Ухвала

від 22.02.2024 по справі 496/8789/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/8789/23

Провадження № 1-кс/496/702/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

повний текст

22 лютого 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст.89 КК України, раніше не судимого,

за матеріалами кримінального провадження №12023162250000737 від 04.10.2023 року, за ознаками ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_5 , переслідуючи злочинну мету незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, в невстановлений слідством час, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи, умисно, із корисливих мотивів, незаконно придбав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс у невстановленій кількості. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 придбати особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, по ціні 250 гривень за 1 г. У подальшому, ОСОБА_7 , який діяв на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, попередньо домовившись про зустріч, 28.12.2023р., близько 13 год. 50 хв., зустрівся із ОСОБА_5 біля будинку № 8 по проспекту Енергетиків в м. Теплодар Одеського району Одеської області.

Перебуваючи за вказаною адресою ОСОБА_7 при зустрічі з ОСОБА_5 передав останньому грошові кошти в сумі 500 гривень, в якості плати за особливо небезпечний наркотичний засіб. ОСОБА_5 , отримавши грошові кошти, запропонував почекати декілька хвилин, для передачі наркотичного засобу, та направився до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 .

28.12.2023 року, близько 13 год. 55 хв., ОСОБА_5 , повернувся до ОСОБА_7 , який перебував біля будинку за вказаною адресою, та діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, передав, тобто, незаконно збув ОСОБА_7 речовину рослинного походження у двох полімерних пакетах, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.

Після чого, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції, придбану у ОСОБА_5 речовину рослинного походження у двох полімерних пакетах, яка являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

28.12.2023 року ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

29.12.2023 року ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.12.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) днів, тобто з 29.12.2023 року до 26.02.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування. Оскільки, строк дії ухвали закінчується 26.02.2024 року, а досудове розслідування продовжено постановою керівника Біляївської окружної прокуратури від 22.02.2024 року до трьох місяців, а саме до 28.03.2024 року, є необхідним продовжити строк тримання під вартою підозрюваному.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав просив задовольнити, вказав, що існують ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв`язку з покаранням, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також може незаконно впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність. Крім того, заперечував проти зміни розміру застави, з підстав того, що обґрунтування клопотання про зміну розміру застави підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 не підтвердженого жодним доказом.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 просили зменшити розмір застави, обраний ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою сплати застави, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 виявив бажання служити у лавах ЗСУ.

Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.5 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ознайомившись із матеріалами клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме довів, що ризики, які виправдовують тримання під вартою збільшились, та об`єктивно існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у короткі строки.

Так, обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.10.2023 року, протоколом обшуку від 28.12.2023 року, протоколом огляду від 28.12.2023 року, протоколом затримання підозрюваного від 28.12.2023 року, протоколом допиту підозрюваного від 28.12.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.12.2023 року, допиту свідка ОСОБА_10 від 28.12.2023 року, допиту свідка ОСОБА_7 від 28.12.2023 року, протоколом ідентифікації (помітки) несправжніх імітаційних засобів у вигляді грошових коштів від 28.12.2023 року, протоколом огляду закупника і вручення грошових коштів від 28.12.2023 року, протоколами огляду предметів від 29.12.2023 року, повідомленням про підозру від 29.12.2023 року, висновками експертів тощо.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання від шести до десяти років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними, за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання щодо існування ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, суд враховує відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного та суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину у разі визнання його винним.

Таким чином, обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу підозрюваного, на думку суду, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , який на теперішній час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризику визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний перебуваючи поза межами устави тримання під вартою, може вчинити дії пов`язанні з впливом на свідків, з метою зміни ними показань, яких будуть допитувати в судових засіданнях, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані обставини в сукупності свідчать, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, які не забезпечать виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Таким чином, враховуючи, додані до клопотання докази щодо обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_5 даного злочину, існують достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують та не змінились ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Прокурором в порядку ч. 3 ст. 199 КПК України, доведено факт того, що існують обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Разом з цим, запобіжний захід може бути застосований в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи, що постановою керівника Біляївської окружної прокуратури від 22.02.2024 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 28.03.2024 року, а отже запобіжний захід слід продовжити в межах вказаного строку.

Щодо клопотання підозрюваного та його захисника про зменшення розміру застави, слідчий суддя вважає правильним відмовити у клопотанні з наступних підстав.

Враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України. Ухвалою слідчого судді від 29.12.2023 року обрано розмір застави - 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 161 040,00 гривень (2684,00 гривень х 60 = 161 040,00 гривень). Вказаних розмір застави не є максимальним, що визначений статтею, крім того об`єктивних обставин, які б дозволили слідчому судді зменшити вказану заставу, не встановлено. Щодо посилань підозрюваного та захисника про бажання піти служити до лав ЗСУ, то суд критично ставиться до цього, оскільки ОСОБА_5 мав таку можливість до скоєння злочину, але не скористався цим, та не зміг пояснити в судовому засіданні з яких причин.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зменьшення розміру застави - залишити без задоволення.

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12023162250000737, внесеному до ЄРДР від 04.10.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з 22 лютого 2024 року до 28 березня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Раніше визначену суму застави у розмірі 161 040,00 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень, яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою - залишити без змін.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області.

У разі внесення застави, підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнити з під варти.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 26 лютого 2024 року о 12:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1