Рішення

від 08.11.2007 по справі 4/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/357

08.11.07

За позовом     Київська міська рада

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-експрес"

про                    визнання недійсним рішення

Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Хім-експрес” про визнання рішення Київської міської ради № 35/1869 від 26 липня 2007 року недійсним в частині,  що стосується відмови в продовженні з Позивачем договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Київ, пр. Маяковського, буд. 47 та винесення на конкурс права оренди зазначеного приміщення.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач відмовив в поновленні строку договору оренди від 17 березня 2003 року № 03/0673, хоча позивач протягом строку дії договору оренди належним чином виконував свої зобов'язання і тому на підставі п. 3.4. Договору має право на першочерговий дозвіл на продовження договору. Під час дії вищезазначеного договору оренди Позивач звернувся до Головного управління комунальної власності м. Києва з проханням продовжити договір оренди (лист № 37 від 09.12.2006 року). Але отримав відповідь (лист № 155/1/11-5005 від 05.09.2007 року) від Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (Орендодавець), що в продовжені договору відмовлено рішенням Київської міської ради (Відповідача) № 35/1869 від „26” липня 2007 року, а вирішення питання про оренду  приміщення винесено на конкурс.

          Також Позивач, вважає що призначення конкурсу після подання ним заяви на продовження оренди незаконне згідно п. 7 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, що визначає: „за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах”. 

          Відповідач вважає вимоги позивача незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. По суті спору Відповідач зазначив, що ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що „у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.” Свої заперечення відповідач виклав в відзиві на позовну заяву 17.10.2007 року.

          31 жовтня 2007 року Відповідач надав доповнення до відзиву. У доповненні до відзиву Відповідач на підставі п.п. 2 і 3 ст. 7 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” вважає, що посилання Позивача на п. 7 ст. 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є безпідставним, оскільки в цьому випадку не дотримано процедури, передбаченої п.п. 2 і 3 ст. 7 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.           Також відповідач у доповненні до відзиву визнає переважне право Позивача на продовження договору оренди чи укладення нового договору оренди, передбачене п. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Позивач 31 жовтня 2007 року надав доповнення (вих. № 35) до позовної заяви. Позивач вважає посилання Відповідача на ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, безпідставним тому, що Позивач в 2006, а не в 2007 році звернувся з заявою про продовження договору оренди (лист № 37 від 09.12.2006 року), а не передачу в оренду комунального майна. Договір оренди нерухомого майна № 03/0673 укладено 17 березня 2003 року, а не в 2007 році.

          Крім того, Позивач вважає, що передача  в оренду комунального майна (нежитлове приміщення по пр. Маяковького, 47 загальною площею 394,3 кв.м.) Позивачу була здійснена в 1997 а не в 2007 році і посилання Відповідача на ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, недоречне.

          З наведених підстав Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

          Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

          17 березня 2003 року Позивач уклав договір оренди нерухомого майна № 03/0673 з Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” (Орендодавець) на підставі ч. 2 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Протоколу засідання міської комісії по розгляду питань щодо використання нерухомого майна комунальної власності м. Києва від 09 липня 2002 року № 5 пункт 23 та договору оренди з управлінням майном та орендних відносин районної у м. Києві державної адміністрації  від 01 липня 2000 року № 06-16.

          Відповідно до п. 6.2. договору оренди нерухомого майна № 03/0673, строк дії договору встановлений до 05.02.2007р.

          Відповідно до п. 3.4. вищезазначеного договору, Орендар (Позивач) має право на першочерговий дозвіл на продовження договору оренди в разі систематичного виконання усіх зобов'язань за попереднім договором оренди.

          Пунктом 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що „Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін”.

          Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” (Орендодавець) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву надано Інформацію про зазначене вище нежитлове приміщення (лист № 155/05-2033 від 22.09.2006 року). В зазначеній інформації Позивач зазначає, що боргу по орендній платі немає.

          Під час дії вищезазначеного договору оренди Позивач звернувся до Головного управління комунальної власності м. Києва з проханням продовжити договір оренди (лист № 37 від 09.12.2006 року). Але отримав відповідь (лист № 155/1/11-5005 від 05.09.2007 року) від Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (Орендодавець), що в продовжені договору відмовлено рішенням Київської міської ради № 35/1869 від  26 липня 2007 року, а вирішення питання про право на оренду приміщення винесено на конкурс.

          Господарське товариство з обмеженою відповідальністю „Хім-експрес” (Позивач) створено трудовим колективом хімчистки „Лілея” шляхом приватизації цілісного майнового комплексу хімчистки „Лілея”, що підтверджується п. 1.1. Статуту Позивача та Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 409 від 30.04.96.

          Закон України „Про оренду державного та комунального майна” є спеціальним нормативним актом щодо регулювання оренди комунального майна.

          Згідно пункту 7 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах. Зазначена норма не містить умови про її застосування виключно в контексті п.2. та п.3 ст. 7 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Згідно п. 4 ст. 8. Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

          Київська міська державна адміністрація прийняла розпорядження від 17.05.2006 р. N 828 „Про збереження об'єктів соціальної сфери”. Згідно з Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та з метою збереження об'єктів соціальної сфери, недопущення їх перепрофілювання, забезпечення їх розвитку згідно з встановленими нормативами при будівництві житла та виробничих об'єктів, Пунктом 1.3. цього розпорядження наказано забезпечити на території усіх районів функціонування об'єктів для надання соціально важливих послуг населенню як-то: лагодження одягу, взуття, інших предметів домашнього вжитку, розвитку перукарських послуг, лазень, створення дитячих кафе, послуг хімчисток та пралень.

          Згідно довідки Асоціації підприємств хімічної чистки і пралень (вих. № 14 від 14.09.2007 року) з 1987 року приміщення за адресою м. Київ, пр. Маяковського, буд. 47 працює хімчистка ТОВ „Хім-експрес”. Зазначена хімчистка надає якісні послуги для жителів мікрорайону і є єдиною в цьому мікрорайоні.

          Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”,  органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 

          Відповідач законність оскаржуваного рішення мотивує ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якою встановлено, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки Позивач в 2006, а не в 2007 році звернувся з заявою про продовження договору оренди (лист № 37 від 09.12.2006 року), а не передачу в оренду комунального майна -  договір оренди нерухомого майна № 03/0673 укладено 17 березня 2003 року, а не в 2007 році.

          30 квітня 1996 року розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації міста Києва № 409 було вирішено: у зв'язку з приватизацією орендованого державного майна хімчистки „Лілея” і реєстрацією на його базі нової юридичної особи –ТОВ „Хім-експрес”, надати  ТОВ „Хім-експрес” в орендне користування нежитлове приміщення по пр. Маяковького, 47 загальною площею 394,3 кв. м. для розміщення хімчистки.

          05 березня 1997 року, на підставі зазначеного Розпорядження, Представництво Фонду Державного Майна України у Ватутінському районі м. Києва видало патент № 042 на право оренди вищезазначеного приміщення ТОВ ”Хім-експрес” (власник патенту). Патент видано терміном десять років –з 05.02.1997 року по 05.02.2007 року.

          Виходячи з вищенаведеного, передача  в оренду комунального майна (нежитлове приміщення по пр. Маяковького, 47 загальною площею 394,3 кв.м.) Позивачу була здійснена в 1997 а не в 2007 році.

          Таким чином посилання Відповідача на ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, безпідставне.

          Закон України „Про оренду державного та комунального майна” є спеціальним нормативним актом для регулювання оренди комунального майна.

          Суд вважає, що для вирішення питання продовження договору оренди мають застосовуватись норми про першочерговий дозвіл на продовження договору оренди, а саме п. 3.4. вищезазначеного договору оренди а також пункт 3. статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який визначає, що „Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін”.

          Згідно п. 4 ст. 8. Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними та юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

          Господарським судом, при прийняті рішення  взято до уваги роз'яснення N 02-5/237 президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р., яке було прийнято з метою однакового і правильного застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Пункт 12. зазначеного роз'яснення визначає, що „частиною другою статті 17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін. Отже якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним (частини друга і третя статті 17 Закону).

          У вирішенні відповідного спору слід виходити, зокрема, з того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше. Водночас якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.”

          Комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” (Орендодавець) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву надано Інформацію про зазначене вище нежитлове приміщення (лист № 155/05-2033 від 22.09.2006 року). В зазначеній інформації Позивач зазначає, що боргу по орендній платі немає.

          Відповідачем не надано суду доказів про пред'явлення Орендодавцем претензій про неналежне виконання Орендарем договору оренди.

          Таким чином, було порушено право Позивача на першочерговий дозвіл на продовження договору оренди, що передбачене п. 3.4. вищезазначеного договору оренди а також пунктом 3. статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, який визначає, що „Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін”.

          Згідно п. 2 ст. 249 Господарського кодексу України, „у разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб'єкта господарювання, останній відповідно до статті 20 цього Кодексу має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним”.

          Згідно ст. 20 Господарського кодексу України:

          1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

          2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

          ...визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; ...

          Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Київської міської ради № 35/1869 від 26 липня 2007 року порушило першочергове право Орендаря на продовження договору оренди нерухомого майна № 03/0673 від 17 березня 2003 року, що передбачене нормами Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (пункт 3 статті 17, п. 4 ст. 8) та п. 3.4. вищезазначеного договору оренди нерухомого майна № 03/0673 від 17 березня 2003 року, тому позовні вимоги є обґрунтованими  та такими що  підлягають  задоволенню.

          Відповідно до ст. 49  Господарського процесуального кодексу  України, витрати  по сплаті держмита  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу  покладаються  на  відповідача.

          08.11.2007р. в засіданні суду, за згодою сторін, суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

          В И Р І Ш И В :

              Позов задовольнити повністю.

          Визнати недійсним рішення Київської міської ради № 35/1869 від 26 липня 2007 року в частині, що стосується відмови в продовженні з Товариством з обмеженою відповідальністю „Хім-експрес” (02222, м. Київ, проспект Маяковського, 47, код ЄДРПОУ 23726449) договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Київ, пр. Маяковського, буд. 47 та винесення на конкурс права оренди зазначеного приміщення.

          Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хім-експрес” (02222, м. Київ, проспект Маяковського, 47, код ЄДРПОУ 23726449) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                        І.І.Борисенко