Ухвала

від 01.02.2024 по справі 496/8789/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8789/23

Провадження № 1-кс/496/432/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162250000737 від 04.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий звернувся до суду з вказаним вище клопотанням. При цьому посилається на те, що ОСОБА_4 , переслідуючи злочинну мету незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, в невстановлений слідством час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, умисно, із корисливих мотивів, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс у невстановленій кількості, а також електронні ваги та полімерні пакети, які використовував для фасування. Далі, ОСОБА_4 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переніс раніше придбаний наркотичний засіб до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив його незаконно зберігати з метою збуту у вказаній квартирі. 28.12.2023, в період часу з 14 години 36 хвилин до 15 години 54 хвилини, співробітниками Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, зокрема, виявлено та вилучено: 13 полімерних пакетів в яких міститься речовина рослинного походження, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом; полімерна ємність з речовиною рослинного походження, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом; паперовий згорток з речовиною рослинного походження; електронні ваги; 34 полімерні пакети, які використовувались для фасування особливо небезпечного наркотичного засобу. Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №4 від 26.04.2002 року, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити великий або особливо великий їх розмір, а також спосіб упакування та розфасування. Враховуючи викладене 29.12.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Заозерне Каховського району Херсонської області, громадянину України, неодруженому, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів. Відповідно до санкції статті інкримінованої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, йому загрожує позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна. З метою збереження застосування в подальшому такого додаткового виду покарання як конфіскація майна необхідно накласти арешт на майно право власності на яке зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до інформаційної довідки №339492178 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_4 , останній на праві спільної часткової власності має квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки складає , також власниками являються ОСОБА_5 , розмір частки складає , ОСОБА_6 , розмір частки складає .

Старший слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням з метою об`єктивного, всебічного і повного розслідування кримінального провадження, а також з метою запобігання відчуження вказаної квартири.

31.01.2024 року від представника власника майна адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи з метою підготування позиції по справі.

Судом було задоволено клопотання представника власника майна та відкладено розгляд справи на 01.02.2024 року.

В судове засідання старший слідчий та прокурор не з`явилися, але міститься клопотання про розгляд справи у відсутність слідчого та прокурора. Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України.

ОСОБА_4 та його представник до судового засідання не з`явилися, разом з тим від представника адвоката ОСОБА_7 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшло заперечення на клопотання про арешт майна, мотивоване тим, що на підставу задоволення клопотання слідчий посилається на п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме на забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Одночасно слідчий просить накласти арешт на майно, що належить третім особам, які не є учасниками цього кримінального провадження. Також не зазначені розмір часток кожного співвласника, при цьому в резолютивній частині клопотання слідчий просить накласти арешт на квартиру в цілому. Адвокат вважає, що в задоволенні клопотання, поданому у такому вигляді слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки слідчий просить накласти арешт на квартиру в цілому, що є неприпустимим та порушить законні права та інтереси інших співвласників квартири. Крім того, просив провести розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162250000737 від 04.10.2023 року.

У вказаному кримінальному провадженні, 29.12.2023 року старшим слідчим СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з долученої до клопотання про арешт майна інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.07.2023 року, ОСОБА_4 , на праві приватної спільної часткової власності, належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки складає . Крім ОСОБА_4 , на праві приватної спільної часткової власності, вищевказана квартира належить ОСОБА_5 , розмір частки складає 1/4 та ОСОБА_6 , розмір частки складає 2/4.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Доводи представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 з приводу заперечення накладення арешту на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 розмір частки якого складає частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , так як воно не вмотивоване та не ґрунтується на нормах закону не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні з тих підстав, що у вказаному кримінальному провадженні, 29.12.2023 року старшим слідчим СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів.

Суд погоджується із доводами викладеними у клопотанні про арешт майна, відповідно до санкції статті інкримінованої ОСОБА_4 , у разі визнання останнього винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, йому загрожує позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна. З метою збереження застосування в подальшому такого додаткового виду покарання як конфіскація майна необхідно накласти арешт на майно право власності на яке зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 , тому клопотання в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується з доводами адвоката в частині того, що накладення арешту на вказану квартиру в цілому призведе до порушення законних прав та інтересів інших співвласників квартири ОСОБА_5 розмір частки складає , ОСОБА_6 розмір частки складає , так як вказані володільці майна не мають до цього будь якого відношення та не може нести будь яку відповідальність, як адміністративну так і кримінальну.

Згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Фактичними підставами арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної, фізичної чи моральної шкоди, на розмір завданої шкоди та на наявність у відповідних осіб майна, яке підлягає арешту чи конфіскації.

При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання.

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

Згідно з вимогами ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що воно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на ту частку квартири, що належить безпосередньо ОСОБА_4 , з метою непорушення законних прав та інтересів інших співвласників квартири та приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

Крім того, для запобігання можливості пошкодження, знищення, передачі, відчуження частки на вищевказану квартиру, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із застосуванням заборони відчуження, користування та розпорядження.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1