Ухвала

від 22.02.2024 по справі 304/18/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/18/20 Провадження № 1-кс/304/269/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , поданого на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В:

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про накладення арешту на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , який був вилучений у ході обшуку 05 лютого 2024 року на підставі ухвали слідчого судді, з метою збереження речового доказу. Клопотання мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Так, під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення обшуку в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , у новобудові, в замаскованому підвальному приміщенні, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , було виявлено 24 пластикових бутлі з різким запахом алкоголю, об`ємом 10 л кожний; 44 пластикові бутлі з різким запахом алкоголю, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з різким запахом алкоголю, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, об`ємом 0,5 л кожна; марки акцизного податку, що викликають сумнів у їх достовірності, частина з яких має одинакові номери; 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження. Таким чином у діях невстановлених осіб наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. У ході досудового розслідування, як вказує прокурор, на виконання доручення отримано інформацію про місця виготовлення та зберігання підроблених марок акцизного податку та осіб, які організували їх виготовлення та здійснюють їх розповсюдження на території Закарпатської області. Встановлено, що організатором злочинної діяльності є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 . Також за отриманою органом досудового розслідування інформацією останній організував виготовлення підроблених марок акцизного податку та подальше їх зберігання з метою збуту у приміщеннях за адресами: АДРЕСА_3 (готель « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») та Закарпатська область м. Виноградів, вул. Миру, 4 (ТЦ «Монако», 2 поверх). Відтак прокурор вказує, що 05 лютого 2024 року проведено санкціонований обшук транспортного засобу марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено даний транспортний засіб. Вилучений автомобіль, як зазначає прокурор, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки такий міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і з ним у подальшому будуть проводитися слідчі дії. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання накладення арешту на майно, прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження одного з видів заходів забезпечення такого, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд такого за його відсутності та підтримання клопотання у повному обсязі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, посилаючись на подані ним раніше письмові заперечення проти клопотання про арешт майна. При цьому звернув увагу слідчого судді на той факт, що автомобіль, на який прокурор просить накласти арешт, було придбано та зареєстровано 24 січня 2023 року, що, в свою чергу, підтверджує те, що такий не може мати жодного відношення до кримінального провадження №12019070130000515, відомості про яке внесено до ЄРДР ще 28 грудня 2019 року.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_4 , вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 2 6 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З аналізу вищевказаних процесуальних норм закону випливає, що слідчий та/або прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст. 170 КПК України, зокрема щодо збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

У даному випадку слідчий суддя встановив, що ініціювання прокурором питання про накладення арешту на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Так, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки відсутнє належне обґрунтування підстав та мети відповідно до положень ст. 170 КПК України та обґрунтування необхідності арешту майна.

У порушення ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання не додано відповідних оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З наданих прокурором матеріалів видно, що в ході проведення обшуку в смт В.Березний, вул. Шевченка, 36 А та АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_6 , у новобудові, в замаскованому підвальному приміщенні, було виявлено 24 пластикових бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 10 л кожний; 44 пластикові бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з такою ж рідиною, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, об`ємом 0,5 л кожна з невідомою речовиною всередині та акцизними марками невідомого походження, а також 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження.

Також із даних матеріалів убачається, що за вказаним фактом 28 грудня 2019 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019070130000515 від 05 лютого 2024 року.

П`ятого лютого 2024 року органом досудового розслідування проведено санкціонований обшук транспортного засобу марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , за наслідками якого вилучено даний транспортний засіб.

Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_8 вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту, прокурор посилається на те, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучений в ході обшуку автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, міг зберегти на собі сліди вчинення протиправного діяння, внаслідок чого відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що посилання в клопотанні на те, що є достатні підстави вважати, що вилучений в ході обшуку автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на зазначене майно, прокурором не наведено достатніх даних на підтвердження того, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом та має доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також звертає увагу, що постанова слідчого ОСОБА_8 про визнання вказаного автомобіля речовим доказом у кримінальному провадженні, будь-яких посилань, фактичних даних на підтвердження того, що такий відповідає вимогам ст. 98 КПК України, не містить, що свідчить про формальність цього процесуального документу.

Крім того, як видно з письмового заперечення на клопотання про арешт майна та долученого до нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль, в якому проведено обшук, належить ОСОБА_3 , яка не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

З врахуванням викладеного доводи прокурора про те, що вказаний у клопотанні автомобіль є речовим доказом кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 199 КК, відповідно до ст. 98 КПК України, є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами клопотання.

До того ж клопотання прокурора про накладення арешту на майно було подано в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 199 КК України, а саме виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених марок акцизного податку.

Разом з тим жодних доказів або обґрунтувань того, що транспортний засіб марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , на який прокурор просить накласти арешт, використовувався задля транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, органом досудового слідства не надано і в клопотанні не зазначено.

Навпаки матеріалами клопотання підтверджується, що транспортний засіб марки «Mercedes Benz» моделі «GLE 350D», номерний знак НОМЕР_1 , було зареєстровано лише 24 січня 2023 року, що, в свою чергу, підтверджує те, що такий не може мати жодного відношення до кримінального провадження № 12019070130000515, відомості про яке внесено до ЄРДР 28 грудня 2019 року.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що матеріали, додані до клопотання про накладення арешту на автомобіль, не містять доказів того, що такий є знаряддям чи предметом кримінально караного діяння, та відповідно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також встановив, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування підстав та мети накладення арешту на зазначений транспортний засіб, крім посилання на загальні норми кримінального процесуального законодавства, які регламентують застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відтак з урахуванням встановлених під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя констатує відсутність підстав для застосування щодо майна, власником якого є ОСОБА_3 , обмежувальних заходів, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Частиною 3 статті 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , поданого на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1