Постанова

від 22.01.2024 по справі 5002-17/1718-2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 5002-17/1718-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Родовід банк" в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023

у справі № 5002-17/1718-2011

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-Сервіс"

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 5002-17/1718-2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-Сервіс" (далі - ТОВ "Неаполь-Сервіс"), ліквідацію якого проводив ліквідатор - арбітражний керуючий Демчан О.І. (далі - арбітражний керуючий).

Ухвалами Господарського суду Київської області від 09.11.2020, залишеними без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021, зокрема:

- закрито провадження у справі № 5002-17/1718-2011 про банкрутство ТОВ "Неаполь-Сервіс";

- затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодуванню витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Неаполь-Сервіс"; зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (далі АТ "Родовід банк") Караченцева А.Ю. перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн.

03.12.2020 господарським судом, на виконання вказаного судового рішення у відповідній частині, видано наказ.

02.11.2021 арбітражний керуючий (стягувач) звернувся до Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відділ ДВС) із заявою № 02-5/81 про виконання виконавчого документа.

За результатами розгляду заяви державним виконавцем відділу ДВС Гладищенком В.А. (далі - державний виконавець) винесено повідомлення №67458662/6 від 12.11.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", адже згідно з рішенням правління Національного банку України № 811-рш від 19.12.2017 відкликано ліцензію санаційного банку та ліквідовано АТ "Родовід банк".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023, зокрема: визнано неправомірним винесене державним виконавцем повідомлення №67458662/6 від 12.11.2021 про повернення виконавчого документа - наказу суду від 03.12.2020 у справі № 5002-17/1718-2011 стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язано державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду від 03.12.2020 у справі № 5002-17/1718-2011.

19.05.2022 на виконання вказаного судового рішення державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №67458662 з примусового виконання наказу суду від 03.12.2020 із зазначенням, що боржнику (АТ "Родовід банк") необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

26.05.2022 АТ "Родовід банк" отримало вказану постанову, що підтверджується вхідним штампом за № 056-88/22 від 26.05.2022.

06.06.2022 АТ "Родовід банк" звернувся до відділу ДВС із заявою №056-60-30/22, в якій просив на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

13.06.2022 вказане клопотання АТ "Родовід банк" зареєстроване у відділі ДВС , що вбачається із змісту інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП).

Державним виконавцем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду зазначеного звернення скаржника. Такі відомості також відсутні в АСВП.

18.08.2022 державним виконавцем у межах виконавчого провадження №67458662 винесено постанову про накладення на АТ "Родовід банк" штрафу у розмірі 5 100,00 грн, у зв`язку із невиконанням наказу суду від 03.12.2020 №5002-17/1718-2011.

Короткий зміст поданої скарги

29.09.2022 засобами поштового зв`язку АТ "Родовід банк" (скаржник) звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою № 056-60-74/22 від 27.09.2022, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви (клопотання) скаржника від 06.06.2022 № 056-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 18.08.2022 у виконавчому провадженні №67458662, винесену державним виконавцем в порядку примусового виконання наказу суду №5002-17/1718-2011;

- зобов`язати державного виконавця розглянути заяву (клопотання) скаржника від 06.06.2022 № 056-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Скарга мотивована тим, що АТ "Родовід банк" належить до неплатоспроможних банків, оскільки Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, що є підставою для закінчення виконавчого провадження в силу вимог пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"; АТ "Родовід банк" зверталося до державного виконавця із відповідним клопотанням, проте станом на 26.09.2022 будь-які відомості про результати його розгляду відсутні в АСВП та на адресу скаржника не надходили, що свідчить про допущення державним виконавцем протиправної бездіяльності; у зв`язку з наведеним, постанова про накладення штрафу була винесена передчасно, оскільки вчиненню вказаних дій передує розгляд питання щодо закінчення виконавчого провадження на підставі вищевказаних положень закону.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 5002-17/1718-2011, скаргу АТ "Родовід Банк" на дії та рішення органу державної виконавчої служби (щодо накладення штрафу) у частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду, а в частині визнання протиправною та скасування постанови без задоволення.

У частині вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду заяви та зобов`язання вчинити дії судові рішення мотивовані тим, що АТ "Родовід Банк" звернувся до суду із відповідною скаргою поза межами строку передбаченого пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України, при чому заяв/клопотань про поновлення такого строку не подавав. Наведене стало підставою для залишення скарги АТ "Родовід Банк" в зазначеній частині без розгляду у порядку вимог частини другої статті 118 ГПК України.

У іншій частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу судові рішення обґрунтовані законністю такої постанови, оскільки правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження стало невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Доводи скаржника щодо неможливості здійснення виконавчого провадження, з огляду на те, що АТ "Родовід Банк" є банком-боржником, щодо якого розпочато процедуру ліквідації, судами відхилено, оскільки зазначене питання досліджувалось у судовому порядку у цій справі, у тому числі Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2023.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

АТ "Родовід Банк" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу на дії та рішення органу державної виконавчої служби (щодо накладення штрафу) задовольнити в повному обсязі.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначив обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, що полягають у застосуванні судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23.05.2018 у справі № 537/3986/16-а.

Обґрунтовуючи незаконність оскаржуваних судових рішень скаржник стверджує, що судами неправильно застосовано норми пункту 3 частини другої статті 18, пункту 4 (19) частини першої статті 39, статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" та порушено приписи статей 339 - 345 ГПК України.

У контексті допущених судами процесуальних порушень зазначає про неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо передчасності винесення постанови (про накладення штрафу) з огляду на не надання державним виконавцем оцінки підставам, які боржник вважає поважними причинами не виконання рішення суду у встановлений строк та свідчать про обов`язковість закінчення виконавчого провадження.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Іншими учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Касаційне провадження

09.11.2023 до касаційного суду надійшла касаційна скарга АТ "Родовід Банк".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5002-17/1718-2011 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023.

Ухвалою від 28.11.2023 Верховний Суд, серед іншого, залишив касаційну скаргу АТ "Родовід Банк" без руху; надав скаржнику строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28.11.2023 до касаційного суду 11.12.2023 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з додатками.

Ухвалою від 22.12.2023 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Родовід банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 5002-17/1718-2011; ухвалив здійснити її перегляд в порядку письмового провадження.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи в межах підстав оскарження та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є скарга боржника у виконавчому провадженні на бездіяльність (щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження) та рішення (постанову про накладення штрафу) державного виконавця під час здійснення ним примусового виконання наказу суду від 03.12.2020 у справі № 5002-17/1718-2011.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що чинною ухвалою суду від 09.11.2020, зокрема, зобов`язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію АТ "Родовід Банк" перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн.

03.12.2020 на виконання цієї ухвали у відповідній частині господарським судом видано наказ про стягнення коштів з Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ "Родовід Банк" на користь арбітражного керуючого частини основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн.

Доказів виконання у добровільному порядку зазначеного рішення ані уповноваженою особою Фонду, ані самим Фондом суду надано не було.

Арбітражний керуючий (стягувач) звернувся до державного виконавця, який на виконання чинної ухвали суду від 20.12.2021 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 03.12.2020 у справі №5002-17/1718-2011.

Оскільки обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження був встановлений судовим рішенням (ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у цій справі), то суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що питання законності цього виконавчого провадження вже вирішено у судовому порядку та не може ставитися під сумнів, у тому числі учасниками виконавчого провадження.

Так, за встановлених судами обставин, у цьому виконавчому провадженні №67458662 боржник АТ "Родовід банк" 06.06.2022 звернувся до відділу ДВС із заявою про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", доказів розгляду якої матеріали справи не містять.

Водночас 18.08.2022 державним виконавцем у межах виконавчого провадження №67458662 винесено постанову про накладення на АТ "Родовід банк" штрафу у розмірі 5 100,00 грн, у зв`язку із невиконанням відповідного наказу суду.

Предметом поданої до суду першої інстанції скарги АТ "Родовід банк", як зазначено вище, є бездіяльність державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви про закінчення виконавчого провадження та винесена ним постанова про накладення штрафу.

Розглянувши зазначену скаргу АТ "Родовід Банк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про залишення її без розгляду в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, а в частині визнання протиправною та скасування постанови без задоволення.

Як зазначалось вище, висновки судів щодо залишення скарги у відповідній частині без розгляду згідно вимог частини другої статті 118 ГПК України мотивовані пропуском процесуального строку, передбаченого пунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України, на звернення з такою скаргою та відсутністю клопотання про його поновлення. У своїх мотивах суди попередніх інстанцій врахували правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г.

Водночас правомірність залишення судами без розгляду у порядку вимог частини другої статті 118 ГПК України скарги АТ "Родовід Банк" в частині оскарження зазначеної вище бездіяльності державного виконавця та правильність застосування положень пункту "а" частини першої статті 341 ГПК України не є предметом касаційного дослідження, з огляду на підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Так, єдиною підставою касаційного оскарження (у розумінні вимог частини другої статті 287 ГПК України) за змістом касаційної скарги АТ "Родовід Банк" є застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 23.05.2018 у справі № 537/3986/16-а, згідно якого притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Тобто доводи скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, зводяться до того, що суди попередніх інстанцій, не врахувавши наведеної правової позиції Верховного Суду у справі № 537/3986/16-а, невірно застосували норми права під час вирішення питання щодо правомірності винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

За таких обставин, посилання скаржника на неправильне застосування судами положень пункту 3 частини другої статті 18 та пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та порушення в цілому норм статей 339 - 345 ГПК України без зазначення пов`язаних із застосуванням цих норм підстав для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції.

Натомість, необхідним за касаційним розглядом справи є перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій норм права в частині залишення без задоволення викладених у скарзі АТ "Родовід Банк" вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18.08.2022 у виконавчому провадженні №67458662.

Дослідивши законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в цій частині, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Порядок примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, зокрема врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 1 цього Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що примусове виконання рішень покладається, серед інших, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вживає передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішень, зокрема щодо накладення стягнення у вигляді штрафу (пункт 16 частини третьої статті 18 Закону), у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

У справі, що розглядається, спірним постало питання правомірності накладення стягнення у вигляді штрафу державним виконавцем на боржника у виконавчому провадженні № 67458662.

Суди попередніх інстанцій встановили, що правовою підставою для накладення державним виконавцем у порядку частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника (АТ "Родовід Банк") штрафу оскаржуваною постановою від 18.08.2022 є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. У цих висновках судами враховано правову позицію Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/10186/15.

Так, попередніми судовими інстанціями з`ясовано, що: під час відкриття виконавчого провадження № 67458662 державним виконавцем зобов`язано АТ "Родовід Банк" виконати рішення суду (ухвалу від 09.11.2020 у справі №5002-17/1718-2011) протягом 10 робочих днів; постанова про відкриття цього виконавчого провадження отримана боржником 26.05.2022, проте у встановлений у постанові строк рішення суду виконано не було; у зв`язку із чим державним виконавцем постановою від 18.08.2022 накладено на АТ "Родовід Банк" штраф у розмірі 5 100,00 грн.

Отже, установивши факт того, що АТ "Родовід банк" у визначений у постанові державного виконавця строк рішення суду не виконало, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність винесення виконавцем постанови від 18.08.2022 про накладення на боржника штрафу у відповідному розмірі.

Наведене стало підставою для відмови судами у задоволенні скарги АТ "Родовід Банк" в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18.08.2022.

Втім, колегія суддів Касаційного господарського суду не може погодитися із правомірністю таких висновків з підстав неповного встановлення обставин справи та врахування нерелевантної обставинам цієї справи практики Верховного Суду (постанови від 27.10.2021 у справі № 910/10186/15).

Так, згідно частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною шостою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, унормовано, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Верховний Суд зауважує, що норми статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", що регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, знаходяться у Розділі VIII "Виконання рішень немайнового характеру" цього Закону.

Зазначене дає підстави для висновку, що такі заходи примусового виконання рішень, як накладення стягнення у вигляді штрафу на підставі частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", можуть мати місце у виконавчому провадженні з виконання рішень саме немайнового характеру.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, правовою підставою для накладення державним виконавцем штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 67458662 були приписи частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, у цій справі суди не врахували, що у межах виконавчого провадження №67458662 державним виконавцем здійснювалось примусове виконання ухвали суду від 09.11.2020 у справі № 5002-17/1718-2011 в частині зобов`язання АТ "Родовід банк" (зазначену вище Уповноважену особу ФГВФО) перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн, тобто примусове виконання судового рішення майнового характеру.

За таких обставин, попередні судові інстанції в оскаржуваних рішеннях помилково врахували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/10186/15, у якій досліджувалось питання правомірності накладення штрафу у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення про зобов`язання відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу природний газ позивача у певному об`ємі, тобто виконання рішення немайнового характеру.

Наведене свідчить про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність постанови від 18.08.2022 про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні № 67458662, адже судами не перевірено можливість застосування положень статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин щодо примусового виконання судового рішення саме майнового характеру.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскаржувані судові рішення (у відповідній частині) таким вимогам не відповідають, враховуючи неповноту дослідження судами обставин, що входять до предмета доказування у цій справі неправомірності винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин у справі, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень в частині розгляду вимог скарги АТ "Родовід Банк" про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18.08.2022, передачу матеріалів справи на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

У іншій частині (щодо залишення без розгляду вимог скарги АТ "Родовід Банк" в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити дії) судові рішення підлягають залишенню без змін, оскільки їх законність та обґрунтованість в цій частині не підлягала касаційному дослідженню з огляду на визначені самим скаржником підстави касаційного оскарження.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку правомірності постанови від 18.08.2022 про накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу; в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Родовід банк" в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (в частині залишення без задоволення скарги Акціонерного товариства "Родовід банк" в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 № 056-60-74/22 (вх.68/22 від 03.10.2022) у частині визнання протиправною та скасування постанови) у справі № 5002-17/1718-2011 скасувати.

3. Справу № 5002-17/1718-2011 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

4. У решті ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 5002-17/1718-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.І. Картере