Постанова

від 21.02.2024 по справі 289/1815/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №289/1815/22 Головуючий у 1-й інст. Мельник О.В.

Категорія 62 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №289/1815/22 за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визнання права власності

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Драган Яну Сергіївну,

на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2023 року, яка постановлена під головуванням судді Мельника О.В. у м.Радомишлі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Радомишльської міської ради Житомирської області. Просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті дружини, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві, право власності на земельну ділянку площею 2,4942 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Осичківська сільська рада, що належала померлій дружині, ОСОБА_2 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 . В шестимісячний строк після смерті дружини він, як спадкоємець за законом, подав заяву про прийняття спадщини. Державним нотаріусом п`ятої Київської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа. Наразі він оформив частину спадкового майна після смерті дружини. Також до складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 4,0724 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Осичківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області. Набути вказане майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину можливості немає через те, що земельна ділянка площею 4,0724 га має реальну площу 2,4942 га. Він звертався до Головного управління Держеокадастру у Житомирській області з проханням виправити вказану помилку або надати роз`яснення про можливість виправлення такої помилки, але його повідомлено, що помилку виправити неможливо. Помилка є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, через адвоката Драган Я.С. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 21 листопада 2023 року на адресу ОСОБА_1 надійшла ухвала суду про залишення його позовної заяви без розгляду. Зі змісту ухвали слідує, що в підготовче засідання він через канцелярію суду надав заяву про залишення його позовної заяви без розгляду. При ознайомленні із матеріалами справи з`ясувалося, що на 62 арк. справи міститься заява від 17 жовтня 2023 року без підпису, зі змісту якої слідує, що ніби-то він просить суд залишити справу без розгляду. Він не подавав до суду першої інстанції вказаної заяви. Крім того, заява ніким не підписана, замість підпису зазначено слово «(підпис)». Вважає, що такі дії слід розцінювати як протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення, про що ним буде подана відповідна заява до правоохоронних органів. З огляду на те, що заява про залишення позову без розгляду не містить його підпису, суд першої інстанції повинен був залишити вказану заяву без розгляду на підставі ст.183 ЦПК України, а не постановляти ухвалу, якою грубо порушується його право на доступ до правосуддя.

Відзиву наапеляційну скаргуне надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_3 адвокат Драган Я.С. апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Радомишльського районного суду Житомирської області.

Представник відповідача Радомишльської міської ради Житомирської області в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи Радомишльська міська рада Житомирської області повідомлена належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 09 лютого 2024 року (а.с.104). Відповідач про причини неявки свого представника не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не спрямовував. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи у підготовчому судовому засіданні позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.5 частини першої ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, цивільна справа за правилами загального позовного провадження призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 22 грудня 2022 року (а.с.24).

17 жовтня 2023 року від імені ОСОБА_1 на електронну адресу Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла заява про залишення справи без розгляду (а.с.62).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 183 ЦПК України.

Зокрема частиною другою ст.183 ЦПК України унормовано, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною четвертою ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Із штампу вхідної кореспонденції Радомишльського районного суду Житомирської області вбачається, що заява від ОСОБА_1 надіслана на електронну адресу та не скріплена електронним цифровим підписом, про що свідчать відомості вкладення листа електронної пошти із переліком вкладень (а.с.61).

Пунктом 12ст.1Закону України«Про електроннідовірчі послуги»електронний підпис-електронні дані,які додаютьсяпідписувачем доінших електроннихданих абологічно зними пов`язуютьсяі використовуютьсяним якпідпис. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року в справі №204/2321/22 зазначила, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року в справі № 522/3777/17 виснувано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (частина друга статті 183 ЦПК України). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (абзац перший частини восьмої статті 43 ЦПК України). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, зокрема, частини другої статті 183 ЦПК України, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта вказаної статті).

Заява ОСОБА_1 , яка надіслана електронною поштою, не містить електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції вказану заяву мав повернути заявнику без розгляду відповідно до положень ст.183 ЦПК України.

Суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі заяви ОСОБА_1 , оскільки вказана заява подана до суду без дотримання вимог ст.183 ЦПК України.

Із вищевикладеного вбачається, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до помилкового залишення позову без розгляду. За таких обставин, згідно зі ст.379 ЦПК України ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, а справа - направленню до Радомишльського районного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Драган Яну Сергіївну, задовольнити.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 26 лютого 2024 року.