Рішення

від 16.02.2024 по справі 753/8257/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8257/22

провадження № 2/753/605/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Безруких В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та не чинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просила визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_5 гаражний бокс № НОМЕР_1 (1Є-06), який знаходиться в добровільному товаристві володарів гаражних боксів (кооператив) « Славутич », скасувати протокол рішення правління, вказаного кооперативу, щодо переоформлення членства в кооперативі із ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гаражний бокс. В обґрунтування вказаних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_5 , чоловік позивача. Після його смерті стало відомо, що він за життя самовільно без згоди позивача, згідно рішення правління автогаражного кооперативу «Славутич», переоформив членство у кооперативі «Славутич» на ОСОБА_4 . В наслідок чого, остання заволоділа гаражним боксом № НОМЕР_1 (1Є-06), який належав позивачу та її чоловіку на праві спільної власності. На неодноразові звернення до кооперативу щодо надання копій правовстановлюючих документів щодо переоформлення вказаного гаражного боксу, відповіді не надійшло. Позивач проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 1980 року. За спільні кошти вони придбали вказаний гаражний бокс, розташований у кооперативі «Славутич». Родина позивача постійно користувались вказаним гаражним боксом та сплачували членські внески. Однак всі документи на зазначений гаражний бокс знаходяться у відповідача, яка незаконно їх захопила. Зазначила, що покійний чоловік позивача був членом кооперативу з моменту купівлі гаражного боксу у 1997 році. В зазначеному гаражному боксі знаходилось майно родини позивача. Після смерті ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_4 самовільно заволоділа правовстановлюючими документами на зазначений гаражний бокс шляхом обману та фальсифікації документів без письмової згоди позивача переоформила його на себе.

Відповідач автогаражний кооператив «Славутич» 03.03.2021 року, порушуючи конституційне право спільної власності на майно шляхом фальсифікації документів в односторонньому порядку переоформив гаражний бокс на відповідача ОСОБА_4 31.07.2007 року позивач та ОСОБА_5 розірвали шлюб. Однак спільне нажите майно не ділили, а згодом помирились та продовжили жити разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, в період спалаху гострої респіраторної хвороби спричиненою коронавірусною інфекцією. Вважає, що оскільки вказаний гаражний бокс було придбано за час шлюбу на сумісно нажиті кошти, він є сумісною власністю подружжя та не може бути відчужений без згоди іншого з подружжя. Позивач намагалась отримати документи на підставі яких було переоформлено зазначений гаражний бокс на ОСОБА_4 , однак відповідач автогаражний кооператив «Славутич» не надав цих документів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.08.2022 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та нечинним рішення правління кооперативу №161, щодо переоформлення гаражного боксу залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.09.2022 року по справі було відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.10.2023 року, по справі було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2023 року в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Кулика С.В. від розгляду вказаної цивільної справи було відмовлено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2024 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про накладення арешту було відмовлено.

Представник відповідача не погодившись з заявленими позовними вимогами направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 11.08.2000 року, ОСОБА_4 була членом добровільного товариства володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич» та відповідно замовником будівництва гаражного боксу з будівельним номером 6 у ряді 1 «Є», що підтверджується довідкою №196 добровільного товариства володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич» від 11.08.2000 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 замінила ОСОБА_5 у кооперативі «Славутич», в якості члена кооперативу. 11.08.2000 року ОСОБА_4 внесла вступний внесок до кооперативу в розмірі 1632 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера серія 02 АФ 699545 від 11.08.2000 року.

Будівництво гаражного боксу № НОМЕР_1 (будівельний номер НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_3 ) у кооперативі «Славутич» завершено у 2001 році. 19.06.2001 року, вказаний гаражний бокс № НОМЕР_1 було введено в експлуатацію, як окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об?єкті нерухомого майна у складі майнового комплексу. Більш, ніж 20 років. ОСОБА_4 регулярно вносила на рахунок добровільного товариства володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич» членські внески, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера. Відповідач ОСОБА_4 вносила платежі за спожиту в гаражному боксі електроенергію, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера за період з 2014 по 2021 роки. 24.02.2021 року, добровільним товариством володарів гаражних боксів кооперативом «Славутич» видано відповідачу ОСОБА_4 довідку, зі змісту якої підтверджено що остання є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_4 «Є» в добровільному товаристві володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич», загальною площею 39.9 кв.м. Вказаний гаражний бокс побудовано та введено в експлуатацію 19.06.2001 року. Пайовий внесок сплачено повністю. Довідка є підставою для оформлення технічного паспорту. 25.02.2021 року, на замовлення відповідача ОСОБА_4 виготовлено технічний паспорт на вказаний гаражний бокс. 03.03.2021 року, відповідач ОСОБА_4 зареєструвала право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_4 «Є» в добровільному товаристві володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич». Реєстрацію проведено приватним нотаріусом Швець Р.О. від 05.03.2021 року. До 19.06.2001 року ОСОБА_4 була власником сукупності матеріалів, використаних в процесі будівництва гаражного боксу. ??З введенням його в експлуатацію відповідач стала власником безпосередньо об?єкта нерухомого майна а саме гаражного боксу № НОМЕР_1 в добровільному товаристві володарів гаражних боксів кооператив «Славутич».

Зазначає, що позовні вимоги позивача мотивовано рядом взаємовиключних тверджень, вчинених без посилання на жодні докази, які в цілому не відповідають дійсності та спростовуються наявними матеріалами цивільної справи. Зазначення позивачем у позовній заяві тієї обставини, що вона разом із чоловіком 06.12.1997 року придбали за договором купівлі-продажу спірний гаражний бокс не відповідає дійсності, оскільки до 19.06.2001 року такого об`єкту нерухомості як гаражний бокс № НОМЕР_1 в добровільному товаристві володарів гаражних боксів кооператив «Славутич» не існувало. Посилання позивача що передача ОСОБА_5 членства в кооперативі відповідачу ОСОБА_4 вимагала нотаріальної згоди позивача не відповідають вимогам закону, оскільки станом на 2000 рік діюче на той час сімейне законодавство презюмувало згоду другого з подружжя навіть у разі укладення правочинів щодо спільного сумісного майна подружжя та не вимагало ні письмової, ні нотаріальної згоди другого з подружжя у разі укладення правочинів, які не вимагають нотаріального засвідчення. ?? Зазначення позивачем, що вона нібито постійно користувалась до 2021 року спірним гаражем не підтверджено належними доказами та є по суті голослівними. Натомість з 11.08.2000 року, всі вступні, членські внески та комунальні послуги сплачувались саме відповідачем ОСОБА_4 . Посилання позивача на те, що спірний гаражний бокс було переоформлено відповідачем на себе після смерті ОСОБА_5 не відповідають дійсності та спростовуються наявними матеріалами справи. Саме ОСОБА_4 була першим власником спірного гаражного боксу, а 03.03.2021 року мав місце не перехід права власності, а факт державної реєстрації.

Вважає, що позивач ніколи не була власником спірного гаражного боксу. Беручи до уваги, що моментом виникнення прав учасників правовідносин, пов?язаних з володінням, користуванням і розпорядженням майном, є момент набуття права власності, яке позивачем не набуте, вимоги щодо визнання її власником гаражного боксу не грунтуються на законі. При цьому позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові. 09.08.2022 року, ОСОБА_4 відчужила гаражний бокс за договором дарування серія та номер: 4-257, посвідчений Шостою державною нотаріальною конторою, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 306964168 від 10.08.2022 року, тому ОСОБА_4 не є належним відповідачем у даній справі.

Крім того зазначено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Відповідачем доведено, що вона була членом кооперативу «Славутич» з 11.08.2000 року, а тому, з моменту виникнення обставин, які позивач вважає порушенням свого права, минуло майже 23 роки. Водночас, враховуючи слова позивача, що вона постійно користувалася спірним гаражним боксом і там навіть знаходиться її рухоме майно, позивач об?єктивно не могла не знати про те, що вже 23 роки гаражний бокс перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні іншої особи відповідача ОСОБА_4 .

Позивач та її представник адвокат Войцун І.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засіданні не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Батрін С.В. проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував за обставинами зазначеними у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» Безруких В.В., проти задоволення заявлених позовних вимог заперечував. Вказав, що оскаржуване рішення кооперативу прийнято більше ніж 20 років тому і на теперішній час сплинули строки позовної давності по його оскарженню. Позивач розірвала шлюб із ОСОБА_5 у 2007 році тому у неї також сплинули строки позовної давності, щодо вимог про розподіл сумісно нажитого майна. Окремо зазначив, що ОСОБА_5 був членом кооперативу до жовтня 2000 року. Рішенням правління кооперативу «Славутич» від 25.10.2000 року було переоформлено членство у кооперативі із ОСОБА_5 на ОСОБА_4 . Після цього, членом кооперативу була вже відповідач ОСОБА_4 . Вказане рішення правління кооперативу було оформлено протоколом №161 від 25.10.2000 року і прийнято згідно вимог діючого законодавства на підставі відповідних заяв на адресу правління кооперативу ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 . Первинні документи на підставі яких готувалось рішення правління кооперативу від 25.10.2000 року за минуванням часу не зберіглись. Також зазначив, що до 2001 року гаражного боксу № НОМЕР_1 (1Є-06) не існувало, а була сукупність будівельних матеріалів і тільки у 2001 році вже коли членом кооперативу була ОСОБА_4 було завершено будівництво гаражного боксу. Весь подальший час, аж до 2021 року, членом кооперативу була відповідач ОСОБА_4 , яка вносила членські внески та інші обов`язкові платежі. Враховуючи наведене, вважав заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до паспорта громадянки України ОСОБА_1 НОМЕР_5 виданого Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві від 07.05.1996 року, мається відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_5 .

Згідно паспорта громадянина України ОСОБА_5 НОМЕР_6 виданого Дарницьким РУ ГУМВС України в м. Києві від 10.12.1998 року, мається відмітка про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_6 від 09.02.1980 року.

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_7 від 09.02.1980 року, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_7 .

Зі змісту свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від 31.07.2007 року, вбачається що було розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді на запит ОСОБА_8 з ДТ Володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич» від 30.04.2021 року, вбачається, що ОСОБА_5 був членом кооперативу з 1997 року по 25.10.2000 року. Згідно п. 2.4 статуту кооперативу, він переоформив членство в кооперативі на ОСОБА_4 , що зафіксоване рішенням правління №161. Гаражний бокс № НОМЕР_1 (1Є-06), був зданий в експлуатацію 19.06.2001 року. Право власності на даний гаражний бокс було зареєстровано 03.03.2021 року. Заяви про переоформлення членства в кооперативі до 2002 року не зберіглися.

Зі змісту звіту про незалежну оцінку вартості від 19.07.2022 року, вбачається що ринкова вартість гаражного боксу, розташованого за адресою: м. Київ, ДТВГБ кооператив «Славутич», гараж НОМЕР_1 ряд НОМЕР_3 , по АДРЕСА_1 , без врахування ПДВ складає 184284 грн.

Відповідно до довідки №180 від 24.02.2021 року, виданої Добровільним товариством володарів гаражних боксів кооперативу «Славутич», ОСОБА_4 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 поверх 1 ряд НОМЕР_3 , який складається з наземного та підвального приміщень, загальною площею 39 квадратних метри по АДРЕСА_1 . Гаражний бокс № НОМЕР_1 в кооперативі «Славутич» побудований та введений в експлуатацію як окреме індивідуально визначене нерухоме майно 19.06.2001 року. Пайовий внесок сплачено повністю.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру серія 02 АФ №699545 кооперативом «Славутич» від ОСОБА_4 було прийнято вступний внесок 1632 грн, 11.08.2000 року.

Зі змісту довідки ДТВГБ кооперативу «Славутич» від 11.08.2000 року, вбачається, що вона видана ОСОБА_4 , в тому що вона є членом кооперативу «Славутич» замість ОСОБА_5 .

Відповідно до до квитанцій до прибуткового касового ордера №43 від 13.01.2000 року; №440 від 10.02.2009 року; № 909 від 31.03.2009 року; № 913 від 31.03.2009 року №1423 від 23.06.2009 року; №1424 від 23.06.2009 року; №46 від 13.01.2010 року; №738 від 20.03.2011 року;№ 2126 від 02.10.2012 року; №589 від 22.02.2013 року; №888 від 01.04.2014 року; №878 від 20.03.2015 року; №1525 від 10.06.2016 року; № 2121 від 25.07.2017 року; № 2019 від 17.07.2018 року; №3367 від 27.12.2018 року; №2882 від 20.11.2019 року (за 2019 рік); № 1809 від 12.08.2020 року; № 423 від 16.02.2021 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 сплачувала членські внески до ДТВГБ кооперативу «Славутич» за період з 2000 року по 2021 рік.

Згідно технічного паспорту на гаражний бокс № НОМЕР_1 ряд НОМЕР_4 Є ДТВГБ кооперативу «Славутич» від 25.02.2021 року мається план та технічний опис вказаного гаражного боксу складений на замовлення ОСОБА_4 .

Зі змісту витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.03.2021 року вбачається, що власником гаражу № НОМЕР_1 ДТВГБ кооперативу «Славутич», який розташований за адресою: вул. Затишна, 7б в м. Києві, загальною площею 39,9 квадратних метри є ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.08.2022 року, власником гаражу № НОМЕР_1 ДТВГБ кооперативу «Славутич», який розташований за адресою: вул. Затишна, 7б в м. Києві, загальною площею 39,9 квадратних метри є ОСОБА_9 .

Згідно до постанови Київського апеляційного суду від 18.05.2023 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 адвоката Батріна С.В. залишено без задоволення а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.02.2023 року залишено без змін.

Зі змісту статуту Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооперативу) «Славутич», затвердженого рішенням загальних зборів членів кооперативу «Славутич» протокол №1515 від 06.12.1997 року, вбачається, що вказане товариство здійснює свою діяльність на підставі вказаного статуту, Закону України «Про кооперацію» та інших законодавчих актів. Кооператив розташовано за адресою : АДРЕСА_1 . Вказаний кооператив є гаражним кооперативом. Основними напрямками його діяльності є будівництво та експлуатація гаражів, створення умов для збереження, обслуговування та ремонту транспортних засобів., навчання правилам дорожнього руху та володіння транспортних засобів. Зазначено порядок набуття членства у кооперативі, та хто може стати його членом; регламентовано органи управління та контролю за діяльністю кооперативу.

Згідно протоколу №161 від 25.10.2000 року засідання правління кооперативу «Славутич» було розглянуто заяви членів кооперативу, зокрема переоформлено членство у кооперативі «Славутич» зі сплатою вступного внеску 1632 грн з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 ( 1Є-06). Зі змісту ст. 2 Закону України «Про кооперацію», вбачається членський внесок - грошовий неповоротний внесок. який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу с правовим документом, що регулює його діяльність.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу: виконання своїх зобов`язань перед кооперативом: сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно ст. 19 Закону України «Про кооперацію», кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів. виготовленої продукції. доходів. одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності. а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, вбачається, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов?язкової реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту ст. 60 Сімейного кодексу України вбачається, що кожна річ набута за час шлюбу , крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної власності подружжя.

Згідно ч.4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.4 ст. 369 ЦК України правочин, щодо розпорядження спільним майном вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин необхідних повноважень.

Зі змісту статей 256, ст. 257 ЦК України, вбачається, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вимоги до доказів встановлені ст.77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Аналізуючи докази по вказаній цивільній справі, суд враховує, що на час прийняття оскаржуваного рішення правлінням кооперативу, діяв Кодекс законів про шлюб та сім`ю в редакції від 01.04.1996 року. Відповідно до ст. 22 КЗпШС, об?єктом спільної сумісної власності подружжя є майно, набуте ними за час шлюбу.?? Відповідно до вимог ст. 23 Кодексу про шлюб та сім?ю України, при укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов`язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі. Діюче на той час законодавство не передбачало ні письмової, ні нотаріальної згоди другого з подружжя у разі укладення правочинів, які не вимагають нотаріального засвідчення. ? З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2000 року, було переоформлено членство в кооперативі «Славутич» з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 . Переоформлення членства у кооперативі на той час не потребувало нотаріального оформлення, а відповідно не потрібно на проведення вказаних дій і згода позивача як дружини ОСОБА_5 . Під час розгляду вказаної цивільної справи позивачем та її представником не надано належних та допустимих доказів, що прийняте правлінням автогаражного кооперативу «Славутич» рішення про переоформлення членства у кооперативі з ОСОБА_10 на ОСОБА_4 від 25.10.2000 року, було прийнято з порушенням законодавства. Суд враховує, що оскаржуване рішення правління ДТВГБ кооперативу «Славутич» від 25.10.2000 року винесено правлінням кооперативу в межах своєї компетенції та не протирічить діючому на той час законодавству. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним рішення правління №161 від 25.10.2000 року, щодо переоформлення гаражного боксу № НОМЕР_1 (1Є-06) є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Стосовно інших позовних вимог. Суд враховує, що під час розгляду справи було встановлено, що до дати вводу в експлуатацію 19.06.2001 року, відповідний гаражний бокс № НОМЕР_1 взагалі не існував. Тому ствердження позивача про купівлю вказаного гаражного боксу у 1997 році не знайшли свого підтвердження. На час вводу в експлуатацію зазначеного гаражного боксу членом автогаражного кооперативу була відповідач ОСОБА_4 . Матералами справи підтверджується, що протягом 2001 року по 2021 рік відповідач ОСОБА_4 , як член кооперативу здійснювала сплату членських внесків та інших платежів. Враховуючи наведені обставини, підстав передбачених законом для визнання вказаного гаражного боксу № НОМЕР_1 (1Є-06) сумісним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не мається, так само, як і визнавати за позивачем ОСОБА_1 право власності на вказаний гаражний бокс. При цьому суд враховує, що зазначений гаражний бокс після його вводу в експлуатацію ніколи не перебував у власності ОСОБА_5 та позивача. Також судом враховується той факт, що 09.08.2022 року, відповідач ОСОБА_4 відчужила зазначений гаражний бокс за договором дарування серія та номер: 4-257, посвідчений Шостою державною нотаріальною конторою, на користь ОСОБА_9 . Враховуючи наведене ОСОБА_4 на час ухвалення рішення по цивільній справі не є належним відповідачем. Відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України, суд має право за клопотанням само позивача залучити у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним. Проте в передбаченому законом порядку позивач та її представник не дивлячись на долучені до відзиву докази про те, що власником спірного гаражного боксу вже не була ОСОБА_4 , не заявили відповідного клопотання. Пред`явлення позовних вимог не до належного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

До позовної заяви представником позивача додано клопотання про допит в якості свідків: ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Вказане клопотання було залишено судом без розгляду, оскільки всупереч вимогам закону воно не було заявлено під час підготовчого провадження. Окрім того, суд враховує, що згідно з ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Виключні правові підстави виникнення права спільної сумісної власності на нерухоме майно встановлюються законом, а покази свідка не є належними доказами цього.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 261, 328,331,368,369, ЦК України, ст.2, 8,12,10 Закону України «Про кооперацію», ст. 5, 12, 13, 49, 76-81, 84, 90, 141, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та не чинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 .

Добровільне товариство володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич, код ЄДРПОУ 22867969, місцезнаходження: м. Київ, вул. Затишна, 7-Б.

Суддя С.В.Кулик