Рішення

від 12.02.2024 по справі 910/12840/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024Справа № 910/12840/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія"

до Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни

про стягнення 328 181, 83 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 328 181, 83 грн., з яких: 300 657, 88 грн. - основного боргу, 5 742, 29 грн. - 3 % річних та 21 781, 66 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Крім того, судом повідомлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

30.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в якому відповідач вказує, що предметом стягнення є грошова сума, яка перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також вказує, що предмет доказування у справі вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін, у зв`язку з чим просить суд розгляд даної справи провести в порядку спрощеного провадження, в судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 за ініціативою суду внесено виправлення в ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/12840/23.

14.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема вказує на відсутність відомостей про наявність у позивача прав управителя майна, яке є предметом оренди за договором оренди, на період спірних правовідносин; припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. Тож, відповідач просить суд частково задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з нього на користь позивача суму основного боргу у розмірі 118 948, 44 грн.

15.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач зазначає, що починаючи з 30.03.2022, згідно з укладеним контактом є добровольцем Добровольчого формування № 42 територіальної громади № 42 міста Києва "Легіон Оболонь", яке є воєнізованим підрозділом Сил територіальної оборони України, діє під керівництвом і оперативним підпорядкуванням військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України та у взаємодії з іншими формуванням Сил Оборони України, в якому відповідач перебуває в основному складі підрозділу (у відповідності до рішення командира військової частини НОМЕР_1 ), виконує службові обов?язки та визначені їй завдання командування щодо протидії російським окупаційним військам на постійній (систематичній) основі, у тому числі тривалий час перебуваючи безпосередньо в районах проведення зазначених заходів, по теперішній час.

У зв`язку з цим, відповідач просить суд зупинити провадження у господарській справі № 910/12840/23 до припинення перебування відповідача, Фізичної особи - підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни, у складі добровольчого формування ДФТГ №42 міста Києва "Легіон Оболонь", на період воєнного стану в Україні.

20.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що оплата відповідачем комунальних послуг за грудень 2022 року та січень 2023 підтверджує факт користування відповідачем орендованим приміщенням та спростовує твердження відповідача про те, що договір оренди припинив свою дію 31.10.2022 року.

02.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує, що договір припинив свою дії та просить суд частково задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 121 435, 69 грн.

06.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у позивача в якості доказу належним чином засвідчену копію договору управління майном № 828 від 03.08.2018, із змінами та доповненнями, укладеного між установником управління, Товариством з обмеженою відповідальністю та позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/12840/23 до припинення перебування Водяніної Тетяни Олександрівни у складі добровольчого формування № 42 територіальної громади м. Києва "Легіон Оболонь", переведеного на воєнний стан. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12840/23 скасовано. Справу № 910/12840/23 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

29.12.2023 матеріали справи № 910/12840/23 надійшли до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни про витребування доказів відмовлено.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 між Фізичною особою-підприємцем Водяніною Тетяною Олександрівною (далі - орендар) та Товариством з обмеженою "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" (далі - орендодавець) було укладено договір оренди № Т21/12/35 нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування протягом терміну оренди, що визначається далі в цьому Договорі нежитлове приміщення загальною площею 61,50 м., а саме: офіс №501, який розташований на п?ятому поверсі офісної споруди за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, №21, корпус 12 (літера А) та яке належить Орендодавцю на праві управління майном, передбаченого договором управління майном №6828 від 03.08.2018 року. Право власності на Приміщення зареєстровано за Установником управління (ТОВ «ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ВІСАК») на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25 січня 2008 року №96-В та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна 11 лютого 2008 року записаний у реєстрову книгу №167п-100 за реєстровим №8824п.

Згідно з п.2.1 договору передача Приміщення здійснюється шляхом підписання сторонами Акту прийому-передачі (Додаток №l).

Датою початку оренди є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі Приміщення, але не пізніше 23 листопада 2020 р. (п.2.2 договору)

У відповідності до умов п. 2.4 договору у разі закінчення терміну дії Договору оренди або ж його достроковому припиненні (розірванні), Орендар зобов?язаний повернути Орендодавцю Приміщення в належному стані за Актом прийому-передачі Приміщення з дати його закінчення або дострокового припинення (розірвання). У разі неповернення Приміщення у вказаний вище строк, до Орендаря застосовуються положення 4.2 ст.785 ЦК України (право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення). Датою повернення Приміщення є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 4.1 договору, за користування Приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю щомісячну орендну плату, розмір та порядок внесення якої визначається цим Договором.

Згідно з п.4.3 договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності самостійно щомісячно, але не пізніше 10-го числа календарного місяця, за якою сплачується орендна плата, шляхом перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок Орендодавця згідно з Договором.

У п.4.5 договору визначено, що орендар зобов?язується: до 10 листопада 2020 року перерахувати на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну пату за 8 (вісім) днів листопада 2020 року у розмірі 5 466,67 грн., крім того ПДВ 20% - 1 093,33 грн., разом з ПДВ 20% - 6 560,00 грн. та авансовий платіж за останній місяць оренди (жовтень 2021 року). у розмірі 20 500,00 грн., крім того ПІДВ 20% - 4 100,00 грн., разом з ПДВ 20% - 24 600,00 грн. згідно з Договором. Сплачений авансовий внесок за останній місяць оренди для взаєморозрахунків коригуванню не підлягає. Всі наступні платежі з орендної плати Орендар здійснює згідно з правилами п.4.3. та 4.4. цього Договору.

Згідно з п.4.6 договору у вартість орендної плати не входить вартість комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, тощо), витрати на фізичну охорону будівлі та інші послуги. Договори з відповідними підприємствами-постачальниками за надання комунальних послуг (електрична та теплова енергія, водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, тощо) щодо Приміщень, укладаються Орендодавцем. Орендодавець сплачує самостійно вартість вказаних послуг, а Орендар зобов?язаний відшкодувати Орендодавцю дані витрати згідно виставленого рахунку, який Орендар має оплачувати шляхом перерахунку відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання. Комунальні послуги сплачуються пропорційно займаної Орендарем площі Приміщення.

Даний договір набирає чинності з 23 листопада 2020 року та діє до 31 жовтня 2021 року включно. (п.6.1 договору)

У п.6.2 договору визначено, що зміни і доповнення до даного Договору оренди вносяться за взаємною згодою сторін шляхом підписання відповідної Додаткової угоди.

Відповідно до п.6.3 договору продовження строку дії Договору оренди на новий строк можливе лише за умови підписання сторонами відповідної Додаткової угоди в якій зазначаються нові умови оренди приміщення та термін дії договору. При цьому Орендар зобов?язаний у строк не менше ніж за 30 (тридцять) днів письмово попередити Орендодавця про свій намір продовжити термін дії Договору оренди. Договір вважається продовженим на новий строк з дати підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 61,50 м., а саме: офіс №501, який розташований на п?ятому поверсі офісної споруди за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, №21, корпус 12 (літера А), що підтверджується Актом прийому - передачі №1 від 23.11.2020.

Додатковими угодами №1 від 04.01.2021, №2 від 31.03.2021, №3 від 01.07.2021, №4 від 02.07.2021 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за січень 2021 - серпень 2021 становить 17 220, 00 грн.

Додатковою угодою №5 від 23.09.2021 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 23.11.2020 та діє до 31.10.2022 включно.

В матеріалах справи наявні додаткові угоди №6 від 04.01.2022 щодо зміни розміру орендної плати на січень 2022 у розмірі 17 220, 00 грн., №7 від 15.03.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 у розмірі 0, 00 грн, №8 від 02.05.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 6 150, 00 грн, №9 від 01.06.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 12 300, 00 грн., №10 від 01.10.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 у розмірі 12 300, 00 грн., визначення строку дії договору з 23.11.2020 по 31.10.2023 включно, №11 від 01.02.2023 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 у розмірі 18 450, 00 грн. до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020, які підписані в односторонньому порядку орендодавцем й скріплені його печаткою.

На виконання умов договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 позивач виставив відповідачу наступні рахунки на оплату: №ТМ-00000135 від 01.02.2022 на суму 24600, 00 грн., №ТМ-00000235 від 28.02.2022 на суму 2945, 40 грн., №ТМ-00000301 від 31.03.2022 на суму 2288, 00 грн., №ТМ-00000415 від 30.04.2022 на суму 2487, 25 грн., №ТМ-00000416 від 02.05.2022 на суму 6150, 00 грн., №ТМ-00000418 від 31.05.2022 на суму 2558, 18 грн., №ТМ-00000417 від 01.06.2022 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00000593 від 30.06.2022 на суму 2589, 50 грн., №ТМ-00000507 від 01.07.2022 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00000663 від 31.07.2022 на суму 2859, 02 грн., №ТМ-00000664 від 01.08.2022 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00000764 від 31.08.2022 на суму 2866, 49 грн., №ТМ-00000765 від 01.09.2022 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00000924 від 30.09.2022 на суму 16152, 96 грн., №ТМ-00000923 від 30.09.2022 на суму 3485, 32 грн., №ТМ-00000973 від 31.10.2022 на суму 3648, 50 грн., №ТМ-00000974 від 01.11.2022 на суму 24600, 00 грн., №ТМ-00001118 від 30.11.2022 на суму 4352, 95 грн., №ТМ-00001069 від 01.12.2022 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00001146 від 31.12.2022 на суму 3021, 07 грн., №ТМ-00000037 від 02.01.2023 на суму 12300, 00 грн., №ТМ-00000146 від 31.01.2023 на суму 2977, 27 грн., №ТМ-00000157 від 01.02.2023 на суму 18450, 00 грн., №ТМ-00000211 від 28.02.2023 на суму 8567, 95 грн., №ТМ-00000212 від 01.03.2023 на суму 18450, 00 грн., №ТМ-00000316 від 31.03.2023 на суму 7275, 95 грн., №ТМ-00000317 від 03.04.2023 на суму 18450, 00 грн., №ТМ-00000423 від 30.04.2023 на суму 4931, 77 грн., №ТМ-00000424 від 01.05.2023 на суму 18450, 00 грн., №ТМ-00000560 від 31.05.2023 на суму 3324, 76 грн., №ТМ-00000497 від 01.06.2023 на суму 18450, 00 грн., №ТМ-00000657 від 30.06.2023 на суму 5409, 48 грн., №ТМ-00000600 від 04.07.2023 на суму 18450, 00 грн., а також акти надання послуг, що підтверджується роздруківками з електронної пошти позивача.

Проте, вказані рахунки були сплачені відповідачем частково на загальну суму в розмірі 63 300, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №@PL086811 від 04.01.2022 на суму 24600, 00 грн., №@PL923532 від 01.02.2022 на суму 12890, 00 грн., №@PL890172 від 02.02.2022 на суму 17220, 00 грн., №@PL699256 від 29.07.2022 на суму 2590, 00 грн. та платіжними інструкціями №@PL102569 від 20.02.2023 на суму 3022, 00 грн., №@PL942022 від 15.02.2023 на суму 2978, 00 грн.

Так, 01.08.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу №7 про сплату заборгованості у розмірі 282 207, 88 грн., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 01.08.2022, накладної, роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта».

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо сплати заборгованості по орендній платі та заборгованості на дані комунальні послуги, у зв`язку з чим просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни заборгованість у розмірі 300 657,88 грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 742, 29 грн. - 3 % річних та 21 781, 66 грн. - інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що відсутні відомості про наявність у позивача прав управителя майна, яке є предметом оренди за договором оренди, на період спірних правовідносин; припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено 31.10.2022 та припиненням його дії у зв`язку з несплатою орендної плати протягом 60 днів 12.04.2022. Тож, відповідач просить суд частково задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з нього на користь позивача суму основного боргу у розмірі 118 948, 44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №Т21/12/35 від 26.10.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 орендодавець передав, а орендар в свою чергу прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 61,50 м., а саме: офіс №501, який розташований на п??ятому поверсі офісної споруди за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, №21, корпус 12 (літера А), що підтверджується Актом прийому - передачі №1 від 23.11.2020, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Суд зазначає, що за умовами договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 даний договір набирає чинності з 23 листопада 2020 року та діє до 31 жовтня 2021 року включно (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.3 договору продовження строку дії Договору оренди на новий строк можливе лише за умови підписання сторонами відповідної Додаткової угоди в якій зазначаються нові умови оренди приміщення та термін дії договору. При цьому Орендар зобов??язаний у строк не менше ніж за 30 (тридцять) днів письмово попередити Орендодавця про свій намір продовжити термін дії Договору оренди. Договір вважається продовженим на новий строк з дати підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди.

Додатковою угодою №5 від 23.09.2021 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 23.11.2020 та діє до 31.10.2022 включно.

Крім того, в матеріалах справи наявна додаткова угода №10 від 01.10.2022, в якій зазначено, що сторони дійшли згоди внести зміни до п.6.1 договору: «даний договір набирає чинності з 23 листопада 2020 року та діє до 31 жовтня 2023 року включно», яка підписана в односторонньому порядку орендодавцем й скріплена його печаткою.

Відповідно до ч.1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.3 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. (ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України)

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача пропозиції щодо укладення додаткової угоди №10 від 01.10.2022 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020. За таких підстав, з урахуванням того, що додаткова угода №10 від 01.10.2022 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 не підписана Фізичною особою-підприємцем Водяніною Тетяною Олександрівною, суд приходить до висновку, що строк дії договору був визначений сторонами додатковою угодою №5 від 23.09.2021 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 та діяв до 31.10.2022 включно.

Згідно з приписами частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

У відповідності до умов п. 2.4 договору у разі закінчення терміну дії Договору оренди або ж його дострокового припинення (розірвання), Орендар зобов?язаний повернути Орендодавцю Приміщення в належному стані за Актом прийому-передачі Приміщення з дати його закінчення або дострокового припинення (розірвання). У разі неповернення Приміщення у вказаний вище строк, до Орендаря застосовуються положення 4.2 ст.785 ЦК України (право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення). Датою повернення Приміщення є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу майно після закінчення строку оренди, тобто після 31.10.2022, а продовжив ним користуватися.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо прийняття нежитлового приміщення з оренди та підписання акту приймання-передачі майна з оренди після 31.10.2022.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у разі припинення цього договору, у відповідача виникає обов`язок повернути наймодавцеві майно з оренди, оскільки договір припинив свою дію, внаслідок чого наймач втратив право на користування об`єктом оренди.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом орендоване майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 61,50 м., а саме: офіс №501, який розташований на п?ятому поверсі офісної споруди за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, №21, корпус 12 (літера А) не було повернуто відповідачем у строк до 31.10.2022.

Відповідно до приписів ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору в його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 25.05.2021 у справі № 910/9949/20, від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 також зазначила, що загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.

Таким чином, враховуючи що як на дату закінчення строку договору оренди 31.10.2022, так і протягом місяця після закінчення цього строку, відповідач не заперечував щодо поновлення договору на новий строк, відповідно договір оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, тобто до 31.10.2023.

За таких підстав, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо припинення дії договору, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено 31.10.2022. Що стосується заперечень відповідача в частині того, що договір оренди припинився у зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом 60 днів, а саме 12.04.2022, суд зазначає, що відповідно до п.6.6 договору даний договір може бути достроково припинений за ініціативою орендодавця у випадку несплати орендних та інших платежів впродовж 30 календарних днів. Так, вказаним пунктом договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 передбачено право орендодавця, а не його обов`язок щодо ініціювання розірвання договору, а тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує про відсутність у нього відомостей про наявність у позивача права управителя майна, яке є предметом оренди за договором оренди, на період спірних правовідносин, проте суд не приймає до уваги такі твердження відповідача, з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, оскільки договір управління майном № 828 від 03.08.2018 на підставі якого позивача набув право управління орендованим відповідачем майном не є предметом розгляду даної справи.

Крім того, суд також зазначає, що положеннями статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочинів.

Так, за приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 Цивільний кодекс України).

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем договору оренди № Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 з наведених вище підстав, як і не містять доказів визнання такого договору недійсним у судовому порядку, та недійсність вказаного договору законом прямо також не встановлена, тож останній є обов`язковим до виконання сторонами.

Так, відповідно до п.4.1 договору за користування Приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю щомісячну орендну плату, розмір та порядок внесення якої визначається цим Договором.

Згідно з п.4.3 договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності самостійно щомісячно, але не пізніше 10-го числа календарного місяця, за який сплачується орендна плата, шляхом перерахування грошової суми на розрахунковий рахунок Орендодавця згідно з Договором.

Загальна місячна орендна плата за користування нежитловим приміщенням за цим договором складає 20500 грн., крім того ПДВ 20% - 4100 грн., разом з ПДВ 20% 24600 грн. (п.4.4 договору)

У п.4.5 договору визначено, що орендар зобов?язується: до 10 листопада 2020 року перерахувати на розрахунковий рахунок Орендодавця орендну пату за 8 (вісім) днів листопада 2020 року у розмірі 5 466,67 грн., крім того ПДВ 20% - 1 093,33 грн., разом з ПДВ 20% - 6 560,00 грн. та авансовий платіж за останній місяць оренди (жовтень 2021 року). у розмірі 20 500,00 грн., крім того ПІДВ 20% - 4 100,00 грн., разом з ПДВ 20% - 24 600,00 грн. згідно з Договором. Сплачений авансовий внесок за останній місяць оренди для взаєморозрахунків коригуванню не підлягає. Всі наступні платежі з орендної плати Орендар здійснює згідно з правилами п.4.3. та 4.4. цього Договору.

Згідно з п.4.6 договору у вартість орендної плати не входить вартість комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, тощо), витрати на фізичну охорону будівлі та інші послуги. Договори з відповідними підприємствами-постачальниками за надання комунальних послуг (електрична та теплова енергія, водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, тощо) щодо Приміщень, укладаються Орендодавцем. Орендодавець сплачує самостійно вартість вказаних послуг, а Орендар зобов?язаний відшкодувати Орендодавцю дані витрати згідно виставленого рахунку, який Орендар має оплачувати шляхом перерахунку відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання. Комунальні послуги сплачуються пропорційно займаної Орендарем площі Приміщення.

У п.6.2 договору визначено, що зміни і доповнення до даного Договору оренди вносяться за взаємною згодою сторін шляхом підписання відповідної Додаткової угоди.

Додатковими угодами №1 від 04.01.2021, №2 від 31.03.2021, №3 від 01.07.2021, №4 від 02.07.2021 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати за січень 2021 - серпень 2021 становить 17220 грн.

В матеріалах справи наявні додаткові угоди №6 від 04.01.2022 щодо зміни розміру орендної плати на січень 2022 у розмірі 17220, 00 грн., №7 від 15.03.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 у розмірі 0, 00 грн, №8 від 02.05.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 у розмірі 6 150, 00 грн, №9 від 01.06.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у розмірі 12 300 грн., №10 від 01.10.2022 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.11.2022 по 31.01.2023 у розмірі 12 300, 00 грн., №11 від 01.02.2023 щодо зміни розміру орендної плати за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 у розмірі 18 450, 00 грн. до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020, які підписані в односторонньому порядку орендодавцем й скріплені його печаткою.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання на адресу відповідача пропозиції щодо укладення додаткових угод №6 від 04.01.2022, №7 від 15.03.2022, №8 від 02.05.2022 №9 від 01.06.2022, №10 від 01.10.2022, №11 від 01.02.2023 до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020.

Таким чином, з урахуванням того, що вказані додаткові угоди не підписані Фізичною особою-підприємцем Водяніною Тетяною Олександрівною, суд приходить до висновку щодо неукладеності вказаних додаткових угод до договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату орендної плати та комунальних платежів: №ТМ-00000135 від 01.02.2022, №ТМ-00000235 від 28.02.2022, №ТМ-00000301 від 31.03.2022, №ТМ-00000415 від 30.04.2022, №ТМ-00000416 від 02.05.2022, №ТМ-00000418 від 31.05.2022, №ТМ-00000417 від 01.06.2022, №ТМ-00000593 від 30.06.2022, №ТМ-00000507 від 01.07.2022, №ТМ-00000663 від 31.07.2022, №ТМ-00000664 від 01.08.2022, №ТМ-00000764 від 31.08.2022, №ТМ-00000765 від 01.09.2022, №ТМ-00000924 від 30.09.2022, №ТМ-00000923 від 30.09.2022, №ТМ-00000973 від 31.10.2022, №ТМ-00000974 від 01.11.2022, №ТМ-00001118 від 30.11.2022, №ТМ-00001069 від 01.12.2022, №ТМ-00001146 від 31.12.2022, №ТМ-00000037 від 02.01.2023, №ТМ-00000146 від 31.01.2023, №ТМ-00000157 від 01.02.2023, №ТМ-00000211 від 28.02.2023, №ТМ-00000212 від 01.03.2023, №ТМ-00000316 від 31.03.2023, №ТМ-00000317 від 03.04.2023, №ТМ-00000423 від 30.04.2023, №ТМ-00000424 від 01.05.2023, №ТМ-00000560 від 31.05.2023, №ТМ-00000497 від 01.06.2023, №ТМ-00000657 від 30.06.2023, №ТМ-00000600 від 04.07.2023, разом з актами надання послуг, що підтверджується роздруківками з електронної пошти позивача.

Вказані рахунки були частково сплачені відповідачем на загальну суму в розмірі 63 300 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №@PL086811 від 04.01.2022 на суму 24600, 00 грн., №@PL923532 від 01.02.2022 на суму 12890, 00 грн., №@PL890172 від 02.02.2022 на суму 17220, 00 грн., №@PL699256 від 29.07.2022 на суму 2590, 00 грн., платіжними інструкціями №@PL102569 від 20.02.2023 на суму 3022, 00 грн., №@PL942022 від 15.02.2023 на суму 2978, 00 грн.

Разом з тим суд зазначає, що договором чітко визначено суму, яка підлягає сплаті відповідачем кожного місяця та строк оплати орендної плати, тобто договір не містить прив`язки до моменту отримання відповідачем рахунку на оплату або підписання акту, як підставу для здійснення відповідачем оплати орендної плати.

Суд також вказує, що рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за Договором (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

Суд зазначає, що здійснення оплати відповідачем за комунальні послуги відбувається шляхом перерахунку відповідної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (п.4.6 договору).

Як зазначає позивач, рахунки по оплаті комунальних послуг були надіслані на електронну адресу орендаря, визначену п.8.1 договору. При цьому, суд зазначає, що відповідач у поданому відзиві на позовну заяву не заперечив факт отримання вказаних рахунків.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату орендної плати та комунальних платежів у повному обсязі за період користування орендованим майном, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач відповідно до п.4.3 зобов`язаний був щомісячно, але не пізніше 10-го числа календарного місяця, за який сплачується орендна плата, здійснювати сплату орендної плати, тож, починаючи з 11 числа кожного календарного місяця, за який сплачується орендна плата, відбувалося прострочення сплати орендної плати.

Що стосується сплати за комунальні послуги, то відповідно до п.4.6 договору відповідач був зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку, здійснювати сплату комунальних послуг, а тому на наступний календарний день відбувалося прострочення сплати за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати орендної плати та комунальних послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди №Т21/12/35 нежитлового приміщення від 26.10.2020, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 300 657,88 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 742,29 грн. - 3 % річних за період з 11.02.2022 по 31.07.2023 та 21 781,66 грн. - інфляційних втрат за період з 11.02.2022 по 31.07.2023.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України- стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором оренди, в силу положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 5 742,29 грн. - 3 % річних за період з 11.02.2022 по 31.07.2023 та 21 781,66 грн. - інфляційних втрат за період з 11.02.2022 по 31.07.2023.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" (вул. Левка Лук`яненка, будинок 21, корпус 12 літера А, офіс 201, м. Київ, 04207, ідентифікаційний код - 37897409) 300 657 (триста тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 88 коп.- заборгованості, 5 742 (п`ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 29 коп. - 3 % річних, 21 781 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 66 коп. - інфляційних втрат та 4 922 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн 73 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков