Ухвала

від 26.02.2024 по справі 5002-17/1718-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 5002-17/1718-2011

Суддя О.В. Конюх, розглянувши скаргу

Акціонерного товариства «Родовід Банк», м. Київ, в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, на дії та рішення державної виконавчої служби (Подільського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо накладення штрафу

у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс», м.Сімферополь Автономної республіки Крим

за участю представників:

від скаржника:Кібець Р.Р., адвокат, довіреність від 25.12.2023 №60-15431/23;

стягувач:Демчан О.І., посвідчення арбітражного керуючого №1773 від 02.12.2015;

від органу ДВС:не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

заявник АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.10.2022 звернувся до Господарського суду Київської області із скаргою від 27.09.2022 №056-60-74/22 на дії та рішення органу державної виконавчої служби (щодо накладення штрафу), у якій просив суд:

1) Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка В.А. щодо неналежного розгляду заяви (клопотання) АТ «Родовід Банк» від 06.06.2022 №56-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

2) Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу ВП №67458662 від 18.08.2022, винесену державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. в порядку примусового виконання виконавчого документу Наказу №5002-17/1718-2011, виданого Господарським судом Київської області;

3) Зобов`язати державного виконавця Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка В.А. розглянути заяву (клопотання) АТ «Родовід Банк» від 06.06.2022 №56-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, скаргу АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 №056-60-74/22 у частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду, у частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2024 у справі №5002-17/1718-2011 касаційну скаргу АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (в частині залишення без задоволення скарги АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 №056-60-74/22 у частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу) скасовано. Справу у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

У постанові від 22.01.2024 Верховний Суд дійшов висновку про те, що частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, унормовано, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Верховний Суд зауважив, що норми статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», що регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, знаходяться у Розділі VIII «Виконання рішень немайнового характеру» цього Закону.

Зазначене дає підстави для висновку, що такі заходи примусового виконання рішень, як накладення стягнення у вигляді штрафу на підставі частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», можуть мати місце у виконавчому провадженні з виконання рішень саме немайнового характеру.

Верховний Суд вказав, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, правовою підставою для накладення державним виконавцем штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 67458662 були приписи частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, у межах виконавчого провадження №67458662 державним виконавцем здійснювалось примусове виконання ухвали суду від 09.11.2020 у справі № 5002-17/1718-2011 в частині зобов`язання АТ «Родовід банк» (зазначеної вище Уповноваженої особи ФГВФО) перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн., тобто примусове виконання судового рішення майнового характеру.

За таких обставин, суди в оскаржуваних рішеннях помилково врахували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/10186/15.

Верховний Суд зробив висновок про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність постанови від 18.08.2022 про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні № 67458662, адже судами не перевірено можливість застосування положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин щодо примусового виконання судового рішення саме майнового характеру.

Відповідно до частини 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

07.02.2024 матеріали справи №5002-17/1718-2011 надійшли до Господарського суду Київської області та відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024 17:49 передані на розгляд судді Конюх О.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 прийнято до розгляду скаргу АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 №056-60-74/22 на дії та рішення державної виконавчої служби щодо накладення штрафу у частині вимог про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу ВП №67458662 від 18.08.2022, винесеної державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. в порядку примусового виконання виконавчого документу Наказу №5002-17/1718-2011, виданого Господарським судом Київської області.

Судове засідання з розгляду скарги призначено на 19.02.2024. Запропоновано скаржнику (боржнику) АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; стягувачу арбітражному керуючому Демчану О.І. та державному виконавцю Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенку В.А. подати пояснення щодо вимоги про визнання протиправною та скасування постанови ВП67458662 від 18.08.2022 про стягнення штрафу із врахуванням позиції Постанови Верховного Суду від 22.01.2024 у справі №5002-17/1718-2011.

Судове засідання з розгляду вказаної скарги, призначене на 19.02.2024, не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «повітряна тривога», у зв`язку з чим ухвалою від 19.02.2024 судове засідання з розгляду скарги призначено на 26.02.2024.

У судове засідання 26.02.2024 з`явились представник скаржника та стягувач. Подільський відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) уповноваженого представника не направив, про причини неявки не повідомив, про судове засідання був повідомлений належний чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу у ВП №67458662 від 18.08.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2020, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021:

закрито провадження у справі №5002-17/1718-2011 про банкрутство ТОВ «Неаполь-Сервіс»;

затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодуванню витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Неаполь-Сервіс», зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід банк» Караченцева А.Ю. перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн.

03.12.2020 суддею Господарського суду Київської області Янюк О.С. на виконання вказаного рішення видано наказ про примусове виконання рішення, в якому визначено боржника ПАТ «Родовід банк» (код ЄДРПОУ 14349442).

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404, який набрав чинності 05.10.2016, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із частинами 1, 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Так, 02.11.2021 арбітражний керуючий (стягувач) звернувся до Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою №02-5/81 про виконання наказу від 03.12.2020.

19.05.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №67458662 з примусового виконання наказу суду від 03.12.2020.

Під час відкриття виконавчого провадження №67458662 державний виконавець, посилаючись на ч.1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язав АТ «Родовід Банк» виконати рішення суду (ухвалу від 09.11.2020 у справі №5002-17/1718-2011) протягом 10 робочих днів; постанова про відкриття цього виконавчого провадження отримана боржником 26.05.2022, проте у встановлений у постанові строк рішення суду виконано не було, у зв`язку із чим державним виконавцем постановою від 18.08.2022 накладено на АТ «Родовід Банк» штраф у розмірі 5 100,00 грн. із посиланням на ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частини 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на дату оскаржуваної постанови 18.08.2022) встановлювали, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Стаття 75 вказаного Закону визначала, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Разом із тим, у постанові від 22.01.2024 у справі №5002-17/1718-2011 Верховний Суд дійшов висновку, що у виконавчому провадженні №67458662 здійснювалось виконання судового рішення майнового характеру. Так, Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що у цій справі суди не врахували, що у межах виконавчого провадження №67458662 державним виконавцем здійснювалось примусове виконання ухвали суду від 09.11.2020 у справі № 5002-17/1718-2011 в частині зобов`язання АТ "Родовід банк" (зазначену вище Уповноважену особу ФГВФО) перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68 грн, тобто примусове виконання судового рішення майнового характеру.

Відповідно до частини 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у VIII розділі вказаного закону, яким регулюються виключно виконання рішення немайнового характеру.

Необхідність виконання рішення боржником протягом 10 робочих днів встановлюється в постанові про відкриття провадження відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, вказана норма закону містить імперативний характер і застосовується виключно до виконання рішень немайнового характеру.

Зазначене дає підстави для висновку, що такі заходи примусового виконання рішень, як накладення стягнення у вигляді штрафу на підставі частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», можуть мати місце у виконавчому провадженні з виконання рішень саме немайнового характеру.

Вищенаведена стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначала відповідальність у вигляді штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

З огляду на викладене, суд встановив, що винесення державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального МРУЮ (м. Київ) Гладищенком В.А. із посиланням на ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №67458662, у якому, за висновком Верховного Суду, здійснювалось виконання рішення майнового характеру, не відповідає чинному законодавству, а оскаржувана постанова від 18.08.2022 про накладення штрафу на ПАТ «Родовід Банк» в сумі 5100 грн. у ВП №67458662 є неправомірною та підлягає скасуванню судом.

Відтак, скарга АТ «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу у ВП №67458662 від 18.08.2022 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 339, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.09.2022 №056-60-74/22 на дії та рішення державної виконавчої служби щодо накладення штрафу у частині вимог про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу у ВП №67458662 від 18.08.2022, винесеної державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. в порядку примусового виконання виконавчого документу Наказу №5002-17/1718-2011, виданого 03.12.2020 Господарським судом Київської області, задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у ВП №67458662 від 18.08.2022, винесену державним виконавцем Подільського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенком В.А. в порядку примусового виконання виконавчого документу Наказу №5002-17/1718-2011, виданого 03.12.2020 Господарським судом Київської області.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 ГПК України з моменту її оголошення та відповідно до пункту 25 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом строків, встановлених статтею 256 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 28.02.2024.

Суддя О.В. Конюх