Ухвала

від 14.06.2024 по справі 761/8506/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8506/21

Провадження № 2/761/5856/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши клопотання відповідача про прийняття зустрічного позову у цивільній справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа.

В підготовчому засіданні представник ОСОБА_2 просить суд прийняти зустрічний позов до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про звернення стягнення на предмет застави та об`єднати його в одне провадження з первісним.

Представник ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» заперечував щодо прийняття зустрічного позову, оскільки останній є не є зустрічним в розумінні норм ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 зазначив, що з метою повноти та об`єктивності розгляду справи і вирішення спору, зустрічний позов має бути прийнятий судом.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріалу зустрічного позову, суд приходить до наступних висновків.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України.

Так, представник ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» просить суд визнати недійсним договір застави рухомого майна від 01.07.2016 р., предметом якого є 41,660% усіх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дживака», укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та застосувати наслідки недійсності правочину - скасувати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна приватне обтяження, зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком Василем Васильовичем 05.07.2019 р.

Позов заявлено з тих підстав, що ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» на підставі договору № 2227/К про відступлення права вимоги від 15.04.2020 р. набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 778-Ф від 05.02.2007 р., укладеним з ЗАТ «ТАС-Інвестбанк».

Банком здійснювалось примусове стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.10.2013 р., зміненого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2014 р.

У виконавчому провадженні замінено сторону стягувача з банківської установи на ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», виконавчі дії тривають.

В грудні 2020 р. про наявність приватного обтяження і 2020 р. позивачу стало відомо про наявність приватного обтяження на майно, внесеного приватним нотаріусом на підставі договору застави рухомого майна від 01.07.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є 41,660% усіх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дживака».

В той же час ОСОБА_2 пред`являє зустрічний позов до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про звернення стягнення на предмет застави, відповідно до якого просить суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави часток для забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 до за договором позики від 01.07.2016 р., укладеним між ОСОБА_3 , як заставодержателям, та ОСОБА_1 , як заставодавцем, а саме: на частку у статутному капіталі ТОВ «Дживака» у розмірі 41,66 % статутного капіталу, яка на праві власності належить ОСОБА_1 та встановити спосіб реалізації застави із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» тв визнання права власності ОСОБА_2 на .

Підставою заявлення позову стало невиконання ОСОБА_1 умов договору позики, укладеного з ОСОБА_2 01.07.2016 р. на суму 45 000 000,00 грн. та забезпеченого договором застави часток від 01.07.2016 р.

У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Крім того, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/2345/17 викладено правову позицію за змістом якої:

«Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом».

Так, представник ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» просить визнати недійсним договір застави рухомого майна від 01.07.2016 р., укладеного між відповідачами, в той час, як ОСОБА_2 просить звернути стягнення на предмет застави за зазначеним договором.

Крім того, вимоги ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» заявлені у зв`язку із створенням перешкод у зверненні стягнення на рухоме майно в рахунок погашення заборгованості в межах виконавчого провадження, уникнення цивільно - правової відповідальності за невиконання кредитного зобов`язання перед позивачем, в той час як ОСОБА_2 заявлено вимоги про звернення стягнення у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов договору позики, укладеним з ОСОБА_2 01.07.2016 р.

При цьому фактично зустрічний позовом подано до боржника ОСОБА_1 і не містить вимоги до первісного позивача ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», разом з тим, в розумінні ст. 193 ЦПК України зустрічний позов подається відповідачем до позивача за первісним позовом.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для прийняття зустрічного позову.

Разом з тим, відмова від прийняття такого позову не обмежує ОСОБА_2 звернутися до суду за захистом своїх прав в загальному порядку.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 193,353 ЦПК України, суд - в подачі

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дживака» про звернення стягнення на предмет застави та повернути зустрічний позов заявнику.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з позовом на загальних підставах, передбачених ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 18.06.2024 року.

Суддя: