Рішення

від 26.11.2007 по справі 23/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/271

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.11.07 р.                                                                               Справа № 23/271                               

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Котовська меблева фабрика” м. Котовськ

до відповідача: Малого приватного підприємства  “Базис” м. Донецьк  

про  стягнення 30 275, 89 грн.

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 20.11.2007р. суд згідно ст. 85 ГПК України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 26.11.2007р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, закрите акціонерне товариство “Котовська меблева фабрика” м. Котовськ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, малого приватного підприємства  “Базис” м. Донецьк, 20 068, 81 грн. боргу, 7 384 грн. пені, 1 767, 64 грн. інфляційних та  1 055, 44 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          укладення з відповідачем договору купівлі-продажу оптової партії меблів №10 від 03.01.2006р. та підписання додаткової угоди від 28.04.2006р. до вищевказаного договору;

-          невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих меблів за додатковою угодою від 28.04.2006р. до договору купівлі-продажу №10, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 20 068, 81 грн.;

-          товарно-транспортну накладну № 011158 від 04.05.2006р.;

-          претензію № 15/6-355 від 03.07.2006р., направлену на адресу відповідача і залишену без відповіді;

-          нарахування відповідачу на підставі п.4 додаткової угоди від 28.04.2006р. пені в розмірі 7 384 грн. та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) інфляційних в сумі 1 767, 64 грн. та річних в сумі 1 055, 44 грн.;  

-          ст.ст. 20, 173-175, 193, 199, 230-232, 234 Господарського кодексу України (далі - ГК);

-          ст.ст. 11, 15,16, 509, 526, 527, 530, 546, 624, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

         Відповідач надав відзив на позов № 44 від 14.11.2007р., в якому сповістив, що сума боргу в розмірі 20 068, 81 грн. сплачена ним повністю, а штрафні санкції сплачуватись ним не будуть у зв'язку з великою кількістю браку в меблях, які були поставлені.                

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали угоду купівлі-продажу оптової партії товару №10 від 03.01.2006р., згідно умов якої позивач зобов'язався продати меблі в асортименті, а відповідач - прийняти і оплатити їх в зазначений термін. Кількість і асортимент товару узгоджуються сторонами завчасно і обумовлюються у відгрузочних накладних на товар (п.2.1. угоди).

Відповідно до ст.526 ЦК та ст.193 ГК зобов'язання повинні виконуватись належним чином. Відповідно до ст.203 ГК господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною. Незважаючи на те, що пунктом 6.3. угоди купівлі-продажу №10 від 03.01.2006р. закріплено, що вона дійсна до 31.12.2006р., відповідач повинен виконати свої зобов'язання за цією угодою щодо оплати меблів.  

        28.04.2006р. сторони підписали текст додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу №10 від 03.01.2006р.(далі - додаткова угода №1), відповідно до умов якої позивач зобов'язався відвантажити у власність відповідача партію меблів власного виробництва (далі - товар) на умовах реалізації, а покупець - прийняти та сплатити вартість партії товару по мірі його реалізації, але не пізніше ніж 01.06.2006р. (п.1 та п.2 додаткової угоди №1).

        Пунктом 3 додаткової угоди №1 зазначено, що сума відвантаженої партії товару складає орієнтовно 130 000 грн. Відповідач за товарно-транспортною накладною № 011158 від 04.05.2006р. отримав через п. Котову В.В. (довіреність ЯЛР № 510095) від позивача меблі  на загальну суму 121 004, 06 грн. Внаслідок несвоєчасної та часткової оплати отриманих меблів у відповідача утворився борг в сумі 20 068, 81 грн.                 

Відповідач надав копію платіжного доручення № 775 від 13.11.2007р., чим підтвердив факт сплати боргу в розмірі 20 068, 81 грн.  Зважаючи на це, суд на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі щодо стягнення суми боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

На підставі п.4 додаткової угоди №1 відповідачу за період з 02.06.2006р. по 26.12.2006р. нарахована пеня в розмірі 7 384 грн. Відповідно до ч.6 ст.232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, враховуючи положення ч.6 ст.232 ГК, нарахування пені повинно здійснюватись за період з 02.06.2006р. по 02.12.2006р.

При розрахунку пені позивач застосував облікову ставку Національного банку України в розмірі 9%, незважаючи на те, що до 10.06.2006р. діяла облікова ставка НБУ 9,5%, а з 10.06.2006р. її розмір становив 8,5%. Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 6 737, 49 грн. В частині стягнення з відповідача залишку суми пені в розмірі 646, 51 грн. суд позивачу відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі цієї статті позивач нарахував відповідачу індекс інфляції в сумі 1 767, 64 грн. та 3% річних в сумі 1 055, 44 грн. Враховуючи правомірність нарахування цих сум, суд стягує їх з відповідача на користь позивача.   

        Посилання відповідача щодо неякісності меблі, які йому поставлені, судом до уваги не приймаються за недоведеністю.  

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 49, п.11 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

                                                              В И Р I Ш И В :

Стягнути з малого приватного підприємства ”Базис” (вул. Серова, 56, м. Донецьк,              р/р 26002175183640 в обласній філії АКБ ”Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 13535808) на користь закритого акціонерного товариства “Котовська меблева фабрика” м. Котовськ (вул. 50-річчя Жовтня, 204, м. Котовськ, Одеська область, р/р 260006321 Райффайзенбанк ”Аваль” м. Одеса, МФО 328351, ЄДРПОУ 00274967) - 6 737, 49 грн. пені, 1 767, 64 грн. інфляційних, 1 055, 44 грн. річних, 296, 29 грн. витрат на сплату держмита та  115, 48 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі щодо стягнення 20 068, 81 грн. боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відмовити позивачу у позові щодо стягнення 646, 51 грн. пені у зв'язку з необґрунтованістю.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.