Постанова

від 28.11.2007 по справі 6/581

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/581

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.11.2007                                                                                           № 6/581

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Синиці  О.Ф.

 при секретарі:           Голюк Н.І.

 За участю представників:

 Від позивача – Пілявін Г.В. – по довіреності  Рябенко С.Д. – по довіреності

Від відповідача  1 – Олексюк О.Б. – по довіреності

Від відповідача  2 – не з'явився

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укрпостач"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2007

 у справі № 6/581 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               Приватне виробничо-комерційне підприємство "Укрпостач"

 до                                                   Генеральна прокуратура України

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 14 701 188 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 р. усправі №6/581 в позові Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” до Генеральної прокуратури України про стягнення 14 701 188 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргунеїредставник відповідача у судове засідання не з'ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

29.10.2003 Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу стовно керівника ПВКП "Укрпостач" Мельника А.М.

03.11.2003  постановою Шевченківського районного суду м. Києва відносно Мельника А.М. обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розслідування кримінальною справи слідчим відповідача на підставі протоколів обшуку від 03.11.2003, 04.11.2003, 05.11.2003, 06.11.2003 були вилучені печатка позивача, його статут, книги обліку та інша документація.

25.08.2004  Мельнику А.М. змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу.

08.09.2004 Мельник А.М., як керівник позивача, звернувся до слідчого відповідача з заявою про повернення під час проведення обшуків 03.11.2003, 04.11.2003, 05.11.2003, 06.11.2003 документів, які йому були передані 09.09.2004, тобто наступного дня. Серед них були печатка та статут ПВКП "Укрпостач".

В подальшому, 22.07.2005, кримінальна справа стосовно директора ПВКП "Укрпостач" була закрита у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.

Згідно з  висновком  судово-економічної експертизи №  37  від 22.02.2007, неодержаний доход (упущена вигода) ПВКП "Укрпостач" за період з 01.11.2003 по 22.07.2005, враховуючи, що підприємство отримало згоду на відкриття кредитної лінії в розмірі 6000000 грн. з вересня 2003 року з терміном повернення 4 роки для і придбання спеціалізованого устаткування для видобутку граніту та сплатою 20 процентів   річних   за   користування   кредитними   коштами, а також те, що підприємство з 01.09.2003 уклало договір купівлі-продажу № 42/2 з приватним підприємством "Агора-Консалт" (покупцем) на продаж щебеню гранітного в сумі 99200000 грн. з врахуванням того, що видобуток граніту збільшиться за рахунок отримання   зазначених   вище   кредитних   коштів,   спрямованих   на   придбання     зазначеного устаткування, становить 14700812 грн.

З матеріалів справи вбачається, що клопотань про призначення додаткової експертизи не було подано, а тому колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що сторони погодились з висновками вказаної експертизи.

Оскільки підстави, з яких заявлено позов, пов'язані з оцінкою правомірності дій відповідача та виникненням відповідних зобов'язань у нього перед позивачем, і вони не ґрунтуються на правочині, правовідносини, що виникли між сторонами, є позадоговірними відносинами і характерні для зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.

У  вказаний  період  (жовтень-листопад  2003  року),  правове регулювання зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, здійснювалося главою ЦК УРСР.

Після набрання чинності 01.01.2004 року Цивільним кодексом України від 16.01.2003 правове регулювання відшкодування шкоди здійснюється нормами глави 82 ЦК України.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним  чинності, так і до цивільних відносин, які виникли до набрання ЦК України чинності, однак продовжують існувати після набрання ним чинності. За таких обставин, при вирішенні спору підлягають застосуванню правила ЦК України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди передбачено ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Протиправність поведінки відповідача, яка пов'язана з незаконними діями щодо взяття і тримання під вартою керівника позивача Мельника А.М., встановлена постановою прокуратури Печерського району м. Києва про закриття кримінальної справи від 22.07.2005р., постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2005 та постановою прокурора Печерського району м. Києва.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.  Відмовляючи у задоволенні позову ПВКП "Укрпостач", суд першої інстанції в якості підстав для цього зазначив в рішенні про те, що неправомірність дій працівників Генеральної Прокуратури України щодо взяття та тримання під вартою директора ПВКП "Укрпостач" Мельника  А.М.  не  перебувають  у причинному зв'язку з неодержанням доходу, зазначеного у висновку судово-економічної експертизи, що позивачем  не  доведений  факт  незаконності  дії   працівників   відповідача   щодо вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації, що відсутні докази, що вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації перебуває у причинному зв'язку з неодержанням позивачем доходу, та що позивачем не подано доказів  ухилення  відповідача від  повернення  печатки та документів.

3 такими висновками суду колегія погодитися не може з огляду на наступне.

В ході розгляду справи було встановлено, що директором ПВКП „Укрпостач” з серпня 2003 року і до теперішнього часу є Мельник А.М. Також було встановлено, що 01.11.2003р. Мельника А.М. було затримано працівниками відповідача, а 3.11.2003р. відносно нього було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

З матеріалів справи вбачається, що під вартою Мельник А.М. перебував до 25.08.2004р. З вересня 2003р. до моменту затримання Мельник А.М особисто вів переговори з ВАТ "Комерційний Банк Надра" про відкриття кредитної лінії в сумі 6 млн.грн. для придбання обладнання для розширення видобутку гранітного щебеню, яке було необхідно для виконання ПВКП "Укрпостач" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу щебеню №42\2 від 1.09.2003р. з ПП "Агора-Консалт".

Всі документи, які надавалися ПВКП "Укрпостач" до ВАТ "Комерційний Банк Надра", підписувалися особисто Мельником А.М. Однак, через затримання та арешт Мельника А.М. ПВКП "Укрпостач" не отримало кредитних коштів, що в свою чергу призвело до неможливості придбання обладнання для розширення видобутку гранітного щебеню та неможливості виконання умов договору, укладеного з ПП "Агора-Консалт", наслідком чого стало неодержання ПВКП "Укрпостач" доходу у розмірі 14701188 грн.

За таких умов, висновок суду про те, що неправомірність дій працівників Генеральної Прокуратури України щодо взяття та тримання під вартою директора ПВКП "Укрпостач" Мельника А.М. не перебувають у причинному зв'язку з неодержанням доходу, зазначеного у висновку судово-економічної експертизи, є неправильним.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, обшук проводиться лише в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, які мають значення для встановлення істини у справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 186 КПК України, при обшуку можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна.

Як  вбачається з  матеріалів  кримінальної справи № 49-1214, порушеної слідчим відповідача у відношенні Мельника А.М., печатка позивача, його статут, книги обліку та інша документація не мали ніякого значення для цієї кримінальної справи, не були долучені до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів. Ці печатка та документи не  могли ніяким чином довести або спростувати обвинувачення, пред'явлене Мельнику А.М., а тому мета їх вилучення під час обшуку не зрозуміла.

В постанові Печерського районного суду м.Києва від 9 листопада 2006р, зокрема, зазначено, що „з матеріалів кримінальної справи № 49-1214 вбачається та в судовому засіданні встановлено, що в ході досудового слідства та додаткового розслідування фактично були проведені незаконні процесуальні дії..., а саме, ... незаконне вилучення печатки та всіх бухгалтерських та інших документів ПВКП "Укрпостач", де Мельник А.М. працював директором. Такі дії та процесуальні рішення досудового слідства призвели до порушення    конституційно закріплених прав та свобод Мельника А.М. як громадянина України та порушення його праві як директора ПВКП "Укрпостач", що призвело до припинення господарської діяльності і даного підприємства та завдало матеріальної шкоди Мельнику А.М. та ПВКП "Укрпостач" у вигляді неотримання певних прибутків від господарської діяльності, оскільки останній був керівником даного підприємства”.

Таким чином, вище зазначеною постановою Печерського районного суду м.Києва були встановлені незаконність вилучення печатки та всіх бухгалтерських та інших документів  ПВКП "Укрпостач", та наявність причинного зв'язку  між  цим  незаконним  вилученням та завданням матеріальної шкоди ПВКП "Укрпостач" у вигляді неотримання певних прибутків від господарської діяльності.

За таких умов висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведений факт незаконності дії працівників відповідача щодо вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації, є необгрунтованим.

Після вилучення печатки ПВКП "Укрпостач'', діяльність цього підприємства було зупинено,  оскільки  без  відбитку  печатки  неможливо було укласти будь-який письмовий договір, надати в банк платіжне доручення для  перерахування  коштів, видати довіреність  на будь-яку особу для представництва інтересів ПВКП "Укрпостач" перед державними органами та недержавними юридичними особами.

За таких умов висновок суду першої інстанції про те, що відсутні докази того, що вилучення печатки позивача, його статуту, книг обліку та іншої документації перебуває у причинному зв'язку з неодержанням позивачем доходу є хибним   .

За таких умов, посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що позивачем не подано доказів ухилення відповідача від повернення печатки та документів, як на підставу   для відмови у позові, є безпідставним.

          Рішенням Конституційного суду України у справі №1-36/2001 від 03.10.2001року встановлено, що в Конституції України розмежовуються такі поняття, як держава, органи державної влади, посадові і службові особи. Матеріальна та моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

          Підстави і порядок відшкодування шкоди регулюються Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року №266/94-ВР. Стаття 4 цього Закону передбачає, що відшкодування шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Таким чином, стягнення коштів за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” до Генеральної прокуратури України та до Державного казначейства України про стягнення 14 701 188 грн. підлягає Державного бюджету України, розпорядником якого є Державне казначейство України.

          Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що апеляційна Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 р. у справі №6/581 необхідно скасувати.

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” на рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 р. у справі №6/581 – задовольнити.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2007 р. у справі №6/581 - скасувати.

Прийняти нове рішення у справі №6/581, яким позов Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” до Генеральної прокуратури України та до Державного казначейства України про стягнення 14 701 188 грн. задовольнити.

3.Стягнути з Державного казначейства України (01014 м. Київ, вул.Бастіонна,6 код 20055032, р/р 31110095700011 у ВАТ „Укрексімбанк” код банку 820019 або з будь-якого іншого рахунку виявленого під час виконання даної постанови) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства „Укрпостач” (01030, м.Київ, вул. Пушкінська , 24, код 30109450, р/р 260060128140558 у ВАТ „Держ.експо.імпорт банк”, м. Київ МФО 322313) 14 701 188 грн. (чотирнадцять мільйонів сімсот одна тисяча сто вісімдесят вісім гривень) та 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) – суму державного мита, сплачену за подану апеляційну скаргу.

4.Матеріали справи №6/581 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказів.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 29.11.07 (відправлено)