ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2024 р. Справа №909/688/23
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.
суддівПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д.
СКРИПЧУК О.С.
За участю секретаря судового засідання Гулик Н.
За участю представників сторін від:
позивача Ткачишин С.М. (адвокат);
відповідача Покотило М.Б. (адвокат).
розглянувши апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця Стецевич Ірини Сергіївни б/н від 11.10.2023 (вх.ЗАГС №0105/3199/23 від 16.10.2023)
на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2023, (повний текст 25.09.2023, суддя Фанда О.М.)
у справі№909/688/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця Стецевич Ірини Сергіївни, м.Івано-Франківськ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер`єр Експерт, с.Микитинці, івано-Франківська область
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 55 562,65 грн
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/688/23 за позовом Фізичної особи підприємйя Стецевич Ірини Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Експерт" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 55 562,65 грн., з них: 51 450,00 грн. - основна заборгованість, 775,15 грн. інфляційні втрати та 3337,50 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2023, позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Інтер`єр Експерт" користь ФОП Стецевич Ірини Сергіївни - 55 562,65 грн заборгованості за договором про надання послуг, з яких: 51 450, 00 грн - основна заборгованість, 775, 15 грн інфляційні втрати, 3 337, 50 грн - пеня та 2 684, 00 грн судового збору. Залишено без розгляду клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Судове рішення в частині залишення клопотання позивача без розгляду мотивоване тим, що останнім не долучено до матеріалів справи акту виконаних робіт на підтвердження понесених витрат.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Позивачем подало апеляційну скаргу на рішення суду в частині залишення без розгляду клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. В поданій апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення із відповідача 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на таке:
-суд поставив під сумнів сам факт надання адвокатом правничої допомоги, що спростовується обставинами та матеріалами справи. Вказане підтверджується позовною заявою, підписаною позивачкою із зазначенням виконавця адвоката Ткачишин С.М., клопотання адвоката від 28.07.2023 та протоколом судового засідання від 12.09.2023, з якого вбачається участь адвоката в судовому засіданні по розгляду вказаної справи;
-законодавством не визначено як обов`язковий доказ на підтвердження понесених витрат саме «акт наданих послуг»;
-в договорі встановлений фіксований розмір гонорару адвоката.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Покликається на те, що позивачем не долучено до матеріалів справи акту виконаних робіт. Зазначена у договорі сума витрат не звільняє від обов`язку доведення суми дійсних витрат, понесених при розгляді справи, що має бути підтверджено належними доказами, зокрема актом виконаних робіт. Вказує, що ні договір, ні квитанція до прибуткового касового ордеру не містить посилання на справу №909/688/23
25.01.2024 в судове засідання з`явилася представник апелянта, підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, а оскаржуване рішення суду в оскаржуваній частині скасувати. Представник відповідача взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду в цій частині без змін.
Інших додаткових заяв чи клопотань, в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами подано не було.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Статтями 123, 124 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору, кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Як вбачається із матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем вказано, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу та зроблено попередній (орієнтовний) розрахунок цих витрат, що склало 15 000, 00 грн. На підтвердження зазначеного надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера № 26 та ордер АТ №1046681 від 21.07.2023.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у відзиві на позовну заяву було висловлено заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Відповідач покликався на те, що до матеріалів справи не долучено акту здачі-приймання виконаних послуг, а також детального опису наданих послуг. Також обґрунтовує безпідставність стягнення вказаних витрат, оскільки розмір таких є неспівмірними до обсягу наданої допомоги.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно зі ст. 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2023 між ФОП Стецевич Іриною Сергіївною (клієнт) і адвокатом Ткачишин Світланою Миколаївною (виконавець) укладено Договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.1.1. вказаного договору клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання правничої допомоги щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництва інтересів у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами з питань, що стосуються чи будуть стосуватися прав чи обов`язків клієнта, в т.ч. у справі про стягнення боргу з ТОВ "Інтер`єр Експерт".
Пунктом 2.2.4. передбачено обов`язок клієнта сплачувати гонорар за надані правові послуги в розмірах та порядку, визначених даним договором.
Згідно із п.3.1 за послуги згідно цього договору, клієнт сплачує гонорар у розмірі 15 000, 00 грн за представництво в суді першої інстанції, 10 000, 00 грн за представництво в суді апеляційної інстанції.
Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про необхідність подання суду акту наданих послуг на підтвердження понесених витрат.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на відсутність спростування судом в оскаржуваному рішенні реальності наданих послуг, адже вказані обставини підтверджуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи наявна позовна заява, підписана позивачкою із зазначенням виконавця адвоката Ткачишин С.М., клопотання адвоката від 28.07.2023 про розгляд справи із викликом сторін та протокол судового засідання від 12.09.2023, з якого вбачається участь адвоката в судовому засіданні по розгляду вказаної справи.
Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності документально підтверджених витрат, які позивач понесла у зв`язку із отриманням правничої допомоги.
Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.).
З врахуванням викладеного, оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції позивачем надало копію договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023, яким визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, то вказане дозволяє встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг. Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про залишення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду з підстав відсутності акту виконаних/наданих адвокатом послуг.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Водночас до матеріалів справи позивачем долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 26 про сплату 15 000, 00 грн витрат за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2023, що додатково підтверджує понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
З урахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи відповідача про те, що позивачем не доведено понесення таких витрат та не доведено визначеної суми витрат, щодо застосування критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та пропорційності до предмета спору.
Судом апеляційної інстанції враховано, що адвокатом було здійснено представництво позивача у цій справі в суді першої інстанції (підготовка позовної заяви, участь у судовому засіданні). Виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумної необхідності розміру заявлених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що доведеними, документально обґрунтованими та такими, що відповідають вказаним критеріям є витрати у розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 79, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині залишення без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу із прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення вказаного клопотання та стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом апеляційної інстанції частково задоволено апеляційну скаргу, то колегія суддів дійшла висновку про розподіл суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно на дві сторони.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2 683, 70 грн - покладається на відповідача. В іншій частині (1 342, 30 грн) судовий збір залишається за апелянтом.
Керуючись ст. 129, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Стецевич Ірини Сергіївни б/н від 11.10.2023 (вх.ЗАГС №0105/3199/23 від 16.10.2023) задовольнити частково.
2.Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2023 у справі №909/688/23 в частині залишення без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Експерт" (вул. Юності, 41 А, с. Микитинці, Івано-Франківський район, 76494, код ЄДРПОУ 37952092) на користь Фізичної особи-підприємця Стецевич Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000, 00 грн витрат на правничу допомогу за розгляд справи №909/688/23 в суді першої інстанції.
В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Експерт" (вул. Юності, 41 А, с. Микитинці, Івано-Франківський район, 76494, код ЄДРПОУ 37952092) на користь Фізичної особи-підприємця Стецевич Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 683, 70 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено та підписано 05.02.2024.
Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК
судді Б.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ
О.С. СКРИПЧУК
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2024 |
Оприлюднено | 08.02.2024 |
Номер документу | 116792122 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні