Постанова

від 29.11.2007 по справі 3/338

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/338

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "29" листопада 2007 р.                                                  Справа № 3/338

« 29 »  листопада  2007 року                                                         справа №  3/338

10 год. 30 хв.

За позовом   Державної податкової інспекції у місті Чернігові, вул.Кирпоноса, 28, м. Чернігів,14000

до  Приватного підприємства "Чернігівкомторгсервіс", вул. Савчука, 11, кв. 37, м.Чернігів, 14000                               

про стягнення 169,89 грн. за рахунок активів              

                                                                                                                                                               Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання  Карнабеда Т. О.    

Представники сторін :

від позивача: Рудник Т. В. –держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 6902/9/10-010 від 22.10.2007р.        

від відповідача:   не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про стягнення податкового боргу  в сумі 168,89 грн. за рахунок активів платника податків,  який виник  станом на 30.10.2007р.   

Позивач мотивує свої вимоги тим, що сума податкового зобов”язання є узгодженою, але не сплачена відповідачем.

Відповідач в засідання суду не з”явився. Про час та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 687702 та № 694997.        

Суд,  з”ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:  

Приватне підприємство "Чернігівкомторгсервіс" зареєстровано як суб”єкт господарської діяльності  розпорядженням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 54-р від 17 березня 1995 року. Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Чернігові з 16.04.1997р., а тому згідно ст.4, п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” зобов”язано сплачувати належні суми податків і зборів (обов”язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.  

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету.

          Так, за даними позивача, станом на 30.10.2007р. відповідач має  податковий борг по податку на прибуток в сумі 169,89 грн.

Податковий борг  підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0001101511/0 від 06.02.2006р.( було вручено  17.02.2006 року).  

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

          Відповідно до ввідної частини  Закону  України  "Про  порядок погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.  N 2181-III цей Закон є  спеціальним законом з питань оподаткування,  який установлює порядок погашення зобов'язань  юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та державними  цільовими  фондами  з податків і зборів ( обов'язкових платежів), нарахування і  сплати  пені  та  штрафних  санкцій,  що застосовуються  до  платників  податків контролюючими органами,  у тому числі за порушення у сфері  зовнішньоекономічної  діяльності. Саме  цім Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового  боргу,  як   податкового   зобов'язання   узгодженого платником  податків  або встановленого судом,  але не сплаченого у встановлений строк,  а також  пені,  нарахованої  на  суму  такого податкового зобов'язання.

У відповідності з п.5.1  ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації до органів державної податкової служби і підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.                                                                                                        

Відповідно до п.5.2  ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов”язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,   вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов”язання платника податків.

Нараховану суму податкового зобов”язання відповідач не оскаржив, таким чином вона є узгодженою.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону у випадках адміністративного узгодження суми податкового зобов”язання платник податків зобов”язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов”язання в строки передбачені п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, отже вона у відповідності з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є сумою податкового боргу платника податків. Отже, податковий борг це в будь-якому випадку узгоджене податкове зобов'язання, яке не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Активами платника податків згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Податкова інспекція направляла відповідачеві першу № 1/549 від 02 березня 2006р. та другу № 2/1060 від 16 травня 2006р. податкові вимоги, як це передбачено Порядком направлення органом державної податкової служби України податкових вимог платникам податків.

          Відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу” державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          У зв'язку з несплатою податкового боргу позивач 08.11.2007р. звернувся  з   позовом  до  суду  та  просить  у  рахунок його погашення звернути стягнення на активи відповідача.

          Заявлений до  стягнення   податковий   борг   підтверджується        податковим повідомленням-рішенням та,  з огляду на приписи ст. 5 Закону N 2181, є узгодженим.

           Статтею 3 вказаного Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          Оскільки податкові зобов”язання не були погашені платником податку самостійно вони підлягають стягненню примусово за рахунок його активів у відповідності з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3   Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

          Керуючись п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  ст.ст.69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –     

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити.

Стягнути за рахунок активів Приватного підприємства "Чернігівкомторгсервіс" ( вул. Савчука, 11, кв. 37, м.Чернігів, код 21407763                               ) до державного бюджету 169,89 грн. податкового боргу по податку на прибуток ( р/р 31118009700002 в ГУДК  в Чернігівській області ).

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                             В. М. Репех