Ухвала

від 09.02.2024 по справі 2-456/2009

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-456/2009

номер провадження 6/695/14/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Оніщенко Н.В.

представника заявника адвоката Шульги П.М.,

представника правонаступника боржника Сизька Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про видачу дубліката виконавчого документа та заміну боржника у виконавчому документі,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулося до суду із заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по справі №2-456/2009 та замінити боржника у виконавчому документі з ОСОБА_1 на Золотоніську міську раду.

В обґрунтування заяви вказано, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуло право вимоги у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-456/2009 за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі Черкаського регіонального управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Згідно відповіді Золотоніського ВДВС, виконавчий документ по справі №2-456/2009 перебував на виконанні у відділу та у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти отримані в іноземній валюті виконавче провадження було завершено. Виконавчий лист був направлений на адресу стягувача. Однак, відповідно до відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку, оригінал виконавчого листа відносно ОСОБА_1 стягувачу не надходив.

Крім того ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а 26.07.2023р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі №695/630/23 ухвалено рішення за яким спадщина, а саме предмет іпотеки, визнана відумерлою та передана у власність Золотоніської територіальної громади Черкаської області.

За цих підстав заявник наполягає, що у зв`язку із втратою оригіналу виконавчого документу він не може реалізувати своє право на отримання коштів та звернутися у встановленому законом порядку за примусовим виконанням рішення суду, а оскільки боржник помер, а іпотечні зобов`язання пов`язані не з особою іпотекодавця, а з належним йому нерухомим майном то відповідний статус переходить до нового власника майна, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні. При цьому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, оскільки мораторій припинив свою дію 23.09.2021.

За таких обставин, посилаючись на норми ст. 442 ЦПК України та п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

У судовому засіданні представник ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на задоволенні вказаної заяви наполягав у повному обсязі посилаючись на недобросовісність дій міської ради, яка навмисно не реєструє право власності на відумерлу спадщину, чим ухиляється від виконання рішення суду та позбавляє можливості заявнику звернути стягнення на вказане майно.

Представник Золотоніської міської ради у судовому засіданні проти задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа та заміни боржника у виконавчому документі заперечував з підстав, які вказані у його письмових запереченнях, отриманих судом 02.02.2024р. Заперечуючи проти задоволення вказаної заяви представник міської ради вказує, що дублікат виконавчого документу видається тільки замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що він дійсно втрачений. Однак у жодному із доданих до заяви додатків не міститься інформації про те, що оригінал виконавчого листа втрачений, таким чином вказана вимога є необґрунтованою. Також посилається на те, що територіальна громада стає правонаступником, і відповідно може бути замінена на сторону виконавчого провадження, тільки після набуття відумерлого майна у власність. Однак право власності (відумерла спадщина) на вказаний будинок, що є предметом іпотеки не пройшло відповідної реєстрації за Золотоніською міською радою, а тому заява ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну боржника є передчасною.

Суд, дослідивши матеріали заяви, заслухавши представників сторін, вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого документа та заміну боржника у виконавчому документі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2009 у справі №2-456/2009 позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Черкаського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі Черкаського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» заборгованість по кредитному договору в сумі 212787, 96 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

15.02.2011 у вказаній справі №2-456/2009 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист щодо стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 30.07.2020 № GL48N718070_I_7, який укладено між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», останньому було передано право грошової вимоги щодо погашення заборгованості, яка виникла на підставі первинних договорів та договорів забезпечення, зокрема за кредитним договором та договором іпотеки укладеними зі ОСОБА_1 .

У подальшому, 07.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО» укладено договір №070820-3Ч про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого права вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки з урахуванням усіх змін до нього та договорами забезпечення, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки, з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них перейшли до ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №356686117, іпотекодержателем будинку що знаходиться по АДРЕСА_1 зазначено ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2021р. замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» з примусового виконання виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-456/2009 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, а після його смерті відкрилася спадщина до складу якої, серед іншого, входить нерухоме майно: будинок АДРЕСА_2 .

Оскільки будинок АДРЕСА_3 не був успадкований, то ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернулось до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.07.2023 р. у справі №695/630/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», заінтересована особа: Золотоніська міська рада про визнання спадщини відумерлою задоволено, визнано спадщину: будинок АДРЕСА_2 , що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відумерлою, передано у власність Золотоніської територіальної громади Черкаської області в особі Золотоніської міської ради вказаний будинок.

Відповідно до листа Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.10.2021 за №32432 на виконанні відділу перебувало виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: АСВП №45121019 з примусового виконання виконавчого листа №2-456/2009, виданого 15.02.2011р. 11.11.2014р. виконавче провадження повернуто стягувачу за п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження (встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника). Постанову та виконавчий лист направлено стягувачу за адресою вул.. Г. Сталінграда39, м. Черкаси. Надати більш детальну інформацію щодо стану виконання вищевказаних виконавчих проваджень не вбачається можливим, оскільки завершені виконавчі провадження передаються до архіву та зберігаються протягом 3-х років, після чого знищуються.

Згідно з листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку від 18.11.2021 за №089-60-1251/21 на адресу для листування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або ПАТ «КБ «надра» від органів ДВС постанови про завершення виконавчого провадження та оригінали виконавчих листів Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області відносно ОСОБА_1 не надходили.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення згідно рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Згідно пункту 17.4. розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до ч. 1 ст. 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3- рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404- VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки,встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VІІІ свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VІІІ. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування його норм до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду у від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» через обмеження якого виконавчий лист був повернутий стягувачу, втратив чинність 21 квітня 2021року.

Частиною 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення на підставі якого його виконано та чи не втратило судове рішення законної сили.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що: «Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено». До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц.

Отже, як видно із матеріалів справи, виконавчий лист від 15.02.2011 було повернуто стягувачу 11.11.2014р., однак ще у серпні 2014 року Національний банк України прийняв рішення про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії проблемних та встановив строк для вжиття банком заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства. 04 червня 2015 року Правління Національного банку України, розглянувши відповідну пропозицію Фонду, прийняло постанову № 356 про ліквідацію та відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «НАДРА».

Із вказаного вище листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що виконавчий лист відносно ОСОБА_1 стягувачу не надходив.

Таким чином судом встановлено, що виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання не закінчився, відсутній як у нового так і у попереднього стягувача, виконавче провадження не здійснюється, матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням строку їх зберігання, а місце знаходження виконавчого листа невідоме.

Отже, за наявними у матеріалах справи доказами вбачається факт втрати виконавчого документу стягувачем, що відбулося не з його вини. Відсутність виконавчого документу унеможливлює виконання рішення суду, яке не виконане у зв`язку із існуванням законодавчих обмежень та строк виконання якого на час розгляду даної заяви в суді не закінчився.

За цих підстав, приймаючи до уваги необхідність виконання рішення суду, яке не скасоване та підлягає виконанню, суд приходить до висновку, що відсутні підстави длявідмови у видачі виконавчого листа, а тому у цій частині заява підлягає задоволенню.

Разом з тим вимога в частині заміни боржника на його правонаступника Золотоніську міську раду є передчасною та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13 (провадження № 61-10801св21), щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 7475) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18), незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 7375) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Відповідно, лише до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.

Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

З урахуванням наведеного, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

З таких же висновків виходив Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09 (провадження № 61-2001св22).

Отже, висновки суду касаційної інстанції зводяться до встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, у якому порушено питання про заміну боржника.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені також справі №520/17203/13, у постанові від 15 лютого 2023року.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що згідно із відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого документу, виданого на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду від 29.04.2009 р. у відділах державної виконавчої служби чи приватних виконавців на час розгляду заяви не перебувають.

З огляду на викладені обставини та наведені вище правові норми суд констатує, що враховуючи відсутність даних щодо відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

За таких обставин заява підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 55, 81, 247, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про видачу дубліката виконавчого документа та заміну боржника у виконавчому документ задовольнити частково.

Видати дублікат виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по справі №2-456/2009 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 212787.96 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: на будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Встановити спосіб реалізації будинку шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 353-355 ЦПК України.

Суддя Середа Л.В.