Ухвала

від 15.02.2024 по справі 304/18/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/18/20 Провадження № 1-кс/304/239/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В:

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про накладення арешту на речі, які були вилучені у ході обшуку за адресою: Закарпатська область м. Виноградів, вул. Миру, 4 (другий поверх), з метою збереження речових доказів, а саме на ноутбук марки «Dell Е6410» в корпусі чорно-сірого кольору, із с/н 2620112473 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі чорного кольору, із с/н 5DLQ4S1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі чорного кольору, із с/н 4KYWMX1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell», в корпусі чорного кольору з с/н 28WILQ1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі темно-сірого кольору, із с/н BWM4CT1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Acer» в корпусі чорного кольору, із с/н NXG2LEU 005630061853400, та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі сірого кольору, із с/н F3GNHV1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі сірого кольору, із с/н 4SHB4X1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі темно-сірого кольору, із с/н 9FT65S1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU1103LJM з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU1092QZY з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU11107WS з наліпкою «Logika», із зарядним пристроєм до нього; договір оренди від 18 січня 2024 року на 2-х арк. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; договір оренди від 18 січня 2024 року на 2-х арк. (без підписів), а також картки з атрибутами доступу на 11 арк. Клопотання мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Так, під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення обшуку в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , у новобудові, у замаскованому підвальному приміщенні, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , було виявлено 24 пластикових бутлі з різким запахом алкоголю, об`ємом 10 л кожний; 44 пластикові бутлі з різким запахом алкоголю, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з різким запахом алкоголю, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, об`ємом 0,5 л кожна; марки акцизного податку, що викликають сумнів у їх достовірності, частина з яких має одинакові номери; 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження. Таким чином у діях невстановлених осіб наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. У ході досудового розслідування, як вказує прокурор, на виконання доручення отримано інформацію про місця виготовлення та зберігання підроблених марок акцизного податку та осіб, які організували їх виготовлення та здійснюють їх розповсюдження на території Закарпатської області. Встановлено, що організатором злочинної діяльності є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), мешканець АДРЕСА_2 . Також за отриманою органом досудового розслідування інформацією ОСОБА_7 організував виготовлення підроблених марок акцизного податку та подальше їх зберігання з метою збуту у приміщеннях за адресами: АДРЕСА_3 (готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та АДРЕСА_3 (ТЦ «Монако», 2 поверх). Відтак прокурор вказує, що 24 січня 2023 року за адресою: Закарпатська область м. Виноградів, вул. Миру, 4 (2 поверх) проведено санкціонований обшук в ході якого виявлено та вилучено зазначені у прохальній частині клопотання речі. Вилучене майно, як зазначає прокурор, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки таке могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, було знаряддям вчинення злочину і з ним у подальшому будуть проводитися слідчі дії. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання накладення арешту на майно, прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження одного з видів заходів забезпечення такого, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, попередньо направив слідчому судді додаткові матеріали, отримані ним від власника майна ОСОБА_5 , які просив долучити до клопотання. Прокурор у провадженні ОСОБА_8 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, підтримує таке у повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання також не з`явився, однак направив заперечення, в якому вказує на те, що вилучене майно не здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення та не є засобом чи знаряддям його вчинення. Окрім цього звертає увагу слідчого судді на те, що під час проведення обшуку було надано доступ до інформації, яка містилася у вилучених речах, а відтак долати систему логічного захисту органу досудового розслідування не потрібно; вилучені речі були оглянуті під час проведення обшуку та все одно незаконно вилучені, в той час як такі використовуються в особистих цілях, а не для вчинення якого б то не було злочину. Також вказує, що обшук проводився з приводу підроблення невідомою особою посвідчення водія, натомість жодного посвідчення водія вилучено не було, засобів для виготовлення підроблених документів, печаток чи інших засобів підробки також, жодній особі за цим фактом про підозру повідомлено не було, а відтак вважає, що обшук проведено помилково та просить не обмежувати його право на володіння майном і відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши всі надані ініціатором клопотання матеріали, дослідивши заперечення власника майна, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 2 6 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст. 170 КПК України, зокрема щодо збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

У даному випадку слідчий суддя встановив, що ініціювання прокурором питання про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Так, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети відповідно до положень ст. 170 КПК України та обґрунтування необхідності арешту майна.

В порушення ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання не додано відповідних оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З наданих прокурором матеріалів видно, що в ході проведення обшуку в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_6 , у новобудові, у замаскованому підвальному приміщенні, було виявлено 24 пластикових бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 10 л кожний; 44 пластикові бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з такою ж рідиною, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, об`ємом 0,5 л кожна з невідомою речовиною всередині та акцизними марками невідомого походження, а також 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження.

Також із даних матеріалів убачається, що за вказаним фактом 28 грудня 2019 року було розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019070130000515 від 23 січня 2024 року (а. к. 6).

Двадцять четвертого січня 2024 року органом досудового розслідування проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та за наслідками вилучено ноутбук марки «Dell Е6410» в корпусі чорно-сірого кольору, із с/н 2620112473 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі чорного кольору, із с/н 5DLQ4S1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі чорного кольору, із с/н 4KYWMX1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell», в корпусі чорного кольору з с/н 28WILQ1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі темно-сірого кольору, із с/н BWM4CT1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Acer» в корпусі чорного кольору, із с/н NXG2LEU 005630061853400, та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі сірого кольору, із с/н F3GNHV1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі сірого кольору, із с/н 4SHB4X1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «Dell» в корпусі темно-сірого кольору, із с/н 9FT65S1 з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU1103LJM з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU1092QZY з наліпкою «Logika» та зарядним пристроєм до нього; ноутбук марки «НР» в корпусі сірого кольору, із с/н CNU11107WS з наліпкою «Logika», із зарядним пристроєм до нього; договір оренди від 18 січня 2024 року на 2-х арк. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; договір оренди від 18 січня 2024 року на 2-х арк. (без підписів), а також картки з атрибутами доступу на 11 арк. (а. к. 8-13).

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_9 вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а. к. 14-17).

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, прокурор посилається на те, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди вчинення протиправного діяння, бути знаряддям вчинення злочину, внаслідок чого відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що посилання в клопотанні на те, що є достатні підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на зазначене майно, прокурором не наведено достатніх даних на підтвердження того, що вилучені комп`ютерні системи, договори та картки, є речовими доказами та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також звертає увагу, що постанова слідчого ОСОБА_9 про визнання вказаних речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні, будь-яких посилань, фактичних даних на підтвердження того, що такі відповідають вимогам ст. 98 КПК України, не містить, що свідчить про формальність цього процесуального документу (а. к. 14-17).

Крім того, як видно з додатково долучених прокурором матеріалів, приміщення за адресою проведення обшуку використовується ФОП ОСОБА_5 , який є регіональним партнером компанії «Logika», на підставі Договору оренди від 21 січня 2024 року для проведення занять з навчання програмуванню дітей (а. к. 27, 28-33). Про використання ноутбуків у особистих цілях ОСОБА_5 зазначає також і у запереченні на клопотання прокурора (а. к. 23).

З врахуванням викладеного доводи прокурора про те, що вказані у клопотанні речі та документи є речовими доказами кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 199 КК, відповідно до ст. 98 КПК України, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами клопотання.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що матеріали додані до клопотання про накладення арешту на вказане майно не містять доказів того, що вони є знаряддям чи предметом кримінально караного діяння, та відповідно є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також встановив, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на зазначене майно, крім посилання на загальні норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Окрім цього слідчий суддя бере до уваги те, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було подано в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 199 КК України щодо виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених марок акцизного податку.

Відтак з урахуванням встановлених під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя констатує відсутність підстав для застосування щодо майна, володільцем якого є ОСОБА_5 , обмежувальних заходів, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Частиною 3 статті 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , поданого на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1