Ухвала

від 14.02.2024 по справі 488/2812/17

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2812/17

Провадження № 2-сз/488/3/24

УХВАЛА

Іменем України

14.02.2024 року м. Миколаїв

Корабельного районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючої по справі судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Кралі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д., про повернення суми переплаченого судового збору,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Чобану Д., звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з клопотанням про повернення суми переплаченого судового збору.

Мотивуючи заяву тим, що керівник Миколаївської місцевої прокуратури №2 (правонаступником якої є Окружна прокуратура міста Миколаєва) звернувся з позовом до Корабельного районного суду м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог

щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, яке є правонаступником Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство», Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, скасування запису в державному реєстрі, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування у придатному для використання стані.

За результатами нового розгляду справи №488/2812/17 постановою Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Миколаївським апеляційним судом зазначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) - 2017 року ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01.01.2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 600,00 грн.

Прокурор звертаючись до суду з зазначеним позовом виходив із вартості спірної земельної ділянки у розмірі 219 110,00 грн. Між тим матеріали справи не містять нормативно грошової оцінки вартості землі у такому розмірі. Проте в договорі купівлі- продажу земельної ділянки від 23 листопада 2012 року зазначено, що оцінка земельної ділянки на підставі висновку про оціночну вартість, що проведена 22 листопада 2012 року ФОП ОСОБА_3 , складає 140 390,00грн. З огляду на категорію справи судовий збір за подачу позову щодо вимог майнового характеру становить 2 105,85 грн. (140 390,00х1,5%), а щодо вимог немайнового характеру 1 600,00 грн.

При поданні позовної заяви прокурором за три позовні вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (3286,65грн. +1600,00х3) було сплачено 8086, 65 грн. судового збору, хоча з урахуванням оцінки земельної ділянки, підлягало сплаті 6905,85грн. (2105,85 грн.+1600,00х3) Рішенням суду першої інстанції стягнуто з Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 2 695,55 грн. з кожного.

Дане рішення постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.11.2019 року скасовано.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.11.2019 року, залишеною без змін в цій частині постановою Верховного Суду від 26.01.2022 року, суд у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог до померлої ОСОБА_1 повернув прокуратурі судовий збір у розмірі 3200, 00 грн., тобто за дві вимоги немайнового характеру.

У задоволенні позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав запису про власності на об`єкт нерухомості позивачу постановою Миколаївського апеляційного суду від 21.11.2019 року, зміненою в частині правового обґрунтування постановою Верховного Суду від 26.01.2022 року, відмовлено. За такого судовий збір 1600, 00 грн. за дану вимогу не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Після повторного апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд задовольнив вимогу майнового характеру щодо витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 .

За апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у витребуванні земельної ділянки прокурор сплатив 4 929, 98 грн., хоча повинен був сплатити 3158,78 грн. (2105,85 грн. х 150% = 3158,78грн.).

За подачу 2 касаційних скарг позивач сплатив 161 73,30 грн. та 65 73,20 грн., але за оскарження вимоги про витребування земельної ділянки розмір судового збору за подачу кожної касаційної скарги становить 4 211,70 грн. (2105,85 грн.х200%=4211,70грн.), а всього 8423,40 грн.

На підставі зазначеного просив про задоволення клопотання.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено,що ухвалоюВерховного СудуКЦС від20.12.2023року відкритокасаційне провадженняза касаційноюскаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Родіонова Вікторія Євгенівна, на рішення Корабельного районного м. Миколаєва від 01.08.2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 року у справі за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 (правонаступником якої є Окружна прокуратура міста Миколаєва) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, яке є правонаступником Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство», Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, скасування запису в державному реєстрі, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування у придатному для використання стані.

Також ухвалою Верховного Суду КЦС від 20.12.2023 року витребувано з Корабельного районного суду м. Миколаєва зазначену цивільну справу № 488/2812/17 для розгляду в касаційному провадженні.

27.12.2023 року за Вих.№ 488/2812/17/9379/2023 Корабельним районним судом м. Миколаєва на виконання ухвали ВС КЦС від 20.12.2023 року, цивільну справу № 488/2812/17 направлено до касаційної інстанції.

Діючими нормами ЦПК України не врегульовано питання, щодо дій суду у такому випадку. Разом із тим, відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, які наведені у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.

Зупинення провадження по справі допускається у тому разі, коли постановлення рішення можливо після підтвердження певних фактів, що мають значення для даної справи після вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Адже неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

З огляду на заначене суд зупиняє розгляд клопотання про повернення переплаченого судового збору до набрання законної сили судовим рішенням ВС КЦС по справі № 488/2812/17, від якого залежить вирішення даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 та п. 5 ч. 1 ст. 253 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити розглядклопотання заступника керівникаОкружної прокуратуриміста МиколаєваЧобану Д.,про поверненнясуми переплаченогосудового збору до набрання законної сили судовим рішеннямВС КЦСпо справі№ 488/2812/17 за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 (правонаступником якої є Окружна прокуратура міста Миколаєва) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, яке є правонаступником Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство», Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішень міської ради, скасування запису в державному реєстрі, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та її витребування у придатному для використання стані.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Я.А. Чернявська