Постанова

від 13.03.2024 по справі 910/466/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. Справа№ 910/466/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від ДП "АНТОНОВ": Парубець Є.О.

від ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/466/22 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 247 665,60 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"

до Державного підприємства "АНТОНОВ"

про визнання робіт прийнятими та стягнення 711 802,13 грн

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року Державне підприємство "АНТОНОВ" (далі - позивач; ДП "АНТОНОВ") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" (далі - відповідач; ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО") про стягнення 247 665,60 грн, з яких: 178 869,60 грн - пеня; 68 796,00 грн - штраф.

У лютому 2022 року ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" пред`явлено до господарського суду міста Києва зустрічний позов до ДП "АНТОНОВ" про: визнання робіт з проведення ремонту під`їзної залізничної колії на перегоні від парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" до території АТП ДП "АНТОНОВ" та приймально-відправної під`їзної залізничної колії № 3 і № 5 парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", проведені ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" згідно з договором про закупівлю від 21.01.2021 №23.4489.2020, прийнятими ДП "АНТОНОВ" від 25.06.2021; стягнення 457 774,44 грн основного боргу, 15 275, 87 грн трьох процентів річних, 89 534, 63 грн інфляційних втрат та 84 230,50 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі № 910/466/22 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з ДП "АНТОНОВ" на користь ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" 457 774,44 грн вартості фактично виконаних робіт та 6 866,62 грн судового збору, у решті вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі №910/466/22 стягнуто з ДП "АНТОНОВ" на користь ТВ "ГРІНЕКС ЕКО" 35 371,62 грн витрат на адвокатські послуги.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ" залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2023 у справі №910/466/22 залишено без змін та поновлено його дію; судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ" залишено без задоволення; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023 у справі №910/466/22 залишено без змін та поновлено його дію.

12.02.2024 через систему "Електронний суд" на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" надійшла заява про розподіл судових витрат у справі № 910/466/22, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову у справі №910/466/22 про стягнення з ДП "АНТОНОВ" на свою користь судових витрат ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО", понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 57 000,00 грн.

12.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ДП "Антонов" надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких підприємство просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що визначений адвокатом в актах приймання - передавання адвокатських послуг час є значно завищеним, підготовлені процесуальні документи мають ознаки подібності з раніше складеними та поданими суду першої інстанції, вказано послуги, які фактично не надавались (участь у засіданні суду, яке не відбулось).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М.) призначено до розгляду заяву ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/466/22 у судовому засіданні на 13.03.2024.

Розглянувши заяву щодо розподілу судових витрат та заперечення на неї, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В заяві про розподіл судових витрат позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 57 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: рахунок на оплату послуг за договором про надання адвокатських послуг №11/2018 від 05.07.2018 на суму 39 000 грн; платіжну інструкцію № 412 від 23.11.2023 на оплату адвокатських послуг на суму 39 000 грн; акти приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 26.10.2023 та від 09.02.2024.

Зазначені докази надіслані до електронного кабінету іншого учасника справи, що підтверджується квитанцією № 576214.

В матеріалах справи наявний договір про надання адвокатських послуг №11/2018 від 05.07.2018 та додатки №№ 1, 2 до цього договору, наказ № 1-К від 27.02.2018 про прийняття на роботу Проскурні Т. В., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю КС № 9282/10, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3783/10 від 30.10.2008, ордер від 13.06.2022.

Так, 05.07.2018 між ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" в особі директора Кротовського М.М. (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ" в особі керуючого партнер Проскурні Т.В. (далі - Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання юридичних послуг № 11/2018 (далі - договір), яким сторони визначили умови, на яких Адвокатське об`єднання за дорученням Клієнта буде надавати Клієнту правову допомогу, а Клієнт буде сплачувати за послуги.

Додатком № 2 від 01.11.2022 до вказаного договору сторонами, серед іншого, визначено розмір винагороди Адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків. Сторони зокрема домовились, що: вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за договором становить 3 000 грн за годину роботи адвоката (пункт 1).

Актом приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 26.10.2023 підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.07.2018 №11/2018 таких послуг:

підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення господарського суду від 24.04.2023 (витрачено 8 год.; вартість 24 000 грн; період: 13.10.2023 - 22.10.2023);

підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду від 15.08.2023 (витрачено 5 год.; вартість 15 000 грн; період: 13.10.2023 - 22.10.2023).

Актом приймання-передавання наданих адвокатських послуг від 09.02.2024 підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням та прийняття ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.07.2018 №11/2018 таких послуг:

підготовка та подання заперечення на клопотання ДП "АНТОНОВ" про приєднання письмового доказу партнером АО "БІ ПІ ДЖІ" Проскурненю Т.В. (витрачено 2 год.; вартість 6 000 грн; період: 14.11.2023);

участь партнера АО "БІ ПІ ДЖІ" у судовому засіданні Проскурні Т.В. (витрачено 1 год.; вартість 3 000 грн; період: 29.11.2023);

виїзд партнера АО "БІ ПІ ДЖІ" Проскурні Т.В. у судове засідання, очікування судового засідання 1, 5 год. (справу було знято з розгляду з технічних причин) (витрачено 1 год.; вартість 3 000 грн; період: 20.12.2023);

участь партнера АО "БІ ПІ ДЖІ" у судовому засіданні Проскурні Т.В. (витрачено 1 год.; вартість 3 000 грн; період: 07.02.2024);

підготовка заяви про розподіл судових витрат (витрачено 1 год.; вартість 3 000 грн; період: 09.02.2024).

Отже на виконання робіт (надання послуг) у справі, Адвокатським об`єднанням за період загальний період з 13.10.2022 по 09.02.2024 було витрачено 19 годин часу. Загальна вартість послуг склала 57 000 грн.

Акти підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" та Адвокатського об`єднання " ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ".

ДП "АНТОНОВ" заперечило проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що: складені адвокатом процесуальні документи подібні до раніше складених документів у суді першої інстанції; витрачений час на підготовку документів є значно завищеним, враховуючи досвід та кваліфікацію адвоката Прокурні Т.В.; прибуття і очікування судового засідання не входить до складу витрат.

Суд враховує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з обсягом наданих послуг та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, оскільки на стадії розгляду в суді апеляційної інстанції у заявника була вже сформована правова позиція, підготовлені адвокатом документи за змістом не є суттєво відмінними від тих, що були подані до суду першої інстанції. Отже підготовка цієї справи до розгляду у суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи. Таким чином, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката з підготовки відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції по суті та визначена кількість годин (8 годин) є завищеними щодо іншої сторони спору.

Водночас судом апеляційної інстанції обґрунтованим визнається здійснення представництва адвокатом у суді - участь у судових засіданнях 29.11.2023, 20.12.2023 та 07.02.2024 вартість цієї послуги становить загалом 9 000,00 грн.

Щодо посилання ДП "АНТОНОВ" на те, що прибуття і очікування судового засідання не входить до складу витрат, слід зазначити, що представник ТОВ "ГРІНЕКС ЕКО" 20.12.2023 був вимушений витратити час на очікування початку судового засідання. При цьому необхідність та тривалість такого очікування не залежали від волі представника, а фактично було вимушеним заходом.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Щодо надання такої послуги як підготовка заяви про розподіл судових витрат.

Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (пункти 6.26-6.28).

Тому суд апеляційної інстанції відмовляє у відшкодуванні витрат заявника у сумі 3000,00 грн на підготовку такої заяви.

Щодо надання такої послуги як підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22, зокрема:

"…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21)".

"…Отже, Суд у спірному питанні зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим".

Оскільки заявником включено до складу витрат послугу з підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу ДП "АНТОНОВ", яка стосувалася перегляду додаткового рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2023, ухваленого за результатом розгляду заяви про розподіл судових витрат у суді першої інстанції, колегія суддів доходить висновку про відмову у відшкодуванні таких витрат у розмірі 15 000 грн.

Щодо витрат, пов`язаних із підготовкою та поданням заперечення на клопотання ДП "АНТОНОВ" про приєднання письмового доказу, суд вважає такі витрати недоведеними з точки зору розумної необхідності таких витрат. Подання заперечення на клопотання є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) є державним підприємством, яке здійснює свою господарську діяльність в умовах воєнного стану в Україні, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 57 000 грн не відповідають критерію реальності, розумності та співмірності таких витрат та становлять надмірний тягар для учасника справи, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Обґрунтованим та розумним розміром компенсації витрат у даному випадку буде стягнення 18 000 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" про розподіл судових витрат у справі № 910/466/22 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "АНТОНОВ" (03062, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14307529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 16А, офіс 2; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40107752) 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови підписано - 26.03.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко