Ухвала

від 23.02.2024 по справі 2-2725/2011

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-2725/2011

Провадження №: 6/755/197/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України , -

в с т а н о в и в:

В провадження судді Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування заяви вказує на те, що 09.03.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва було постановлено ухвалу про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у відношенні ОСОБА_1 . Останній не ухиляється від виконання рішення суду. Боржник в повній мірі ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, отримує від приватного виконавця всі направлені на його адресу документи, та не провадить свідомих дій, направлених на ухилення від виконання судового рішення. На даний час провадиться виконання шляхом звернення стягнення на майно ОСОБА_1 і він жодним чином цьому не перешкоджає. ОСОБА_1 були надані для опису, оцінки та реалізації земельні ділянки, які знаходиться у нього у власності. На даний час вже було реалізовано одну земельну ділянку в рахунок погашення боргу. Також, боржником надавалося і інше особисте майно для опису. Станом на 02.02.2024 року боржником в повній мірі не виконано рішення суду із незалежних від нього об`єктивних причин, а саме: ОСОБА_1 має тяжкі хронічні захворювання, які загрожують його життю, які хронічно прогресують, що призводить до скорочення тривалості його життя , ОСОБА_1 тривалий час 2016-2024 років лікувався в медичних закладах України, що підтверджується результатами обстежень та виписок ї його історії хвороби та протягом останніх років ОСОБА_1 переніс 14 оперативних втручань на черевній порожнині. Станом на сьогоднішній день, лікування ОСОБА_1 в Україні виявилося неефективним та призвело до погіршення стану здоров`я, та як наслідок, викликало необхідність госпіталізації та медичного втручання в медичних закладах за кордоном, так як медичні заклади України, в зв`язку з важкістю захворювання, не брали на себе відповідальність за життя ОСОБА_1 , в разі проведення лікування. На даний час ОСОБА_1 потребує постійного медичного догляду. Деякі медичні процедури протягом ОСОБА_1-2023 років йому проводились в медичних клініках «Борис», «Добробут». Але в зв`язку з важким перебігом хвороби, та неможливістю проведення всіх необхідних медичних процедур в медичних закладах України, ОСОБА_2 потребує періодичного перебування в клініці держави Ізраїль, що підтверджується медичними висновками Першого Медичного Центру м.Тель-Авіву. Крім цього, ліки, які необхідно приймати ОСОБА_1 не зареєстровані в Україні, та придбати їх можливо виключно за кордоном. На даний час стан здоров`я ОСОБА_1 суттєво погіршився, що підтверджується медичним висновком, потребує проведення повторної операції, проведення якої можливе виключно в клініці держави Ізраїль.

В судове засідання представник боржника не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить суд задовольнити заяву ОСОБА_1 та проводити розгляд у його відсутність.

В судове засідання представник стягувача не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заяви боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для отримання відповідної медичної допомоги.

Приватний виконавець Гненний Д.А. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій не заперечує проти скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, просить суд слухати заяву у його відсутності.

Суд, дослідивши заяву, додані до заяви доказів, приходить до наступного висновку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2021 року було задоволено подання приватного виконавця Д`яченка Є.С. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , як боржнику, у праві виїзду за межі України. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань покладених на нього рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2013 року у справі № 2-2725/11.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 року вказана вище ухвала суду залишена без змін.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...».

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України суд враховує: боржник ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує проведення хірургічної операції, яка не може бути проведена в медичних закладах України, відсутність заперечень з боку стягувача та приватного виконавця. За таких обставин є всі підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 9, 21, 30, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-23, 353, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на строк до виконання зобов`язань покладених на нього рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2013 року у справі № 2-2725/11

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Яровенко