Ухвала

від 19.02.2024 по справі 304/18/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/18/20 Провадження № 1-кс/304/240/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у режимі відеоконференції представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про накладення арешту на речі, які були вилучені 24 січня 2024 року у ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на блокнот із записами; два флеш-носії інформації марки «Goodram 32 Gb»; флеш-носій інформації марки «Apacer 32 Gb», а також мобільні телефони марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 . Клопотання мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління ГУ НП в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Так, під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення обшуку в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , у новобудові, у замаскованому підвальному приміщенні, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , було виявлено 24 пластикових бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 10 л кожний, 44 пластикові бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, з невідомою речовиною всередині та акцизними марками невідомого походження, об`ємом 0,5 л кожна; 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження. Таким чином, як вказує прокурор, у діях невстановлених осіб наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України. У ході досудового розслідування, як вказує прокурор, на виконання доручення отримано інформацію про місця виготовлення та зберігання підроблених марок акцизного податку та осіб, які організували їх виготовлення та здійснюють їх розповсюдження на території Закарпатської області. Встановлено, що організатором злочинної діяльності є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), мешканець АДРЕСА_1 . Прокурор вказує, що 24 січня 2024 року у ході санкціонованого обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено блокнот із записами; два флеш-носії інформації марки «Goodram 32 Gb»; флеш-носій інформації марки «Apacer 32 Gb», а також мобільні телефони марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 . Вилучене майно, як зазначає прокурор, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки такі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, були знаряддям вчинення злочину і з ними у подальшому будуть проводитися слідчі дії. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання накладення арешту на майно, прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження одного з видів заходів забезпечення такого, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, прокурор у провадженні ОСОБА_8 подав заяву про розгляд такого без участі прокурора, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 у судовому засідання проти клопотання прокурора заперечив, направивши попередньо слідчому судді з цього приводу письмове заперечення. У запереченні вказує, що ані клопотання прокурора, ані долучені до нього додатки жодним чином не підтверджують вчинення будь якого злочину будь ким у світі. При цьому на вилученому при обшуку мобільному телефоні ОСОБА_3 міститься її сім-картка мобільного оператора, без якої вона не має доступу до сервісу «Приват24» та інших банківських послуг, а також до сімейних фото та відео дитини, без мобільного телефону сина з ним неможливо підтримувати зв`язок. Вилучені телефони є власністю ОСОБА_3 та її сина, такі не мають значення для справи та не містять ознак будь якого злочину. Додатково адвокат просить врахувати, що з моменту вилучення телефонів минув майже місяць, ОСОБА_3 надала повний доступ до телефону слідчому та прокурору, які у свою чергу мали більш ніж достатньо часу для його огляду на предмет причетності до будь чого. З приводу вилучених під час обшуку флеш носіїв зазначав, що такі жодним чином не стосуються власника майна, інтереси якого він представляє.

Заслухавши позицію адвоката ОСОБА_4 , вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні та запереченні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з наданих прокурором матеріалів, в ході проведення обшуку в смт В.Березний, вул. Шевченка, 36 А та АДРЕСА_2 , у новобудові, у замаскованому підвальному приміщенні, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , було виявлено 24 пластикових бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 10 л кожний, 44 пластикові бутлі з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 5 л кожен; 169 пластикових пляшок з прозорою рідиною невідомого походження, об`ємом 1 л кожна; 240 скляних пляшок, з невідомою речовиною всередині та акцизними марками невідомого походження, об`ємом 0,5 л кожна; 16 стікер-пакетів з рідиною невідомого походження.

За вказаним фактом 28 грудня 2019 року розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019070130000515 від 23 січня 2024 року (а. к. 5).

З протоколу обшуку від 24 січня 2024 року, санкціонованого ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2024 року, що проведений у будинку АДРЕСА_1 , видно, що у ході обшуку виявлено та вилучено блокнот із записами; два флеш-носії інформації марки «Goodram 32 Gb»; флеш-носій інформації марки «Apacer 32 Gb», а також мобільні телефони марки «Samsung» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та марки «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 .

Зазначені речі та предмети постановою старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_9 про визнання речовими доказами від 25 січня 2024 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019070130000515.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України видно, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Прокурором доведено, що вилучене майно у виді флеш-носіїв та блокноту із записами може мати значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12019070130000515 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У той же час слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як вбачається з протоколу обшуку та змісту заперечення, доступ до телефонів не був обмежений власником при їх вилученні під час обшуку, що свідчить про відсутність підстав для подальшого вилучення мобільних телефонів, оскільки такої необхідності прокурором у контексті потреб досудового розслідування не доведено.

Твердження прокурора у клопотанні про те, що мобільні телефони можуть містити сліди вчинених злочинів (дзвінки, переписки, відео, фото тощо), слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки прокурором не надано будь-яких відомостей щодо застосованих заходів, спрямованих на виявлення та дослідження таких файлів.

Крім цього й у змісті клопотанні, й у долучених матеріалах відсутні будь які відомості і про призначення чи необхідність призначення експертного дослідження, спрямованого на виявлення таких відомостей та їх відновлення. У цьому контексті, слідчий суддя відзначає тривалість часу, протягом якого вказані пристрої знаходилися у володінні органу досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у органу досудового розслідування була об`єктивна можливість скопіювати інформацію, яка міститься у вказаних технічних пристроях у ході проведення обшуку або, враховуючи факт надання доступу до мобільних телефонів власником, додатково залучити спеціаліста для копіювання необхідної інформації після вилучення вказаних пристроїв.

Слідчий суддя відзначає, що доказове значення у цьому кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації, а наявні на них електронні файли і відомості.

За відсутності обґрунтованих пояснень прокурора ОСОБА_5 щодо неспроможності вилучення та фіксування таких файлів, слідчий суддя вважає недоведеним відповідність таких пристроїв ознакам речового доказу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту лише частини вилученого майна блокноту із записами, двох флеш-носіїв інформації марки «Goodram 32 Gb» та флеш-носія інформації марки «Apacer 32 Gb», враховує можливість їх використання як доказу у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання про арешт майна у цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12019070130000515 від 28 грудня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучені в ході обшуку 24 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме блокнот із записами, а також два флеш-носії інформації марки «Goodram 32 Gb» та флеш-носій інформації марки «Apacer 32 Gb», шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1