Постанова

від 25.01.2024 по справі 760/8842/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №760/8842/21 Головуючий у І інстанції - Косенко А.В. апеляційне провадження №22-ц/824/881/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

за участю секретаря судового засідання Ольшевського П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та представника третьої особи Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Шевчука Олександра Юрійовича на рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ ОСОБА_5, Державного підприємства «Сетам», третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними протоколів проведення електронних торгів та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508520 від 27 жовтня 2020 року;

- визнати недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508521 від 27 жовтня 2020 року;

- стягнути з приватного виконавця ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1 1 046 900 грн;

- стягнути з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 55 100 грн;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 836 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що 07 жовтня 2020 року на сайті ДП «Сетам» була розміщена інформація про проведення електронних торгів, щодо реалізації: 1) земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада. Номер лоту: 446714, дата проведення аукціону: 27 жовтня 2020 року, стартова ціна: 120 310,00 грн. Гарантійний внесок: 6 015,50 грн. Характеристика лоту: об`єкт продажу реалізується в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та належить боржнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку; 2) земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада. Номер лоту: 446707, дата проведення аукціону: 27 жовтня 2020 року, стартова ціна: 113 840,00 грн. Гарантійний внесок: 5 692,00 грн. Характеристика лоту: об`єкт продажу реалізується в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та належить боржнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

23 жовтня 2020 року позивач подав (зареєстрував) через особистий кабінет учасника торгів: заявку на участь в електронних торгах №447016 «Земельна ділянка, площею 2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада» по лоту №446714, та заявку на участь в електронних торгах №447032 «Земельна ділянка, площею 2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада» по лоту №446707.

Цього ж дня позивачем були сплачені гарантійні внески за участь у торгах №447016 у розмірі 6 015,50 грн та у торгах №447032 у розмірі 5 692 грн.

Після оплати гарантійних внесків ОСОБА_1 було допущено до участі у торгах №447016 як учасника під номером 6 та у торгах №447032 як учасника під номером 8.

27 жовтня 2020 року відбулись електронні торги №447016, майно: земельна ділянка, площею 0.2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, реєстраційний номер лоту 446714. За результатами яких переможцем торгів став учасник під номером 6 - ОСОБА_1 , ціна продажу 551 000 грн.

Відповідно до Протоколу №508520 проведення електронних торгів, який було автоматично сформовано 27 жовтня 2020 року 22:00:46: розмір винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів: 21 534,50 грн; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця: 523 450 грн, зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 10 листопада 2020 року.

27 жовтня 2020 року відбулись електронні торги №447032, майно: Земельна ділянка, площею 0,2134 га. кадастровий номер: 3222784200:03:016:0101, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада, реєстраційний номер лоту 446707, за результатами яких переможцем торгів став учасник під номером 8 - ОСОБА_1 , ціна продажу 551 000 грн.

Відповідно до Протоколу №508521 проведення електронних торгів, який було автоматично сформовано 27 жовтня 2020 року 22:00:48: розмір винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів: 21 850 грн.; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця: 523 450 грн, зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 10 листопада 2020 року.

На виконання вимог Протоколів №508520 та №508521 позивачем у повному обсязі були сплачені вказані грошові кошти, підтвердженням чого є платіжні доручення №4, №6, №5, №3 від 04 листопада 2020 року.

Вказував, що 19 листопада 2020 року позивачу зателефонував приватний виконавець ОСОБА_5., який в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 виставив на реалізацію лоти №446714 та №446707, та повідомив, що він не може скласти акти про проведення електронних торгів №447016 та №447032, оскільки дізнався, що придбані позивачем земельні ділянки не належали боржнику ОСОБА_2 на дату проведення торгів, а тому не могли реалізовуватись.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслав заяву від 07 грудня 2020 року на адресу приватного виконавця ОСОБА_5. з проханням повернути сплачені кошти.

11 січня 2021 року на адресу позивача надійшов лист-відповідь №8495 від 29 грудня 2020 року від приватного виконавця ОСОБА_5., в якому повідомлялось, що станом на день надання відповіді не вбачається за можливе видати акти про реалізацію майна боржника, а саме: земельної ділянки площею 0.2134 га кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104 та земельна ділянка площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, у зв`язку з тим, що на момент проведення електронних торгів вищезазначене майно не належало боржнику. До АТ «Укргазбанк» (стягувач по виконавчому провадженню НОМЕР_1) приватним виконавцем було направлено вимогу щодо повернення грошових коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, проте повернути грошові кошти не вбачається за можливе у зв`язку з відмовою ПАТ АТ «Укргазбанк».

На адвокатський запит від 19 лютого 2021 року №19.02.21 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0099 та 3222784200:03:016:0104 Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало відповідь від 09 березня 2021 року №29-10-0.221-2572/2-21, в якій зазначено, що згідно з інформацією Відділу у Макарівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222784200:03:016:0099 до 10 вересня 2009 року належали громадянину ОСОБА_2 . Згідно з нотаріальними договорами купівлі-продажу від 10 вересня 2009 року №№4832,4835 вищевказані земельні ділянки перейшли у власність до громадянина ОСОБА_3 . На підставі зазначених договорів купівлі-продажу земельних ділянок виготовлено та видано держаний акт серії ЯД№970592, зареєстрований за №010994800826 від 18 вересня 2009 року (на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:016:0104) та держаний акт серії ЯД№970593, зареєстрований за №010994800828 від 18 вересня 2009 року (на земельну ділянку з кадастровим номером 3222784200:03:016:0099). Другі примірники державних актів наявні в архіві Відділу.

Відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222784200:03:016:0099 відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» перенеслись до автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру «Національної кадастрової системи» з Державного реєстру земель в автоматизованому порядку з помилками. Враховуючи наявні в місцевому фонді документації із землеустрою та архіві Відділу документи, дані щодо власника земельних ділянок приведені у відповідність. На даний час власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222704200:03:016:0099 за даними Державного земельного кадастру обліковується громадянин ОСОБА_3 .

Уважав, що приватним виконавцем ОСОБА_5. в порушення норм діючого законодавства, правил професійної етики приватного виконавця, неправомірно було виставлено для реалізації на електронних торгах майно (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222784200:03:016:0099), яке не належить боржнику ОСОБА_2 , що свідчить про неналежне виконання обов`язків, покладених на нього.

У результаті проведення електронних торгів приватним виконавцем ОСОБА_5. були отримані від позивача грошові кошти у загальному розмірі 1 046 900 грн, більша частина яких, а саме кошти у розмірі 949 909,09 грн у подальшому неправомірно та безпідставно перераховані приватним виконавцем ОСОБА_5. кредитору ПАТ АБ «Укргазбанк» (платіжне доручення №1789 від 13 листопада 2020 року на суму 483 918,83 грн, платіжне доручення №1792 від 13 листопада 2020 року на суму 257 074,48 грн, платіжне доручення №1794 від 13 листопада 2020 року на суму 208 915,78 грн).

На підставі викладеного, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська обл., Макарівський р-н., Лишнянська с/рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508520 від 27 жовтня 2020 року;

Визнано недійсними електронні торги, проведені 27 жовтня 2020 року ДП «Сетам» щодо продажу земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська обл., Макарівський р-н, Лишнянська с/рада, оформлені Протоколом проведення електронних торгів №508521 від 27 жовтня 2020 року;

Стягнуто з приватного виконавця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1 046 900 грн;

Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 55 100 грн;

Стягнуто з Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 418 грн;

Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 418 грн.

Не погоджуючись з указаним рішенням третя особа ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося в суд з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалено внаслідок неправильного встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У мотивування скарги зазначає, що на момент формування заявки на реалізацію, безпосередню передачу на реалізацію, а також проведення електронних торгів ДП «Сетам» з реалізації арештованого майна у приватного виконавця були наявні документальні підтвердження належності ОСОБА_2 на праві власності земельних ділянок з кадастровим номером 3222784200:03:016:0099 та кадастровим номером 3222784200:03:016:0104, інші відомості у приватного виконавця були відсутні.

Про відчуження боржником ОСОБА_2 вказаних земельних ділянок ОСОБА_3 приватному виконавцю ОСОБА_5. стало відомо вже після проведення електронних торгів з їх реалізації.

Уважає, що правові підстави для повернення грошових коштів від продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0099 та 3222784200:03:016:0104 відсутні.

Зауважує, що з огляду на те, що факт порушення порядку проведення електронних торгів, які відбулись 27 жовтня 2020 року, встановлено не було, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з тим, що у матеріалах справи будь-які клопотання від третьої особи про розгляд справи без участі ПАТ АБ «Укргазбанк» відсутні. У справі наявна лише заява представника банку від 08 лютого 2023 року щодо проведення без участі представника підготовчого судового засідання.

З апеляційною скаргою звернувся також відповідач приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_5., в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зауважує, що суд першої інстанції в рішенні за відсутності допустимих доказів порушення будь-якого права саме позивача та за відсутності юридичного факту такого порушення, обрав передчасний, такий, що порушує баланс інтересів сторін, спосіб захисту від теоретичного порушення, що не узгоджується з нормами чинного законодавства та судовою практикою.

Зауважує, що застосування таких способів захисту права позивача як визнання недійсними електронних торгів та стягнення коштів з відповідачів, які були розподілені у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, без вирішення судом питання про поворот виконання рішення, лише створює правову проблему, пов`язану з проведеним в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 виконанням судового рішення.

Оскільки кошти за результатами електронних торгів були розподілені на виконання рішення суду в межах ВП НОМЕР_1, стягнення їх з ДП «Сетам» та приватного виконавця ОСОБА_5., відповідно, призведе до збереження зарахованих на погашення заборгованості коштів боржника за виконавчим документом сум без реального звернення стягнення на майно.

21 липня 2023 року на адресу суду надійшли відзиви на апеляційні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» та приватного виконавця ОСОБА_5. від представника позивача ОСОБА_4 , в яких остання просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційні скарги, заперечень щодо змісту та вимог апеляційних скарг до суду апеляційної інстанції не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду - без змін.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем ОСОБА_5., у порушення норм діючого законодавства, правил професійної етики приватного виконавця, неправомірно було виставлено для реалізації на електронних торгах майно (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222784200:03:016:0099), яке не належить боржнику ОСОБА_2 , що свідчить про неналежне виконання обов`язків покладених на нього.

У результаті проведення електронних торгів приватним виконавцем ОСОБА_5. були отримані від позивача грошові кошти у загальному розмірі 1 046 900 грн, більша частина яких, а саме кошти у розмірі 949 909,09 грн, у подальшому неправомірно та безпідставно перераховані приватним виконавцем ОСОБА_5. кредитору ПАТ АБ «Укргазбанк» (платіжне доручення №1789 від 13 листопада 2020 року на суму 483 918,83 грн, платіжне доручення №1792 від 13 листопада 2020 року на суму 257 074,48 грн, платіжне доручення №1794 від 13 листопада 2020 року на суму 208 915,78 грн).

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом установлено, що 07 жовтня 2020 року на сайті ДП «Сетам» була розміщена інформація про проведення електронних торгів, щодо реалізації: 1) земельної ділянки площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада. Номер лоту: 446714, дата проведення аукціону: 27 жовтня 2020 року, стартова ціна: 120 310,00 грн. Гарантійний внесок: 6 015,50 грн. Характеристика лоту: об`єкт продажу реалізується рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та належить боржнику на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку; 2) земельної ділянки площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада. Номер лоту: 446707, дата проведення аукціону: 27 жовтня 2020 року, стартова ціна: 113 840,00 грн. Гарантійний внесок: 5 692,00 грн. Характеристика лоту: об`єкт продажу реалізується рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та належить боржнику на поставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

27 жовтня 2020 року відбулись електронні торги, на яких реалізовано лот №446714 (майно: земельна ділянка, площею 0.2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада), ціна продажу 551 000 грн та лот №446707 (майно: Земельна ділянка, площею 0,2134 га. кадастровий номер: 3222784200:03:016:0101, місцезнаходження: Київська область, Макарівський район, Лишнянська сільська рада), ціна продажу 551 000 грн, про що свідчать сформовані Протоколи №508520 та №508521 від 27 жовтня 2020 року.

Відповідно до Протоколу №508520 проведення електронних торгів, який було автоматично сформовано 27 жовтня 2020 року 22:00:46: розмір винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів: 21 534,50 грн; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця: 523 450 грн, зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 10 листопада 2020 року.

Згідно Протоколу №508521 проведення електронних торгів, який було автоматично сформовано 27 жовтня 2020 року 22:00:48: розмір винагороди, яку необхідно перерахувати на рахунок організатора торгів: 21 850 грн.; сума, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця: 523 450 грн, зазначені суми мають бути сплачені переможцем до 10 листопада 2020 року.

На виконання вимог Протоколів №508520 та №508521 позивачем у повному обсязі були сплачені вказані грошові кошти, підтвердженням чого є платіжні доручення №4, №6, №5, №3 від 04 листопада 2020 року.

Таким чином, відповідно до зазначених протоколів ОСОБА_1 визнаний переможцем торгів, ДП «Сетам» є організатором електронних торгів, у свою чергу Приватний виконавець ОСОБА_5. є продавцем зазначених лотів, на користь якого і були сплачені переможцем кошти у повному обсязі за лот №446714 та лот №446707.

Також судом установлено, що після проведення електронних торгів приватним виконавцем ОСОБА_5. було з`ясовано, що земельна ділянка площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099 (лот №446714) та земельна ділянка площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104 (лот №446707), які були реалізовані на торгах, не є власністю боржника ОСОБА_2 з 10 вересня 2009 року, що підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу земельних ділянок №4832 та №4835 від 10 вересня 2009 року та державними актами на право власності на земельні ділянки від 18 вересня 2009 року, виданими на ім`я ОСОБА_3 , у зв`язку з чим приватний виконавець не склав Акт про проведені електроні торги щодо вказаних лотів.

Вказане підтверджується також приватним виконавцем ОСОБА_5. у листі-відповіді №8495 від 29 грудня 2020 року та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області у листі-відповіді №29-10-0.221-2572/2-21 від 09 березня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша, друга статті 2 ЦПК України).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

В силу положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №438/610/14-ц (провадження №14-577цс19) зазначено, що:

«38. Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги (близький за змістом підхід застосував Верховний Суд України у висновку, викладеному у постановах від 24 жовтня 2012 року у справі №6-116цс12 та від 13 лютого 2013 року у справі №6-174цс12 і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17).

39. Вказане підтверджують приписи частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, стаття 650 ЦК України закріплює такий спосіб реалізації майна як укладення договорів на біржах, аукціонах (торгах), конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, які мають встановлювати особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і зміст припису частини четвертої статті 656 ЦК України, згідно з яким до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

40. За змістом частини другої статті 638 та частини першої статті 640 ЦК України моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Тимчасове положення не передбачало. Велика Палата Верховного Суду вважає, що підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, яке оспорює позивач».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20) зазначено:

«з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через веб-сайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2022 року в справі №910/6939/20 (провадження № 12-45гс21) зроблено висновок, що:

«протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням №388 строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання тим обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі №914/2618/16 (провадження № 12-25гс21) вказано, що:

«32. Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39)).

Так, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком, електронні торги - продаж майна за принцом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 372/3161/18.

У постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 Верховний Суд України зазначив, що дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Як зазначено вище, відповідно до протоколів електронних торгів №508520 та №508521 ОСОБА_1 визнаний переможцем торгів за лотами №446714 та №446707.

На виконання вимог вказаних протоколів позивачем у повному обсязі сплачено грошові кошти, підтвердженням чого є платіжні доручення №4, №6, №5, №3 від 04 листопада 2020 року.

Проте, після проведення електронних торгів приватному виконавцю ОСОБА_5. стало відомо, що земельна ділянка площею 0,2269 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0099 (лот №446714) та земельна ділянка площею 0,2134 га, кадастровий номер: 3222784200:03:016:0104 (лот №446707), які були реалізовані на торгах, не є власністю боржника ОСОБА_2 з 10 вересня 2009 року, що підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу земельних ділянок №4832 та №4835 від 10 вересня 2009 року та державними актами на право власності на земельні ділянки від 18 вересня 2009 року, виданими на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно статті 81 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 вересня 2009 року) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації, правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №671 (який втратив чинність 01 січня 2013 року) зазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок були внесені нотаріусом до Державного реєстру правочинів, після чого територіальні органи Держкомзему здійснили державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності на земельні ділянки (саме ці органи були повноважні до 31 грудня 2012 року) та ОСОБА_3 одержав державні акти - документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

У свою чергу, державні акти на право власності на землю відповідно до пункту 10 статті 28 прім. 1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», якими було посвідчено право власності, видані до 01 січня 2013 року, є дійсними.

Окрім того, на запит сторони позивача, Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що відомості про вищезазначені земельні ділянки перенеслись до автоматизованої системи Державного земельного кадастру (який почав функціонувати з 01 січня 2013 року) з Державного реєстру земель в автоматизованому порядку з помилками, але були виправлені компетентним органом.

Отже, у зв`язку з тим, що після проведення електронних торгів та визначення переможця стало відомо, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0099 та 3222784200:03:016:0104 не належать з 10 вересня 2009 року боржникові ОСОБА_2 , а належать іншій особі - ОСОБА_3 , приватний виконавець не склав Акт про проведені електроні торги щодо вказаних лотів №4832 та №4835.

Відповідно до пункту 4 розділу X Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги.

Згідно 8 розділу X вказаного Порядку, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане манно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.

Як вже зазначалось, у пункті 4 розділу II Порядку зазначено, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом з документами до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної в заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Таким чином, зважаючи на викладені обставини та норми законодавства, судом першої інстанції дійдено правильного висновку, що приватний виконавець не вжив вичерпних заходів для з`ясування належності майна боржникові у виконавчому провадженні, здійснивши запит виключно до Державного земельного кадастру, інформація якого не є правовстановлюючою для визначення власника земельних ділянок. У матеріалах справи відсутня інформація щодо здійснення приватним виконавцем інших запитів державних реєстрів з метою встановлення власника земельних ділянок станом на час підготовки до проведення електронних торгів.

Крім того, як вбачається з нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок №4832 та №4835 від 10 вересня 2009 року та державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯД№970592 та серії ЯД№970593 від 18 вересня 2009 року, виданих на ім`я ОСОБА_3 , останній є єдиним законним власником земельних указаних ділянок.

Отже, позивач, сплативши грошові кошти за придбані лоти №4832 та №4835, не отримав акти про проведені електронні торги, у зв`язку з чим не набув у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0099 та 3222784200:03:016:0104.

Порядок №2831/5 не врегульовує питання поведінки особи, яка взяла участь в аукціоні та стала переможцем у торгах щодо лотів, до яких включено майно не боржника, а іншої особи (тобто майно, яке не могло бути реалізованим на торгах та набуття права власності на яке за таких обставин є неможливим), а також наслідків такої ситуації.

Таким чином, у даній справі позивач заявляє вимоги про визнання недійсними електронних торгів, до приватного виконавця ОСОБА_5 (Продавця) про повернення сплачених ним коштів за придбання лоту №446714 та лоту №446707 у загальному розмірі 1 046 900 грн та до ДП «СЕТАМ» (Організатора) про повернення гарантійного внеску та додаткової винагороди організатора у загальному розмірі 55 100 грн за учать у торгах, на яких реалізовувалось майно, що не могло бути реалізованим без порушення прав реального і легітимного власника.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №727/10017/18 (провадження №61-7337св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) та багатьох інших. […] Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 76)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №233/4365/18 (провадження №14-96цс21) зазначено, що «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акту про проведені електронні торги (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі №483/448/20 (пункт 9.66))».

Отже, належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, у той час як позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів були б неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними.

Таким чином, з огляду на те, що електронні торги були проведені та ОСОБА_1 визнаний в них переможцем, на підтвердження чого складено протоколи електронних торгів №508520 та №508521, останнім сплачено кошти у визначеному продавцем розмірі, проте приватним виконавцем під час підготовки до торгів не було вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення особи - власника майна, що підлягало продажу, у даній справі зміст позовних вимог містить належний (ефективний) спосіб захисту, адже у позові позивач ставить питання про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП «СЕТАМ» по лотам №4832 та №4835, а також повернення відповідачами сплачених ним коштів за придбані земельні ділянки та гарантійного внеску і додаткової винагороди організатора.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, надаючи оцінку зазначеним у позові підставам для визначення наявності порушень при проведенні електронних торгів та для вирішення питання чи мають порушення вплив на дійсність цих торгів, дійшов законного та обґрунтованого висновку, що приватним виконавцем ОСОБА_5. не було вжито всіх необхідних та належних заходів для підготовки до продажу вказаних земельних ділянок, а саме, не встановлено власника, внаслідок чого неправомірно виставлено для реалізації на електронних торгах майно (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222784200:03:016:0104 та 3222784200:03:016:0099), яке не належить боржнику ОСОБА_2 , що позбавило позивача права на набуття цих земельних ділянок у власність.

Також, місцевим судом вірно зауважено, що до спірних у цій справі правовідносин має бути застосований підхід «легітимних очікувань», оскільки позивач мав намір придбати майно, яке було виставлене на продаж, але не могло бути продано, про що останній станом на дату проведення аукціону обізнаний не був, а електронні торги з продажу такого майна не могли бути організовані та не мали проводитись взагалі.

Підхід «легітимних очікувань» ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у статті 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, до яких у даному випадку, безумовно, належить позивач.

Посилання третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк» на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з тим, що у матеріалах справи будь-які клопотання від третьої особи про розгляд справи без участь ПАТ АБ «Укргазбанк» відсутні, не заслуговують на увагу суду, оскільки матеріалами справи встановлено, що ПАТ АБ «Укргазбанк» було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене на 19 квітня 2023 року (т. 2 а.с. 148, 152).

Доводи відповідача приватного виконавця ОСОБА_5., що оскільки кошти за результатами електронних торгів були розподілені на виконання рішення суду в межах ВП НОМЕР_1, стягнення їх з ДП «Сетам» та приватного виконавця ОСОБА_5., відповідно, призведе до збереження зарахованих на погашення заборгованості коштів боржника за виконавчим документом сум без реального звернення стягнення на майно, є необґрунтованими з огляду на встановлені судом обставини справи та право позивача на захист своїх прав.

Судова практика, на яку посилаються відповідачі у своїх апеляційних скаргах, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин у даній справі, та є нерелевантною до даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.

Апеляційні скарги не містять доводів в частині вирішення судом першої інстанції питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідачів на користь позивача, а тому в цій частині апеляційним судом рішення суду не перевіряється.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та представника третьої особи Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - Шевчука Олександра Юрійовича - залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник