Ухвала

від 22.03.2024 по справі 910/466/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/466/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Джарти В.В.)

від 24.04.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Ходаківська І.П., судді - Демидова А.М., Владимиренко С.В.)

від 07.02.2024

за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 247 665,60 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

до Державного підприємства "АНТОНОВ"

про визнання робіт прийнятими та стягнення 711 802,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2022 року Державне підприємство "АНТОНОВ" (далі - позивач, ДП "АНТОНОВ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" (далі - відповідач, ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО") про стягнення 247 665,60 грн, з яких: 178 869,60 грн - пеня; 68 796,00 грн - штраф.

2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору про закупівлю №23.4489,2020 від 21.01.2021 (далі - договір) у частині своєчасного та повного виконання ремонтних робіт.

3. У лютому 2022 року ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" звернулося до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ДП "АНТОНОВ" про (з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом):

- визнання робіт з проведення ремонту під`їзної залізничної колії на перегоні від парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" до території АТП ДП "АНТОНОВ" та приймально-відправної під`їзної залізничної колії № 3 і № 5 парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", проведені ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" згідно з договором, прийнятими ДП "АНТОНОВ" від 25.06.2021;

- стягнення 457 774,44 грн основного боргу, 15 275, 87 грн 3 % річних, 89 534, 63 грн інфляційних втрат та 84 230,50 грн пені.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням ДП "АНТОНОВ" умов договору, оскільки невмотивовано не підписано акт приймання виконаних робіт та не здійснено їх оплату.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "АНТОНОВ" на користь ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" 457 774,44 грн вартості фактично виконаних робіт та 6 866,62 грн судового збору. У решті вимог за зустрічним позовом відмовлено.

6. Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку щодо обов`язку ДП "АНТОНОВ" оплатити фактично виконані роботи ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" та відсутність підстав для покладення на ДП "АНТОНОВ" обов`язку сплати компенсаційних платежів та пені у зв`язку з неможливістю визначення початку періоду прострочення виконання обов`язку з оплати виконаних робіт. Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання робіт прийнятими 25.06.2021, місцевий суд виходив з того, що така вимога є вимогою про встановлення певних фактів.

7. 05.03.2024 ДП "АНТОНОВ" звернулося до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні вимог первісного позову та у частині задоволення зустрічного позову, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ДП "АНТОНОВ" та відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО".

8. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що постанову суду апеляційної інстанції доставлено до електронного суду 14.02.2024 о 20:10, з урахуванням абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України вручено скаржнику 15.02.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою Верховним Судом 07.03.2024.

9. З огляду на те, що повне судове рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 15.02.2024 і скаргу подав 05.03.2024 протягом двадцятиденного строку з дня вручення (до 06.03.2024), Верховний Суд дійшов висновку, що він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

10. 12.03.2024 ДП "АНТОНОВ" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" клопотання про зміну чи доповнення до касаційної скарги, в яких зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням підпункту "в" пункту 2 частини третьої цієї статті.

11. Відповідно до частин першої та другої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

12. Оскільки ДП "АНТОНОВ" звернувся із вказаними доповненнями до касаційної скарги, лише 12.03.2024, тобто поза межами строку на касаційне оскарження встановленого приписами статті 288 ГПК України, без клопотання про поновлення строку на їх подання, колегія суддів не вбачає правових підстав для прийняття зазначених доповнень до розгляду.

13. Враховуючи вищевикладене, доповнення до касаційної скарги ДП "АНТОНОВ" підлягають залишенню без розгляду як такі, що подані поза межами встановленого законодавством строку.

14. 15.03.2024 ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" подало до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження.

15. В обґрунтування зазначає, що доводи касаційної скарги щодо незаконності рішень судів попередніх інстанцій зводяться виключно до переоцінки обставин, що досліджувалися судами першої та апеляційної інстанцій, а також до необхідності повторного аналізу судом касаційної інстанції доказів. Верховний Суд уже викладав у своїх постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 (згаданих скаржником) висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, тому є правові підстави відмовити у відкритті касаційного провадження.

16. Верховний Суд перевірив матеріали касаційної скарги, заперечення проти відкриття касаційного провадження та дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

17. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

19. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

20. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження судових рішень є наявність випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

21. У разі оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України скаржник має вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

22. В обґрунтування скаржник зазначає, що вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 (пункти 7.22 -7.25 постанови), відповідно до якого якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

23. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно під час розгляду справи застосував норми матеріального права з урахуванням висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, оскільки як вбачається зі змісту цих постанов, у спірних правовідносинах замовники необґрунтовано, без повідомлення причин відмовлялися підписувати акти виконаних робіт та оплачувати виконані роботи (надані послуги), тобто взагалі проігнорували надходження цих первинних документів, що і стало підставою для задоволення позовних вимог виконавців за договорами у наведених вище правовідносинах. Натомість, у справі, яка переглядається, ДП "АНТОНОВ" не ігнорувало акт виконаних робіт, а направило Товариству лист, яким повідомило останнє про те, що існує ряд зауважень щодо кількості та якості виконання робіт.

24. Фактично скаржник посилається щодо неподібності правовідносин (з огляду на конкретні обставини), тому скаржнику слід навести вмотивоване обґрунтування щодо підстав для відступу у цій справі від зазначених висновків, визначитися з подібністю чи неподібністю даних правовідносин та/або уточнити підставу/підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.

25. У касаційній скарзі скаржник також посилається на норми статей 526, 599, 611, 612 627 Цивільного кодексу України та щодо необхідності застосування у цих правовідносинах положення пункту 6.2. Договору за наявності недоліків в наданих виконавцем послугах. Вважає, що норма частини першої статті 853 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню, натомість суди мали застосувати закон, що передбачає наслідки за порушення зобов`язання, зокрема статтю 611 Цивільного кодексу України.

26. Водночас у цій частині касаційна скарга не містить зазначення передбаченої статтею 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.

27. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, чим позбавив права позивача подати додаткові докази на підтвердження своїх позовних вимог та спростування зустрічних вимог, однак конкретно не зазначає які саме норми права порушив суд та в цій частині оскарження судових рішень, касаційна скарга не містить зазначення підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України та статті 310 цього Кодексу.

28. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачених вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

29. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

30. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

31. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

32. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

33. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 119, 234, 288, 298, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити Державному підприємству "АНТОНОВ" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 914/993/21.

2. Касаційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 у справі № 914/993/21 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 22-27 цієї ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко