ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 рокуСправа №160/6323/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», про визнання дій протиправними, скасування рішень, стягнення збитків і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
06.07.2019 (згідно з експрес-накладної) ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - відповідач-1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (далі - відповідач-2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (далі - відповідач-3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач-4), в якій позивач, з урахуванням позовної заяви (зміненої) від 13.07.2021 (а.с.46-75 т.15), яка була прийнята судом до розгляду (а.с.4-10 т.17), просить суд:
1) визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;
2) скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПП-19 від 16.05.2019 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ;
3) визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 ;
4) скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо прийняття рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 ;
5) визнати протиправними дії: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 20298303; Ради адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 щодо:
- неналежних заснування, утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
- неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
6) визнати протиправними дії: Ради адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 щодо неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів щодо адвоката ОСОБА_1 ;
7) скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю;
8) зобов`язати Раду адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України», ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439 негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката ОСОБА_1 наступні зміни:
- інформацію з розділу «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» видалити;
- доповнити розділ «Адреса робочого місця та номери засобів зв`язку» таким записом: «телефони: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 »;
9) стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 20298303; Ради адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України, ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ідентифікаційний код юридичної особи - 26080214 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1
- збитки в сумі 467585 (чотириста шістдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок;
- моральну шкоду в сумі 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок;
всього на загальну суму 1467585 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок;
10) при винесенні рішення судові витрати стягнути солідарно з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 20298303; Ради адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439; Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ідентифікаційний код юридичної особи - 26080214 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
11) зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 20298303; Раду адвокатів Дніпропетровської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 38598654; Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України», ідентифікаційний код юридичної особи - 38488439; Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, ідентифікаційний код юридичної особи - 26080214 подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 3 (трьох) денного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19 було порушено дисциплінарну справу. Підставою для порушення дисциплінарної справи став лист Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, виконаний не у процесуальний спосіб, який є нічим іншим, як тиск на адвоката. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 №6/ДПР-19 адвоката ОСОБА_1 було позбавлено права на зайняття адвокатською діяльністю. В подальшому, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.09.2019 №9 (римське)-004/2019 його скарга на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19 залишена без задоволення. Позивач вважає, що оскаржувані рішення та всі без винятку дії, пов`язані з ними, є протиправними. Відповідачами порушена процедура прийняття оскаржуваних рішень, а також діючі норми законодавства. Про існування оскаржуваного рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19 він дізнався випадково, оскаржуване рішення не оголошувалось, не вручено, його зміст невідомий позивачу. Розгляд справи відбувся за його відсутності та захисника, що є грубим порушенням права на захист. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала упереджена довідка члена дисциплінарної палати ОСОБА_3 від 13.05.2019, який готуючи довідку по справі, припустився грубому порушенню презумпції невинуватості та проігнорував відсутність діючих стягнень. Крім того, комісією проігноровано той факт, що 12 скарг за всі роки його адвокатської діяльності (11 з яких прокурорські та судові) не підтверджені або скасовані рішеннями судів. Поряд з цим, дії членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про неодноразове протиправне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності свідчать про їх відверту упередженість. На переконання позивача, комісія допустила необ`єктивний, не повний розгляд дисциплінарної справи, однобічно зібрала документи та сформувала зміст скарги замість сторони заявника (скаржника) - судді Кузнецова, обмеживши позивачу можливість надання пояснень, клопотань, доказів та аргументів при тому, що норми чинного законодавства не передбачають видалення адвоката та його представника з засідання комісії та подальший розгляд за їх відсутності. При цьому, зміст листа, за яким відповідачем прийнято оскаржувані рішення, суперечить Положенню про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120. У скарзі судді Кузнецова найменування та реквізити сторін належно не були оформлені, виклад обставин зроблено спонтанно та без деталізації, та за відсутності у скарзі дати, що залишено комісією без належної уваги, протиправно визнавши їх несуттєвими. Прийнявши оскаржувані рішення, комісія безпідставно застосувала дисциплінарне стягнення до особи, яка не шкодуючи життя та здоров`я, захищала Батьківщину та має деякі психологічні особливості, котрі детально викладені в науковій статті «Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців - учасників бойових дій». Зміст оскаржуваного рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 фактично звівся до переписування змісту оскаржуваного рішення, формальних висновки на «всі випадки життя», при тому, що аргумент спроби подвійного притягнення до відповідальності з посиланням на практику ЄСПЛ звівся до висновку про те, що дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Комісія халатно поставилась, а іноді не зрозуміла змісту аргументів скарги. Крім того, відомості до Єдиного реєстру адвокатів України щодо позивача внесено поза межами передбаченого законодавством триденного строку. Ведення ж Єдиного реєстру адвокатів України щодо позивача-адвоката є протиправним за суттю, оскільки вносяться відомості, які підривають авторитет та престиж, а також видаляються відомості щодо контактних даних та способів зв`язку та без відома та участі адвоката-позивача, всупереч його інтересам. Позивач зауважує, що Єдиний реєстр адвокатів України не пройшов державну реєстрацію як інформаційний ресурс у Державній агенції з електронного урядування та не отримав відповідне свідоцтво державного зразка, набір даних та їхній зміст, а також усталеність внесеної інформації в Єдиному реєстрі адвокатів України не відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835, Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України не пройшов правову експертизу та не зареєстрований Міністерством юстиції. З огляду на викладене, просить задовольнити позов у повному обсязі з відновленням порушеного права у спосіб, що заявлений.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 відкрито провадження у справі.
Цією ж ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів».
Також, ухвалою суду від 16.07.2019 витребувано у відповідача-1 копії матеріалів, сформованих за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , на підставі яких було прийнято рішення №6/ДПР від 13.06.2019.
Позивачем неодноразово заявлялись заяви про забезпечення позову у справі (а.с.23 т.1, а.с.181-186 т.4, а.с.207-213 т.4, а.с.85-94 т.5, а.с.118-138 т.5, а.с.74-86 т.6, а.с.3-15 т.7, а.с.122-137 т.7, а.с.161-176 т.7, а.с.190-196 т.8, а.с.239-246 т.8, а.с.76-82 т.9, а.с.154-162 т.9, а.с.43-47 т.10, а.с.171-179 т.10, а.с.20-29 т. 15, а.с.240 т.17, а.с.56-68 т.18, а.с.138-147 т.18).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №160/6323/19 скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019, 20.12.2019, 24.12.2019, 10.01.2020, 04.02.2020, 20.02.2020, 16.04.2020, 28.02.2020, 17.06.2020, 24.06.2020, 08.07.2020, 30.07.2020, 19.10.2020, 01.09.2021, 06.04.2022, 22.02.2023, 17.03.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено, ухвали набрали законної сили.
Позивачем неодноразово подавались позовні заяви (змінені), а саме: 06.08.2019, 22.10.2019, 19.11.2019, 23.12.2019, 13.07.2021.
Протокольною ухвалою суду від 06.08.2019 прийнято до розгляду позовну заяву (уточнену) від 06.08.2019.
Протокольною ухвалою суду від 24.10.2019 прийнято до розгляду позовну заяву (уточнену) від 22.10.2019.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеної без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021, позовні заяви (змінені) ОСОБА_1 , подані до суду 19.11.2019 та від 23.12.2019, повернуті позивачеві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 адміністративний позов (заяви, клопотання, позовну заяву (змінену) від 13.07.2021р.) ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 позовну заяву (змінену) ОСОБА_1 від 13.07.2021 прийнято до розгляду.
Провадження у справі неодноразово зупинялось (ухвали суду від 29.03.2021, 06.04.2022) та поновлено ухвалами від 01.09.2021 та 22.02.2023.
У справі були подані такі заяви по суті.
06.08.2019 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Доводи позивача про те, що про існування оскаржуваного рішення він дізнався випадково 03.07.2019 не відповідає дійсності, оскільки матеріалами дисциплінарної справи підтверджено, що позивач 05.05.2019 направив на поштову скриньку заступника голови дисциплінарної палати ОСОБА_3 заяву-клопотання, в якому просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи. Доводи щодо таємності винесення оскаржуваного рішення також не відповідають дійсності, оскільки 13.06.2019 невстановлені особи на чолі з гр. ОСОБА_4 , який відмовився надавати будь-які документи для встановлення його особи, застосовуючи силу, увірвались до зали засідання дисциплінарної палати та своїми діями намагались зірвати розгляд справи відносно ОСОБА_1 . Останній на засіданні неодноразово зазначав, що його представником є ОСОБА_4 , однак документів на право представлення інтересів не надавав. Розгляд скарги відкласти з метою пошуку адвоката, надання договору про надання правової допомоги та ордеру, які б свідчили про права будь-якого адвоката представляти ОСОБА_1 відкласти не просив. Таким чином, ОСОБА_1 будучи адвокатом та розуміючи правову природу поняття правова допомога та вимоги чинного законодавства щодо особи, яка має надавати йому правову допомогу, не виконав та не намагався виконати, чим свідомо допустив розгляд дисциплінарного провадження за відсутності особи, яка б мала належним чином підтверджені повноваження захисника. При цьому, сам адвокат ОСОБА_1. під час розгляду дисциплінарної справи розпорядження головуючого про належну поведінку не виконував, вів себе зухвало, висловлював образи, нецензурні викрики, перебивав виступи членів дисциплінарної палати, запропоноване йому місце за столом зайняти відмовився, всівшись на підвіконня продовжував ображати членів палати, попередження головуючого ігнорував, намагаючись зірвати засідання. За таких обставин, з метою недопущення зриву засідання з розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 дисциплінарною палатою прийняте рішення про видалення адвоката ОСОБА_1 з зали засідання дисциплінарної палати та проведення розгляду справи за його відсутності. Разом з тим, дисциплінарна палата звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_1 з матеріалами скарги судді Кузнецова Р.О. ознайомлений в повному обсязі, своє ставлення до скарги виклав в заяві-клопотанні від 05.05.2019, відтак мав можливість подати усі ґрунтовні пояснення своєї поведінки та доказів відсутності в його діях дисциплінарного правопорушення. За таких обставин, позивач не був позбавлений права на захист, був обізнаний про існування дисциплінарного провадження та про дату розгляду справи. Щодо доводів позивача про розгляд справи при одноосібному збиранні доказів, відповідачем зауважено, що такі доводи безпідставні, члени комісії завжди сумлінно ставляться до своїх обов`язків. Поряд з цим, позивачем не надано доказів на спростування обставин, зазначених у скарзі, та своєї невинуватості. Не відповідають дійсності і обставини щодо необізнаності із скаргою. При цьому, стверджуючи про численні порушення дисциплінарною палатою, позивач жодного разу не заперечував та не намагався спростувати обставини, викладені у рішення КДКА Дніпропетровської області, які стали підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Водночас, під час розгляду дисциплінарної справи у відношенні до позивача було встановлено грубе порушення норм адвокатської етики, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення. За викладених обставин, просить відмовити у задоволенні позову.
07.08.2019 відповідачем-3 подано відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що жодних протиправних дій стосовно позивача з боку Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» допущено не було. Національна асоціація адвокатів забезпечує, зокрема, доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України, в тому числі Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України оприлюднюються на відповідному офіційному сайті Ради адвокатів України (Національної асоціації адвокатів України), а відтак є офіційним джерелом інформації. Метою ведення Єдиного реєстру адвокатів України є збирання, зберігання, облік та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України. Інформація щодо дисциплінарної відповідальності адвоката (вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному про файлі в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним. Ні Закон, ні Порядок не передбачає видалення з ЄРАУ інформації щодо зупинення/припинення права на заняття адвокатською діяльністю, а навпаки метою ведення Реєстру і є зберігання інформації щодо адвокатів, в тому числі щодо проміжку часу, протягом якого адвокат не мав права здійснювати адвокатську діяльність та був обмежений у праві участі в роботі органів адвокатського самоврядування. Крім того, зауважив, що забезпечення ведення ЄРАУ покладається на раду адвокатів України, а не Національну асоціацію адвокатів України. Для внесення відомостей до ЄРАУ щодо номерів засобів зв`язку позивачу необхідно звернутись безпосередньо до Ради адвокатів Дніпропетровської області із відповідною заявою про внесення змін до ЄРАУ.
02.01.2020 представником відповідача-3 подано відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою позицію доводами, аналогічними за змістом, викладеним у відзиві, поданому 07.08.2019.
02.01.2020 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано відзив, в якому відповідач-4 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягаючи на відсутності порушеного права позивача рішенням ВКДКА від 04.09.2019, яким залишено без змін рішення ДП КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи відносно адвоката не може розцінюватись як порушення прав, свобод та інтересів позивача. Рішенням ВКДКА оцінка дій позивача по суті не надавалась, воно є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності, та не обмежує позивача у здійсненні професійної адвокатської діяльності. Саме за результатами розгляду дисциплінарної справи приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Крім того, позивачем не зазначено жодної норми, яку було порушено ВКДКА при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання ВКДКА 04.09.2019. За вказаних обставин, наполягає, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА діяла правомірно, у спосіб та у межах наданих повноважень.
13.04.2021 відповідачем-4 подано відзив, в якому комісія заперечила проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що в матеріалах справи містить відзив ВКДКА, до якого долучені документи на підтвердження обставин, зазначених у ньому. Позивачем не надано жодних доказів протиправності рішення ВКДКА. Повторно зауважено, що факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не є підтвердженням (встановленням) факту вчинення конкретного дисциплінарного проступку. Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА діяла правомірно, у спосіб та у межах наданих повноважень, крім того, рішення від 04.09.2019 реалізоване та фактично не створює для позивача обов`язків чи правових наслідків за результатами його прийняття.
У справі неодноразово змінювався склад суду, що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу справи (а.с.1 т.1, а.с.101 т.1, а.с.111 т.1, а.с.124 т.1, а.с.171 т.4, а.с.206 т.6, а.с.2 т.7, а.с.71 т.7, а.с.2 т.8, а.с.189 т.8, а.с.54 т.9, а.с.183 т.9, а.с.207 т.9, а.с.57 т.10, а.с.74 т.10, а.с.84 т.10, а.с.195 т.11, а.с.2 т.12, а.с.60 т. 12, а.с.127 т.12, а.с.141 т. 12, а.с.2 т.17, а.с.218 т.28, а.с.39 т.29).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 25.10.2023 справу №160/6323/19 розподілено судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача-1 докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування правових підстав для прийняття рішення №6/ДПП-19 від 16.05.2019 про порушення дисциплінарної справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.
03.11.2023 позивачем подано заяву про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М. визнано необґрунтованою, матеріали справи передано для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 (суддя Златін С.В.) відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М.
Справу передано судді Бухтіяровій М.М. для продовження розгляду.
10.11.2023 на електронну пошту від представника позивача ОСОБА_5. надійшла заява від 30.10.2023, в якій представник заявив вимогу роз`яснити ухвалу суду від 30.10.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , викладених у заяві про відвід судді від 03.11.2023, про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, допит свідків, призначення експертизи, витребування доказів у справі відмовлено.
14.11.2023 відповідачем-4 подано відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом поданим раніше, в якому відповідач повторно зазначає, що заперечує проти задоволення позовних вимог, що ВКДКА були подані відзиві 19.12.2019 та 06.04.2021, в яких викладено обґрунтування заперечень щодо заявлених позовних вимог, наполягає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, позивачем не наведено норм права, які порушено ВКДКА, тому просить відмовити у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5. про роз`яснення ухвали суду від 30.10.2023 відмовлено.
20.11.2023 відповідачем-4 подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву відповідачу-2 та третій особі.
20.11.2023 позивачем подано заяву-клопотання №1 про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, додавши копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №804/7111/16.
11.12.2023 представником відповідача-1 подано клопотання, в якому просила врахувати позицію Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, викладену у відзиві від 06.08.2019, прийняти до матеріалів справи копію рішення №6/ДПР від 13.06.2019, матеріали дисциплінарної справи про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (включно з електронними доказами, які були надано суду на СD-диску), та відмовити у задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзиви не скористався.
Від третьої особи письмових пояснень щодо позову та/або відзивів на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва №420, виданого 24.03.2006 головою Тернопільської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на підставі рішення від 24.03.2006 №2, набув право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із відомостями з електронного профайла адвоката, наявного в матеріалах справи, позивач здійснював адвокатську діяльність згідно зі свідоцтвом №420 від 24.03.2006, адреса основного робочого місця та номери зв`язку: АДРЕСА_1 ; мобільний телефон: НОМЕР_2 ; еmail: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
01.04.2019 за вх.34/1а в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області зареєстрована скарга судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. (а.с.148-151 т. 19), в якій він просив притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №420 від 24.03.2026, видане на підставі рішення Тернопільської обласної КДКА від 24.03.2006) до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.
У скарзі повідомлялось про обставини неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 (процесуальний статус якого в кримінальному провадженні - третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт) під час розгляду слідчим суддею Кузнецовим Р.О. клопотання слідчого СВ КВН ГУНП в Дніпропетровській області про арешт тимчасово вилученого майна (справа №216/1439/19, провадження №1-кс/216/1644/19) у відкритих судових засіданнях 11.03.2019 та 22.03.2019, та про напад на суддю адвокатом ОСОБА_1. під час засідання 22.03.2019, про що суддею Кузнецовим Р.О. було повідомлено правоохоронні органи та подано відповідну заяву, яка була внесена до ЄРДР №12019040230000552 від 22.03.2019 за ч.1 ст. 377 КК України.
До скарги було долучено два оптичних носія DVD-R із записами судових засідань, копію витягу з ЄРДР №12019040230000552 від 22.03.2019.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: №12019040230000552) 22.03.2019 до ЄРДР внесено відомості за заявою Кузнецова Р.О. про вчинення кримінального правопорушення, виклад обставин, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, такий:
« 22.03.2019 о 09:30 години, ОСОБА_5. , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , знаходячись в залі судового засідання №2 Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за адресою: вулиця Першотравнева, 12, під час розгляду клопотання слідчого Шарая О.М. щодо накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12019040230000450, за участю адвоката ОСОБА_1, порушуючи встановлений законом порядок здійснення правосуддя, почали порушувати громадський порядок, виражались нецензурною лайкою, а адвокат ОСОБА_1, усвідомлюючи соціальний статус Кузнецова Р.О. , кинув в останнього стілець, який впав на стіл, за яким сидів суддя, внаслідок чого пошкоджено мобільний телефон останнього «Айфон 7а», будь-яких тілесних ушкоджень не завдано, однак, останній сприйняв ці дії як погрозу насильством. Зазначеними умисним діями ОСОБА_5. , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 вчинили погрозу насильством щодо судді у зв`язку з його діяльністю, пов`язаною здійсненням правосуддя».
Також, суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецовим Р.О. повідомлено Вищу раду правосуддя про втручання у його діяльність.
Рішенням від 23.04.2019 №1261/0/15-19 Вища рада правосуддя звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням ним дій, що свідчать про порушення гарантій незалежності судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. , а також до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні №12019040230000552, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2019 за ч.1 ст.377 КК України за повідомленням судді Кузнецова Р.О. у зв`язку із подіями у судовому засіданні 22.03.2019 у справі №216/1439/19.
Головою Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Биваліним О.В. в порядку ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. стосовно поведінки адвоката ОСОБА_1 (а.с.147 т.19).
09.04.2019 член дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 звернувся до адвоката ОСОБА_1 із письмовим зверненням (а.с.137 т.19), в якому повідомив про надходження скарги судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. та запропонував протягом 10 днів з моменту отримання цього звернення надати письмові пояснення щодо відомостей, викладених у скарзі судді, а також наявні докази чи аргументи на спростування порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, викладених у скарзі.
Також, у зверненні позивачу повідомлено, що засідання дисциплінарної палати, на якому будуть розглядатись відомості, викладені у зазначеній скарзі, а також вирішуватись питання про доцільність порушення дисциплінарної справи відбудеться 16.05.2019 об 11.00 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд.5, каб.212.
До звернення від 09.04.2019 долучено такі додатки: копія скарги на 4 арк., копія доручення голови дисциплінарної палати на 1 арк., копія витягу з ЄРДР на 1 арк., три копії оптичних носія із записами судових засідань.
Копію звернення члена дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 09.04.2019 разом із додатками отримано позивачем 09.04.2019.
05.05.2019 на звернення члена дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 09.04.2019 адвокатом ОСОБА_1. подано заяву-клопотання, в якому просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи, обґрунтовуючи тим, що у скарзі відсутні конкретні обставини, посилання на докази та конкретні пункти ПАЕ, печатка суду, номер засобу зв`язку та електронної пошти заявника (скаржника), а також дата її подання, не зазначено детального опису суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, не сплачено за організаційно-технічне забезпечення розгляду скарги та відсутнє клопотання про звільнення від сплати з переліком поважних причини (а.с.116 т.19).
13.05.2019 за результатом розгляду матеріалів, зібраних в порядку перевірки обставин, викладених у скарзі судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. від 01.04.2019 відносно адвоката ОСОБА_1 , членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 складено довідку, якою запропоновано порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво №420, видане 24.03.2006) відповідно до ст.ст.36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.118-127 т.19).
16.05.2019 відбулось засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області з розгляду матеріалів перевірки відомостей, викладених у скарзі судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , на якому дисциплінарна палата дійшла висновку, що викладені у скарзі судді Кузнецова Р.О. обставини неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 11 та 22 березня 2019 року під час судового розгляду справи №216/1439/19 (провадження 1-кс/216/1644/19) містять ознаки дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для порушення відносно нього дисциплінарної справи.
16.05.2019 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, керуючись ст.ст.34, 36, 37, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнято рішення №6/ДПП-19 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво №420, видане 24.03.2006, видане КДКА Тернопільської області, щодо обставин неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 11 та 22 березня 2019 під час судового розгляду справи №216/1439/19 (провадження 1-кс/216/1644/19), та призначено розгляд дисциплінарної справи на 13.06.2019 об 11:00 за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 5, 4 поверх (а.с.109-113 т.19).
Копію вказаного рішення разом із довідкою від 13.05.2019 отримано позивачем 21.05.2019.
23.05.2019 позивачем подано скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення КДКА Дніпропетровської області від 16.05.2019 №№6/ДПП-19.
13.06.2019 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області у складі членів дисциплінарної палати, розглянувши у відкритому засіданні матеріали дисциплінарної справи про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 , керуючись ч.2 ст.32, ст.ст. 33, 34, 35, 37, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнято рішення №6/ДПР-19, згідно з яким вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво №420, видане 24.03.2006, видане КДКА Тернопільської області 24.03.2006) та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, припинити адвокатську діяльність ОСОБА_1 , зареєстрованого в Єдиному реєстрі адвокатів, адреса робочого місця (офісу) - АДРЕСА_1 , шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №420, виданого Тернопільською обласною КДКА на підставі рішення №2 від 24.03.2006, з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с.90-99 т.19).
Такий висновок комісії вмотивований доведеним вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення присяги адвоката України, вимог частини 2 статті 329 КПК України, п.п.1, 6 п.1 ст. 21 Закону №5076-VI, ч.1, 3 ст. 7, ч. 1, 3 ст. 12, ст. 42, ч.1, 3 ст.44 Правил адвокатської етики.
Дисциплінарною палатою при прийняті рішення враховані наступні обставини:
1.обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, які вказують на тривалість порушення судового засідання, яке розпочалось 11.03.2019 та продовжувалось 22.03.2019; зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами при заявлені двічі за тих самих підстав необґрунтованих клопотань про відвід судді; зухвалу поведінку під час судового засідання; образи та приниження судді, а також демонструванні стороннім особам своєї неповаги до судді; вчинення нападу на суддю;
2. наслідком дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 , які виразились в затягуванні судового розгляду справи, що стало наслідком заяви надуманого клопотання про відвід судді та призвело до перерви в судовому засіданні з 11 до 22 березня 2019 року. Окрім того, внаслідок нападу на суддю, розгляд справи було зірвано, та за таких обставин суддя Кузнецов Р.О. був вимушений взяти самовідвід;
3.неодноразове притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неналежну поведінку.
Копію рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19 надіслано позивачу, скаржнику та голові Ради адвокатів Дніпропетровської області.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.09.2019 №ІХ-004/2019 скаргу адвоката ОСОБА_1. залишено без задоволено, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін.
Копію рішення від 04.09.2019 №ІХ-004/2019 надіслано позивачу та судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. листом від 19.09.2019 вих.№1540.
Не погодившись із діями відповідачів та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За змістом частини 1-3 статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI в редакції на час спірних відносин).
Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону №5076-VI).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі» (стаття 11 Закону).
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (частина перша статті 12 Закону №5076-VI).
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України, правил адвокатської етики та виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством (стаття 21 Закону).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.
За змістом статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Відповідно до статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (стаття 44 Правил адвокатської етики).
Відповідно до статті 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З`їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України (частина перша статті 66 Правил адвокатської етики).
Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону №5076-VI.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина друга статті 33 Закону №5076-VI).
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
За правилами частини другої статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
У відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
В силу положень частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.
Так, відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Частиною другою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону № 5076-VI).
За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
За змістом частини другої статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (частина третя статті 41 Закону №5076-VI).
Згідно з приписами статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Зазначені правові норми Закону №5076-VI знайшли своє відображення у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пунктів 39-41 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
У розгляді справи, яка має великий обсяг матеріалів, або за неможливістю її розгляду за один день з інших причин, які за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури визнано поважними, може бути оголошено перерву, але не більше ніж на три робочих дні.
Згідно із пунктами 43-44 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до пункту 47 Положення №120 розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито.
За змістом пунктів 49-51 Положення №120 за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»).
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (пункти 57-58 Положення №120).
Винесене дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення у дисциплінарній справі за результатами розгляду заяви (скарги) може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття лише адвокатом, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, або особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, чи їхніми представниками, з дотриманням вимог, визначених пунктами 36.1, 36.2, 36.3, 36.4, 36.5, 36.6 цього Положення. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії (пункт 60 Положення №120).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 32 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (частина сьома статті 32 Закону №5076-VI).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення є вчинення ним дисциплінарного проступку, до якого законодавець відніс порушення присяги адвоката України та Правил адвокатської етики. При цьому, питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються саме під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення (попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України) або ж рішення про закриття дисциплінарної справи.
У контексті викладеного суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово зауважував щодо меж оцінки рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів.
Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15, від 23.12.2021 у справі № 826/13972/18, від 30.09.2021 у справі № 440/1376/19, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, від 09.10.2023 у справі № 280/1396/22 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
У цих постановах також сформульовано й такий правовий висновок: «…Критерії «грубого» порушення Правил адвокатської етики не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення, належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, в межах розгляду цієї справи суд може надати правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.».
Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Інтерпретуючи ці правові висновки до обставин цієї справи та ураховуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, суд висновує, що критерії «грубого» або «систематичного» порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до «підриву авторитету адвокатури України», не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Суд не вправі замість дисциплінарного органу переоцінювати встановлені таким органом обставини вчинення адвокатом певних дій та їх визначення як дисциплінарного проступку, а також переоцінювати вибір дисциплінарним органом виду дисциплінарного стягнення. Натомість має установити обставини та надати оцінку дотриманню відповідної процедури дисциплінарного провадження.
Ураховуючи викладене та з огляду на межі оскарження, суд в даному випадку перевіряє виключно дотримання процедури дисциплінарного провадження КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА та зазначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Передумовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку передує чотири процесуальні стадії, чітко визначені передбачені частиною першою статті 37 Закону, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Разом з тим, слід зазначити, що перша стадія провадження «проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок» та друга стадія провадження «прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи» є проміжними процесуальними рішеннями, які по своїй суті не можуть порушувати права та свободи позивача, при умові дотримання процесуальних норм їх прийняття.
Крім того, на другій стадії провадження перевіряється лише наявність ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сам факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних для позивача наслідків, оскільки оскаржувані рішення ВКДКА та КДКА Дніпропетровської області не є підтвердженням (встановленням) факту вчинення конкретного дисциплінарного проступку, а свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.
Позивач наполягає на численних процедурних порушеннях на всіх стадіях дисциплінарного провадження.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення КДКА Дніпропетровської області від 13.06.2019 №6/ДПР-19 про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної рішенням від 16.05.2019 №6/ДПП-19 відносно адвоката ОСОБА_1. за результатом розгляду матеріалів, зібраних в порядку перевірки обставин, викладених у скарзі судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. від 01.04.2019, щодо обставин неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1. 11 та 22 березня 2019 під час судового розгляду справи №216/1439/19 (провадження 1-кс/216/1644/19).
Згідно із рішенням КДКА Дніпропетровської області від 13.06.2019 №6/ДПР-19 під час розгляду дисциплінарної справи були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення присяги адвоката України, вимог частини 2 статті 329 КПК України, п.п.1, 6 п.1 ст. 21 Закону №5076-VI, ч.1, 3 ст. 7, ч. 1, 3 ст. 12, ст. 42, ч.1, 3 ст.44 Правил адвокатської етики.
Так, відповідно до рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19 до КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , який 11.03.2019 грубо порушував порядок судового засідання та намагався зірвати розгляд справи №216/1439/19 (провадження №1-кс/216/1644/19) про арешт тимчасово вилученого майна за клопотанням слідчого СВ КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шарая О.М. Під час продовження судового розгляду цієї справи 22.02.2019 адвокат ОСОБА_1 продовжував грубо порушувати порядок судового засідання та здійснив напад на суддю Кузнецова Р.О., про що було відкрите кримінальне провадження №12019040230000552 від 22.03.2019 за ч. 1 ст. 377 КК України. За наслідками втручання в правосуддя шляхом вчинення насильства щодо судді та пошкодження його майна (мобільного телефону) адвокатом ОСОБА_1., подальший розгляд кримінального провадження щодо цієї особи був унеможливлений.
На підтвердження доводів та фактичних обставин, викладених скарзі, суддя Кузнецов Р.О. долучив два оптичних носія DVD з записами судових засідань від 11.03.2019 та від 22.03.2019, а також копію витягу з ЄРДР №12019040230000552 від 22.03.2019, що підтверджується матеріалами справи, про що відсутній спір у справі.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, позивач не скористався своїм правом на подання письмових пояснень по суті порушених у скарзі питань ані під час перевірки відомостей, викладених у скарзі, ані під час вирішення питання про порушення дисциплінарної справи.
Заява-клопотання позивача від 05.05.2019 (а.с.116 т.19) не є поясненням по суті на запит члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, оскільки не містить пояснень адвоката ОСОБА_1. по суті порушених у скарзі питань, а лише зауваження щодо неналежності її оформлення.
Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що йому не було надано можливості надати пояснення, не було надано примірнику скарги, не було повідомлено про дату та час засідання з розгляду питання про порушення справи та прийнято рішення без його участі.
З досліджених судом матеріалів дисциплінарної справи вбачається, звернення члена дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 , в якому повідомлялось про надходження до комісії скарги судді Кузнецова Р.О., про необхідність протягом 10 днів з моменту отримання цього звернення надати письмові пояснення щодо відомостей, викладених у скарзі судді, а також наявних доказів чи аргументів на спростування порушень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, викладених у скарзі, а також повідомлялось про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарної палати щодо порушення дисциплінарної справи, разом із долученими копіями скарги, доручення голови дисциплінарної палати, витягу з ЄРДР та трьох копій оптичних носія із записами судових засідань, отримано позивачем особисто - 09.04.2019 (а.с.137 т.19).
Отже, з 09.04.2019 позивач належним чином обізнаний зі змістом скарги, доказами, долученими до неї, з необхідністю надання письмових пояснень з доказами на спростування порушень, а також про те, що 16.05.2019 відбудеться засідання дисциплінарної палати з розгляду відомостей, викладених у скарзі судді, та вирішення питання щодо порушення дисциплінарної справи, доводи позивача в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи.
На переконання суду, вказані обставини свідчать не про неповідомлення позивача, а відтак про порушення його права на обізнаність та можливість подати пояснення і доказів, а про зловживання правом з боку позивача.
Ураховуючи викладене, а також те, що пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, в межах визначеного строку, позивачем не надано, тому дисциплінарну справу в силу положень пункту 26 Положення №120 цілком обґрунтовано розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Крім того, слід зазначити, що ані Законом, ані Положенням не передбачено обов`язку КДКА Дніпропетровської області запрошувати на засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, скаржника та адвоката, стосовно якого вирішується питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Таким чином, доводи позивача про позбавлення його права брати участь у засіданні КДКА Дніпропетровської області при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи цілком безпідставні.
Посилання позивача на те, що членом дисциплінарної комісії КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 неналежним чином проведено перевірку стосовно адвоката ОСОБА_1 та не було опитано осіб ( ОСОБА_5. , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , які фігурують у скарзі), не приймаються судом, оскільки допит осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката є правом члена дисциплінарної палати КДКА.
Твердження позивача про упередженість довідки члена дисциплінарної комісії КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 13.05.2019, оскільки містить наперед визначений висновок про порушення позивачем Закону №5076-VI та правил адвокатської етики, є припущенням позивача, оскільки висновок, викладений в довідці, складений після перевірки відомостей, викладених у скарзі судді, та є суб`єктивною думкою члена дисциплінарної комісії, висловленої на виконання вимог статті 38 Закону №5076-VI.
Крім того, довідка від 13.05.2019 не містить для позивача жодних правових наслідків, а має рекомендаційний характер для комісії під час прийняття рішення щодо порушення дисциплінарної справи.
Доводи ж позивача про те, що підставою для порушення дисциплінарної справи став лист Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, виконаний не у процесуальний спосіб, який є нічим іншим, як тиск на адвоката, неприйнятні, оскільки підставою для вирішення питання про порушення дисциплінарної справи стала саме скарга судді, про що позивачу достеменно відомо з 09.04.2019, яка є допустимою формою повідомлення (скарга) до органу адвокатського самоврядування у розумінні частини першої статті 36 Закону №5076-VI щодо поведінки адвоката, оформлена у відповідності до вимог пункту 14 Положення №120 та містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку останнього, які були предметом оцінки КДКА Дніпропетровської області.
Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про не надіслання копії рішення від 16.05.2019 №6/ДПП-19, а відтак про його необізнаність з датою призначення дисциплінарної справи до розгляду.
З досліджених судом матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що копію вказаного рішення та довідки члена дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 13.05.2019 отримано позивачем особисто - 21.05.2019 (а.с.107 т.19), а отже, з цієї дати позивачу достеменно відомо про дату, час та місце розгляду дисциплінарної справи, а також про можливість взяти участь у засіданні палати, подати пояснення, а також докази на підтвердження своїх доводів.
За викладених обставин, суд вважає, що при проведенні перевірки відомостей, зазначених у скарзі судді, та прийнятті рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 відповідачем-1 було дотримано порядок, визначений нормами Закону №5076-VI та Положення №120, процедурних порушень при прийнятті рішення від 16.05.2019 №6/ДПП-19, про які зазначає позивач, матеріали справи не містять, судом не встановлено.
Не встановлено судом і порушень правил та процедур при прийнятті ВКДКА оскаржуваного рішення за результатом розгляду скарги на рішення КДКА Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 21.05.2019 позивачем отримано рішення КДКА Дніпропетровської області про порушення дисциплінарної справи та 23.05.2019 подано скаргу на це рішення до ВКДК, яка зареєстрована 27.05.2019 за вх.12007.
Листом від 03.06.2019 за вих.№810 Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури запитано матеріали справи відносно ОСОБА_1 для розгляду поданої ним скарги протягом 10 днів з дня отримання листа ВКДКА про їх витребування, а також повідомлено про те, що про дату, час та місце розгляду скарги можна ознайомитись на офіційному сайті ВКДКА за посиланням: www.vkdka.org, та на виконання листа від 03.06.2019 за вих.№810 КДКА Дніпропетровської області супровідним листом від 08.07.2019 вих.№116/2 направлені до ВКДКА матеріали дисциплінарної справи (а.с.200 т.5).
Щодо доводів позивача про те, що йому та його представнику не забезпечено право на участь у засіданні 04.09.2019.
Відповідно до пункту 38 Положення №120 скарги на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ.
Відповідно до п.3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженої рішення Ради адвокатів України 04-05.07.2014 № 78, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.
Листом ВКДКА від 20.08.2019 вих.№1365 позивача та суддю Кузнецова Р.О. було повідомлено про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19, копія якого була надіслана позивачу 21.08.2019 на адресу робочого місця адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України, що підтверджується Списком №19523 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 21.08.2019, що містяться в матеріалах справи (а.с.203-205 т.5).
Також, відповідно до роздруківки з сайту ВКДКА, інформація щодо порядку денного засідання ВКДКА на 04.09.2019 - 05.09.2019 розміщено 21.08.2019 (а.с. 202 т.5).
За викладених обставин, позивач був належним чином повідомлений про засідання ВКДКА з розгляду його скарги на рішення КДКА Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19.
При цьому, за змістом п.3.14, п.3.15 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженої рішення Ради адвокатів України 04-05.07.2014 № 78, учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається. Відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.
За таких обставин, суд не вбачає порушень в діях відповідача-4, зауваження позивача щодо обмеження права на участь у засіданні 04.09.2019 та розгляду скарги за його відсутності безпідставні.
У рішенні ВКДКА зазначено назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, на аргументи ОСОБА_1 , які викладені у скарзі, в рішенні наведені обґрунтування з посиланням на норми права, також вказані результати розгляду, порядок і строки його оскарження, що цілком відповідає вимогам до рішення ВКДКА.
Доводи позивач про те, зміст оскаржуваного рішення №9 (римське)-004/2019 від 04.09.2019 фактично звівся до переписування змісту оскаржуваного рішення КДКА Дніпропетровської області від 16.05.2019 №6/ДПП-19 безпідставні та спростовуються матеріалами справи.
Щодо непогодження позивача з результатом розгляду його скарги, суд повторно зазначає, що прийняття одного з варіантів (видів) рішення ВКДА, вичерпний перелік яких визначений частиною п`ятою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є дискреційним повноваженням ВКДКА як органу адвокатського самоврядування. В межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку оскаржуваному рішенню виключно у контексті дотримання відповідної процедури. Однак, судом не встановлено таких при прийнятті ВКДКА рішення від 04.09.2019 №ІХ-004/2019.
Щодо об`єктивності, вмотивованості та обґрунтованості рішення КДКА Дніпропетровської області за результатом розгляду дисциплінарної справи.
За змістом статті 40 Закону №5076-VI розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим та здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.
Отже, третя стадія дисциплінарного провадження «розгляд дисциплінарної справи», що здійснюється на засадах змагальності, надає адвокату можливість спростувати допущення дисциплінарного проступку шляхом надання пояснень, висловлення, заперечень, долучення до матеріалів дисциплінарної справи доказів на підтвердження своїх доводів.
При цьому, законодавець чітко визначив, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення, вказавши на обов`язок дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її членів об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України, яким не передбачено можливості продовження строків розгляду дисциплінарної справи.
Розгляд дисциплінарної справи у спірних правовідносинах відбувся 13.06.2019.
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, адвокат ОСОБА_1 від надання пояснень за обставинами, що викладені у скарзі судді Кузнецова Р.О. , відмовився, під час розгляду дисциплінарної справи розпорядження головуючого про належну поведінку не виконував, вів себе зухвало, висловлював образи, нецензурні викрики, перебивав виступи членів дисциплінарної палати, запропоноване йому місце за столом зайняти відмовився, всівшись на підвіконня, продовжував ображати членів палати, попередження головуючого про видалення з зали засідань ігнорував, намагаючись зірвати засідання, злісно не дотримувався елементарних стандартів належної поведінки.
Отже, покликання позивача на порушення процедури винесення оскаржуваного рішення з підстав того, що йому було обмежено у праві бути на засіданні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області та надавати пояснення, суд не приймає до уваги, позивач приймав участь у засіданні 13.06.2019, а тому його права не є порушеними в даному випадку.
При цьому, зважаючи на поведінку позивача на засіданні дисциплінарної палати з розгляду дисциплінарної справи, що жодним чином не заперечено позивачем під час судового розгляду, а також ураховуючи те, що позивач ознайомлений з матеріалами скарги судді та доданим доказами (відеозаписами судових засідань) і своє ставлення до цієї скарги виклав у заяві-клопотанні від 05.05.2019, зауваживши лише на неналежності її оформлення та без жодних пояснень подіями, наведеним у ній, що позивачу неодноразово надавалась можливість подати письмові пояснення по суті порушених у скарзі питань, однак таким правом він не скористався, суд не вбачає порушень при прийнятті рішення дисциплінарної палати про видалення адвоката ОСОБА_1 із зали засідання дисциплінарної палати та здійснення подальшого розгляду справи за його відсутності з метою недопущення зриву засідання та дотримання строків розгляду дисциплінарної справи.
Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про те, що дисциплінарна палата у засіданні обмежила право його захисника бути присутнім на засіданні.
Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів того, що на засідання палати з розгляду дисциплінарної справи 13.06.2019 прибув уповноважений представник позивача, яким надавались документи на підтвердження своїх повноважень, та відмови комісії у їх прийнятті.
Звернення ж позивача до Першого Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (№01-10/11 від 06.06.2019), талон про прийняття звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.06.2019 свідчать лише про те, що позивач звертався за такою допомогою до центру безоплатної вторинної правової допомоги.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача в частині звинувачень дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області у проведення розгляду дисциплінарної справи за відсутності сторін з урахуванням положення пункту 4 частини 2 статті 40 Закону №5076-VI.
Розгляд справи за відсутності скаржника, належним чином повідомленого про засідання, та адвоката, який прибув на засідання, однак в подальшому був видалений через неналежну поведінку в залі засідань палати та злісне невиконання розпоряджень головуючого, не становить порушень Закону №5076-VI та не може свідчить про відсутність неупередженості та об`єктивності розгляду дисциплінарної справи.
Заява-клопотання №1 позивача від 13.06.2019, що надіслана позивачем на електронну пошту КДКА Дніпропетровської області, з вимогою виконати лист ВКДКА від 03.06.2019 за вих.№810 та відкласти розгляд дисциплінарної справи, не засвідчує протиправність дій відповідача-1, оскільки обов`язок КДКА направити до ВКДКА матеріали справи виникає не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування, а не листа адвоката.
Щодо доводів позивача про не вирішення комісією питання про відкладення його за заявою-клопотанням №1, то суд зазначає, що пунктом 40 Положення №120 визначені випадки, коли розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений, у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; однак обов`язку комісії відкласти або зупинити дисциплінарну справу у зв`язку із витребуванням дисциплінарної справи ВКДКА не визначено.
Посилання позивача на порушення процедури винесення оскаржуваного рішення з підстав того, що про існування оскаржуваного рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19 він дізнався випадково, оскаржуване рішення не оголошувалось, не вручено, його зміст невідомий позивачу, безпідставні та цілком спростовуються матеріалами справи.
Копію рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19 надіслано позивачу листом від 18.06.2019 за вих.№109/1 засобами поштового зв`язку 18.06.2019 на адресу: м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, 7/3, тобто адресу робочого місця адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (а.с.85 т.19), що цілком узгоджується з положеннями частини третьої статті 33, частини третьої статті 41 Закону №5076-VI.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем-1 при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано те, що він не має діючих дисциплінарних стягнень, то суд зазначає, що обрання виду дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень колегіального органу, який при прийнятті відповідного рішення враховує обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини.
При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, КДКА Дніпропетровської області при прийнятті рішення враховано обставини вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, які вказують на тривалість порушення судового засідання, яке розпочалось 11.03.2019 та продовжувалось 22.03.2019; зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами при заявлені двічі за тих самих підстав необґрунтованих клопотань про відвід судді; зухвалу поведінку під час судового засідання; образи та приниження судді, а також демонструванні стороннім особам своєї неповаги до судді; вчинення нападу на суддю; наслідком дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 , які виразились в затягуванні судового розгляду справи, що стало наслідком заяви надуманого клопотання про відвід судді та призвело до перерви в судовому засіданні з 11 до 22 березня 2019 року; внаслідок нападу на суддю, розгляд справи було зірвано, те, що за вказаних обставин суддя Кузнецов Р.О. був вимушений взяти самовідвід, а також неодноразове притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неналежну поведінку, а отже, враховано обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини, що вказували на те, що позивачем раніше вчинялись дисциплінарні проступки.
Суд не приймає посилання позивача в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення на те, що відповідачем-1 враховано рішення КДКА Дніпропетровської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності при тому, що воно скасоване в судовому порядку (рішення №141/ДПР-16 від 05.10.2016), оскільки такі обставини не спростовують фактів неодноразового притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Закону №5076-IV, Правил адвокатської етики, норм КПК України, та загалом висновків дисциплінарної комісії, що покладені в основу рішення від 13.06.2019 №6/ДПР-19.
Безпідставними є також і посилання позивача на обставини подвійного притягнення його до відповідальності.
Суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами дисциплінарного провадження, що не є тотожним з кримінальним провадженням. Кримінальна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності і притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності, що має бути відомо позивачу.
Отже, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не свідчать про протиправність прийняття оскаржуваних рішень КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА, та спростовуються матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу, що жодних заперечень по суті наведених у скарзі судді обставин у зв`язку із подіями у судових засіданнях 11 та 22 березня 2019 у справі №216/1439/19, які були предметом оцінки КДКА Дніпропетровської області, позивачем не наведено і під час судового розгляду.
Спілкування ж адвоката ОСОБА_1. з судом у вигляді зауважень на адресу головуючого по справі, вимагання пояснень від головуючого, погрози насильством відносно судді, пошкодження майна судді, заявлення необґрунтованих відводів, беззаперечно свідчать про відверту неповагу до суду, такі дії є неприпустимими.
Щодо посилань позивача на наукову статтю «Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців - учасників бойових дій», суд зазначає, що вказана стаття не носить характер нормативно-правового, а тому не може бути врахована судом під час розгляду справи.
Поряд з цим, суд жодним чином не заперечує заслуги позивача перед Батьківщиною, однак статус учасника бойових дій не звільняє від обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства, в тому числі присяги адвоката України та Правил адвокатської етики під час здійснення адвокатської діяльності.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення КДКА Дніпропетровської області та ВКДКА за процедурою їх прийняття відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті у межах повноважень та з урахуванням всіх наявних матеріалів, а викладені в них обставини, належним чином підтверджені, тобто відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Ради адвокатів Дніпропетровської області та Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо неналежних заснування, утворення, організацію, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України, виконання рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на заняття адвокатською діяльністю, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не наведено, а матеріали справи не місять доказів порушення прав позивача з боку цих суб`єктів.
Поряд з цим, суд зазначає, не погодження позивача з рішенням КДКА Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, яким припинено адвокатську діяльність ОСОБА_1 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №420, виданого Тернопільською обласною КДКА на підставі №2 від 24.03.2006, не є підставою для визнання протиправними дій органів, уповноважених на вчинення дій по внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, які в обов`язковому порядку вносяться в силу положень частини сьомої статті 32, частини другої статті 17 Закону №5076-VI.
Щодо посилань позивача на порушення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, оскільки внесені відомості щодо позивача є протиправним за суттю, підривають авторитет та престиж, а також видаляються відомості щодо контактних даних та способів зв`язку та без відома та участі адвоката-позивача, всупереч його інтересам, суд повторно зазначає, що відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю в обов`язковому порядку відповідно до положень частини сьомої статті 32, частини другої статті 17 Закону №5076-VI вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України, який ведеться з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
За наявності рішення КДКА Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, дія якого не зупиняється у разі його оскарження, суд не вбачає порушень з боку відповідача-2 щодо внесення відповідних відомостей щодо позивача до Єдиного реєстру адвокатів України.
Доводи позивача про те, що Єдиний реєстр адвокатів України не пройшов державну реєстрацію як інформаційний ресурс у Державній агенції з електронного урядування та не отримав відповідне свідоцтво державного зразка, набір даних та їхній зміст, а також усталеність внесеної інформації в Єдиному реєстрі адвокатів України не відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835, Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України не пройшов правову експертизу та не зареєстрований Міністерством юстиції, суд зазначає, що наведений Поряд не є предметом розгляду по даній справі, ніким не оскарженим і є чинним, тому обов`язковим до виконання.
Позовні вимоги про визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо неналежного виконання рішення суду від 16.07.2019 по справі №160/6323/19, що підлягає негайному виконанню, про зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 про позбавлення адвоката Дмитра Д.С. права на заняття адвокатською діяльністю, не підлягають задоволенню, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі №160/6323/19 скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Щодо решти позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 частин першої, четвертої статті 32 Закону №№5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Право на заняття адвокатською діяльністю, припинене з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи судом встановлена правомірність рішення КДКА Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019, позовні вимоги про зобов`язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги про стягнення збитків та моральної шкоди є похідними від позовних вимог, у задоволені яких відмовлено, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Оскільки судом відмовлено у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20298303, місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Глинки, будинок 1, поверх 4), Ради адвокатів Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 38598654, місцезнаходження: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Глинки, будинок 1, поверх 4), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (код ЄДРПОУ 38488439, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 3, 5 поверх), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (код ЄДРПОУ 26080214, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 3, 5 поверх), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів» (код ЄДРПОУ 41949740, місцезнаходження: 50049, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, 7, к. 3) про визнання дій протиправними, скасування рішень, стягнення збитків і моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116705659 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Бухтіярова Марина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні