Рішення

від 09.02.2024 по справі 677/1105/23

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/1105/23

Провадження № 2/677/152/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

09лютого 2024року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Шовкуна В.О.,

за участі секретаря судового засідання Демчишеної Ю.В.,

учасники справи (сторони):

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні приміщенням, -

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

07.08.2023року представникпозивача -адвокат СергійчукЮ.В.звернувся досуду зпозовом вінтересах Релігійноїорганізації «Релігійнагромада Свято-ВоскресенськогоХраму м.Красилів Хмельницькогорайону ХмельницькоїЄпархії УкраїнськоїПравославної церкви(Православноїцеркви України)до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

В обґрунтування позову посилається на те, що Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) на праві приватної власності належать об`єкт нерухомості «храм, недільна школа, житловий будинок та гараж», загальною площею 675,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1330685168227, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: храм, загальною площею 496,9 кв.м, А; житловий будинок, загальною площею 48,7 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м, АІ; недільна школа, загальною площею 32,9 кв.м, Б; гараж, загальною площею 32,9 кв.м, В. Право власності Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) на вищевказаний об`єкт нерухомості підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 337557290 від 30.06.2023 року. 10.04.2023 року членами Релігійної громади (1747 осіб) було прийнято рішення оформлене протоколом № 01 від 01.04.2023 року, щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви шляхом переходу під канонічне підпорядкування Православній Церкві України з відповідним внесенням змін до статуту релігійної організації та зміни найменування релігійної організації на Релігійна організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України). Новим керівником організації було обрано ОСОБА_4 , відповідні зміни було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Випискою від 31.05.2023 року. 23.06.2023 року з 19 год. 50 хв. до 23 год. 50 хв. у м. Красилів Красилівської ТГ Хмельницького району по вул. Василя Стуса, 12 на території поблизу Свято-Воскресенського храму, відбулося зібрання членів контрольно-ревізійної комісії, парафіяльної ради та представників релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)» з метою отримання доступу до вказаного храму та проведення інвентаризації церковного майна та представників УПЦ. В ході зібрання настоятель Свято-Воскресенського храму УПЦ отець ОСОБА_5 , заперечуючи достовірність та чинність наданих документів, добровільно не надав доступу до храму членам контрольно-ревізійної комісії, парафіяльної ради та представників релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)» для проведенняінвентаризації церковногомайна,храм бувзачинений,ключі переданоне було. ОСОБА_3 є попереднім керівником Релігійної організації, а після переходу під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, зміни найменування, зміни керівника, він не має будь-якого відношення до релігійної організації«Релігійна громадаСвято-Воскресенськогохраму м.Красилів Хмельницькогорайону Хмельницькоїєпархії Українськоїправославної церкви(Православноїцеркви України)». Отець ОСОБА_3 , який був попереднім настоятелем, без будь-яких правових підстав займає та досі не звільнив приміщення храму, чим перешкоджає Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)» користуватися та розпоряджатися майном (храмом), що належить їй на праві приватної власності.

У зв`язку з наведеним, просили суд зобов`язати відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні Релігійною організацією «Релігійна Громада Свято-Воскресенського храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)» приміщенням храму, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звільнити це приміщення та надати вільний доступ до нього.

11.08.2023 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

14.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.10.2023 року.

25.01.2024 року винесено ухвалу про повернення заяви представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Косюка Р.М. про відкладення розгляду цивільної справи заявнику без розгляду.

09.02.2024 року винесено ухвалу про повернення заяви представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Косюка Р.М. про відкладення розгляду цивільної справи заявнику без розгляду.

Аргументи учасників справи

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягає, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечують. Крім того, надав суду виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.09.23 року, згідно якої керівником позивача по справі є ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, підтвердив викладені обставини у позовній заяві, підтвердив факт чинення перешкод Відповідачем по справі в користуванні храмом, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , особисто його не було допущено до (на) території храму.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлялася в порядкуст.128ЦПК України в т. ч. і через розміщення оголошення на сайті «Судова влада» (а.с. 62, 66), відзив на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив. Суд приходить до висновку про можливість розглянути справи без участі відповідача на підставі ч. 3ст. 223 ЦПК України.

Представник Відповідача адвокат Косюк Р.М. у судове засідання неодноразово не з`явився (26.10.2023 року причини неявки суду не вказав, 22.11.2023 року подавши клопотання в порушення вимог ЦПК України просто на електронну адресу суду про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні, 18.12.2023 року подавши клопотання в порушення вимог ЦПК України просто на електронну адресу суду про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні, 25 січня 2024 року подавши клопотання в порушення вимог ЦПК України просто на електронну адресу суду про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні із запропонованими вільними датами на які слід відкласти розгляд справи, 09.02.2024 року подавши клопотання в порушення вимог ЦПК України просто на електронну адресу суду про відкладення розгляду справи через хворобу, при цьому жодного разу суду не додано до клопотання відповідних доказів зайнятості в інших судових засіданнях та даних про хворобу представника), судом визнано неявку представника відповідача неповажною, суд визнавтакі діїпредставника відповідачаяк зловживанняпроцесуальними правамипро щовнесено записдо протоколусудового засіданнявід 09.02.2024року та прийнято рішення про продовження розгляду справи за відсутності відповідача та його представника.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила про те, що вона входить до складу ревізійної комісії про перехід до ПЦУ, люди підтримали дану ініціативу. В травні 2023 року всі документи були приведені до відповідності. Однак, коли ревізійна комісія з`явилася до Храму, відповідач по справі ОСОБА_7 (колишній настоятель ОСОБА_8 ) відмовився надати доступ до ОСОБА_8 , вказав, що він не визнає документи які йому були надані для ознайомлення, всіляко перешкоджає передачі майна, скликає людей, щоб не надати доступу до ОСОБА_8 . До території ОСОБА_8 допускають тільки своїх. Присутня була поліція.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила про те, що в травні 2023 року відбувся перехід до ПЦУ, вся громада чекала такого переходу. В червні 2023 року вони пішли помолитися до нової церкви і на українській мові, однак зайти до Храму їм можливості не надали, ОСОБА_5 і його сім`я всіляко чинили цьому перешкоди, ключі не віддали.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила про те, що в квітні 2023 року було прийняте рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації «Релігійна Громада Свято-Воскресінського Храму м. Красилів Красилівського району Хмельницької Єпархії Української православної Церкви» та перехід в канонічне підпорядкування релігійної організації «Управління Хмельницької Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України)». Про це їй відомо, оскільки вона є секретарем та депутатом Красилівської міської ради. Після приведення документів до відповідності, вона з іншими членами ревізійної комісії, в червні 2023 року, вона також входить до складу ревізійної комісії про зміну підлеглості ОСОБА_8 та перехід до ПЦУ прибули до території Храму. Однак, ОСОБА_5 (настоятель ОСОБА_8 ) відмовився відкрити двері ОСОБА_8 , документи він не визнає, повідомив, щоб ми зверталися до суду.

Позиція суду

Відповідно до вимог ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

09.02.2024 року суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Заслухавши представників позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) на праві приватної власності належать об`єкт нерухомості «храм, недільна школа, житловий будинок та гараж», загальною площею 675,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1330685168227, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: храм, загальною площею 496,9 кв.м, А; житловий будинок, загальною площею 48,7 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м, АІ; недільна школа, загальною площею 32,9 кв.м, Б; гараж, загальною площею 32,9 кв.м, В., що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 337557290 від 30.06.2023 року. (а.с. 10).

10.04.2023 року членами Релігійної громади (1747 осіб) було прийнято рішення оформлене протоколом № 01 від 01.04.2023 року, щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви шляхом переходу під канонічне підпорядкування Православній Церкві України з відповідним внесенням змін до статуту релігійної організації та зміни найменування релігійної організації на Релігійна організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України). (а.с. 11-13).

Новим керівником організації було обрано ОСОБА_4 , відповідні зміни було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Випискою від 31.05.2023 року. (а.с. 14-15).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.09.2023 року керівником організації зареєстровано ОСОБА_1 .

Факт чинення перешкод Відповідачем у доступі до Храму контрольно-ревізійній комісії та парафіянам ради підтверджується відповідями начальника ВнП № 4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 29.06.2023 року та 04.07.2023 року відповідно. (а.с. 16-19).

Вказані обставини відповідачем не оспорені.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (частина перша статті 35 Конституції України).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 Закону. Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим (стаття 8 Закону).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об`єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності. Право власності релігійних організацій охороняється законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

У даній справі, спір виник між сторонами з приводу права користування спірним приміщенням (Храмом), яке належить на праві власності Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України), однак відповідач чинить перешкоди і відмовляється добровільно звільнити приміщення Храму.

10.04.2023 року членами Релігійної громади (1747 осіб) було прийнято рішення оформлене протоколом № 01 від 01.04.2023 року, щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви шляхом переходу під канонічне підпорядкування Православній Церкві України з відповідним внесенням змін до статуту релігійної організації та зміни найменування релігійної організації на Релігійна організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України). (а.с. 11-13).

Право власності Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України) на вищевказаний об`єкт нерухомості підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 337557290 від 30.06.2023 року.

Новим керівником організації було обрано ОСОБА_4 , відповідні зміни було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Випискою від 31.05.2023 року. (а.с. 14-15).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.09.2023 року керівником організації зареєстровано ОСОБА_1 . ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що відповідач по справі ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився спілкуватися з ним та впустити його приміщення Храму, оскільки не визнає ніяких рішень, зборів та інш., чим чинить йому перешкоди при виконанні своїх повноважень.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону. Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (стаття 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 379 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

У Постанові Верховного Суду України, від 27 травня 2015 року, у справі № 6-92цс15 зроблено висновок, що положення ст. 391 ЦК України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного з позивачем договору.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Згідно правової позиції ВСУ, викладеної у Постанові, від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16 ВСУ: відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Отже, наведені вище норми цивільного законодавства України та встановлені в ході судового розгляду обставини дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

При цьому судом встановлено, що між сторонами відсутній договір щодо права та порядку користування відповідачем приміщенням.

Судом встановлено, що приміщення Храму є нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримане Відповідачем по справі, про що стоїть підпис Відповідача. (а.с. 31). Адреса в повідомленні вказана АДРЕСА_3 .

Отже, в ході розгляду справи було встановлено, що хоча місце проживання відповідача не зареєстроване за місцем знаходження Храму за адресою: АДРЕСА_1 , однак він користуються даним приміщенням, при цьому Відповідач має інше (своє) власне житло, то задовольняючи позов, суд не порушить їх право на повагу до житла у розумінні ст. 8 Конвенції.

Суд встановив, що Відповідач такими діями створює перешкоди позивачу у користуванні своїм майном, що є прямим порушенням статті 319 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, з урахуванням чого вважає позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.319,383,391ЦК України, ст.ст.10,209,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Релігійної організації«Релігійна громадаСвято-ВоскресенськогоХраму м.Красилів Хмельницькогорайону ХмельницькоїЄпархії УкраїнськоїПравославної церкви(Православноїцеркви України)до ОСОБА_3 ,про усуненняперешкод вкористуванні приміщенням - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 не чинитиперешкод укористуванні РелігійноюОрганізацією «Релігійнагромада Свято-ВоскресенськогоХраму м.Красилів Хмельницькогорайону ХмельницькоїЄпархії УкраїнськоїПравославної церкви(Православноїцеркви України)»(кодЄДРПОУ 25978698) приміщенням храму, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1330685168227, звільнити це приміщення та надати вільний доступ до нього.

Стягнути з ОСОБА_3 на користьРелігійної організації«Релігійна громадаСвято-ВоскресенськогоХраму м.Красилів Хмельницькогорайону ХмельницькоїЄпархії УкраїнськоїПравославної церкви(Православноїцеркви України) судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Воскресенського Храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької Єпархії Української Православної церкви (Православної церкви України), місце знаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Василя Стуса, 12, ЄДРПОУ: 25978698.

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2024 року.

Суддя: В.О.Шовкун