Рішення

від 15.12.2023 по справі 760/5159/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/5159/22

2/760/148/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., за участю секретаря - Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, в якій просив суд:

- визначити місце проживання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з батьком ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками: малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з березня 2020 весь час (за виключенням кількох днів в 2020 періода з кінця листопада до 28.01.2022 для ОСОБА_5 ) проживають з батьком, оскільки після других пологів психологічний стан дружини і матері дітей почав особливо відчутно змінюватися. Вона почала страждати безсонням, виникали безпідставні страхи, починала конфліктувати на побутовому ґрунті. З березня 2020 почалися яскраві прояви суїцидальної поведінки, чим перетворювала життя позивача та дітей на постійний стрес. Задля покращення стану здоров`я відповідача, неодноразово звертались за медичною допомогою, однак незважаючи на всі зусилля медиків, стан здоров`я погіршувався і набував нових форм, в тому числі стало небезпечним перебування відповідача з дітьми.

Позивач зазначає, що відповідач не дбала про дітей, регулярно покидала їх без догляду, не забезпечувала навіть базових потреб дітей і не бажає та не може ймовірно в силу стану її психічного здоров`я виправити ситуацію.

Разом з тим, позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії рф вимушено знаходився у від`їзді з 24.02.2022 до 05.04.2022 (с. Татарів, Івано-Франківської області) для зменшення небезпеки для дітей внаслідок воєнних дій. Догляд за дітьми здійснював у повній мірі самостійно, відповідач була попереджена та інформована про місцезнаходження дітей, але знаходилась у м. Києві і відповідно у догляді за дітьми участі не приймала.

В той же час, позивач зазначає, що забезпечує дітей усім необхідним та має можливість створення для них усіх умов в подальшому, відтак просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

14.06.2022 від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янського району м. Києва, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради, в якій просила суд:

- визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визначити місце проживання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначає, що 08.07.2015 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві і проживали разом до жовтня 2021 року у АДРЕСА_3 . Однак сімейні стосунки не склалися, ОСОБА_1 почав чинити психологічний тиск та сумісне проживання було неможливим. Розлучитись сторони вирішили з урахуванням інтересів дітей. Діти залишились проживати з матір`ю, а батько міг в будь-який час зустрічатись із дітьми, однак після початку збройної агресії батько разом із дітьми поїхав до м. Яремча, по поверненню додому ОСОБА_1 почав чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми.

03.05.2022 від сторонніх осіб ОСОБА_2 дізналась, що чоловік з дітьми повернувся і живе разом із ними у Великій Солтанівці Фастівського району Київської області. На прохання повернути дітей чоловік почав ставитись агресивно, дітей не повернув, крім того почав чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми навіть по телефону.

Зазначає, що неодноразово зверталась до органу опіки та піклування Солом`янського району м. Києва та органу опіки та піклування Калинівської ОТГ за результатами чого були проведені бесіди з ОСОБА_1 , однак такі бесіди не призвели до жодних результатів.

ОСОБА_2 вказує, що діти в Великій Салтанівці фактично доглядаються родичкою ОСОБА_1 . ОСОБА_19. Під час коротких зустрічей з дітьми, які ОСОБА_1 дозволив в його присутності, діти просили, щоб ОСОБА_2 не йшла та забрала їх з собою.

ОСОБА_2 відмічає, що ОСОБА_1 не мав постійної роботи та заробітку, за час спільного проживання забезпечувала сім`ю ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не працював.

ОСОБА_2 звертає увагу, що діти є малолітніми та потребують материнської турботи. Окрім цього, ОСОБА_2 є приватним підприємцем, а тому може самостійно планувати робочий час з урахуванням інтересів дітей, а також має стабільний достатній дохід, постійне місце проживання та може повністю забезпечувати дітей.

У відзиві на первісну позовну заяву ОСОБА_2 зазначає, що твердження ОСОБА_1 щодо наявності психічних захворювань у останньої не відповідають дійсності та спростовуються медичними довідками. Зазначає, що після народження другої дитини зникло розуміння між подружжям на фоні чого ОСОБА_2 потрапила до лікарні. Зазначає, що стосунки між подружжям погіршувались та згодом вирішила разом із дітьми переїхати до іншого житла. Під час переїзду у будинку в Солтанівці залишились особисті речі та грошові кошти, які позивач відмовлявся повернути у зв`язку з чим ОСОБА_2 змушена була щоденно працювати, щоб закрити фінансові зобов`язання, внаслідок чого стався психологічний зрив. Після цього ОСОБА_2 добровільно вирішила пролікуватись з метою відновлення психологічного стану, однак після виписки з лікарні 21.02.2022 чоловік відмовився повернути дітей. Після повномасштабного вторгнення позивач вивіз дітей до Західної України, проти вказаного не заперечувала, оскільки хвилювалась за безпеку дітей, однак після повернення ОСОБА_1 почав чинити перешкоди у спілкуванні з дітьми.

У відзиві на зустрічну позовну заяву адвокат Кравинська Ю.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що твердження ОСОБА_2 у зустрічній позовній заяві є неправдивими. Разом з тим, зазначає, що ОСОБА_2 вказала, що не перебуває на психіатричному обліку, однак нею не надаються документи (виписки) саме з тих лікувальних закладів, в яких проходила лікування. Зазначено, що весь час перебування дітей з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не цікавилась їх доглядом, побутом, станом здоров`я, не приймала участі в утриманні дітей.

Крім того, вказано, що 12.10.2022 ОСОБА_2 без згоди батька самостійно (не повернувши з прогулянки) вилучила доньку ОСОБА_6 з фактичного місця проживання доньки за адресою проживання батька та відмовляється повертати у звичні та безпечні умови проживання дитини.

Разом з тим, адвокат зазначає, що син ОСОБА_5 категорично не бажає залишатись з його матір`ю ОСОБА_2 наодинці навіть в кімнаті, не бажає йти з нею на прогулянки, що ОСОБА_2 використовує як підставу заявляти до поліції перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19.07.2022 відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.01.2023 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янського району у м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дитини.

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янського району у м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дитини об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.01.2023 у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янського району у м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дитини, яка подана в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА про визначення місця проживання дітей - відмовлено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.10.2023 в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи відмовлено, оскільки необхідність в проведенні вищевказаної експертизи не доведена, поставлені на вирішення експертів питання не відносяться до обставин, які потребують свого доведення при вирішенні спору з огляду на характер спірних правовідносин, в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення рішення, а призначення експертизи лише затягнуло б розгляд справи. На думку суду проведення такої експертизи, виходить за межі позовних вимог, оскільки предметом розгляду даної справи є саме визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.10.2023 закрито підготовче судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА про визначення місця проживання дітей з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янського району у м. Києві, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дітей. Зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА в строк до 28.11.2023 надати до суду висновок в порядку ст. 19 СК України.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічними позовом та його представник просили задовольнити первісний позов у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом та її представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дітей в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, допитавши свідків, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 08.07.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_2 , актовий запис №1662.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_3 , актовий запис №3580.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), серія НОМЕР_4 , актовий запис №958.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.06.2022 у справі №760/34807/21 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом №1662.

Відповідно до свідоцтва ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» №С64-2809/2018-4 від 01.10.2018 про участь у фонді фінансування будівництва виду А ЖК «Чарівне місто» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках належить квартира АДРЕСА_4 , І черга будівництва (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:63:389:0056).

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 12.01.2021 ОСОБА_1 успадкував (одну другу) частку земельної ділянки площею 0,0605 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3221480901:01:021:0178.

Відповідно до договору дарування частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 03.09.2021 ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 (одну другу) частку земельної ділянки, площею 0,0605 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3221480901:01:021:0178.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.03.1993 ОСОБА_1 на праві спільної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.06.2005 ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_7 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2022 рік загальна сума доходу складає 389 500 грн.

ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 27.08.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5.

Відповідно до довідки головного управління ДПС у м. Києві №17435/АП/26-15-58-06-06 від 14.06.2022 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала податкові декларації платника єдиного податку за звітний (податковий) період:

з 01.01.2017 по 31.12.2017, від 29.01.2018 р., загальна сума доходу становить 664 659 грн;

з 01.01.2018 по 31.12.2018, від 19.02.2019 р., загальна сума доходу становить 919 862 грн;

з 01.01.2019 по 31.12.2019, від 19.01.2020 р., загальна сума доходу становить 849 961 грн;

з 01.01.2020 по 31.12.2021, від 04.02.2021 р., загальна сума доходу становить 544 678 грн;

з 01.01.2021 по 31.12.2021, від 05.01.2022 р., загальна сума доходу становить 677 071 грн.

Відповідно до договору №32 від 22.07.2020 про надання послуг по утриманню, вихованню та навчанню дитини ОСОБА_9 відвідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватний заклад дошкільної освіти «Мідл Вей».

Відповідно до договору №100821101804 від 18.10.2021 про надання освітніх послуг ТОВ «ЦЕНТР ОСВІТИ «ОПТІМА», який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ОСВІТИ «ОПТІМА» та ОСОБА_1 , дитина ОСОБА_3 дистанційно навчається в ТОВ «ЦЕНТР ОСВІТИ «ОПТІМА».

14.02.2022 ОСОБА_1 звертався до начальника Святошинського УП ГУ НП у м. Києві із заявою, в якій просив надати інформацію щодо подій, які мали місце 28.01.2022, а саме: вночі до відділу поліції була доставлена жінка з дитиною, що була затримана в піцерії. Жінка та дитина були без відповідного до сезону одягу. Згодом з`ясувалось, що жінка - ОСОБА_2 , дитина - ОСОБА_3 .

Окрім того, в матеріалах справи містяться консультаційні висновки лікаря-педіатра від 23.12.2021, 14.02.2022 про візит до ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 , а також консультаційний висновок лікаря-педіатра від 14.02.2022 про візит до лікаря ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 до ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка».

06.01.2022 ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 зверталась до ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка», що підтверджується консультаційним висновком лікаря-педіатра (огляд дитини після 1 року).

Відповідно акту обстеження умов проживання від 07.06.2022 проведено обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначено, що умови проживання гарні, відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. В будинку чисто, охайно. Діти мають окремі кімнати, повністю забезпечені усіма необхідними продуктами харчування (крупи, м`ясо, фрукти, овочі, кисло-молочні продукти).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.06.2022 на підставі звернення ОСОБА_2 , в якому зазначено: «комісія прийшла до висновку, що тато, разом із так званою домогосподаркою чинять тиск на малолітнього хлопчика. Радимо звернутись до дитячого психолога виявлення психологічного стану хлопчика та небажання спілкуватись із рідною матір`ю. Так як розмова із батьком була напружено-емоційна, йшла зйомка бесіди з його сторони, не було можливості взяти пояснення в письмовій формі».

Відповідно до акту служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.10.2022 про обстеження умов проживання на підставі заяви ОСОБА_2 з метою встановлення регламенту побачень з малолітнім ОСОБА_3 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 за результатами чого зроблено висновок, що для дитини створенні умови для перебування у матері.

Відповідно до акту служби у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.12.2022 про обстеження умов проживання на підставі заяви ОСОБА_1 з метою визначення місця проживання ОСОБА_3 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_6 за результатами чого зроблено висновок, що умови для проживання ОСОБА_5 - створено.

Відповідно до акту від 26.12.2022 про проживання особи без реєстрації ОСОБА_4 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідно до акту від 01.06.2022 Малосолтанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вбачається, що протягом вересня-жовтня 2021 року вихованням ОСОБА_3 , учня 1 класу займалась мати ОСОБА_2 , а саме: подавала документи в 1 клас, приводила і забирала дитину зі школи.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 17.03.2020 ОСОБА_2 встановлений діагноз: епізод помірної депресії. Тривожно-депресивний синдром з інсомнічним компонентом, надано рекомендації щодо лікування.

Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 у період з 02.05.2020 по 13.05.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні в ТОВ «МЕДЛЮКС+». Вказане також підтверджується актами надання послуг від 02.05.2020, 04.05.2020, 06.05.2020, 11.05.2020 (а.с. 21-25, т. 1).

Відповідно до рецептів від 28.01.2022, 17.04.2020, 13.04.2020, 18.04.2020, 13.05.2020 ОСОБА_2 призначалось медикаментозне лікування.

Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» з медичної карти стаціонарного хворого №2051 відділення №30 ОСОБА_2 вбачається, що у період з 25.05.2020 по 24.07.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 71, т. 2).

Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» з медичної карти стаціонарного хворого №2973 відділення №30 ОСОБА_2 вбачається, що у період з 28.07.2020 по 11.09.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 72, т. 2).

Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» з медичної карти стаціонарного хворого №3943 відділення №30 ОСОБА_2 вбачається, що у період з 25.09.2020 по 23.10.2020 перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 73, т. 2).

Відповідно до виписного епікризу Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня «Психіатрія» з медичної карти стаціонарного хворого №1110 відділення №10 ОСОБА_2 вбачається, що у період з 28.01.2022 по 21.02.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні (а.с. 74, т. 2).

Згідно з сертифікатом ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» серії РРТ №943593 від 16.05.2022 про проходження профілактичного наркологічного огляду у ОСОБА_2 ознак наркологічних паталогій не виявлено.

Згідно з медичною довідкою ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» серії ААН №486726 від 16.05.2022 про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів у ОСОБА_2 ознак психіатричних паталогій не виявлено.

Відповідно до медичної довідки ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» від 19.09.2023 серії 12ЯЯТ №930043 про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів у ОСОБА_2 ознак психіатричних захворювань не виявлено.

Відповідно до сертифікату ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» від 19.09.2023 серії 10ААЗ №017904 про проходження профілактичного наркологічного огляду у ОСОБА_2 ознак наркологічної патології не виявлено.

Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №115 від 04.09.2023 у ОСОБА_1 відсутні психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для усиновлення, встановлення опіки/опікунства.

03.05.2022 ОСОБА_2 звернулась до начальника служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, що ОСОБА_1 забрав дітей та не дає можливості бачитись із ними.

20.05.2022 ОСОБА_2 звернулась до начальника Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області із заявою про перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дітьми.

Листом Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києва державної адміністрації №108/24-974 від 16.05.2022 повідомлено ОСОБА_2 , що 12.05.2022 з порушених у заяві питань з батьком дітей у телефонному режимі проведена бесіда під час якої ОСОБА_10 повідомив, що він разом з дітьми мешкає в с. Велика Солтанівка, Фастівського району, Київської області.

01.06.2022 ОСОБА_2 звернулась до начальника служби у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради із зверненнями про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.

01.06.2022 ОСОБА_2 звернулась до сектору поліцейської діяльності №1 Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, що підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.06.2022, зареєстровано в журналі єдиного обліку прийняття та реєстрації заяв про кримінальні правопорушення та інші події 01.06.2022 №2413.

03.06.2022 ОСОБА_2 звернулась до начальника служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної адміністрації в м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_1 психологічного насилля.

Листом Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №108/24-1462 від 04.07.2022 ОСОБА_2 повідомлено, що працівниками служби з ОСОБА_1 була проведена профілактична бесіда щодо недопущення психологічного насильства в родині, надав письмові пояснення, в яких спростував звинувачення у психологічному насильстві, пояснивши, що не здійснював ніяких агресивних дій. Також додав, що виконував батьківські обов`язки для створення комфортних умов проживання родини і під час перебування ОСОБА_2 вдома, і під час її перебування у лікарні. Окремо запропоновано звернутися до Солом`янського районного у місті Києві центру соціальних служб.

04.06.2022 ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві із заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми та приховує їх фактичне місцезнаходження.

Листом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві №Т-1272/125/55/05-22 від 24.06.2022 повідомлено ОСОБА_2 про результати розгляду звернення. Зокрема, зазначено, що проведеною перевіркою встановлено - ніхто з батьків батьківських прав не позбавлений, тому згідно ст. 141 Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дітей, а тому рекомендовано звернутися до суду.

Окрім цього, в матеріалах справи наявні пояснювальні ОСОБА_1 від 14.06.2022, 19.09.2022, в яких пояснює, що жодним чином не чинив перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми. Також зазначено, що ОСОБА_2 мала суїцидальні схильності, однак не бажала звертатись за допомогою до фахівців. З часом психологічний стан останньої погіршувався, тому вона декілька разів перебувала на стаціонарному лікуванні в психіатричних закладах. Відносини між подружжям погіршувались, спільне проживання стало неможливим, а тому було прийнято рішення про розірвання шлюбу.

Листом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві №Т-3438/125/55/05-22 від 22.11.2022 ОСОБА_2 повідомлено, що з ОСОБА_1 було проведено бесіду з метою недопущення перешкод у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 .

Листом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві №Т-3582/125/55/05-22 від 24.11.2022 ОСОБА_2 повідомлено, що відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 173-2 КУпАП, а також проведено бесіду про відповідальність за вчинення домашнього насильства відповідно до законодавства Україїни, роз`яснено у чому саме полягає протиправність його дій, поінформовано про спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, які можуть застосовуватись до нього норми адміністративного та кримінального законодавства у разі вчинення ним повторних фактів домашнього насильства.

18.08.2023 ОСОБА_1 звертався до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА із заявою, в якій просив посприяти відновленню спілкування з донькою ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_2 чинити перешкоди у такому спілкуванні.

Окрім цього, 18.08.2023 ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 із зверненням про усунення перешкод у спілкуванні з ОСОБА_11 , в якому виявляє бажання спілкуватись з донькою, а також просить надати згоду на зміну місця реєстрації сина ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 листом від 13.04.2023 повідомила ОСОБА_1 , що нею не вчиняються жодні перепони у спілкуванні з ОСОБА_11 , навпаки ОСОБА_1 раніше не виявляв бажання у спілкуванні з донькою.

10.08.2023 ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про те, що бажає свій день народження та день народження сина ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_5 та 14.09.2023 відповідно, провести із сином ОСОБА_5 .

Відповіддю від 25.08.2023 ОСОБА_2 просила ОСОБА_1 припинити маніпулювати дітьми та дотримуватись рішення Калинівської селищної ради від 27.10.2022 №221-18 відносно сина ОСОБА_5 , яке ігнорується.

20.09.2023 ОСОБА_2 звернулась до Калинівського селищного голови, в якій зазначила, що ОСОБА_1 не виконується рішення про участь ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_1 №221-18. Окрім цього, ОСОБА_1 надає неправдиву інформацію щодо свого місця проживання.

Листом від 06.09.2023 №161/09-12 служба у справах дітей та сім`ї Фастівського району Київської області повідомила, що під час телефонного дзвінка ОСОБА_1 розмовляв на підвищеному тоні, перебивав, поводив себе агресивно. Конкретної відповіді, чому він не виконує відповідне рішення не надав, заявивши, що він оскаржує дане рішення в суді, тому виконувати його не буде. В зв`язку з цим ОСОБА_1 був попереджений про його відповідальність щодо не виконання вищезазначеного рішення.

16.08.2023 ОСОБА_2 звернулась до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської РДА м. Києва із заявою про вчинення перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з сином.

23.08.2023 ОСОБА_2 звернулась до Солом`янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві із заявою, в якій просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

20.09.2023 ОСОБА_2 звернулась до служби у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради із заявою-пояснювальною, в якій зазначила, що при ОСОБА_1 син веде себе дуже сковано, на її думку, батько здійснює психологічний тиск на дитину та налаштовує проти неї.

Листом від 14.09.2023 №Т-3528/125/55/05-23 Солом`янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомило, що з ОСОБА_1 було проведено бесіду з метою недопущення перешкод у спілкуванні зі спільним малолітнім сином ОСОБА_3 .

Листом від 17.01.2023 №108/280-61 Солом`янський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, що було проведено бесіду 20.12.2022 з ОСОБА_2 та 21.12.2022 з ОСОБА_1 28.12.2022 було проведено консультування з ОСОБА_12 в ході якого хлопчик зазначив «сестричку не любить, не хоче її бачити, а також не хоче бачити маму», однак погодився на зустріч із мамою. 04.01.2023 мати зустрілась із сином за відсутності батька, однак ОСОБА_5 уникав тактильного контакту, не дозволяв їй доторкатись навіть коли захоплено грав. Наприкінці зустрічі матері вдалось встановити контакт з дитиною. По закінченню зустрічі він сухо попрощався з матір`ю, легко розлучився з нею. Мати висловила бажання, а батько не заперечував щодо зустрічей матері з дитиною у присутності психолога.

Листом від 14.07.2023 №108/280-897 Солом`янський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Кииєві державної адміністрації, що індивідуальний план надання соціальної послуги консультування, який передбачав 10 зустрічей з 01.02.2023 по 05.04.2023 з метою налагодження дитячо-батьківських стосунків виконано в повному обсязі, ціль досягнуто, хлопчик вільно спілкується з матір`ю. Для батька важливі стабільність і впевненість у виконанні запланованих подій у житті. Матері ОСОБА_2 властива емоційна лабільність. Вона різко і негативно реагує на пропущені зустрічі з дитиною, висловлює незадоволення тим, що батько не зустрічається з донькою і не подає заяву про призначення графіка зустрічей з нею до органів опіки.

Листом від 04.12.2023 №069010-196 Міський центр дитини служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, що ОСОБА_1 не надав жодної інформації до Центру на запит.

Листом від 01.11.2023 №069010-172 Міський центр дитини служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо проведення психологічного обстеження малолітніх ОСОБА_4 , 2020 р.н., та ОСОБА_3 , 2015 р.н., з метою визначення психоемоційного стану дитини, її особистісних характеристик, особливостей дитячо-батьківських відносин, прихильності дитини до батьків чи інших членів родини, у зв`язку з визначенням місця проживання дітей.

Листом від 20.10.2023 №069010-99 Міський центр дитини служби у справах дітей та сім`ї виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомив службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, що роботу у Центрі розпочато 16.06.2023. Спеціаліст Центру телефоном зв`язалась із матір`ю дітей ОСОБА_2 та ознайомила її із запитом та структурою роботи Центру, у відповідь на вказане остання погодилась на проведення роботи у Центрі. Батько дітей, ОСОБА_1 , повідомив, що не вбачає потреби у проведенні роботи в Центрі.

Листом Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служб від 07.07.2023 №108/280-857 повідомлено ОСОБА_2 , що індивідуальний план надання соціальної послуги консультування з метою налагодження дитячо-батьківських стосунків, виконано в повному обсязі, ціль досягнуто. У зв`язку з підтриманням позитивно емоційних стосунків між ОСОБА_2 і дитиною до судового процесу, що відбудеться у серпні 2023 р., батько, за рекомендацією психолога, продовжує привозити дитину на зустрічі. 21.06.2023 батько не привіз ОСОБА_5 на зустріч, пояснивши це небажанням ризикувати здоров`ям ОСОБА_5 , тому що не знав точного діагнозу захворювання молодшої доньки, яка проживає з ОСОБА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служби від 12.06.2023 №108/280-214 під час перших двох зустрічей, що розпочались з 04.01.2023 і проводились щотижня, хлопчик уникав тактильного контакту з ОСОБА_2 , сухо прощався, легко розлучався, йшов за батьком, не оглядаючись. Впродовж лютого-квітня 2023 р. відчуження дитини послабилось, спілкування відбувалось без напруження, вільно. ОСОБА_13 сам прагне до тілесного контакту під час рухливих ігор та розваг. Хлопчик з задоволенням розповідає про цікаві для нього предмети і явища, уникаючи тем, пов`язаних особисто з ним. Особливо не відповідає на прямі запитання - замовкає, замикається, насторожується, починає контролювати себе, говорить, що «не хоче відповідати на це питання». Іноді виявляє агресію щодо ОСОБА_2 - намагається вдарити ногою по ногах, руках, шматує іграшки, настільні ігри, принесені ОСОБА_2 . Під час зустрічі на початку травня при згадувані малолітньої доньки ОСОБА_5 дуже агресивно зреагував. Віднедавна хлопчик став пригощати гостинцями, які мати йому пропонувала, ніколи нічого не забирав з собою додому - ані смаколиків, ані іграшок, ані цікавих для нього речей. 10.05.2023 з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулась спільна бесіда щодо проведеної роботи з налагодження дитячо-батьківських стосунків і плану подальшого спілкування та участі батьків у вихованні дітей. Зустрічі 17.05.2023, 31.05.2023 та 07.06.2023 були забарвлені позитивними емоціями. Хлопчик вперше за весь час забрав додому подарунки, куплені матір`ю, помахав рукою на прощання, але в присутності батька він не виявляє теплого ставлення, стримує емоції задоволення, намагається не показувати їх батькові. Батько дитини повідомив, що згоден на подальші зустрічі батька й матері з обома дітьми. Для цього є певні умови: він має заздалегідь планувати свій час і життя, щоб відчувати стабільність.

10.09.2022 до психолога ОСОБА_15 за рекомендацією працівників ССД Калинівської селищної ради, звернувся ОСОБА_1 із проханням провести всі необхідні дії у сфері психології за результатами чого надати інформаційну довідку про психоемоційний стан його малолітнього сина ОСОБА_3 , а також про причини небажання дитини спілкуватись з рідною матір`ю ОСОБА_2 у зв`язку з нестабільною сімейною ситуацією. Вказане підтверджується інформаційною довідкою ФОП ОСОБА_15 №146 від 14.10.2022 про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_12 10.09.2022. Згідно вказаної довідки ОСОБА_5 привітний, легко іде на контакт, має адекватну поведінку, володіє культурними навичками, охоче виконує необхідні завдання. На всі консультації ОСОБА_5 приводив тато, в присутності якого хлопчик почувається цілком природно і комфортно. Загалом спілкування дитини з татом має позитивний, дружній характер. ОСОБА_5 має тісний емоційний зв`язок з татом, довіряє йому, відчуває його підтримку, тато для хлопчика є дуже важливим. В діагностичних методиках сімейної ситуації фігура мами відсутня, зі слів дитини ОСОБА_16 не хоче спілкуватись з мамою, пояснити чому - не може. Надано рекомендацію батькам - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пройти курс батьківського психологічного консультування з метою підвищення батьківської компетенції у вирішенні сімейних проблем сина ОСОБА_3 .

04.09.2023 до психолога ОСОБА_15 звернувся ОСОБА_1 з проханням надати інформаційну довідку про психоемоційний стан і відношення його сина ОСОБА_3 до нього і матері дитини ОСОБА_2 у зв`язку нестабільною сімейною ситуацією. Вказане підтверджується інформаційною довідкою ФОП ОСОБА_15 №165 від 08.09.2023 про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_12 04.09.2023, в якій зазначено, що ОСОБА_5 має емоційну прив`язаність до тата, довіряє йому, відчуває його підтримку, тато для хлопчика є дуже важливим. В діагностичних методиках сімейної ситуації фігура мами відсутня. Зі слів дитини: ОСОБА_16 розповів про випадок, який стався 06.09.2023, як мама гналась за ним, а коли він зупинився і погодився поговорити з нею, то вона купила йому морозиво і кока-колу, але вони були несмачні; у розповіді дитини відчувалась сильна тривога, злість і страх; також ОСОБА_16 висловлював свій страх з приводу того, якщо буде жити з мамою, а її знову покладуть до лікарні, тому що вона хвора, то він знову залишиться сам. До мами ОСОБА_16 переживає інтенсивні почуття страху і злості.

Окрім цього, в матеріалах справи є індивідуальний план надання соціальної послуги консультування ОСОБА_2 в період з 30.01.2023 по 30.01.2024.

Відповідно до інформаційної довідки Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служби від 24.05.2023 №108/280-645 ОСОБА_2 у період з 11.03.2023 по 29.04.2023 відвідувала школу підвищення батьківського потенціалу «Крила батьківської любові».

Згідно з висновком органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , 2015 р.н. та ОСОБА_4 , 2020 р.н. з матір`ю, ОСОБА_2 .

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до Міського центру дитини із заявою від 29.11.2023 про проведення медіації.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Згідно з пунктом 1 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 (далі - Положення) комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є органом, що утворююється головою районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Комісія, відповідно до покладених на неї завдань розглядає питання, зокрема щодо визначення місця проживання дитини (пункт 3 Положення).

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватись з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Комплексний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У рішенні ЄСПЛ «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року вказано, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси мають мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, ще не є неблагонадійним.

Аналіз релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

У зв`язку із зазначеним при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини.

Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Свідчення свідків допитаних в судовому засіданні, ґрунтуються на позовних вимогах та не можуть бути прийняті судом з огляду на їх зацікавленість у результаті розгляду справи, оскільки їх свідчення фактично ґрунтуються на інтересах тієї сторони від якої такі свідки були викликані.

Допитана в судовому засіданні як спеціаліст психолог ОСОБА_17 пояснила, що спочатку роботи, проведеної з сім`єю сторін, хлопчик ОСОБА_5 спершу уникав контакту з матір`ю, після 3-4 занять став налагоджуватись контакт між ними. Взагалі свідчення спеціаліста зводились до того, що подальше спілкування з психологом піде на користь налагодження відносин ОСОБА_5 та батьків. Окрім цього, психолог наголошувала на існуванні конфлікту між батьками, який впливає і на хлопчика ОСОБА_5 також, зокрема зазначила, що приїзди поліції та таке інше є також травмою для дитини.

При ухваленні даного рішення суд також враховує вимоги п. 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 про те, що дитині повинні бути надані можливості і сприятливі умови, які б дозволили їй розвиватися розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності при найвищому забезпеченні інтересів дитини.

У висновку органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » вказано, що 13.07.2023 у бесіді з працівником Служби малолітня ОСОБА_6 повідомила, що проживає з мамою та братиком ОСОБА_16 . На запитання де спить братик уточнила, що з татом у селі Велика Салтанівка, але тато не дає братика на спілкування з ними, вона за ОСОБА_16 дуже сумує. Дівчинка зазначила, що тато до неї не приїжджає, до садочка не приходить, подарунків не дарує. Дівчинка виявила бажання надалі проживати з мамою та ОСОБА_16 , а з татом гуляти.

Щодо малолітнього ОСОБА_5 у висновку зазначено, що 20.09.2023 під час проведення обстеження умов проживання працівниками Служби проведена бесіда з малолітнім ОСОБА_5 . Батько дитини був присутнім під час бесіди. Хлопчик повідомив, що проживає з татом переважно в м. Києві, відвідує школу у Великій Салтанівці . На запитання чи є у нього друзі відповів так, але не зміг назвати їх імена. Хлопчик зазначив, що не відвідує гуртки та спортивні секції, займається додатково з репетитором англійською мовою. Якщо не встигає зробити домашнє завдання в школі - робить його вдома або з татом, або з нянею (коли перебуває у будинку). З мамою зустрічався у психолога, згодом проводили з нею час на майданчику. Свій день народження святкував з татом та його подругою, інших гостей не було, тато подарував йому два подарунки: машинку та ігрові навушники. Про те чим привітала мама зазначив, що подарунків від мами не отримав. З татом у вільний час гуляють у парку поблизу будинку, один раз були в планетарії, у свій вільний час дитина грає у комп`ютері. Влітку на тиждень їздили відпочивати у ОСОБА_18 виявив бажання проживати надалі з батьком. Про сестричку сказав, що у нього з нею погані стосунки, але причини не зазначив.

Висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання конфлікту носить рекомендаційний характер та може не прийматись до уваги судом, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », оскільки в останньому не враховано у повній мірі інтереси дітей, які під час спілкування вказали з ким саме хочуть проживати, не враховано, що у дітей наразі чітко сформований побут, а будь-яка зміна такого може негативно вплинути на психо-емоційний стан дітей, не оцінено особисту прив`язаність дітей до кожного з батьків, а також органом опіки та піклування не враховано особисті стосунки між дітьми.

Визначаючи місце проживання ОСОБА_3 , розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд першочергово враховує інтереси малолітнього ОСОБА_5 , який вже досить тривалий час проживає разом із батьком (близько трьох років) та емоційно до нього прив`язаний і, виходячи із об`єктивних обставин спору, вважає, що на даному етапі життя ОСОБА_3 визначення його місця проживання із батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини та сприятиме його повноцінному вихованню та розвитку.

Окремо, визначаючи місце проживання ОСОБА_4 , слід зазначити, що остання понад рік проживає з матір`ю, емоційно до неї прив`язана, контакт із батьком у період розгляду справи в суді не підтримувався

В подальшому, з урахуванням обставин, які можуть виникнути, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку, а після досягнення чотирнадцяти років, діти вправі самостійно визначати з ким із батьків будуть проживати.

Варто зазначити, що як матір, так і батько безсумнівно відіграють важливу роль у житті та розвитку дітей, а тому кожен із них має право брати участь у житті та вихованні дітей незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Слід звернути увагу, що напружені батьківські стосунки та суперечки не повинні впливати на дітей та батьки не можуть використовувати їх для задоволення якихось своїх цілей та маніпуляцій.

Суд наголошує на тому, що батьки мають рівні права щодо своїх дітей, саме обмеження цих прав, може негативно впливати на розвиток дітей, які стають очевидцями скандалів та сварок.

Суд, при встановленні всіх обставин справи, які базуються на повноті, всебічності та справедливості розгляду даної справи, з урахуванням позицій двох сторін, вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 з батьком - ОСОБА_1 за місцем проживання останнього, тому суд приходить до переконання про часткове задоволення первісного позову.

Щодо заявленого зустрічного позову, то суд бере до уваги наявність у ОСОБА_2 постійного місце проживання та джерело існування, створення всіх умов для проживання, виховання та розвитку дітей приходить до переконання про часткове задоволення позову, а саме щодо визначення місця проживання доньки - ОСОБА_4 з матір`ю ОСОБА_2 за адресою місця проживання останньої.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє права іншого спілкуватися з нею, здійснювати свої батьківські обов`язки та доглядати за дитиною за місцем проживання, а у разі наявного конлікту через суд встановити графік спілкування з дітьми.

У свою чергу, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На основі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей з батьком - задовольнити частково.

Визначити проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 за адресою місця проживання останнього.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради про визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю ОСОБА_2 за адресою місця проживання останньої.

У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Козленко