Рішення

від 10.10.2007 по справі 14/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/225

10.10.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Арктика”

До            Малого приватного підприємства „ТОМІ”  

Про                       стягнення 1 352, 67 грн.

Суддя Станік С.Р.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача       Невмержицька І.П. –довіреність № 75/2 від 19.09.2006

Від відповідача   не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 987, 40 заборгованості за договором № 030129 від 03.01.2005, інфляційних втрат –193, 53 грн., 3% річних –63, 22 грн., пені –108, 52 грн., а також відшкодування 102, грн. - витрат по сплаті державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 було порушено провадження у справі № 14/225 та призначено її до розгляду на 01.06.2007.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/97 від 06.08.2007 справу № 14/225 було передано на розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2007 розгляд справи було призначено на 19.09.2007.

В судовому засіданні 19.09.2007 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

В судове засідання 19.09.2007 відповідач відзиву на витребуваних судом документів не подав і свого представника не направив. Про причини неявки представника суд не повідомив. Про проведення судового засідання 19.09.2007 був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2007 розгляд справи було відкладено на 10.10.2007 в зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

В судове засідання 10.10.2007 відповідач відзиву на витребуваних судом документів не подав і свого представника не направив. Про причини неявки представника суд не повідомив. Про проведення судового засідання 10.10.2007 був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Справа розглядається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно  з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2005 позивач, в якості постачальника, та відповідач, в якості покупця, уклали Договір поставки № 030129 (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується постачати відповідачу товар протягом дії Договору, а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах, викладених в Договорі.

Згідно п. 1.1 Договору позивач зобов'язується постачати відповідачу товар протягом дії Договору згідно товарно-транспортних накладних

Згідно товарно-транспортної накладної № 402061 від 24.02.2005 року, позивачем було здійснено поставку відповідачу товару загалом на суму 1079,53 грн., оригінал накладної досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія знаходяться в матеріалах справи. Як зазначає позивач у позові, відповідачем було здійснено переплату за попередні поставки товару на суму 92, 13 грн., а тому, сума до сплати за отриманий товар відповідачем складає 987, 40 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору остаточний розрахунок за товар, що постачається відповідачу позивачем, здійснюється не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання товарно-транспортної накладної Відповідачем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в прибуткову касу Постачальника.

Згідно позовної заяви та за розрахунком позивача, відповідач отриману продукцію не оплатив, на момент подання позову до суду борг відповідача складав 987,40 грн.

17.10.2005р. позивачем, з  метою отримання грошових коштів за поставлений, але не оплачений товар на загальну суму 987,40 грн. за  укладеним Договором,  направлено на адресу відповідача претензію № 195 від 17.10.2005р. з вимогою сплатити загальну суму заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 987, 40 грн.

Згідно позовної заяви, на день звернення позивача до суду, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі  987,40 грн. за поставлену позивачем продукцію за Договором не сплатив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України  визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що  позивач  умови Договору щодо поставки товару виконав належним чином: ним було здійснено поставку товару згідно товарно-транспортної накладної на суму 1079,53 грн., а відповідач, у встановлений договором строк, свої зобовязання по повній оплаті отриманого товару на суму  1079,53 грн. не виконав у повному обсязі. Враховуючи попередню переплату відповідачем за попередні поставки товару на суму 92, 13 грн., у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 987, 40 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку (1079,53 грн. –92,13 грн. = 987,40 грн).

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за Договором  в розмірі 987,40 грн.- законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України  визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті поставленого товару за Договором в розмірі 987,40 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  та інфляційних втрат - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку суми 3% річних за період з 10.03.2005 (дата сплати згідно п. 5.1 Договору) по 27.04.2007 (дата звернення позивача з позовом) - 779 днів, який викладено позивачем у позові і з яким погоджується суд, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 987,40 грн. по повній оплаті поставленого товару за Договором саме в цей період, складає 63,22 грн., а саме:     

(987,40 грн. (сума заборгованості за Договором)/ 365днів х 3% х 779 днів (кількість днів прострочення з 10.03.2005 року по 27.04.2007 року) = 63,22 грн.  

Згідно розрахунку суми  інфляційних втрат за період з (дата сплати згідно п. 5.1 Договору) по 27.04.2007 (дата звернення позивача з позовом), який викладено позивачем у позові і з яким погоджується суд, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання зобовязання в сумі 987,40 грн. по повній оплаті поставленого товару за Договором саме в цей період, складає 193,53 грн., а саме:

(987,40 грн. (сума заборгованості за Договором) х 101,6% (індекс інфляції у березні 2005 року) х 100,7% (індекс інфляції у квітні 2005 року) х 100,6% (індекс інфляції у  травні 2005 року) х 100,6% (індекс інфляції у червні 2005 року) х 100,3% (індекс інфляції у липні 2005 року) х 100,0% (індекс інфляції у  серпні 2005 року) х 100,4% (індекс інфляції у вересні 2005 року) х 100,9% (індекс інфляції у  жовтні 2005 року) х 101,2% (індекс інфляції у листопаді 2005 року) х 100,9% (індекс інфляції у  грудні 2005 року) х 101,2% (індекс інфляції у січні 2006 року) х 101,8% (індекс інфляції у лютому 2006 року) х 99,7% (індекс інфляції у  березні 2006) х 99,6% (індекс інфляції у квітні 2006 року) х 100,5% (індекс інфляції у  травні 2006 року) х 100,1% (індекс інфляції у червні 2006 року) х 100,9% (індекс інфляції у липні 2006 року) х 100,0% (індекс інфляції у  серпні 2006 року) х 102,0% (індекс інфляції у вересні 2006 року) х 102,6% (індекс інфляції у  жовтні 2006 року) х 101,8% (індекс інфляції у листопаді 2006 року) х 100,9% (індекс інфляції у  грудні 2006 року) х 100,5% (індекс інфляції у січні 2007 року) х 100,6% (індекс інфляції у лютому 2007 року) х 100,2% (індекс інфляції у  березні 2007)/ 100% - 987,40грн.) = 193,53 грн.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 549 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.8.1 Договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених п.5.1 Договору покупець за кожний день прострочення сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за Договором в розмірі 987,40 грн., суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобовязання є законною, обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 90,43 грн. .

Згідно розрахунку суду розмір пені складає 90,43 грн.:

В період з 10.03.2005 по 09.08.2005 року (153 дні) облікова ставка НБУ складала 9,0% (подвійна - 18%):

(987,40 грн. (сума заборгованості за договором поставки № 030129 від 03.01.2005 року) х 18% х 153 дні)/365 = 74,50 грн.

В період з 10.08.2005 по 10.09.2005 року (31 день) облікова ставка НБУ складала 9,5% (подвійна –19%):

(987,40 грн. (сума заборгованості за договором поставки № 030129 від 03.01.2005 року) х 19% х 31 днів)/365 = 15,93 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню, складає: 74,50 грн. + 15,93 грн. = 90,43 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню частково: в частині стягнення з Відповідача 987,40 грн. –основного боргу, 63,22 грн. –3% річних, 193,53 грн. –збитків від інфляції та 90, 43 грн. –пені.           Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 100, 64 грн. - витрат по сплаті державного мита та 116, 42 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого приватного підприємства „ТОМІ” (пр. Відрадний, 16/50, м.Київ, 03061, р/р 26006301230466 в ф-ї Жовтневе відділення ПІБ м.Києва, МФО 322067, код 16308734), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арктика” (вул. Дніпропетровська, 22, м. Київ, 03151 р/р 26001003038800 в „ІНГ Банк Україна” м. Києва, МФО 300539, код 24260556), - 987(дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 40 коп. –основного боргу, 63(шістдесят три) грн. 22 коп. –3% річних,, 193(сто дев'яносто три) грн. 53 коп. –збитків від інфляції, 90(дев'яносто) грн. 43 коп. –пені, 100 (сто) грн. 64 коп. - витрат по сплаті державного мита та 116(сто шістнадцять) грн. 42 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                 С.Р. Станік