Постанова

від 25.12.2023 по справі 761/8506/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2023 року м. Київ

Справа № 761/8506/21

Провадження: № 22-ц/824/6315/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Кулікової С. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Юзькової О.Л.,

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», третя особа: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака», про визнання права застави дійсним,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака», про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

у с т а н о в и в:

У березні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач на підставі договору №2227/К про відступлення прав вимоги від 15 квітня 2020 року набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №788-Ф від 05 лютого 2007 рок, укладеним між ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» та ОСОБА_1 .

У грудні 2020 року ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо», ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, стало відомо, що 05.07.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В. В. зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - ДРОРМ) приватне обтяження за №26774959 на підставі договору застави рухомого майна від 01.07.2016. В подальшому, 21.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Валігурою Г. В. зареєстровано зміни відомостей до приватного обтяження №26774959 та звернення стягнення на предмет застави на підставі заяви ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) за довіреністю, нотаріально посвідченою приватним нотаріусом КМНО Юрченком В. В. 05.07.2019 за реєстровим №378.

Відповідно до інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, об?єктом обтяження є 41,660% усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака». Зазначене обтяження зареєстроване на підставі договору застави рухомого майна, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який нібито укладений між ними 01.07.2016. Обтяження забезпечує основне зобов?язання, інформація про яке не деталізована, у розмірі 45 500 000, 00 грн. зі строком виконання 01.07.2018.

Термін дії обтяження - 05.07.2024 (тобто, 5 років з дати реєстрації приватного обтяження у ДРОРМ - 05.07.2019, а не з дати укладання правочину - 01.07.2016). Приватне обтяження та звернення стягнення на предмет застави зареєстровані через 3 роки після укладання основного та забезпечуючого зобов?язання, через 1 рік після настання строку виконання основного зобов?язання, через 2 місяці після накладення арешту. у виконавчому провадженні.

Враховуючи, що договір застави рухомого майна від 01.07.2016 не був нотаріально посвідчений, а запис про приватне обтяження на його підставі був зареєстрований лише 05.07.2019, ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» вважає, що правочин був фактично укладений у 2019 році, а не у 2016 році, тобто «заднім числом».Такі дії відповідачами вчинено з метою уникнення звернення стягнення на майно, належне ОСОБА_1 , всупереч інтересам позивача, що вказує на наявність умислу обох сторін правочину, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приховати справжні наміри його укладення, а саме обтяжити це майно під час існування виконавчого провадження щодо боржника, з метою уникнення виконання грошового зобов?язання на підставі рішення суду.

За наведених обставин, просили суд визнати недійсним договір застави рухомого майна від 01 липня 2016 року, предметом якого є 41, 660% усіх часток у статутному капіталі ТОВ «Дживака», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та застосувати наслідки недійсності правочину.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати право застави дійсним за договором застави рухомого майна, предметом якого є 41, 660% часток статутного капіталу ТОВ «Дживака», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подачу зустрічного позову залишено без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Дживака» про визнання права застави дійсним повернутозаявнику.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що копію ухвали про відкриття провадження отримав 31 січня 2023 року, відповідно зустрічний позов мав бути поданий до 15 лютого 2023 року. Із зустрічним позовом звернувся 14 лютого 2023 року, що підтверджується матеріалами справи. Таким чином процесуальні строки ним не порушено, вчасно виконановимоги суду, зазначені в ухвалі про відкриття провадження.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 07 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Васильєва І. В. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» заперечувала проти апеляційної скарги. Вважає, що строк на подання зустрічного позову розпочався 20 грудня 2022 року (з моменту коли адвокат Радченко - Онатій Н. М. в інтересах ОСОБА_1 отримала наручно копію позовної заяви з додатками та ознайомилась із матеріалами справи, та який сплинув 04 січня 2023 року), а отже, строк пропущений відповідачем без поважних причин. Тобто, відсутні підстави для поновлення строку на подання відзиву. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2023 року залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що відзив на позов подано у строк, передбачений ст. 178 ЦПК України, та заявником не було доведено наявність поважних причин неможливості одночасно із заявою по суті справи подати зустрічний позов, а тому відмовленопредставнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 та п. 3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, що затверджений Верховною Радою України на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, що призвело до часткової неможливості здійснення правосуддя та порушення строків, що визначені нормами цивільного процесуального законодавства України для вирішення питання про відкриття провадження.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року було відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Дживака», про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину та встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Адвокат Радченко-Онатій Н. М. в інтересах ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 31 січня 2023 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи (т. 1 а. с. 123).

Таким чином, процесуальний строк на подання відзиву розпочався 01 лютого 2023 року та закінчився 15 лютого 2023 року.

З матеріалів справи убачається, що 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку на поштову адресу Шевченківського районного суду відзив на позовну заяву. (т. 2 а. с.4-113)

14 лютого 2023 року ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв`язку на адресу Шевченківського районного суду м. Києва зустрічну позовну заяву, разом із клопотанням про поновлення строку (т. 2. а. с. 114-126).

Крім того, варто зазначити, що в ухвалі від 24 лютого 2023 року, суд першої інстанції зазначив, що відзив на позовну заяву подано в межах,строку передбаченого ст. 178 ЦПК України (т. 3, а. с. 8.).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки зустрічний позов подано в межах строку встановленого ст. 193 ЦПК України.

Доводи адвоката Васильєвої І. В. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», що строк на подання відзиву розпочався із 20 грудня 2022 року, колегією суддів оцінюється критично, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи убачається, що 20 грудня 2023 року адвокат Радченко-Онатій Н.М. в інтересах ОСОБА_1 отримала копію позовної заяви та ознайомилась із матеріалами справи ( т. 1. а. с.111).

30 січня 2023 року адвокат Радченко-Онатій Н. М. в інтересах ОСОБА_1 направила на електронну адресу Шевченківського районного суду м. Києва заяву про отримання копії ухвали про відкриття провадження від 04 жовтня 2023 року (т. 1, а. с. 119-122).

Згідно розписки, яка міститься в матеріалах справи адвокат Радченко-Онатій Н. М. в інтересах ОСОБА_1 , копію ухвали про відкриття провадження від 04 жовтня 2023 року, отримала 31 січня 2023 року (т. 1 а. с. 123).

Інших доказів про вручення копії судового рішення (ухвали про відкриття провадження) в паперовому вигляді матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи представника ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Інвест Кредо», викладені у відзиві, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В.А. Нежура

С. В. Кулікова