Ухвала

від 08.08.2024 по справі 5002-17/1718-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 5002-17/1718-2011

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у судовому засіданні

скаргу Акціонерного товариства «Родовід банк» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на дії та рішення органу державної виконавчої служби

у справі

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Київський р-н, просп.Кірова/ вул.Леніна, буд. 29/1, офіс 410, ідентифікаційний код 33326246)

У судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 08.08.2024

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 20.06.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд» до суду звернулося Акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі АТ «Родовід Банк») в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) із скаргою (вх. №2997 від 21.06.2024), в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладищенка Владислава Андрійовича (далі державний виконавець) щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі ЗУ «Про виконавче провадження») в межах виконавчого провадження ВП 67458662 від 19.05.2022;

зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження ВП 67458662 від 19.05.2022.

Скаргу обґрунтовує ст.ст. 4, 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначає, що: у зв`язку із прийняттям рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 19.12.2017 №811-рш «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію АТ «Родовід Банк», виконавче провадження відносно боржника АТ «Родовід Банк» підлягає закінченню на підставі п.4 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження»; 11.06.2024 державним виконавцем отримано відповідну заяву АТ «Родовід Банк» про закінчення виконавчого провадження, проте відповідна постанова останнім винесена не була, що вказує на його протиправну бездіяльність.

На підтвердження обставин викладених у скарзі надав суду: копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2022 №67458662; інформацію про виконавче провадження за №67458662; копію рішення Правління НБУ від 19.12.2017 №811-рш; копію листа від 03.06.2024 №056-60-43/24, опис вкладення до цінного листа та трекінг відправлень АТ «Укрпошта»; рішення виконавчої дирекції Фонду від 19.04.2022 №250 «Про деякі питання ліквідації АТ «Родовід Банк»; копію постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 12.01.2023.

1.2. 04.07.2024 арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (далі арбітражний керуючий) скористався правом, передбаченим ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), та подав письмові пояснення щодо скарги АТ «Родовід Банк» (вх.7196/24 від 05.07.2024), в яких заперечив щодо її задоволення та зазначив, що:

існує судове рішення, які набрали законної сили, щодо зобов`язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточні в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, а відтак, повернення без виконання державним виконавцем виконавчого документа стягувача буде незаконним;

питання щодо законності наявного виконавчого провадження у даній справі вже вирішено у судовому порядку та не може ставитися під сумнів, у тому числі учасниками виконавчого провадження, а подання аналогічної за змістом та з тих самих підстав скарги до суду містять ознаки протиправного зловживання процесуальними правами.

Крім того, просить за зловживання процесуальними правами застосувати до АТ «Родовід Банк» в особі Фонду заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1.3. Будь-яких пояснень/відзиву щодо зазначеної скарги від державного виконавця до суду не надходило.

2. Процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 26.06.2024, зокрема, зазначена скарга призначено до розгляду у судове засідання на 08.07.2024, яке, у зв`язку із оголошенням сигналу «повітряна тривого» у м. Києві, не відбулось.

Ухвалою суду від 12.07.2024 призначено судове засідання на 08.08.2024.

2.2. У судове засідання державний виконавець не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання інформувався своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст.242 ГПК України. Водночас, явка вказаної особи обов`язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без участі державного виконавця.

2.3. Під час судового засідання скаржник підтримав свою скаргу та надав пояснення аналогічні викладені у ній. Зі свого боку, арбітражний керуючий щодо задоволення скарги заперечив з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. У провадженні суду перебувала справа №5002-17/1718-2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Неаполь-Сервіс», ліквідацію якого проводив ліквідатор - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович, та кредитором в якій, зокрема, був АТ «Родовід Банк».

Ухвалами суду від 09.11.2020, залишеними в силі постановами Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021, зокрема: закрито провадження у справі №5002-17/1718-2011 про банкрутство ТОВ «Неаполь-Сервіс»; затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодуванню витрат, пов`язаних із провадженням у справі про банкрутство за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Неаполь-Сервіс»; зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Родовід Банк») Караченцева Артема Юрійовича перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди у розмірі 30 147,68грн.

03.12.2020 судом, на виконання вказаного судового рішення у відповідній частині, видано наказ.

3.2. 02.11.2021 арбітражний керуючий звернувся до державного виконавця з заявою №02-5/81 про виконання виконавчого документа, за результатами розгляду якої державним виконавцем винесено повідомлення №67458662/6 від 12.11.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 4 ч. 4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», адже згідно з рішенням Правління НБУ №811-рш від 19.12.2017 відкликано ліцензію санаційного банку та ліквідовано АТ «Родовід Банк».

Проте, ухвалою суду від 20.12.2021, залишеною без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023, зокрема: визнано неправомірним винесене державним виконавцем повідомлення №67458662/6 від 12.11.2021 про повернення виконавчого документа наказу суду від 03.12.2020 у справі №5002-17/17182011 стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язано державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду від 03.12.2020 у справі №5002-17/17182011.

3.3. 19.05.2022 на виконання вищевказаного рішення суду державним виконавцем відкрито виконавче провадження за №67458662 з примусового виконання наказу суду від 03.12.2020 та зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

05.06.2024 АТ «Родовід-банк» звернувся до державного виконавця із листом №056-60-43/24 від 03.06.2024, в якому просив на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із прийняттям рішення Правління НБУ від 19.12.2017 №811-рш «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію АТ «Родовід Банк».

Із змісту опису вкладення до цінного листа та трекінгу відправлень АТ «Укрпошта» від 20.06.2024 вбачається, що зазначений лист отриманий одержувачем 11.06.2024.

Водночас, державним виконавцем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду зазначеного листа скаржника. До того ж, в Автоматизованій системі виконавчого провадження такі відомості також відсутні.

3.4. Інших доказів на підтвердження тих чи інших обставин даної справи ані сторонами ані державним виконавцем суду надано не було.

4. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано

4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковими до виконання.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч.1 ст.235 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист (рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Отже, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як зазначалось вище, ухвалою суду від 09.11.2020, яка відповідно до ст.235 ГПК України набрала законної сили, зокрема, зобов`язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Родовід Банк» перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди, проте, доказів виконання у добровільному порядку зазначеного рішення ані уповноваженою особою Фонду, ані самим Фондом суду надано не було.

У зв`язку з чим, арбітражний керуючий звернувся до державного виконавця, яким на виконання ухвали суду від 20.12.2021, яка відповідно до ст.235 ГПК України набрала законної сили, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду від 03.12.2020 у справі №5002-17/1718-2011.

Ураховуючи зазначене суд вважає, що питання щодо законності наявного виконавчого провадження у даній справі вже вирішено у судовому порядку та не може ставитися під сумнів, у тому числі учасниками виконавчого провадження.

Крім того, ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.2. Як встановлено п.4 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

У свою чергу, п.4 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ч.1 цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи зміст зазначених приписів можна зробити висновок, що ч.4 ст.4 згаданого закону застосовується державним виконавцем у разі наявності відповідних обставин про які останньому стали відомі до відкриття виконавчого провадження, а ч.1 ст.39 - тоді коли стали відомі після відкриття виконавчого провадження.

Так, із змісту ухвали суду від 20.12.2021 вбачається, що підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є п. 4 ч. 4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» - наявність рішення правління НБУ №811-рш від 19.12.2017 «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію АТ «Родовід Банк». Відповідне повідомлення державного виконавця судом визнано неправомірним та зобов`язано останнього усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду від 03.12.2020 у справі №5002-17/17182011.

Під час розгляду скарги арбітражного керуючого судом надано оцінку згаданому рішенню Правління НБУ та зазначено, що у даному випадку останнє не є тією обставиною, яка дає підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки зобов`язання з гарантованої законом оплати послуг ліквідатора за своєю специфікою та природою походження не призводить до набуття таким ліквідатором статусу ані кредитора, ані статусу вкладника банківської установи.

Суд вважає, що у даному випадку, якщо зазначене рішення НБУ не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, то те саме рішення не може бути підставою для його закінчення.

Із змісту скарги АТ «Родовід Банк» вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме рішення Правління НБУ №811-рш від 19.12.2017 (п.4 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження») оцінка якому надавалась вже як державним виконавцем так і судами різних інстанції, у тому числі Великою Палатою Верховного Суду від 19.04.2023.

Підсумовуючи викладене, ураховуючи обставини, які зазначені в ухвалі суду від 20.12.2021, та які на час розгляду даної скарги є незмінними, суд не вбачає правових підстав для прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», та як наслідок підстав для визнання його дій (бездіяльність) протиправними.

4.3. Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст.43 ГПК України).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.ч.3,4 ст.43 ГПК України).

Згідно п.4 ч.1 ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є штраф.

Із матеріалів справи № 5002-17/1718-2011 убачається, що у порядку ст. 339 ГПК України АТ «Родовід Банк» в особі Фонду звертався до суду:

22.09.2022 із скаргою, в якій просив суд: визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП №67458662 від 02.09.2022 в порядку примусового виконання виконавчого документа наказу №5002-17/1718-2011, виданого судом; визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №67458662 від 02.09.2022, винесену державним виконавцем в порядку примусового виконання виконавчого документа наказу №5002-17/1718-2011, виданого судом;

29.09.2022 із скаргою, в якій просив суд: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо неналежного розгляду заяви (клопотання) скаржника від 06.06.2022 №056-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №67458662 від 18.08.2022, винесену державним виконавцем в порядку примусового виконання виконавчого документа наказу №5002-17/1718-2011, виданого судом; зобов`язати державного виконавця розглянути заяву (клопотання) скаржника від 06.06.2022 №056-60-30/22 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;

20.06.2024 із скаргою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі ЗУ «Про виконавче провадження») в межах виконавчого провадження ВП 67458662 від 19.05.2022; зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження ВП 67458662 від 19.05.2022.

Проаналізувавши зміст прохальної частини зазначених скарг можна зробити висновок, що останні є відмінними між собою, а тому на даний час стверджувати, що скаржник зловживає своїми процесуальними правами у суду підстав не має, а тому заява арбітражного керуючого в частині стягнення з АТ «Родовід Банк» в особі Фонду штраф у відповідному розмірі не можу бути судом задоволена.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.12, 42, 43, 75, 234-235, 242, 339, 341-343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.06.2024 (вх. №2997 від 21.06.2024) на дії та рішення органу державної виконавчої служби залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.234 ГПК України ухвала набирає законної сили 08.08.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у 10-денний строк, у порядку визначеного ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 19.08.2024.