункті 3 Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору.
У випадку надходження Компенсації процентів на Рахунок ескроу за Період відсутності коштів Банк протягом 2 Банківських днів з дати надходження необхідної суми Компенсації процентів на Рахунок ескроу перераховує відповідні кошти в рахунок сплати процентів за користування Кредитом, нарахованих протягом Періоду відсутності коштів (за наявності у Клієнта права Компенсацію процентів), на рахунок для виконання Боргових зобов`язань або на будь-який поточний рахунок Клієнта в Банку (включаючи поточний рахунок Клієнта, що зазначений в Договорі), якщо Клієнт самостійно сплатив нараховані проценти за користування Кредитом: протягом Періоду відсутності коштів.
На вимогу Клієнта Банк надає інформацію щодо наявності чи відсутності на Рахунку ескроу суми Компенсації процентів, необхідної і достатньої для сплати процентів за користування Кредитом за відповідний звітний місяць.
Клієнт засвідчує та гарантує, що Клієнт забезпечить сплату суми процентів за користування Кредитом у розмірі БПС шляхом перерахування необхідної суми коштів на рахунок для виконання Боргових зобов`язань у випадку порушення Клієнтом умов Програми або у випадку встановлення Банком та/або Фондом фактів подання Клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідки чого стало неправомірна участь Клієнта у Програмі та/або ненадання Клієнтом інформації, яка є необхідною для отримання державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання Клієнтом Кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо Період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки у разі припинення фінансування Програми з боку держави, прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат державної підтримки.
У разі якщо Період відсутності коштів триває понад 6 місяців поспіль, Клієнт зобов`язаний: про що Банк повідомляє Клієнта, до п`ятого числа місяця наступного за Періодом відсутності коштів тривалістю понад 6 місяців перерахувати кошти в рахунок сплати процентів за користування Кредитом, нарахованих протягом Періоду відсутності коштів, на рахунок для виконання Боргових зобов`язань (якщо Клієнт самостійно не сплатив нараховані проценти за користування Кредитом протягом Періоду відсутності коштів).
Згідно з пунктом 3 Договору 2 Проценти нараховуються в останній Банківський день кожного календарного місяця (далі - місяць нарахування) на суму фактичної заборгованості Клієнта Банківською послугою на щоденній основі протягом місяця нарахування і підлягають сплаті Клієнтом Банку протягом перших п`яти днів місяця, наступного за місяцем нарахування.
26.04.2021 року з метою належного виконання зобов`язань за Договором, між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель), укладено Договір поруки № 26/2021-П (надалі - Договір поруки 2), згідно з умовами якого Поручитель поручаються перед Банком за повне та своєчасне виконання боргових зобов`язань. Поручитель відповідають перед Банком за порушення боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна поручителя.
Порукою за Договором поруки 2 забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору (основне зобов`язання), а саме: відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань.
Позивач стверджує, що свої зобов`язання за умовами договору виконав в повному обсязі та надав клієнту в користування грошові кошти за кредитами в межах суми ліміту в 2962400,00 грн.
Однак відповідач-1 повернув кошти з порушенням строку, у зв`язку з чим банком нараховані відсотки.
Відповідно до положень розділу 6 Договору 1 та Договору 2 Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов Договору та/або Документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-якою пов`язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладення Договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії Договору.
Таке виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснено Клієнтом протягом семи днів з дня одержання Клієнтом вимоги.
19.06.2023 року Банк направ Позичальнику та Поручителю вимогу про дострокове стягнення заборгованості.
Однак, зазначена вимога не була виконана відповідачами.
Крім того, позивач зазначає, що місцезнаходження Відповідача-1 є Харківська обл, Вовчанський р-н, м.Вовчанськ, вул. Леніна, буд. 78. На дату направлення вимоги АТ ''Укрпошта" не здійснювала доставку кореспонденції до зазначеної території, оскільки всі відділення АТ ''Укрпошта" в м. Вовчанськ тимчасово не функціонують, про що зазначено на сайті АТ ''Укрпошта" та є загально відомою обставиною.
Банк направив вимогу Позичальнику на відому банку електронну адресу.
За розрахунками позивача загальна заборгованість Позичальника складає 5006848,78 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), а саме:
1) за ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ № 28/2017 від 19.06.2017 склала 4887349,68 грн, з яких:
- прострочена заборгованість - 4032961,00 грн;
- строкова заборгованість - 0,00 грн;
- нараховані відсотки за період 01.08.2023 по 22.08.2023 року - 51339,04 грн;
- прострочені відсотки - 518724,97 грн;
- проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних згідно з ст.625 ЦК України - 92311,97 грн;
- інфляційне збільшення суми боргу за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України - 192012,70 грн.
2) за ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ № 26/2021 від 26.04.2021 склала 119499,10 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), у тому числі:
- прострочена заборгованість - 0,00 грн;
- строкова заборгованість - 0,00 грн;
- нараховані відсотки за період 01.08.2023 по 22.08.2023 року - 110876,13 грн;
- прострочені відсотки - 7045,22 грн;
- проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних згідно з ст.625 ЦК України - 1577,75 грн.
Відповідно до п. 7 Договорів поруки у разі порушення боргових зобов`язань Клієнт та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, незалежно від того, направлена вимога до поручителя чи ні, та незалежно від того чи направлена Вимога до Клієнта чи ні. Поручитель відповідає перед Банком за виконання Боргових зобов`язань у тому ж обсязі, що і Клієнт, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Позивач зазначає, що строк виконання зобов`язань за Договором про надання банківських послуг в частині повернення коштів, що були надані за кредитною лінією вже настав. Однак, Відповідачі зобов`язання за Договором перед АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» не виконали.
З метою захисту порушених прав кредитора АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованості за Кредитними договорами, яка разом склала 5006848,78 грн.
У свою чергу, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом №1 у даній справі до АТ «Креді Агріколь Банк» про визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 10.01.2019, в якому зазначає наступне.
19.06.2017 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , як поручителем було укладено Договір поруки № 28/2017-П, згідно з яким Поручитель поручився перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
В Розділі 3 Договору поруки передбачено, що порука є дійсною протягом строку дії Договору поруки або до моменту виконання Боргових зобов`язань за Договором у повному обсязі.
Розділом 11 Договору поруки визначено, що Ціною Договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов`язаний повернути/сплатити/відшкодувати Банку відповідно до умов Договору, що складається з суми (розміру) Генерального ліміту та плати за Банківську послугу.
Також, Розділом 11 Договору поруки визначено, що Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору.
Згідно з Розділом 11 Договору поруки плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною. Порядок розрахунку та порядок сплати процентів визначаються відповідно до умов Договору.
Договором поруки визначені наступні істотні умови:
Договір - договір про надання банківських послуг між Банком та Клієнтом №28/2017 від 19.06.2017;
Клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес»;
Генеральний ліміт - 10 000 000,00 грн.;
Генеральний строк - 18.06.2024 включно.
Договором № 28/2017 було визначено наступні істотні умови (Розділ 14.1):
Ліміт банківської послуги - 4 774 665,38 грн.;
Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги - 31.12.2018;
Визначено графік повернення (погашення Банківської послуги);
Вид і розмір процентної ставки - фіксована - 11,65% річних.
Надалі, між ТОВ «Агрофірма Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено ряд Договорів про зміну Договору про надання банківських послуг №28/2017, якими було змінено вид та розмір процентної ставки за Договором:
- № 2 від 10.01.2019 - змінено процентну ставку на 20,0% річних;
- № 3 від 18.01.2020 - змінено процентну ставку на 19,0% річних;
- № 4 від 24.02.2020 - змінено процентну ставку на 19,0% річних для траншів, наданих до 24.02.2020, та 15% річних - для траншів, наданих після 25.02.2020;
- №5 від 20.07.2020 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +5% річних;
- №9 від 14.12.2021 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних;
- №10 від 08.04.2022 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних;
- №11 від 10.11.2022 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних.
Позивач за зустрічним позовом №1 зазначає, що жодного разу зміни до Договору поруки в частині погодження з Поручителем зміни виду та розміру процентної ставки, не вносились.
Тобто ОСОБА_1 , як поручитель, не надав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ Агрофірма «Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» з січня 2019 року, без погодження із Поручителем, приймали Додаткові угоди до Договору №28/2017, якими процентна ставка збільшувалась, в порівнянні із процентною ставкою, що була визначена Сторонами в Договорі № 28/2017 (11,65% річних), а в липні 2020 року Сторонами було змінено вид процентної ставки - з фіксованої на змінювану.
Наслідком такої зміни стало те, що з липня 2022 року по жовтень 2022 року застосовувалась процентна ставка в розмірі 15,05%, з жовтня 2022 року по січень 2023 року - 17,95%, з січня 2023 року по квітень 2023 року - 18,96 %, з квітня 2023 року по липень 2023 року - 19,39%, з липня 2023 року по серпень 2023 року - 21,12%.
На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом №1 вважає, що Договір поруки №28/2017-П є припиненим з 10.01.2019 (з дати підписання між Клієнтом та Банком Договору про зміну №2 до Договору №28/2017) у відповідності з положеннями ч.1 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки).
Також, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом №2 у даній справі до АТ «Креді Агріколь Банк» про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021, в якому зазначає наступне.
26.04.2021 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , як поручителем, з іншої сторони, було укладено Договір поруки № 28/2021-П, згідно з яким Поручитель поручився перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
Останнім абзацом 10 Розділу Договору поруки передбачено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору згідно чинного законодавства.
Розділом 11 Договору поруки визначено, що Ціною Договору є сума грошових коштів, яку Клієнт зобов`язаний повернути/сплатити/відшкодувати Банку згідно умов Договору, що складається з суми (розміру) Генерального ліміту та плати за Банківську послугу.
Також, Розділом 11 Договору поруки визначено, що Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору.
Згідно з Розділом 11 Договору поруки плата за користування Банківською послугою у вигляді процентів розраховується на підставі процентної ставки. Процентна ставка може бути фіксованою або змінюваною. Порядок розрахунку та порядок сплати процентів визначаються відповідно до умов Договору.
Договором поруки визначені наступні істотні умови:
Договір - договір про надання банківських послуг між Банком та Клієнтом № 26/2021 від 26.04.2021;
Клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес»;
Генеральний ліміт - 2 972 600,00 грн.;
Генеральний строк - 31.12.2025 включно.
Договором № 26/2021 було визначено наступні істотні умови (Розділ 14.1):
Кредитна лінія невідновлювальна
Ліміт банківської послуги - 2 972 600,00 грн.;
Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги - 31.12.2025;
Вид і розмір процентної ставки - фіксована - 11,50% річних.
Надалі, між ТОВ «Агрофірма Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» 29.04.2021 укладено Договір про зміну №1 до Договору про надання банківських послуг №26/2021, яким змінено вид та розмір процентної ставки, а саме погоджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних;
При цьому, зміни до Договору поруки в частині погодження з Поручителем зміни виду та розміру процентної ставки, не вносились.
Позивач стверджує, що Договором поруки №26/2027-П не передбачено можливість зміни розміру процентів за Договором №26/2021 без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до Договору поруки, також не передбачена можливість зміни розміру процентів визначеному в Договорі №26/2021, тобто ОСОБА_1 , як поручитель, не надав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.
В позовній заяві зазначено, що ТОВ Агрофірма «Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» 29.04.2021, без погодження із Поручителем, підписали Договір про зміну № 1 до Договору №26/2021, яким процентна ставка була змінена з фіксованої в розмірі 11,50% на змінювану, що обраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних.
Наслідком такої зміни стало те, що замість 11,50% річних, відповідальність за сплату яких взяв на себе Поручитель, Банк з 04.07.2023 почав нараховувати проценти в розмірі 21,12%.
На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом №2 вважає, що Договір поруки №26/2021-П є припиненим з 29.04.2021 (дати підписання між Клієнтом та Банком Договору про зміну №1 до Договору №26/2021), у відповідності з положеннями ч.1 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки).
У свою чергу, ТОВ Агрофірма "Прогрес" звернулось до суду із зустрічним позовом №3 у даній справі до АТ «Креді Агріколь Банк» про визнання недійсними з моменту укладення Договір про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017.
В зустрічній позовній заяві ТОВ Агрофірма «Прогрес», зазначає, що керівник Товариства не підписував Договір про зміну № 10 та Договір про зміну № 11 в тій редакції, що додана Позивачем до суду. Істотні умови Договору про зміну № 10 та Договору про зміну № 11 (строк кредитування та процентна ставка) ТОВ Агрофірма «Прогрес» не погоджувались, Товариство було впевнене, що вказаними Договорами про зміну погоджені зовсім інші істотні умови.
Також зазначає, що ні Договір про зміну № 10, ні Договір про зміну № 11 на адресу ТОВ Агрофірма «Прогрес» не направлявся, проекти зазначених Договорів про зміну для ознайомлення не надавалися, посадовими особами Товариства не погоджувався. Договір про зміну № 10 та Договір про зміну №11 в розпорядженні Товариства відсутні, викладені в них твердження не відповідають дійсності, істотні умови Договорів про зміну №№ 10, 11 ТОВ Агрофірма «Прогрес» не погоджувались.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що грошові кошти, які АТ «Креді Агріколь Банк» просить суд стягнути з Відповідачів, фактично отримувались ТОВ Агрофірма «Прогрес» 26.03.2021 на підставі Договору про зміну №7. Всі інші Договори про зміну були домовленостями Сторін про продовження строку кредитування, так зване «перекредитування».
Договір про зміну № 9 передбачав Ліміт Банківської послуги в розмірі 6300000,00 грн. та визначав, що в строк з 01.03.2022 до 31.03.2022 Ліміт зменшується до 3150000,00 грн., а в строк до 01.04.2022 необхідно було повністю погасити кредит.
Як вбачається з розрахунку, долученого АТ «Креді Агріколь Банк» до позову, 03.03.2022 через 8 днів після початку повномасштабної війни та перебуваючи в повній окупації) підприємство сплатило на користь Банку 2 267 039,00 грн.
Позивач зазначає, що коли наблизився час повної оплати суми боргу, Товариство не мало можливості здійснити погашення існуючої заборгованості та звернулося до Позивача (усно) із клопотанням про продовження строку дії кредитного договору, так зване "перекредитування".
За твердженнями позивача Товариство просило Банк увійти в положення, зменшити відсоткову ставку та збільшити строк кредитування. Всі перемовини з цього питання велися усно - в телефонному режимі. Директора ТОВ Агрофірма «Прогрес» співробітники Банку запевнили, що домовленості досягнуті, відсоткову ставку змінено з плаваючої на фіксовану та встановлено на рівні 12%, а також продовжено строк кредитування - до грудня 2022 року. Жодного Договору про зміну Договору № 28/2017 в той час не підписувалось, всі погодження відбувались усно та за допомогою листувань в месенджерах.
Представник ТОВ Агрофірма «Прогрес» зазначає, що за жодних умов не погодилося б на умови, викладені в Договорі про зміну № 10, оскільки відстрочка на 56 днів, за які необхідно було б сплатити 4032951 грн. (в умовах повної окупації) неможливо.
Позивач за зустрічним позовом №3 також звертає увагу на дату Договору про зміну №10 - 08.04.2022 - 43 дні після початку повномасштабного вторгнення.
Представник ТОВ Агрофірма «Прогрес» в позовній заяві зазначає, що коли строк повернення кредиту почав спливати (строк, в якому був впевнений Відповідач), постало питання щодо повторного продовження строку кредитного договору. Працівниця Банку повідомила, що таке погодження отримане від керівництва і ТОВ Агрофірма «Прогрес» матиме «перекредитування» за тією ж процентною ставкою (12%) та на строк до 01.09.2023.
Жодних проектів Договору про зміну № 11 на адресу Підприємства не направлялось, обміну електронними документами з ЕЦП не відбувалось, за твердженням позивача все спілкування відбувалося в телефонному режимі.
В позові зазначено, що фактично Договір про зміну № 10 і Договір про зміну №11 «підписувались» директором ТОВ Агрофірма «Прогрес» в листопаді 2022 року.
В обґрунтування посилається на те, що «Підписання» зазначених Договорів про зміну відбулося шляхом направлення в листопаді 2022 року директору Товариства, який на той час перебував в Німеччині, на месенджер останніх сторінок Договору про зміну № 10 та Договору про зміну №11. Директор роздрукував останні сторінки, на яких містилися лише реквізити Сторін та несуттєва інформація, підписав, проставив печатки, сфотографував та направив фото, знову ж таки за допомогою месенджера, співробітниці Банку. І лише в квітні 2023 року, коли директор ТОВ Агрофірма «Прогрес» перебував в Німеччини, ці два останні аркуші Договору про зміну № 10 та Договору про зміну № 11 були передані ним через третю особу до Банку.
Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом №3 Банк скористався тяжкими обставинами, що існували для ТОВ Агрофірма «Прогрес», використовуючи довірительні відносини, що склалися за роки співпраці, запевнив Товариство у «перекредитуванні» на зовсім інших, вигідних для підприємства умовах, а саме: фіксована процентна ставка в розмірі 12% та подовження строку кредитування до грудня 2022 року (Договір про зміну № 10) та до серпня 2023 (Договір про зміну №11).
Отримавши копію позовної заяви з додатками, ТОВ Агрофірма «Прогрес» дізналося, що Банком і в Договорі про зміну № 10 і в Договорі про зміну № 11 самовільно було вказано змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: Індекс UIRD (Зм) + 7%, а Договір про зміну № 10 передбачав строк кредитування - до 26.05.2022, Договором про зміну №11 встановлювався строк кредитування до 01.12.2022.
Тобто, Договір про зміну № 11 підписаний 10.11.2022, залишок суми боргу за кредитом - 4 032 961,00, і повернути його необхідно до 01.12.2022 - за 20 днів.
ТОВ Агрофірма «Прогрес» зазначає, що Банк скористався довірительними відносинами, що виникли за роки співпраці, тяжкими обставинами, в яких перебувало Товариство, та ввів Відповідача в оману, запевнивши, що Договір про зміну №10 та Договір про зміну №11 укладені на інших умовах.
Позивач за зустрічними позовом №3 посилається на ст.230 ЦК України, якою визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
На підставі чого, ТОВ Агрофірма «Прогрес» просить визнати недійсними з моменту укладення Договір про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо первісного позову.
Стосовно договору про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 року з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно з ст.1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).
Частішою 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Частина 2 статті 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг № 28/2017 від 19.06.2017 в повному обсязі, а саме надав відповідачу-1 в користування грошові кошти за кредитом в межах суми ліміту. Факт отримання кредитних коштів та їх розмір не заперечується відповідачами.
Надалі, між ТОВ «Агрофірма Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» було укладено ряд Договорів про зміну Договору про надання банківських послуг №28/2017, якими, зокрема, було змінено вид та розмір процентної ставки за Договором:
- №1 від 13.11.2017;
- №2 від 10.01.2019 - змінено процентну ставку на 20,0% річних;
- №3 від 16.01.2020 - змінено процентну ставку на 19,0% річних;
- №4 від 24.02.2020 - змінено процентну ставку на 19,0% річних для траншів, наданих до 24.02.2020, та 15% річних для траншів, наданих після 25.02.2020;
- №5 від 20.07.2020 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +5% річних;
- №6 від 18.02.2021;
- №7 від 26.03.2021;
- №8 від 26.04.2021;
- №9 від 14.12.2021 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних;
- №10 від 08.04.2022 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних;
- №11 від 10.11.2022 - затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних.
При розгляді справи відповідач-1 визнав факт укладення договорів про зміни №№1-9 та заперечував проти укладання договорів про зміни №10 та №11 у редакції, наданій позивачем до позовної заяви.
При цьому вказані договори в іншій редакції відповідачем-1 до суду не надані.
Судом було витребувано у позивача оригінали доказів, які надані останнім до позовної заяви, в тому числі і оригінали договорів про зміни №10 та №11.
Позивачем надані до суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, окрім договорів про зміни №10 та №11.
В письмових поясненнях, наданих до суду, позивач зазначав, що при поданні позовної заяви у Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" були наявні всі оригінали документів доданих до позовної заяви, однак після подачі позовної заяви декілька разів змінювались архіви та місця зберігання оригіналів кредитних справ вивезених банком з відділень, які знаходились поблизу місць проведення бойових дій. На дату подачі позовної заяви, оригінали Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017 року були наявні. Копії договорів долучені до матеріалів справи. В результаті переміщення великої кількості оригіналів документів, які банк зберігає в архіві, відбулась плутанина в реєстрах та номерах коробів, загальна кількість яких налічує більше 26000 шт. В результаті, станом на поточну дату банк не може відшукати в архівах оригінали Договору про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договору про зміну №11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017. Станом на час розгляду справи позивач фізично не може надати зазначені оригінали договорів про зміну по незалежним від позивача обставинам.
Судом в судовому засіданні досліджено оригінали документів, надані позивачем, та копії документів, надані до позовної заяви.
Судом витребувано у позивача для огляду оригінали договорів про зміну №10 та №11, однак позивачем вони надані не були, у судовому засіданні було здійснено огляд відповідних копій, зокрема, на предмет оформлення вказаних договорів про зміни у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, із зазначенням кількості прошитих аркушів з проставленням підпису та печатки банку на звороті.
При дослідженні документів встановлено, що Договори про зміну №№1-9 прошиті, пронумеровані, скріплені печаткою банку, на останньому аркуші цих договорів міститься підпис працівника банку, із зазначенням "цей договір підписано Калашніковим Ю.М. у моїй присутності", із зазначенням ПІБ та підпису працівника банку.
Оскільки АТ «Креді Агріколь Банк» на вимогу ухвали суду не надано оригіналів договорів про зміни №10 та №11, судом в судовому засіданні досліджені копії, які надані до позовної заяви.
При дослідженні копій договорів про зміни № 10 від 08.04.2022, яким затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних та № 11 від 10.11.2022, яким затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних, судом встановлено наступне.
Останні аркуші договорів про зміну №10 та №11 суттєво відрізняється від попередніх аркушів договорів, на останній сторінці договорів, копії яких надано позивачем до суду, відсутній підпис працівника банку, у присутності якого були підписані вищезазначені зміни до договору, крім того, у наданих копіях відсутній аркуш засвідчення, та не вбачається, що ці договори про зміни були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою банку.
За положенням частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, за загальним правилом, за умови укладення письмового договору зміни до нього мали б вноситися у тій же формі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії договорів про зміни №10 та №11, судом встановлено невідповідність зазначених договорів іншим договорам про зміну, а саме, встановлено відсутність підпису працівника банку, у присутності якого підписувались відповідні зміни, останній аркуш паперу суттєво відрізняється від попередніх аркушів, з наданих копій не вбачається, що договори про зміну були прошиті, пронумеровані та скріплені печатками, як попередні укладені договори. Оригінали вказаних договорів для огляду не надано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що договори про зміни №10 та №11 є не укладеними.
Отже останнім укладеним у належній формі є договір про зміни №9 від 14.12.2021, яким затверджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних, та встановлено дату припинення чинності лімітом банківської послуги - 31.03.2022 року включно.
З урахуванням викладеного, строк дії основного договору про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017, з урахуванням договору про зміни №9 від 14.12.2021, закінчився 31.03.2022 року.
Однак, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, відповідач-1 не виконав зобов`язання за договором та не повернув суму кредиту, в строк, до 31.03.2022 року (включно).
Внаслідок прострочення зобов`язання з повернення кредиту заборгованість відповідача-1 за Договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 складає 4032961,00 грн (тіло кредиту).
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач-1 прострочив виконання зобов`язання за Договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 року на суму 4032961,00 грн, не повернувши вказану суму кредиту в строк до закінчення дії договору - 31.03.2022 року (з урахуванням договору про зміни №9).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 суми основної заборгованості в розмірі 4032961,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Крім суми кредиту, позивач просить стягнути з відповідача-1 нараховані відсотки з 01.08.2023 по 22.08.2023 в сумі 51339,04 грн, прострочені відсотки в сумі 518724,97 грн, 3% річних у розмірі 92311,97 грн та інфляційні у розмірі 192012,70 грн.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо недодержання належної форми при укладанні договорів про зміни №10 та №11, останнім укладеним у належній формі є договір про зміни №9 від 14.12.2021, яким встановлено дату припинення чинності лімітом банківської послуги - 31.03.2022 року включно.
Отже, з дня закінчення строку дії договору у банку відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом.
Як передбачено положеннями п.1 Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-ІХ від 16.06.2020р., внесено зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення"; 2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З розрахунку позивача (т.1 а.с.176) вбачається, що нараховані відсотки з 01.08.2023 по 22.08.2023 в сумі 51339,04 грн та прострочені відсотки в сумі 518724,97грн нараховані за період з 29.03.2023 по 22.08.2023 (після закінчення строку кредитного договору); 3% річних у розмірі 92311,97 грн та інфляційні у розмірі 192012,70 грн - нараховані за період з 01.12.2022 по 22.08.2023 (під час дії воєнного стану).
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави щодо стягнення з відповідача-1 нарахованих позивачем відсотків, 3% річних та інфляційних.
Отже суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 нарахованих відсотків з 01.08.2023 по 22.08.2023 в сумі 51339,04 грн, прострочених відсотків в сумі 518724,97 грн, 3% річних у розмірі 92311,97 грн та інфляційних у розмірі 192012,70 грн.
Щодо вимог позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
Згідно з чч.1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Загальні підстави припинення поруки, яка за своєю правовою природою є зобов`язанням, передбачені у главі 50 Цивільного кодексу України, а спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначено у ст. 559 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору 1) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53 цс14.
Як вже зазначалось 19.06.2017 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , як поручителем було укладено Договір поруки № 28/2017-П, згідно з яким Поручитель поручився перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
Необхідно звернути увагу, що умови договору про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251, ч.4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
З аналізу ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок, що строк поруки відноситься до преклюзивних, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.
Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Разом з тим, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч.4 ст.559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.
Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки кредитним договором передбачено сплату періодичних платежів, а за договором поруки поручитель відповідає за зобов`язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
Тобто, якщо до вимог, заявлених до боржника, застосовується загальний строк давності, передбачений ст.257 ЦК України, то до вимог, заявлених до поручителя, вказаний строк обмежується строком дії поруки відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України у редакції, чинній на час укладення Договору поруки № 28/2017-П.
З огляду на викладене, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).
У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), в якій підтримала правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16 та в інших.
Договором про зміну №9 від 14.12.2021 передбачено, що Боржник мав повернути кредит в строк до 31.03.2022.
Із позовною заявою до суду про стягнення заборгованості з відповідача-1 та відповідача-2 АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося 29.08.2023.
Враховуючи викладене, строк пред`явлення вимоги до поручителя є пропущеним, а порука є припиненою в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення Договору поруки №28/2017-П з 01.10.2022 року (через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання).
Отже позовні вимоги в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №28/2017 від 19.06.2017 року у розмірі 4032961,00 грн не підлягають задоволенню.
Щодо договору №26/2021 від 26.04.2021 року.
26.04.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (надалі - Банк) та Товариством з обмежено відповідальністю Агрофірма «ПРОГРЕС» (надалі - Клієнт, Позичальник, Боржник) було укладено Договір про надання банківських послуг № 26/2021, з подальшими змінами та доповненнями (надалі-Кредитний договір 2/Договір 2), за умовами якого Позичальнику було надано кредитні кошти у гривні (надалі - Кредит 2), що складає 2962400,00 грн.
За умовами п.14.1. Договору визначено умови надання невідновлювальної кредитної лінії для Клієнта в суми 2962400,00 грн до 31.12.2025 включно.
За розрахунками позивача загальна заборгованість Позичальника за договором № 26/2021 від 26.04.2021 склала 119499,10 грн (з урахуванням заяви про зменшення) з яких: прострочена заборгованість - 0,00 грн, строкова заборгованість - 0,00 грн, прострочені відсотки - 110876,13 грн, нараховані відсотки за період 01.08.2023 по 22.08.2023 року - 7045,22 грн, проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 3% річних згідно ст.625 ЦК України - 1577,75 грн.
Основна заборгованість за договором була сплачена відповідачем-1 під час розгляду справи, у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог.
Відповідно до положень розділу 6 Договору та Договору 2 Банк вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині за умови настання будь-якої негативної обставини, зокрема невиконання умов Договору та/або Документів забезпечення, та/або будь-якого з правочинів/договорів Банку з Клієнтом та/або з будь-яких пов`язаних осіб щодо Клієнта, та/або будь-якого з договорів/правочинів Клієнта з іншими фінансово-кредитними установами, що є чинними на дату укладення Договору та/або будуть укладені сторонами таких договорів/правочинів протягом строку дії Договору.
Таке виконання боргових зобов`язань повинно бути здійснено Клієнтом протягом семи днів з дня одержання Клієнтом вимоги.
Як зазначає позивач, АТ «Креді Агріколь Банк» 19.06.2023 року направив Позичальнику та Поручителю вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором 1 та дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором 2.
У зв`язку з тим, що місцезнаходження позичальника є м.Вовчанськ та поштові відділення у м.Вовчанськ не працюють, банк направив вимогу позичальнику на відому банку електронну адресу.
Судом встановлено, що банк направив електронний лист з вимогою про дострокове погашення заборгованості на іншу адресу (vov.progress@gmail.com), ніж зазначена в позовній заяві і на яку банк також направив копію позовної заяви (vovprogres@gmail.com).
Отже банком не виконано вимоги закону та договору щодо направлення вимоги на адресу позичальника.
Однак, позивачем також направлено вимогу на належну адресу поручителя, яка була зазначена останнім у договорі поруки. Враховуючи, що поручитель ОСОБА_1 був керівником позичальника, суд вважає, що вимога про дострокове погашення кредиту направлена банком належним чином.
Як вже було зазначено, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже з моменту направлення вимоги у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків.
З розрахунку позивача (т.1 а.с.177) вбачається, що відсотки в сумі 7045,22 грн нараховані за період з 01.08.2023 по 22.08.2023, а з розрахунку прострочених відсотків в розмірі 110876,13 грн взагалі не вбачається, за який період вони нараховані.
При цьому суд звертає увагу, що позивачем в розрахунках, мотивувальній та прохальній частинах позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог вказані відсотки зазначені по різному: в прохальній частині - прострочені відсотки в сумі 7045,22 грн, а нараховані за період з 01.08.2023 по 22.08.2023 - в розмірі 110876,13грн; в розрахунку заборгованості (т.1 а.с.177) та в мотивувальних частинах- навпаки.
Отже, враховуючи, що відсотки в розмірі 110876,13 грн нараховані за період з 01.08.2023 по 22.08.2023 (як зазначено в прохальній частині позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог), тобто після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, то у позивача відсутні правові підстави для нарахування відсотків.
В частині стягнення прострочених відсотків в розмірі 7045,22 грн суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю їх нарахування (позивачем не зазначені періоди прострочення основного зобов`язання та відповідно періоди нарахування відсотків в заявленому розмірі).
Крім того, положеннями п.1 Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-ІХ від 16.06.2020р., внесено зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення"; 2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Відповідно до п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав щодо правомірності нарахування позивачем 3% річних згідно з ст.625 ЦК України.
З урахуванням викладеного, враховуючи положення чинного законодавства та умови договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором №26/2021 від 26.04.2021 року в розмірі 119499,10 грн.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення суми заборгованості за договором №20/2017 від 19.06.2017 року в розмірі 4032961,00 грн (тіла кредиту).
В іншій частині первісного позову суд відмовляє.
Щодо зустрічного позову №1.
Як вже зазначалось 19.06.2017 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 як поручителем було укладено Договір поруки № 28/2017-П, згідно якого Поручитель поручився перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом №1 посилається на те, що ТОВ Агрофірма «Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» з січня 2019 року, без погодження із Поручителем, приймали Додаткові угоди до Договору №28/2017, якими процентна ставка збільшувалась, в порівнянні із процентною ставкою, що була визначена Сторонами в Договорі № 28/2017 (11,65% річних), а в липні 2020 року Сторонами було змінено вид процентної ставки - з фіксованої на змінювану.
Наслідком такої зміни стало те, що з липня 2022 року по жовтень 2022 року застосовувалась процентна ставка в розмірі 15,05%, з жовтня 2022 року по січень 2023 року - 17,95%, з січня 2023 року по квітень 2023 року - 18,96 %, з квітня 2023 року по липень 2023 року - 19,39%, з липня 2023 року по серпень 2023 року - 21,12%.
На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом№1 вважає, що Договір поруки №28/2017-П є припиненим, у відповідності з положеннями ч.1 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки).
Як встановлено судом, при розгляді первісного позову договір про надання банківських послуг №28-2017 від 19.06.2017 року припинив свою дію 31.03.2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення договорів) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53 цс14.
Із позовною заявою до суду про стягнення заборгованості з відповідача-1 та відповідача-2 АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося 29.08.2023.
Враховуючи викладене, строк пред`явлення вимоги до поручителя є пропущеним, а порука є припиненою в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення Договору поруки №28/2017-П з 01.10.2022 року (через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання).
Щодо посилань позивача, що ОСОБА_1 , як поручитель не був ознайомлений із змінами до договору №28/2017 від 19.06.2017 року, то суд зазначає наступне.
Договори про зміни №2,3,4,5,9 були підписані ОСОБА_1 особисто, в присутності представників банку.
ОСОБА_1 на час підписання договорів був директором ТОВ Агрофірма «Прогрес», та одночасно був підписантом вищезазначених угод, отже посилання позивача за зустрічним позовом про те, що договори про зміну укладались без згоди ОСОБА_1 та посилання на ч.1 ст.559 ЦК України є помилковими.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову №1 в частині визнання договору поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 01.10.2022 року (через 6 місяців після закінчення строку дії кредитного договору).
Щодо зустрічного позову №2.
Як вже зазначалось 26.04.2021 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , як поручителем, з іншої сторони, було укладено Договір поруки № 28/2021-П, згідно з яким Поручитель поручився перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
Надалі, між ТОВ «Агрофірма Прогрес» та АТ «Креді Агріколь Банк» 29.04.2021 укладено Договір про зміну № 1 до Договору про надання банківських послуг №26/2021, яким змінено вид та розмір процентної ставки, а саме погоджено змінювану процентну ставку, що розраховується за формулою: БПС - Індекс UIRD (3 м) +7% річних.
Позивач стверджує, що Договором поруки № 26/2027-П не передбачено можливість зміни розміру процентів за Договором № 26/2021 без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди до Договору поруки, також не передбачена можливість зміни розміру процентів визначеному в Договорі №26/2021, тобто ОСОБА_1 , як поручитель, не надав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.
На підставі викладеного, позивач за зустрічним позовом№1 вважає, Договір поруки №26/2021-П є припиненим з дати підписання між Клієнтом та Банком Договору про зміну № 1 до Договору №26/2021, у відповідності з положеннями ч.1 ст.559 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору поруки).
Згідно з п.3 Договору поруки № 28/2017-П від 19.06.2017, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 , передбачено наступне.
В силу поруки, що виникає на підставі Договору поруки, Поручитель поручається перед Банком за повне та своєчасне виконання Боргових зобов`язань.
Поручитель відповідає перед Банком за порушення Боргових зобов`язань. Банк має право у разі порушення Клієнтом Боргових зобов`язань одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Поручителя.
Порукою за Договором поруки забезпечуються вимоги Банку, що випливають з Договору (основне зобов`язання), а саме: відносно Боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату основної суму боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені), та будь-якого збільшення цієї суми, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за Борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням Боргових зобов`язань.
Порукою забезпечене виконання як дійсного зобов`язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору. Поручитель також поручається за нового боржника в разі переведення боргу Клієнта на іншу особу, в тому числі в порядку правонаступництва та спадкування.
Взаємні права і обов`язки Банку та Поручителя виникають з моменту підписання Договору поруки Сторонами. Строк дії Договору поруки становить 10 років з дати укладення цього Договору поруки.
Порука за Договором поруки є дійсною протягом строку дії Договору поруки або до моменту виконання Боргових зобов`язань за Договором в повному обсязі. При частковому виконанні Боргових зобов`язань, порука зберігається в початковому обсязі.
Сторони цим прямо передбачають в Договорі поруки можливість збільшення сторонами Договору суми (розміру) Боргових зобов`язань і Поручитель цим надає свою згоду на таку зміну Боргових зобов`язань та, відповідно, збільшення розміру своєї відповідальності.
Сторони цим підтверджують, що надання Поручителем поруки здійснюється відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Тобто, у відповідності з п.3 Договору поруки, ОСОБА_1 надав згоду на будь-яке збільшення суми боргових зобов`язань. Порукою забезпечене виконання як дійсного зобов`язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору. Сторони прямо передбачають в Договорі поруки можливість збільшення сторонами Договору суми (розміру) Боргових зобов`язань і Поручитель цим надає свою згоду на таку зміну Боргових зобов`язань та, відповідно, збільшення розміру своєї відповідальності.
Крім того, ОСОБА_1 на час підписання договору про зміни був директором ТОВ Агрофірма «Прогрес», та одночасно був підписантом вищезазначеної угоди, отже посилання позивача за зустрічним позовом про те, що договір про зміну укладався без згоди ОСОБА_1 та посилання на ч.1 ст.559 ЦК України є помилковим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог №2 про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021 в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову №3.
ТОВ Агрофірма "Прогрес" звернулось до суду із зустрічним позовом №3 у даній справі до АТ "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсними з моменту укладення Договір про зміну № 10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017.
При розгляді первісного позову судом було надано оцінку Договору про зміну №10 від 08.04.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за №28/2017 та Договір про зміну № 11 від 10.11.2022 до Договору про надання банківських послуг від 19.06.2017 за № 28/2017.
Як вже зазначалось судом, АТ "Креді Агріколь Банк" на вимогу ухвали суду не надано оригіналів договорів про зміни №10 та №11, судом в судовому засіданні досліджені копії, які надані до позовної заяви.
Із зазначених копій вбачається, що останній аркуш договорів про зміну №10 та №11 суттєво відрізняється від попередніх аркушів договорів, на останній сторінці договорів, копії яких надано позивачем до суду, відсутній підпис працівника банку у присутності якого були підписані вищезазначені зміни до договору, крім того, у наданих копіях відсутній аркуш засвідчення, та не вбачається, що ці договори про зміни були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою банку.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, за загальним правилом, за умови укладення письмового договору зміни до нього мали б вноситися у тій же формі.
Як встановлено судом, з копій договорів про зміни №10 та №11, наданих позивачем, встановлено відсутній підпису працівника банку, у присутності якого підписувались відповідні зміни, останній аркуш паперу суттєво відрізняється від попередніх аркушів, з наданих копій не вбачається, що договори про зміну були прошиті, як попередні укладені договори, що унеможливлює встановити їх цілісність та умови укладення.
На підставі викладеного суд встановив, що договори про зміни №10 та №11 є неукладеними.
Разом з тим у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата ВС зазначила: "Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує чч.2, 3 ст.215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом з тим ВП ВС констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення".
Враховуючи наведене, спірні договори про зміни є неукладеними, тому у задоволенні позову слід відмовити, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним.
Щодо клопотання позивача за зустрічним позовом №3 про виключення з числа доказів договорів про зміни №10 та №11, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
Статтею 76 ГПК України "Належність доказів" передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем при поданні позовної заяви надані належним чином засвідчені копії всіх документів доданих до позовної заяви.
Крім того, в позовній заяві АТ "Креді Агріколь Банк" на виконання вимог ГПК України зазначав про наявність в нього всіх оригіналів доказів доданих до позовної заяви.
Враховуючи викладене, надані позивачем за первісним позовом завірені копії договорів про зміни №10 та №11 є належними та допустимими доказами в розумінні вимог ГПК України та мають суттєве значення для розгляду справи.
При цьому вказаних договорів в іншій редакції відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд відхиляє клопотання позивача за зустрічним позовом №3 про виключення з числа доказів договорів про зміни №10 та №11.
Щодо заяви позивача за первісним позовом щодо застосування наслідків спливу строку позовної даності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до положень ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
АТ "Креді Агріколь Банк" зазначає, що ОСОБА_1 був директором Товариства з обмежено відповідальністю Агрофірма "ПРОГРЕС", та чудово знав про всі зміни, які вносились до договору про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 року, так як він сам їх і підписував, тому, перебіг строку позовної давності починається з 10.01.2019 року та закінчується 10.01.2022 року.
Разом з тим суд зазначає, що згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України, відповідний строк дії карантину постановами КМУ неодноразово був продовжений та постановою КМУ №383 від 25.04.2023р. строк її дії продовжений до 30.06.2023р.
Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259. 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням наведеного враховуючи що строк позовної давності передбачений ст.ст. 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії карантину, воєнного, надзвичайного стану, суд зазначає, що на момент звернення позивача за зустрічним позовом №1 з відповідним позов до суду відповідний строк не є пропущеним.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням фактичних обставин справи та наведених норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову в частині стягнення основної заборгованості за Договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 у розмірі 4032961,00 грн.
В іншій частині первісного позову суд відмовляє
Зустрічний позов №1 суд задовольняє частково, а саме визнає договір поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 01.10.2022 року.
В задоволенні зустрічного позову №2 про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021 суд відмовляє.
В задоволенні зустрічного позову №3 про визнання недійсними договори про зміни суд відмовляє.
Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду з позовною вимогою немайнового характеру підлягає оплаті судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму, який був чинний на момент звернення до суду з позовною заявою.
Отже судові витрати за первісним позовом розподіляються між позивачем та відповідачем-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати за зустрічним позовом №1 розподіляються між позивачем та відповідачем порівну, оскільки немайновий позов задоволено частково, при цьому неможливо розділити немайнову вимогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За зустрічним позовом №2 та №3 судові витрати покладаються на позивачів за зустрічними позовами, у зв`язку з відмовою в позові.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 13, 14, 42, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В первісному позові відмовити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Прогрес" (адреса: 62504, Харківська обл., Вовчанський р-н, м.Вовчанськ, вул.Леніна,78; код ЄДРПОУ 30063028) на користь Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (адреса: 01024, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) заборгованість за Договором про надання банківських послуг №28/2017 від 19.06.2017 у розмірі 4032961,00 грн та 60494,41 грн судового збору.
3. Зустрічний позов №1 задовольнити частково.
4. Визнати договір поруки №28/2017-П від 19.06.2017 припиненим з 01.10.2022 року.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (адреса: 01024, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4; код ЄДРПОУ 14361575) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1342,00 грн судового збору.
6. В задоволенні зустрічного позову №2 про визнання договору поруки №26/2021-П від 26.04.2021 припиненим з 29.04.2021 - відмовити.
7. В задоволенні зустрічного позову №3 про визнання недійсними договори про зміни- відмовити.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" січня 2024 р.
Суддя К.В. Аріт
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 01.02.2024 |
Номер документу | 116638578 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні