Постанова

від 06.02.2024 по справі 758/12064/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року місто Київ

Справа № 758/12064/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6625/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді Желепи О. В.

суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року про забезпечення позову (постановлену у складі судді Скрипник О. Г., інформація про дату складання повного судового рішення відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва, де з урахуванням зміненої позовної заяви від 01.12.2023 року просив:

1. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона-ВН» у розмірі 3,33% ( код ЄДРПОУ 40316631) від 10 лютого 2021 р., укладений ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , Адреса місця проживання:

АДРЕСА_2 ) .

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона-ВН», код ЄДРПОУ 40316631, у розмірі 3 330 (три тисячі триста тридцять) гривень 00 копійок, що відповідає 3,33% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Меріленд» (ЄРДПОУ 43810069, Реєстраційний код за Реєстром 13301000, адреса 03150, м. Київ, вул. Антоновича,122).

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона-ВН», код ЄДРПОУ 40316631, від 10 лютого 2021 р., укладений ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона-ВН», код ЄДРПОУ 40316631, у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, що відповідає 30% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Меріленд» (ЄРДПОУ 43810069, Реєстраційний код за Реєстром 13301000, адреса 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 122) .

3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона», код ЄДРПОУ 42742365, від 31 травня 2021 р., укладений ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фруктона», код ЄДРПОУ 42742365, у розмірі 9 100 (дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, що відповідає 91% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ).

4. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона трейд», код ЄДРПОУ 42741843 від 31 травня 2021 р., укладений ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона трейд», код

ЄДРПОУ 42741843, у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, що відповідає 100% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ).

5. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктова зірка», код ЄДРПОУ 38635931, від 31 травня 2021 р., укладений ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_5 , Адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктова зірка», код

ЄДРПОУ 3863593, у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, що відповідає 100% статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 , Адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

До суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту:

- на частку Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУКТОНА - ВН», у розмірі 33 330,00 (тридцять три тисячі триста тридцять гривень 00 коп.) гривень, що становить 33,33% статутного капіталу ТОВ «ФРУКТОНА - ВН».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що предметом позову є правовідносини, направлені на захист прав позивача, як кредитора в зобов`язальних відносинах щодо майна відповідача-1 - ОСОБА_3 , який, будучи боржником у зобов`язанні за договорами позики перед позивачем, розпорядився своїм майном та відчужив його на користь третіх осіб.

Позивач вказує, що на час настання строку повернення позивачу боргу, обумовленого договорами позики, відповідач ОСОБА_3 був власником часток у статутних капіталах наступних товариств:

- ТОВ «Фруктона» ( код ЄДРПОУ: 42742365)- у розмірі 21 % ;

- ТОВ «Фруктона Трейд» ( код ЄДРПОУ: 42741843) - у розмірі 100%;

- ТОВ «Фруктона Зірка» ( код ЄДРПОУ: 38635931) - у розмірі 100 % статутного капіталу;

- ТОВ «Фруктона - ВМ» ( код ЄДРПОУ 40316631) у розмірі 33, 33 % статутного капіталу.

Після настання строку повернення боргу ОСОБА_3 , діючи недобросовісно, на шкоду кредитору, з метою свідомого уникнення виконання боргових зобов`язань відчужив на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належні йому частки у статутному капіталі вищезазначених товариств.

Після відкриття провадження у справі позивачу стало відомо про наступне відчуження часток у статутному капіталі ТОВ «ФРУКТОНА - ВН».

Представником позивача подано адвокатські запити до Виконавчого комітету Вінницької міської ради та отримано відповіді, а саме копії Актів прийому-передачі частки у статутному капіталі товариств щодо реєстрації переходу прав власності на частки.

З доданих Актів прийому-передачі вбачається, що:

- 22.09.2021 року ОСОБА_6 відчужила частку у статутному капіталі ТОВ «ФРУКТОНА -ВН» (код ЄДРПОУ: 40316631) у розмірі 3 330, 00 (три тисячі триста тридцять гривень 00 копійок), що складає 3,33% статутного капіталу, за договором купівлі-продажу Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД»;

- 11.03.2021 року ОСОБА_7 продала належну їй частку у статутному капіталі ТОВ «ФРУКТОНА-ВН» (код ЄДРПОУ 40316631) у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок), що складає 30% статутного капіталу громадянину ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_8 у свою чергу, також, продав Акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» придбану ним частку у статутному капіталі ТОВ «ФРУКТОНА-ВН» (код ЄДРПОУ 40316631; у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок), що складає 30% статутного капіталу.

З огляду на викладене, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД», який зазначений у вказаних Актах приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ФРУКТОНА-ВН» від 22 вересня 2021 року та 11 березня 2021 року наразі є власником придбаних часток у розмірі 33 330,00 (тридцять три тисячі триста тридцять гривень 00 копійок), що становить 33,33% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУКТОНА-ВН».

Факт належності відповідачів до складу учасників вказаних товариств підтверджується виписками з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім цього, ухвалою Подільського районного суду від 07.02.2023 року було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- частку ОСОБА_6 у розмірі 3330, 0 ( три тисячі триста тридцять) грн, що становить 3, 33 % статутного капіталу ТОВ «Фруктона-ВН»;

- частку ОСОБА_7 у розмірі 30 000 ( тридцять тисяч) грн, що становить 30, 0 % статутного капіталу ТОВ «Фруктона-ВН»;

- частку ОСОБА_4 у розмірі 9100, 0 ( дев'ять тисяч сто) грн, що становить 91, 0 % статутного капіталу ТОВ «Фруктона»;

- частку ОСОБА_4 у розмірі 10 000, 0 ( десять тисяч) грн , що становить 100 % статутного капіталу ТОВ «Фруктона Трейд»;

- частку ОСОБА_5 у статутному капіталі ТОВ «Фруктова Зірка» у розмірі 300 000, 00 ( триста тисяч) грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Фруктова Зірка».

Зазначена ухвала була предметом перегляду Київського апеляційного суду і залишена в силі, а також Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.09.2023 року залишена без змін.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Коцюрби Л. О. про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на частку Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУКТОНА-ВН», у розмірі 33 330 грн 00 к., що становить 33,33% статутного капіталу ТОВ «ФРУКТОНА-ВН».

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 в інтересах Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» 29 грудня 2023 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року про забезпечення позову та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені заяви представника позивача про забезпечення позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі за позовом про визнання недійсним договорів купівлі-продажу часток.

Крім того вказує, що в даному випадку обраний захід забезпечення позову є неспівмірний із заявленими позовними вимогами.

Зазначає, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом було порушено норми процесуального права, оскільки суд не звернув увагу на відсутність в заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Вказані обставини були підставою для повернення позивачу заяви про забезпечення позову.

Вказує, що при задоволені заяви про забезпечення позову суд першої інстанції не звернув увагу, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, однак при постановлені оскаржуваної ухвали скаржник не був залучений до розгляду даної справи. Тобто суд наклав арешт на майно особи, яка не була відповідачем у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.

23 січня 2024 року через систему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду від ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року залишити без змін, а також вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 950 грн 00 к.

У відзиві вказує, що позивачем заявлено позовні вимоги не лише про визнання недійсними правочинів, а і про повернення майна, яке вибуло із власності боржника на шкоду кредитору і частина якого наразі перебуває у власності АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД».

Зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо недоведеності необхідності забезпечення позову є безпідставникми, оскільки через неодноразову зміну власників часток у статутному капіталі Товариств, які належали ОСОБА_3 , позивач змушений подавати заяви про залучення співвідповідачів та про часткову зміну предмета позову.

Вказує, що вжитт заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Посилається на те, що позивачем ще у січня 2023 року було подано заяву про залучення АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» співвідповідачем у справі, але вказана заява розглянута судом лише 22.11.2023 року.

Інші учасники своїм правом на подання відзиву не скористались.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Журавель В. І. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити оскаржувану ухвалу без змін з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_7 адвокат Боримська І. О. у судовому засіданні підтримала апеляційну скргу та просила скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились про розгляд справи повідомлені судом належним чином.

Пердстанвник Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» Озеран О. С. про розгляд справи повідомлявся судом шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, а також на електронну пошту, про що в матеріалах справи наявні відповідні звіти про доставку (а. с. 100, 106 том 3).

Представник ОСОБА_5 адвокат Добрянська О. Д. повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, а також на електронну пошту, про що в матеріалах справи наявні відповідні звіти про доставку (а. с. 102, 104 том 3).

Відповідачі ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 повідомлялись судом про розгляд справи шляхом направлення судових повісток на поштові адреси.

Згідностатті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь Головуючого судді Желепи О. В., пояснення представників які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції керувався тим, щопредметом позову у даній справі є правовідносини, направлені на захист прав позивача ОСОБА_2 , як кредитора в зобов`язальних правовідносинах щодо майна відповідача ОСОБА_3 , який, будучи боржником на суму 350 000 доларів США на підставі договору позики, відчужив майно на користь третіх осіб. При цьому позивач, крім визнання недійсними (фраудаторними) договорів купівлі-продажу просить відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення часток у статутному капіталі вищезгаданих товариств їх первісному власнику ОСОБА_3 .

Оскільки спірне майно неодноразово відчужувалось, незадоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту може призвести до нової зміни сторін у справі або до повторного звернення до суду з позовом про витребування майна від кінцевого набувача.

Задоволення заяви про забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану і не призведе до невиправданого обмеження прав Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД», оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні зареєстрованого власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним, тому немає підстав вважати, що права відповідача та баланс інтересів сторін будуть порушені.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд, як визнати недійсними договори так і відновити становище, яке існувало до їх укладення повернувши майно у власність боржника.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оспорювані ним договори купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариств вчинені на шкоду йому як кредитору. Зазначив, що є кредитором ОСОБА_3 за договорами позики від 05 листопада 2018 року та від 07 лютого 2019 року, за якими він передав ОСОБА_3 позику в загальній сумі 350 000,00 дол. США з терміном повернення до 31 грудня 2019 року. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов`язань за вказаними договорами, він звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості. Після настання строку повернення коштів за договорами позики ОСОБА_3 , діючи недобросовісно та з метою свідомого уникнення від виконання боргових зобов`язань, відчужив належні йому частки у статутному капіталі: ТОВ «Фруктона» (код у ЄДРПОУ 42742365), ТОВ «Фруктона Трейд» (код у ЄДРПОУ 42741843), ТОВ «Фруктона Зірка» (код у ЄДРПОУ 38635931), ТОВ «Фруктона-ВМ» (код у ЄДРПОУ 40316631) на користь відповідачів.

Крім того, відповідач ОСОБА_7 продала ОСОБА_8 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруктона-ВН», в свою чергу ОСОБА_8 продав вказану частку АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД».

Згідно процесуального закону умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Враховуючи, що частка в статутному капіталі вже неодноразово була відчужена, апеляційний суд вважає, що існує ймовірність вчинення новим власником (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД») дій, що в подальшому можуть призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року в справі № 910/5916/18, від 05 серпня 2019 року в справі № 910/16586/18, від 03 листопада 2020 року в справі № 910/7716/20.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що незадоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту може призвести до нової зміни сторін у справі або до повторного звернення до суду з позовом про витребування майна від кінцевого набувача

Крім того, апеляційний суд враховує висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.09.2023 року в даній справі, при вирішенні притання щодо накладення арешту на частки відповідачів в статутних капіталах підприємств, де Верховний суд вказував, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість припущень позивача, що невжиття визначених заходів забезпечення позову (арешту майна) може утруднити або зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам та підставам позову, з яким ОСОБА_2 звернувся до суду та стосуються суті спору у справі та спрямовані на реальне забезпечення його прав та інтересів.

Колегія суддів,також наголошує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою наддасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Вище наведене кореспондується з практикою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2020 у справі 910/3836/20.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд наклав арешт на майно особи, яка не була відповідачем у справі, не приймаються колегією суддів.

Як вбачаєтьбся з матеріалів справи 24.01.2023 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява про часткову зміну предмета позову, в якій позивачем вказано в якості відповідача АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД», а також надійшла заява про залучення в якості співвідповідача АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД», однак такі заяви не було розглянуто судом.

24.10.2023 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва представником позивача подано змінену позовну заяву, в якій знову зазначено відповідачем-6 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД», в той же день представником позивача подано заяву про забезаечння прозову.

Так, ухвалу про забезпечення позову постановлено 30 жовтня 2023 року, а в якості співвідповідача АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» залучено 22 листопада 2023 року. Разом з тим, з матеріалів справи вбачаєхться, що позивач намагався залучити АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» до участі у розгляді даної справ в якості відповідача/співвідповідача, ще з січня 2023 року, однак судом такі заяви не були вчасно розглянуті.

Відмова у задоволені заяви про забезпечення позову (з урахуванням усіх обставин справи) з підстав незалучення до участі у розгляді справи в якості співвідповідача АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» станом на 30 жовтня 2023 року, при наявності нерозглянутих заяв, уточненої позовної заяви, де вказана юридична особа зазначена відповідачем, на думку апеляційного суду буде надмірним формалізмом, з огляду на те, що наразі вказана особа вже має процесуальний статус відповідача.

Процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд встановив, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Журавель В. І. просила стягнути витрати на правничу допомогу в сумі6 950 грн 00 к.

На підтвердження понесених витрат надано: акт наданих послуг, платіжну інструкцію, ордер про надання правничої допомоги.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Скаржникомне подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не висловлено доводів щодо їх неспівмірності, тому відсутні правові підстави для відмови у стягненні цих витрат на користь ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Озерана Олексія Сергійовича в інтересах Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року- залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МЕРІЛЕНД» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 950 грн 00 к. (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 к.).

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2024 року.

Головуючий О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська