Ухвала

від 01.02.2024 по справі 522/7819/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/258/24

Справа № 522/7819/23 1-кс/522/20/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представникавласника майна ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіПриморського райсудум.Одеси від15.01.2024про арештмайна ук/п №22023160000000113, від 21.03.2023за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 111 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №22023160000000113, внесеного до ЄРДР 21.03.2023за ознакамизлочинів,передбачених ч.1ст.114,ч.2ст.111КК Українибуло частковозадоволено клопотанняпрокурора відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_6 табуло накладеноарешт на тимчасововилучене майно,яке буловилучене 27.12.2023в приміщенніпавільйону «Lamagroup»,що знаходитьсяна 4поверсі торгівельногоцентру «Афіни» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька площа, , а саме на Mac Book pro модель «А1398», SERIAL: CO2K5KRGFFTO сірого кольору; моноблок-комп`ютер моделі: А1419 100-240V, SERIAL NO.:CO2N95SDF8J5; блокнот чорного кольору з відтиском «AXENT», мобільний телефон «IPHONE S» рожевого кольору ІС: 579С-Е2944А, мобільний телефон «SE» білого кольору, мобільний телефон «IPHONE» у чохлі фіолетового кольору, мобільний телефон «NOKIA» кнопочний, чорного кольору, банківську карту «Ключ до рахунку» за № НОМЕР_1 ; картку «Kredo Bank» № НОМЕР_2 ; картку «Kredo Bank» № НОМЕР_3 ; банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ; банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_5 ; банківську картку «monobank» № НОМЕР_6 ; банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_7 ; банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_8 ; картку «А банк» № НОМЕР_9 ; картку «А банк» № НОМЕР_10 ; платіжну інструкцію на видачу готівки № 580315822; платіжну інструкцію на видачу готівки № 579463330; платіжну інструкцію на видачу готівки № 579479481; платіжну інструкцію на видачу готівки № 119770816; платіжну інструкцію на видачу готівки № 580240887; платіжну інструкцію на видачу готівки з відтиском печатки «Кредо банк» (КАСА № 2) за наступними номерами: № 54416801; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 ; квитанцію до платіжної інструкції на переказ коштів з відтиском печатки «Кредо банк» (КАСА № 2) за номерами: № 54416851; № 55128127; № 54582844; № 54838152; квитанцію № 2124078790; чорнові записи на 3 арк; накладну від 20.07.2023 зі скріпленими до неї фіскальними чеками усього на 7 арк; квитанцію № Х654UAX на 1 арк; флеш носій інформації марки «DTSE9» 32 Gb.

В частині накладення арешту на предмети які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти наступних номіналів та кількості: - номіналом 100 (сто доларів США) у кількості 113 одиниць; - банкноти які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти номіналом 50 (п`ятдесят доларів США) у кількості 12 одиниць; - банкноти які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти номіналом 20 (двадцять доларів США) у кількості 37 одиниць; - банкноти які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти номіналом 10 (десять доларів США) у кількості 19 одиниць; - предмети які за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти номіналом 5 (п`ять доларів США) у кількості 9 одиниць відмовлено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення в частині накладення арешту на майно, слідчий суддя вказував на те, що метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речових та забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Окрім того, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що, у вказанихмобільних телефонах та ноутбуці Mac Book proзнаходяться відомості про вчинення кримінальних правопорушень, переписки в месенджерах, фото та відео контент, які мають бути перевірені органом досудового розслідування. Окрім того, у вказаному провадженні є необхідність у проведенні експертних досліджень.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погодившись із ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:

- всупереч вимог п. 2 ч.5 ст. 171 КПК України слідчий звернувся із клопотанням до слідчого судді з пропуском 48 годинного строку. Приймаючи обґрунтування слідчого відносно пропуску строку на звернення із клопотанням з тих підстав, що 29.12.2023 м. Одеса перебувала під обстрілами та всі співробітники УСБУ в Одеській обл. були задіяні на слідчих діях слідчий суддя порушив вимоги ст. 171 КПК України, відповідно до яких пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого суді, суду. Натомість, сторонами таке клопотання не заявлялося та відповідного рішення слідчим суддею не приймалося.

- стороною обвинувачення не доведено, що особи, які перебували у приміщенні під час проведення обшуку і у яких було вилучене їх власне майно мають будь-яке відношення до приміщення, в якому проводився обшук, тобто чи були вони співробітниками, відвідувачами чи будь-ким іншим;

За таких обставин, представник власника майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 15.01.2023 та вилучені речі повернути володільцям.

У судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_6 заперечував проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Разом з тим, згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey,). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Приписами ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні,3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, УСБУ в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування у к/п № 22023160000000113 від 21.03.2023, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 111 КК України.

Згідно матеріалів виконаної постанови про проведення слідчих (розшукових) дій, які надійшли з ГВ ЗНД УСБУ в Одеській обл. № 65/5/І/5-5460 від 06.11.2023, № 65/5/І/5-5800 від 01.12.2023 встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженець м. Одеса, використовує номери м/т.: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 ), який за вказівкою кадрового співробітника фсб рф на ім`я ОСОБА_9 (дані особи встановлюються), що використовує номер телефону: НОМЕР_18 (мобільний оператор рф), вчиняє дії, направлені на підтримку збройної агресії рф, а також сприяє в проведенні розвідувально-підривної діяльності на території України, у тому числі Одеського регіону.

Так, 25.11.2023 ОСОБА_8 отримав від спецслужб рф (фсб рф) через переказ криптовалют 500 доларів США за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24Б (Kadorr City Mall, 1 поверх, магазин «Steve», ТОВ «СТІВ ГРУПП», код 44044659, директор ОСОБА_10 ) та 500 доларів США за адресою: м. Одеса, вул. Грецька площа, 3/4 (Торговий центр «Афіна», 4 поверх, «Lama group»).

Зокрема, ОСОБА_8 здійснює фото-відеофіксацію та поширює інформацію про розміщення військовослужбовців ЗСУ, які тимчасово дислокуються за адресою, координати якої він може передати спецслужбам рф. Також, вказаний громадянин планує цілеспрямовано працювати на спецслужби рф (фсб рф), виконувати різного роду завдання (здійснювати пошук інших місць дислокації військовослужбовців ЗС України, позиції ППО), отримувати грошові кошти в сумі 5500 доларів США щомісячно та за допомогою спецслужб рф (фсб рф) «обратися» народним депутатом України в березні 2024 року, а у разі захоплення Одеського регіону військовослужбовцями рф «очолити» регіон та стати керівником т.зв. «регіонального відділення «єдиної росії» Одеської республіки рф».

Під час досудового розслідування, слідчим СВ УСБУ в Одеській обл. ОСОБА_11 , 27.12.2023 з 12 год. 39 хв. до 15 год. 50 хв., на підставі ч. 2 ст. 234 КПК України, а саме на підставі ухвали слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_12 про проведення обшуку від 22.12.2023 (справа № 522/7819/23, провадження № 1-кс/522/8073/23), з виконанням положень ст. 236 КПК України, був проведений обшук у приміщенні павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться на 4 поверсі торгівельного центру «Афіни» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька площа, 3/4, в ході якого виявлено та вилучено зазначене вище майно.

Метою накладення арешту на майно прокурор визначив збереження вилученого майна для проведення подальших процесуальних дій, у тому числі для проведення експертних досліджень.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Постановою слідчогоСВ УСБУв Одеськійобл. ОСОБА_13 від 03.01.2024вилучені вході проведення27.12.2023обшуку уприміщенні павільйону« ІНФОРМАЦІЯ_2 »,що знаходитьсяна 4поверсі торгівельногоцентру «Афіни» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька площа, речі були визнані речовими доказами.

Надаючи оцінку доводам апелянта відносно того, що стороною обвинувачення не доведено, що особи, які перебували у приміщенні під час проведення обшуку і у яких було вилучене їх власне майно мають будь яке відношення до приміщення, в якому проводився обшук, апеляційний суд зауважує, що триває досудове розслідування, яке полягає у збиранні, дослідженні, оцінці, перевірці та використаннідоказівз метою встановлення наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

Колегія суддів також наголошує, що слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Відтак, апеляційний суд, враховує фактичні обставини, які викладені у клопотанні прокурора, підвищении? ступінь суспільної небезпеки злочинів, за фактом імовірного вчинення яких проводиться досудове розслідування, зокрема державна зрада та шпигунство, які вчинені у наи?більш несприятливии? для суспільства час, що завдає безпрецедентної шкоди державі Україні в умовах введення на її території воєнного стану у зв`язку з відкритою повномасштабною збройною агресією російської федерації, у зв`язку з чим приходить до висновку про те, що у даному випадку потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності.

Що стосується посилання апелянта відносно того, що слідчий суддя порушив вимоги ст. 171 КПК України, відповідно до яких пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого суді, суду в той час як сторонами таке клопотання не заявлялося та відповідного рішення слідчим суддею не приймалося, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Так, приписами ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу,клопотання проарешт такогомайна повиннобути поданослідчим,прокурором протягом48годин післявилучення майна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,в якоїйого буловилучено.

Дійсно, як вбачається з матеріалів провадження, обшук було проведено 27.12.2023, а клопотання про арешт майна надійшло до суду 02.01.2024.

В той же час, апеляційний суд приймає до уваги доводи, які викладені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відносно того, що 29.12.2023 був масований обстріл м. Одеси та весь слідчий відділ УСБУ в Одеській обл. перебував на виїздах на місцях влучання ворожих ракет та дронів, а із 17 год. 29.12.2023 по 01.01.2024 включно канцелярія Приморського райсуду м. Одеси не працювала.

Відповідно до приписів ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

У даному контексті апеляційний суд враховує правову позицію, яка міститься у ряді рішень суду касаційної інстанції, відповідно до якої сторона, зазначаючи про допущені порушення, повинна навести обґрунтування про те, яким чином вони істотно вплинули на законність та обґрунтованість рішення та на права сторін.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що питання щодо строку звернення слідчого із клопотанням про арешт майна фактично було вирішено слідчим суддею у судовому засіданні усно та приходить до висновку, що таке порушення має формальний характер, що з огляду на обґрунтованість клопотання слідчого не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді відносно того, щопрокурором доведено, що зазначене вище вилучене майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Апеляційний суд також зауважує, що обраний слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, а його межі у часі окреслені строками, які регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Приписами п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_14 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 15.01.2024 про арешт майна, вилученого 27.12.2023 у приміщенні павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться на 4 поверсі торгівельного центру «Афіни» за адресою: м. Одеса, вул. Грецька площа, , перелік якого міститься в мотивувальній частині ухвали у к/п №22023160000000113 від 21.03.2023за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 111 КК України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4