Ухвала

від 02.05.2024 по справі 522/7819/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7819/23

Провадження № 1-кс/522/2116/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі захисника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 22023160000000113 від 21.03.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся досуду ізклопотанням,у якомупросить скасуватиарешт,накладений урамках кримінальногопровадження № 22023160000000113 від 21.03.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 111 КК України, ухвалоб слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2024 року у справі № 522/7819/23, у зв`язку з тим, що відпали підстави його застосування, та повернути майно: Мас Book pro модель «A1398», SERIAL: C02K5KRGFFTО сірого кольору - одиниця; Моноблок - комп`ютер моделі: А1419 100-240V, SERIAL NО.:CО2N95SDF8J5 - 1 ОДИНИЦЯ; блокнот чорного кольору з відтиском «AXENT» - 1 одиниця; мобільний телефон «IPHONE S» рожевого кольору IC: 579С-Е2944А - одиниця; мобільний телефон «SE» білого кольору - 1 одиниця; мобільний телефон «IPHONE» у чохлі фіолетового кольору - 1 одиниця; мобільний телефон «NOKIA» кнопочний, чорного кольору - 1 ОДИНИЦЯ; банківська карта «Ключ до рахунку» за № НОМЕР_1 ; картка «Kredo Bank» № НОМЕР_2 ; картка «Kredo Bank» № НОМЕР_3 ; банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «ПУМБ» № НОМЕР_5 ; банківська картка «monobank» № НОМЕР_6 ; банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_7 ; банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_8 ; картка «А банк» № НОМЕР_9 ; картка «А банк» № НОМЕР_10 ; платіжна інструкція на видачу готівки № 580315822 на 1 арк.; платіжна інструкція на видачу готівки № 579463330 на 1 арк.; платіжна інструкція на видачу готівки № 579479481 на 1 арк.; платіжна інструкція на видачу готівки № 119770816 на 1 арк.; платіжна інструкція на видачу готівки № 580240887 на 1 арк.; платіжна інструкція на видачу готівки з відтиском печатки «Кредо банк (КАСА № 2) за наступними номерами: № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 ; № НОМЕР_14 на 4 арк.; квитанція до платіжної інструкції на переказ коштів з відтиском печатки «Кредо банк» (КАСА № 2) за наступними номерами: № НОМЕР_15 ; № НОМЕР_16 ; № НОМЕР_17 ; № 54838152 на 4 арк.; квитанція № 2124078790 на 1 арк.; чорнові записи на 3 арк.; накладна від 20.07.2023 зі скріпленими до неї фіскальними чеками усього на 7 арк.; квитанція № X654UAX на 1 арк.; флеш носій інформації марки «DTSE9» 32 Gb, власникам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав та обґрунтував тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками майна, яке вилучено 28.12.2023 у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого cyдді Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2023.

Обшук проведеноза адресою: АДРЕСА_1 ,«Lamagroup».Обшук проводивсяслідчим УСБУв Одеськійобласті урамках проведеннядосудового слідствау кримінальномупроваджені №22023160000000113від 21.03.2023,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.114,ч.2ст.111 КК України.

15.01.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси, частково задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно, крім грошових коштів.

У період з 28.12.2023 по теперішній час, жодних слідчих дій з особами, які були присутні у приміщені де проводився обшук, слідчими не проводились. За інформацією кримінальне провадження № 22023160000000113 від 21.03.2023 скеровується до суду, а вилучені під час обшуку предмети не мають доказового значення для вказаного кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, наразі відсутні будь-які підстави в подальшому утриманні правоохоронними органами вилучені документи.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасовим, для скасування у встановленому Кримінально процесуальним кодексом України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації з підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положеннями ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вважає, що раніше накладений арешт майна ухвалою слідчого судді підлягає скасуванню.

Слідчий в судове засідання з`явився, заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, вважає його законним та обґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши захисника та слідчого, дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження булазастосована належнаправова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Вилучене майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, у тому числі в межах досудового розслідування за ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 111 КК України.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України передбачені правові підстави, з яких слідчим чи прокурором вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене майно відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 22, 131, 170, 174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 22023160000000113 від 21.03.2023 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

02.05.2024