Постанова

від 07.02.2024 по справі 910/466/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Справа№ 910/466/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від ДП "АНТОНОВ": Парубець Є.О.

від ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО": Проскурня Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "АНТОНОВ"

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023 (повний текст складено 17.08.2023)

у справі № 910/466/22 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 247 665,60 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

до Державного підприємства "АНТОНОВ"

про визнання робіт прийнятими та стягнення 711 802,13 грн

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року Державне підприємство "АНТОНОВ" (далі - позивач; ДП "АНТОНОВ") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" (далі - відповідач; ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО") про стягнення 247 665,60 грн, з яких: 178 869,60 грн - пеня; 68 796,00 грн - штраф.

У лютому 2022 року ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" пред`явлено до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ДП "АНТОНОВ" про: визнання робіт з проведення ремонту під`їзної залізничної колії на перегоні від парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" до території АТП ДП "АНТОНОВ" та приймально-відправної під`їзної залізничної колії № 3 і № 5 парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", проведені ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" згідно з договором про закупівлю від 21.01.2021 №23.4489.2020, прийнятими ДП "АНТОНОВ" від 25.06.2021; стягнення 457 774,44 грн основного боргу, 15 275, 87 грн трьох процентів річних, 89 534, 63 грн інфляційних втрат та 84 230,50 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі № 910/466/22 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з ДП "АНТОНОВ" на користь ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" 457 774,44 грн вартості фактично виконаних робіт та 6 866,62 грн судового збору, у решті вимог за зустрічним позовом відмовлено.

05.05.2023 до господарського суду міста Києва від ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" просить ухвалити додаткове рішення у цій справі про стягнення з ДП "АНТОНОВ" на свою користь 107 100 грн витрат на правову допомогу, пропорційно задоволеним вимогам.

10.05.2023 ДП "АНТОНОВ" подало до господарського суду міста Києва клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Відповідно до прохальної частини цієї заяви ДП "АНТОНОВ" просило відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі №910/466/22 стягнуто з ДП "АНТОНОВ" на користь ТВ "ГРІНЕКС ЕКО" 35 371,62 грн витрат на адвокатські послуги.

Ухвалюючи рішення суд врахував характер спору, складність справи, обсяг наданих відповідачу у справі адвокатських послуг, а також критерії реальності і розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, та дійшов висновку, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок позивача в розмірі 35 371, 62 грн (з урахуванням принципу пропорційності розподілу судових витрат).

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень на неї.

Не погоджуючись із додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі № 910/466/22, ДП "АНТОНОВ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" про розподіл судових витрат.

Підставою для подання апеляційної скарги стала незгода позивача із розподілом місцевим судом витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП "АНТОНОВ" посилається на: недостовірність договору про надання адвокатських послуг №11/2018 від 05.07.2018 та неналежність додатку № 2 до вказаного договору, як доказів у справі; відсутність передбаченої п. 1.2 договору про надання правової допомоги від 05.07.2018 №11/2018 заявки ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" про надання адвокатським об`єднанням правової допомоги у цій справі; відсутність доказів фактичного понесення витрат; необґрунтованість покладення витрат у розмірі 35 371, 62 грн; недотримання заявником вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" просить залишити оскаржене додаткове судове рішення без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін, посилаючись на її необґрунтованість.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 (судді Ходаківська І.П. - головуюча, Владимиренко С.В., Демидова А.М.) за клопотанням ДП "АНТОНОВ" поновлено строк на апеляційне оскарження додаткового рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2491/23; апеляційну скаргу призначено до розгляду на 29.11.2023; зупинено дію оскарженого рішення.

У судовому засіданні 29.11.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 20.12.2023 та продовжено строк її розгляду.

Розгляд справи 20.12.2023 не відбувся з технічних причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 розгляд справи призначено на 07.02.2024.

У судовому засіданні 07.02.2024 взяв участь представник ДП "АНТОНОВ", який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, скасувати оскаржене додаткове судове рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви Адвокатського об`єднання "ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ", яке діє в інтересах ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО", про розподіл судових витрат у повному обсязі.

У судовому засіданні 07.02.2024 взяв участь представник ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО", який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржене рішення в силі.

Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" дотримані. Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення по суті ухвалено судом першої інстанції 24.04.2023, а заява про розподіл судових витрат з доданими до неї документами подана до поштового відділення 29.04.2023, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення у цінний лист, адресованого господарському суду міста Києва.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання адвокатських послуг №11/2018 від 05.07.2018; додаток № 1 до вказаного договору від 05.07.2018; додаток № 2 до вказаного договору від 01.11.2022; акт приймання-передання наданих адвокатських послуг від 25.04.2023; наказ № 20-К від 17.08.2020 про прийняття на роботу Чабаненко О. М.; наказ № 1-К від 27.02.2018 про прийняття на роботу Проскурні Т. В.; ордер від 18.11.2020; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю КС № 9282/10, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3783/10 від 30.10.2008, ордер від 13.06.2022.

Зазначені докази направлені іншому учаснику справи (ДП "АНТОНОВ"), що підтверджується долученими до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та квитанцією поштової служби.

05.07.2018 між ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" в особі директора Кротовського М.М. (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ" в особі керуючого партнер Проскурні Т.В. (далі - Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання юридичних послуг № 11/2018 (далі - договір), яким сторони визначили умови, на яких Адвокатське об`єднання за дорученням Клієнта буде надавати Клієнту правову допомогу, а Клієнт буде сплачувати за послуги.

Додатком № 1 від 05.07.2018 до вказаного договору сторонами, серед іншого, визначено розмір винагороди Адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків. Сторони зокрема домовились, що: вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором становить 1 600 грн за годину (пункт 1).

Додатком № 2 від 01.11.2022 до вказаного договору сторонами, серед іншого, визначено розмір винагороди Адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків. Сторони зокрема домовились, що: вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором становить 3 000 грн за годину роботи адвоката (пункт 1).

Актом приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 25.04.2023 підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.07.2018 №11/2018 таких послуг:

вивчення матеріалів справи (витрачено 4 год.; вартість 6 400 грн; з 04.02.2022-05.02.2022);

підготовка відзиву на позовну заяву з додатками (витрачено 10 год.; вартість 16 000 грн; 05.02.2022-18.02.2022);

підготовка зустрічної позовної заяви з додатками (витрачено 8 год.; 12 800 грн; з 18.02.2022-21.02.2022);

підготовка відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву ДП "АНТОНОВ" (витрачено 5 год.; 8 000 грн; 01.08.2022);

підготовка заперечень на клопотання ДП "АНТОНОВ" про дослідження електронних доказів (витрачено 2,5 год.; вартість 4000 грн; 27.08.2022)

підготовка заяви про збільшення позовних вимог від 29.08.2022 (№01-29/08/2022) (витрачено 2 год.; 3200 грн; 29.08.2022)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 1 год.; 1600 грн; 29.08.2022)

підготовка заперечень на письмові пояснення ДП "АНТОНОВ" від 26.08.2022 №126/6851-22 (витрачено 8 год.; вартість 12 800 грн; 10.10.2022)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 1 год.; вартість 1600 грн; 12.10.2022)

аналіз пояснень ДП "АНТОНОВ" від 05.10.2022 № 126/8341-22 (витрачено 2 год.; вартість 3200 грн; 15.10.2022)

підготовка заяви про збільшення позовних вимог від 29.11.2022 (№01-29/11/2022) (витрачено 1 год.; вартість 3000 грн; 29.11.2022)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 1 год.; 3 000 грн; 30.11.2022)

підготовка заяви про збільшення позовних вимог від 29.11.2022 (№01-29/11/2022) (витрачено 1 год.; 3000 грн; 25.01.2023)

клопотання про виклик свідка (витрачено 1 год.; вартість 3000 грн; 25.01.2023)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 1 год.; 3000 грн; 01.03.2023)

підготовка письмових пояснень від 13.03.2023 № 02/13/03/2023 (витрачено 1,5 год.; вартість 4500 грн; 13.03.2023)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 2 год.; 6 000 грн; 13.03.2023)

участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні (витрачено 1 год.; 3 000 грн; 24.04.2023)

підготовка заяви про розподіл судових витрат з додатками та участь адвоката у судовому засіданні (витрачено 2 год.; вартість 6 000 грн; 25.04.2023).

Отже на виконання робіт (надання послуг) у справі, Адвокатським об`єднанням за період загальний період з 04.02.2022 по 25.04.2023 було витрачено 55 годин часу. Загальна вартість послуг склала 107 100 грн.

Акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" та Адвокатського об`єднання " ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ".

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відносно таких послуг, як вивчення матеріалів справи (4 години), підготовка відзиву на позовну заяву з додатками (10 годин), підготовка зустрічної позовної заяви з додатками (8 годин), підготовка відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (5 годин), місцевий суд в оскарженому рішенні зазначив, що підготовка відповідних процесуальних документів фактично за своїм змістом та викладеними в них обставинами мають ознаки подібності, тому суд критично оцінив тривалість витраченого часу на підготовку вказаних документів. Крім того, адвокатом неодноразово до суду були подані заяви про збільшення розміру позовних вимог, на підготовку яких, як вказано в зазначеному акті, адвокатом витрачено в загальній кількості 4 години. Вказані заяви фактично містять виключно новий розрахунок та витрачений на їх підготовку час за висновком місцевого суду є завищеним. Крім того, в акт адвокатом були включені витрати на підготовку заперечень на клопотання, аналіз пояснень, клопотання про виклик свідка, однак місцевий суд не знайшов підстав покладення на ДП "АНТОНОВ" обов`язку відшкодування таких витрат, оскільки в силу норм процесуального закону подання таких пояснень та заперечень не є обов`язком сторони, а правом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) є державним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 107 100 грн не відповідають критерію реальності та розумності таких витрат та становлять надмірний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу таких витрат. За висновком місцевого суду обґрунтованим та розумним розміром компенсації витрат буде стягнення 55 000 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, для покладення на сторін судових витрат, понесених на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ДП "АНТОНОВ" на користь ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" 35 371, 62 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо неналежності та недопустимості наданих ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" доказів на підтвердження судових витрат на правову допомогу.

Так, в апеляційній скарзі ДП "АНТОНОВ" зазначає, що місцевим судом не враховано, що пунктом 4.1. договору про надання адвокатських послуг від 05.07.2018 №11/2018, наданого до матеріалів справи представником ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО", передбачено, що гонорар Адвокатського об`єднання Клієнт оплачує в розмірі та в порядку згідно з умовами, викладеними у додатку № 2 до цього договору, у той час як ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" надає додаток № 1 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" до договору 05.07.2018. Скаржник зазначає, що у додатку № 2 до договору від 01.11.2022 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" було зазначено дату договору 05.03.2018, у той час як договір датовано 05.07.2018.

Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні буд-які інші підписані сторонами договори на правову допомогу, а при укладенні додатків до договору про надання адвокатських послуг від 05.07.2018 № 11/2018 були допущені технічні помилки (про що зазначав присутній у судовому засіданні 07.02.2024 представник ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО"), а саме: у додатку від 05.07.2018 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" було зазначено: "додаток № 1" замість "додаток № 2"; у додатку від 01.11.2022 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" було зазначено дату договору "05.03.2018" замість "05.07.2018".

На підтвердження зазначеного ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" надало до відзиву на апеляційну скаргу Зміни до додатку № 2 "Розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків" від 05.07.2018 та від 01.11.2022.

Наявність помилок технічного характеру в оформленні документів не означає, що такі документи є недійсними. До того ж, ані ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО", ані АО "БІ ПІ ДЖІ" не заперечували проти оформлення правничої допомоги у рамках договору про надання адвокатських послуг від 05.07.2018 № 11/2018, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.04.2023, який є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує господарську операцію, і в якому є посилання на договір від 05.07.2018 №11/2018.

Враховуючи наведене, відсутність заявки, передбаченої пунктом 1.2. договору у матеріалах справи не є підставою недоведеності обставин надання правничої допомоги ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО".

Щодо доводів скаржника про відсутність доказів оплати наданих послуг, суд звертає увагу скаржника, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати.

Оскільки апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ" залишити задоволення.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі №910/466/22 залишити без змін та поновити його дію.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 19.02.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова