Ухвала

від 16.08.2024 по справі 488/2812/17

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2812/17

Провадження № 6/488/110/24

У Х В А Л А

іменем України

16.08.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Щеглової Я.В.,

при секретарі Панасюк Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві, без участі стягувача і боржника, заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Родіоновою Вікторією Євгенівною, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2024 до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом РодіоновоюВ.Є. про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа щодо витребування з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0032 по АДРЕСА_1 , у цивільній справі № 488/2812/17.

06.08.2024 визначено головуючого суддю для розгляду справи, відповідно до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України від 18.03.2004 № 1618-ІV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав, що виконавчий лист у цивільній справі № 488/2812/17 за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», яке є правонаступником державного підприємства «Миколаївське лісове господарство», про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування запису в державному реєстрі та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у придатному для використання стані, виданий на підставі постанови Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023, є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вказаною постановою не зобов`язано ОСОБА_1 вчинити будь-які дії.

Крім того, зазначив, що судом відмовлено в задоволенні позову в частині вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення житлового будинку, власником якого є ОСОБА_1 , тому він не може покинути спірну земельну ділянку.

Натомість вважає, що судове рішення має виконуватися шляхом звернення стягувачем до державного реєстратора та оформлення права власності за державою в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Разом з тим боржник вказує, що постановою державного виконавця від 19.07.2024 про відкриття виконавчого провадження № 75570252 йому надано 10 днів для добровільного виконання рішення. На виконання цієї постанови боржник письмово повідомив стягувача, що не заперечує проти витребування у нього (боржника) спірної земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, боржник вважає, що Корабельний районний суд м.Миколаєва помилково видав виконавчий лист від 08.07.2024 щодо витребування з його (боржника) володіння у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000 кв. м, з кадастровим номером 48101136600:05:001:0032 по АДРЕСА_1 .

Боржник та стягувач у судове засідання не з`явилися.

Представник боржника адвокат Родіонова В.Є. подала заяву про розгляд справи без участі боржника та зазначила про підтримання доводів заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 488/2812/17 встановив такі обставини.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.08.2019 позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ДСГП «Ліси України», яке є правонаступником ДП «Миколаївське лісове господарство», про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування запису в державному реєстрі та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у придатному для використання стані задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано п.п. 9, 9.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 23/44 від 25.04.2008. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 983952, який був виданий ОСОБА_2 21.11.2012 з відміткою №4810136600:05:001:0032:3:02 про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1 , та зареєстрований Управлінням Держкомзему у м. Миколаєві у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №481010001003079. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16007736 від 18.08.2016 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Миколаївським апеляційним судом 01.11.2023 ухвалено постанову, якою рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 01.08.2019 в частині вирішення позовних вимог прокурора про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 у придатному для використання стані, шляхом знесення житлового будинку, задоволено частково.

Витребувано з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000кв. м, з кадастровим номером 48101136600:05:001:0032 по АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.06.2024 постанову Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 в частині вимоги про витребування земельної ділянки залишено без змін.

На виконання судових рішень 08.07.2024 Корабельний районний суд видав виконавчий лист про витребування з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0032 по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 05.08.2024 відмовлено ОСОБА_1 в роз`ясненні постанови Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 у зв`язку із тим, що це судове рішення є повністю зрозумілим та не потребує роз`ясненню щодо його виконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Боржник, як на підставу для задоволення заяви в цій справі, посилався на інші, ніж передбачені у статті 432 ЦПК України, причини для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Зокрема на те, що він не може покинути земельну ділянку, у зв`язку із знаходженням на ній житлового будинку, власником якого він є.

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22) дійшов висновку, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Разом із цим, законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, та інших.

Між тим ОСОБА_1 не навів, з яких саме підстав процесуально- чи матеріально-правових підстав виконавчий лист щодо витребування земельної ділянки у цивільній справі № 488/2812/17 має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Посилання боржника на те, що постановою апеляційного суду його не зобов`язано вчинити певні дії, є безпідставними з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2021 (провадження № 61-2627св2) зазначав, що у разі задоволення позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові, а рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Також не обґрунтував боржник і посилання в заяві на те, що судове рішення має виконуватися шляхом звернення позивача до державного реєстратора та оформлення права власності за державою в особі Миколаївської ОДА.

До того ж рішенням Корабельного районного суду від 01.08.2019 скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 16007736 від 18.08.2016 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . І таке судове рішення в цій частині не скасовувалося, набрало законної сили та підлягає виконанню.

Тоді як визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене, боржник не довів обставини, на які він посилається, а зазначені ним обставини не є підставою для визнання виконавчого листа про витребування земельної ділянки таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Родіоновою Вікторією Євгенівною, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 08.07.2024 у цивільній справі №488/2812/17 щодо витребування з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0032 по АДРЕСА_1 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Я.В. Щеглова