Рішення

від 27.02.2024 по справі 583/2081/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2081/23

2/583/27/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

представника позивачки Котляревського С.О.

представника відповідачки Кудіна О.М.

представника Головного управління

Держгеокадастру в Сумській області Соколова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області, нотаріус Другої охтирської державної нотаріальної контори Воропай Валерій Вікторович про скасування державного акту про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки, іншого речового права, визнання недійсним договору оренди

та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Охтирської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановив:

12.05.2023 представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Котляревський С.О. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить: визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №156297, виданий на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,0017 га, яка розташована на території Чернеччинської (колишньої Бакирівської) сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 16.11.2012 ОСОБА_4 Охтирською районною державною нотаріальною конторою за №1832 , та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920380400:01:001:0789; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №15643087 від 28.07.2016, рішення державного реєстратора №30692497 від 29.07.2016; визнати недійсним договір оренди землі №109/16 від 16.06.2015 (номер запису про інше речове право 15643087 від 28.07.2016, рішення державного реєстратора номер 30692497 від 29.07.2016) та всі послідуючі додаткові угоди до цього договору: стягнути судові витрати.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Охтирської РДА від 29.08.2002 №361 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006, на земельні ділянки загальною площею 4,0017 га, кадастрові номери 5920380400:01:001:0789 (площа 2,6175 га) та 5920380400:01:001:0790 (площа 1,3842 га), що розташовані на території Чернеччинської (колишньої Бакирівської) сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У лютому 2022 року позивачка дізналася, що земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0789 на публічній кадастровій карті України значиться за ОСОБА_4 . Згодом було з`ясовано, що рішенням 4-ї сесії 22 скликання Бакирівської сільської ради народних депутатів від 21.06.1995 агропайовому об`єднанню ім. Дзержинського було передано в колективну власність землю для сільськогосподарського використання, про що Бакирівською сільською радою було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ №00024. Відповідно до додатку про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради ОСОБА_3 належить земельна ділянка АДРЕСА_1 . Разом з цим, ОСОБА_5 , спадкоємцем після смерті якого є ОСОБА_4 , за життя також отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006, на земельні ділянки загальною площею 4,0017 га, кадастрові номери 5920380400:01:001:0789 (площа 2,6175 га) та 5920380400:01:001:0790 (площа 1,3842 га), що розташовані на території Чернеччинської (колишньої Бакирівської) сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, хоча згідно з додатком до договору про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради за ОСОБА_5 значиться земельна ділянка за АДРЕСА_2 , яка має інші конфігурацію та проміри й знаходиться поряд зі земельною ділянкою позивачки. Таким чином ОСОБА_3 позбавлена можливості вільно розпоряджатися своєю земельною ділянкою, зокрема, робити перереєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав, укладати договір оренди земельної ділянки або самостійно її обробляти. Крім того, було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5920380400:01:001:0789 на підставі договору оренди землі від 16.06.2015 №109/16 була передана орендодавцем ОСОБА_4 в оренду ПрАТ «Райз-Максимко» на 10 років, а в послідуючому на підставі договору суборенди від 03.08.2017 ця земельна ділянка була передана орендарю ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» до 28.07.2026. 05.02.2019 на підставі додаткової угоди від 19.07.2018 суборенда між ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» була припинена, однак згідно з інформацією ДЗК про право власності та речові права ця земельна ділянка на цей час знаходиться в оренді ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ». Вважає, що ОСОБА_3 на законній підставі є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 відповідно до схеми розпайованих земель та виданого державного акта на її ім`я, а реєстрація земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру за ОСОБА_5 , земельна ділянка якого у схемі розпаювання значиться за НОМЕР_2 і має інший контур, є незаконною та підлягає скасуванню, в зв`язку з чим підлягає скасуванню свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачці після смерті ОСОБА_5 , запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а договір оренди землі та всі послідуючі угоди до цього договору мають бути визнані недійсними.

19.05.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву залишено без руху, надано позивачці визначений законом строк для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

31.05.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

16.06.2023 від представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП ім. Дзержинського, розробленої у 2002 році та затвердженої розпорядженням голови Охтирської РДА від 29.08.2002 №361, на ім`я ОСОБА_5 зареєстрована земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 4,35 га, з них: рілля - 3,47 га, сіножаті - 0,88 га.

29.06.2023 від представника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства є безпідставними та необґрунтованими. 16.06.2015 між ОСОБА_4 та ПрАТ «Райз-Максимко» був укладений договір оренди землі №109/15, відповідно до якого ПрАТ «Райз-Максимко» було передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,3063 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0789, про що державним реєстратором в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право 15643087. Згодом було укладено додаткову угоду №1 від 19.07.2018, якою змінено сторону договору (орендаря» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ». В процесі укладення угоди ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» достовірно встановило, що земельна ділянка щодо якої виник спір правомірно перебуває в оренді, що підтверджувалося зібраним пакетом документів, зокрема і відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином товариство на законних підставах отримало в користування спірну земельну ділянку і в розумінні норм цивільного законодавства є добросовісним набувачем прав, а отже договір оренди землі є законним. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» ніяким чином не порушувало законні права чи інтереси позивачки, яка в позовній заяві не обґрунтувала, якими саме діями чи бездіяльністю ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» порушило її законні права чи інтересам, яким чином та з яких підстав товариства має відношення до оскаржуваних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину та до державної реєстрації прав на земельні ділянки за ОСОБА_4 . З посиланням на ст. 32 Закону України «Про оренду землі» зазначає, що навіть в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до позивачки, договір оренди землі не може бути визнаний судом недійсним та скасованим. В зв`язку з тим, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не порушувало законні права чи інтереси позивачки, будь-якого відношення до видачі документів на право власності на земельну ділянку, державної реєстрації прав не має, враховуючи, що позивачка не обґрунтувала свої вимоги, в чому саме проявляється таке порушення, ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не може бути відповідачем в цій справі та нести відповідальність разом з іншими відповідачами. Тому просить: виключити ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» зі статусу відповідача, залучивши в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» в повному обсязі.

13.07.2023 від представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Кудіна О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги стороною відповідача не визнаються в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 4,0017 га: кадастровий номер 5920380400:01:001:0789 площею 2,6175 га (рілля) та кадастровий номер 5920380400:01:001:0790 площею 1,3842 га (сіножаті), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бакирівської (на цей час Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області. Вказана земельна ділянка набута ОСОБА_4 у власність як спадкоємицею за законом після смерті батька - ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 16.11.2012. У свою чергу ОСОБА_5 набув право на цю земельну ділянку на підставі сертифікату на право власності на земельну ділянку, що видавався членам КСП ім. Дзержинського. При цьому номер у списку, що доданий до державного акту на право колективної власності на землю, на переконання представника, не несе за собою конкретно визначеної правової (юридичної) підстави набуття права власності на земельну ділянку. Наявність у вказаному списку члена КСП ім. Дзержинського ОСОБА_5 було підставою для видачі йому сертифіката на право на земельну ділянку без визначення її меж в натурі. Наявність конкретного номеру у списку НОМЕР_2 чи НОМЕР_1 не являлось підставою для отримання землі у власність, так як право власності виникає у особи з моменту формування земельної ділянки шляхом присвоєння їй державного кадастрового номеру та визначення конкретних меж на місцевості. При розробці технічної документації щодо земельної ділянки ОСОБА_3 державним кадастровим реєстратором не було дотримано вимоги закону щодо перевірки відповідності меж землі з технічною документацією, яка виготовлялася землевпорядною організацією. Під час видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 і присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці Охтирська РДА не перевірила і не встановила того факту, що межа земельної ділянки потенційного титульного власника повністю накладається на площу земельної ділянки ОСОБА_5 . Тому Охтирська РДА повинна була відмовити у видачі Державного акта на землю з присвоєнням кадастрового номеру та формуванням меж, які накладаються на вже сформовану земельну ділянку. ОСОБА_5 є первісним власником сформованої та зареєстрованої земельної ділянки, а ОСОБА_4 є законним спадкоємцем і набула право власності на об`єкт спадщини на законних підставах. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону і має бути визнаний судом недійсним. При цьому, у випадку визнання недійсним державного акта ОСОБА_3 вона може реалізувати своє право на отримання земельної ділянки на підставі сертифікату про право на землю, який виданий їй без визначення меж в натурі, із земель резервного фонду. У випадку ж скасування свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 , остання не зможе отримати інше свідоцтво про спадщину, яке видається нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів, що наявні на час відкриття спадщини. Крім того, щодо спадкових та орендних відносин минув строк позовної давності щодо їх скасування чи визнання недійсним. З часу прийняття спадщини до часу подання позову минуло більше 10 років. За цей час позивачка могла дізнатися про існування спірних правовідносин, оскільки як відповідач, так і її померлий батько відкрито володіли спірною земельною ділянкою, відомості про неї містяться у Державному земельному кадастрі та є відкритим для загального доступу. Тому просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, вирішити питання про стягнення судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України.

Також 13.07.2023 представником ОСОБА_4 - адвокатом Кудіним О.М. подано до суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Охтирської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, в якому просить: визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006, виданого Охтирською РДА на ім`я ОСОБА_3 , на земельну ділянку загальною площею 4,0017 га, з кадастровими номерами 5920380400:01:001:0789 та 5920380400:01:001:0790, що розташована на території Бакирівської (на цей час Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обґрунтування зустрічних позовних вимог за змістом аналогічне викладеному у відзиві на позовну заяву.

28.07.2023 від представника відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвоката Котляревського С.О. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначено, що викладені у зустрічному позові аргументи є безпідставними, не узгоджуються з нормативно-правовими актами та заперечуються ними. Так передача земельної частки (паю) в натурі провадиться згідно зі схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та проектом організації території земельних ділянок першочергової передачі. Ці схеми складаються за участю керівників і спеціалістів колективних сільськогосподарських підприємств (організацій), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, затверджуються загальними зборами (зборами уповноважених) членів цих підприємств і організацій та погоджуються районними (міськими) державними адміністраціями (виконавчими комітетами міських рад). Технічна документація щодо передачі земельної частки (паю) в натурі є підставою для прийняття рішення місцевою радою про видачу державного акта на право приватної власності на землю. Таким чином, ОСОБА_3 була включена до списку пайовиків та згідно зі схемою паювання її земельній ділянці був присвоєний номер НОМЕР_1, на підставі схеми розпаювання була виготовлена технічна документація по складанню державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) власникам земельних сертифікатів КСП ім. Дзержинського. Ця документація була затверджена розпорядженням голови Охтирської РДА від 29.08.2002 №361, на підставі якої ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006. У зустрічному позові не було згадано про рішення загальних зборів членів КСП ім. Дзержинського, яким була технічна документація розглянута та затверджена. Це значить, що співвласники самі вирішили як, кому і скільки видавати земельних ділянок. На схемі паювання пай, який належить ОСОБА_4 наявний, але за НОМЕР_2. На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 ОСОБА_3 звернулася до землевпорядної організації для встановлення меж її земельної ділянки в натурі, де з`ясувала про «накладку» земельних ділянок. Просить у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати стягнути на користь ОСОБА_3 .

Також 28.07.2023 від представника позивачки ОСОБА_3 - адвоката Котляревського С.О. надійшли заперечення на відзив на позовну заяву зі змістом аналогічним змісту відзиву на зустрічну позовну заяву.

30.08.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву, та просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на зустрічну позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі при цьому зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Від Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, Другої охтирської державної нотаріальної контори, Охтирської РДА надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, про причини неявки не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення учасників справ, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, виходить з наступного.

Встановлено, що рішенням 4-ї сесії 22 скликання Бакирівської сільської ради народних депутатів від 21.06.1995 агропайовому об`єднанню ім. Дзержинського передано в колективну власність 1646,6 га землі для сільськогосподарського використання, про що Бакирівською сільською радою 20.07.1995 видано Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ №00024 (а.с. 15).

Згідно з відповіддю Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 01.09.2022 №1382/15-22 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Охтирською РДА членам сільськогосподарського акціонерного товариства закритого типу ім. Дзержинського за №119 від 28.08.1996 зареєстровано сертифікат серії СМ №0099119 на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 14).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації Охтирської РДА від 29.08.2002 №361 затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) із земель спільної часткової (колективної) власності членів КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради (а.с.11).

Зі списку громадян, яким надано земельні ділянки в приватну власність для ведення сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради, який є додатком до розпорядження голови Охтирської РДА від 29.08.2002 №361, та додатку до договору від 11.09.2002 про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради вбачається, що за ОСОБА_3 значиться земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 4,00 га, з них: рілля - 2,62 га, сіножаті - 1,38 га, за ОСОБА_5 значиться земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 4,35 га, з них: рілля - 3,47 га, сіножаті - 0,88 га (а.с. 11, 12 зворот, 16 зворот).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,0017 га, що розташована на території Бакирівської (на цей час Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського товариства, з кадастровими номерами 5920380400:01:001:0789 та 5920380400:01:001:0790 (а.с. 6).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ №156297 від 29.01.2004 ОСОБА_5 передано увласність земельну ділянку площею 4,0017 га, що розташована на території Бакирівської (на цей час Чернеччинської) сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського товариства, з кадастровими номерами 5920380400:01:001:0789 та 5920380400:01:001:0790 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2012, зареєстрованого в реєстрі за №1832, ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватну земельну ділянку площею 4,0017 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 5920380400:01:001:0789, 5920380400:01:001:0790) яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області та належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії СМ №156297 від 29.01.2004 (а.с. 84).

16.06.2015 ОСОБА_4 уклала договір оренди землі №109/15 з ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0789, площею 2,6175 га строком на 10 років (а.с. 91-92).

19.07.2018 між ОСОБА_4 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №109/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (а.с. 129).

20.12.2018 між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_4 підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 109/15 від 16.06.2015, зареєстрованого 28.07.2016 за №15643087, яким доповнено умову щодо орендної плати (а.с. 130).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2023 №331194935 вбачається, що 28.07.2016 договір оренди землі №109/16 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 15643087. 10.11.2017 був зареєстрований договір суборенди №4 від 03.08.2017, укладений між ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (суборендар), 05.02.2019 була зареєстрована додаткова угода від 19.07.2018 про дострокове розірвання договору суборенди (а.с. 17-18).

23.02.2022 ФОП « ОСОБА_6 » повідомлено ОСОБА_3 про те, що виготовити Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку (земельний пай), що знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,6175 га, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006, не є можливим, оскільки був встановлений перетин вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_4 площею 2,6175 га з урахуванням даних Державного земельного кадастру (а.с. 7).

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 78 ЗК України, у редакції на час набуття права власності на земельну ділянку позивачем, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01.01.2013, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України (18.12.1990№ 561-XII), передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатні земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею.

При обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у томі числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільськогосподарському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Відповідно до ст. 23 цього ж закону, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Також, за пунктами 2, 5 Указу Президента України № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Таким чином, основним документом, що підтверджує право на земельну частку (пай) - це сертифікат на право на земельну частку (пай).

З матеріалів справи вбачається, що і позивачка ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , за свого життя, отримали сертифікати на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради, що сторонами не оспорюється, відтак, набула права на земельну частку (пай) в порядку визначеному законодавством.

Державним підприємством «Охтирський районний центр державного земельного кадастру» у 2002 році розроблена технічна документація по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради та 22.08.2002 затверджена розпорядженням голови районної державної адміністрації № 361.

Даною документацією передбачено передати власникам земельних часток (паїв) земельні ділянки загальною площею 1646,6 га, із земель колективної власності КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради, а також розмір, місце розташування та графічне зображення даних земельних ділянок.

Додатком до зазначеного вище розпорядження голови районної державної адміністрації № 361, є список громадян, яким надано земельні ділянки в приватну власність для ведення сільськогосподарського товарного виробництва із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради, у якому на ім`я ОСОБА_5 зарезервована земельна ділянка № НОМЕР_2 загальною площею 4,35 га, з них: 3,47 га рілля та 0,88 га сіножаті; за ОСОБА_3 зарезервовано 4,00 га: 2,62 га- рілля та 1,38 га - сіножаті.

В процесі розпаювання землі власниками сертифікатів земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради був проведений розподіл передбачених для передачі у приватну власність земельних ділянок, за результатами чого був складений відповідний договір від 11.09.2002, відповідно до додатку якого ОСОБА_5 набула право на отримання земельної ділянки площею 4,35 га, під № НОМЕР_2, а ОСОБА_3 набула право на отримання земельної ділянки площею 4,00 га, під № НОМЕР_1.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Таким чином, слід зробити висновок, що в порядку паювання земель, на підставі одного сертифіката можна отримати один державний акт.

При цьому встановлено, що ОСОБА_5 за життя, на підставі сертифіката отримав державний акт на право приватної власності на землю серії СМ № 156297, виданого 29.01.2004 на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 29.08.2002 та зареєстрованого в Книзі записів про право приватної власності на землю за №91 земельну ділянку площею 4,0017 га (кадастровий номер 59203804000 100 10789) на території Бакирівської сільської ради.

ОСОБА_3 , на підставі сертифікату, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №171659 від 19.12.2006 на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 29.08.2002 та зареєстрованого в Книзі записів про право приватної власності на землю за №010661502470 земельну ділянку площею 4,0017 га (кадастровий номер 59203804000 100 10789) на території Бакирівської сільської ради.

Однак, згідно зі списком паювання, пай під № НОМЕР_2 надано ОСОБА_5 , а пай під № НОМЕР_1 надано ОСОБА_3 .

На схемі паювання контур земельної ділянки НОМЕР_2 знаходиться поряд (межею) із контуром земельної ділянки НОМЕР_1, яка надана у власність ОСОБА_5 , з врахуванням чого є підстави вважати, що в даному випадку мала місце помилка при оформленні державного акту, що виданий ОСОБА_5 .

При цьому суд не погоджується з твердженням представника відповідачки за первісним позовом-позивачки за зустрічним позовом, що у такому випадку ОСОБА_3 може отримати земельну ділянку з резервного фонду, оскільки нею було набуте право власності на земельну частку (пай), відповідно до сертифікату видано державний акт, тому її право на земельну ділянку є реалізованим. В той же час ОСОБА_5 також отримав один державний акт у встановленому законом порядку, однак помилково на земельну ділянку ОСОБА_3 , оскільки він не відповідає технічній документації.

Зазначене підтверджується також і представником Головного управління Держгеокадастру в Сумській області Соколовим В.Ю., який у судовому засіданні зазначив про наявність помилки та про те, що у Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 3,4741 га, розташована на території Бакирівської сільської ради з кадастровим № 5920380400:01:001:0787 та земельна ділянка площею 2,6175 га, розташована на території Бакирівської сільської ради з кадастровим № 5920380400:01:001:0789 зареєстровані за ОСОБА_4 , при цьому за ОСОБА_3 жодна земельна ділянка не зареєстрована, про що надав відповідні витяги.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 23 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» вищим органом самоврядування у підприємстві є Загальні збори його членів або збори уповноважених, тому всі питання вирішуються колективом і затверджуються зборами на чому також наголошував і представник позивачки за первісним позовом.

При цьому не заслуговують на увагу і не узгоджуються з чинним законодавства твердження представника відповідачки за первісним позовом стосовно того, що власником земельної ділянки є особа, яка перша отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки право власності особи на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі державного акту про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого вона є.

Також суд вважає необгрунтованими і посилання представника відповідачки за первісним позовом з приводу не дослідження судом оригіналів технічної документації на земельні ділянки, оскільки наявні у справі матеріали містять у собі інформацію щодо предмета доказування, при цьому судом роз`яснено учасникам справи можливість дослідження такої документанції у разі наявності сумнівів щодо достовірності тих документів, які маються у справі за відповідного їх клопотання.

Так твердження представника відповідачки за зустрічним позовом спростовуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначено, що державна реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 29.01.2004 та розпорядженням голови районної державної адміністрації № 361 від 29.08.2002 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради з Додатком у виді списку громадян, яким надано земельні ділянки в приватну власність для ведення сільськогосподарського товарного виробництва із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради, а також додатком до договору про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського на території Бакирівської сільської ради та схематичний план поділу земельної ділянки, переданої у власність членам КСП.

Разом з тим представником відповідачки за первісним позовом не надано аргументованих пояснень щодо законності та обставин отримання ОСОБА_5 , спадкоємицею якого є ОСОБА_4 , державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 156297 від 29.01.2004, не спростовано встановлених судом обставин.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіти земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведений висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року у справі № 372/2876/17 (провадження № 61-9568св20) зазначено, що: «передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 175/4348/17 (провадження № 61-12868св19).

Враховуючи наведене наявні підстави для визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 156297, виданого ОСОБА_5 .

Відповіднодо ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до правової позиції наведеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 по справі № 925/1265/16 належним способом захисту права або інтересу у зазначеній категорії справ є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, так як рішення суб`єкта державної реєстрації прав вичерпує свою дію із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Беручи до уваги, що відповідачка ОСОБА_4 успадкувала від ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2012, земельну ділянку площею 4,0017 га (кадастровий номер 59203804000 100 10789; 59203804000 100 10790), яка знаходиться на території Бакирівської сільської ради та належала ОСОБА_5 на підставі державного акта про право приватної власності на землю від 29.01.2004, зареєстрованого в Поземельній книзі 13.12.2012 за реєстровим № 5920380400010010789301 №5920380400010010790301, який судом визнано недійсним, вбачаються підстави для визнання недійсним і свідоцтва про право на спадщину за законом.

Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

«Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Суд виходить з того, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається, як на підставу для застосування статті 1Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4 фактично позбавляє ОСОБА_3 , яка у законний спосіб набула право власності на земельну ділянку, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом власності та загалом позбавляє позивачку правомочностей власника землі у повному обсязі, а отже, є втручанням у право на мирне володіння майном.

У цій справі, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачки ОСОБА_4 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

При цьому суд зауважує, що ОСОБА_4 , за якою, окрім земельної ділянки ОСОБА_3 , зареєстровано також і інша земельну ділянку площею 3,4741 га з кадастровим № 5920380400:01:001:0787, тобто земельна ділянка, яка згідно технічної документації від 2002 року була виділена її батьку ОСОБА_5 , не позбавлена права захистити свої інтереси у порядку, визначеному законодавством.

Також 16.06.2015 між ОСОБА_4 та ПрАТ «Райз-Максимко» укладено договір оренди землі № 109/15, відповідно до якого ПрАТ «Райз-Максимко» було передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, площею 2,6175 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0789, про що державним реєстратором прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2016 було внесено запис про інше речове право 15643087.

19.07.2018 між ОСОБА_4 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі № 109/15, якою, зокрема, було змінено сторону договору (орендаря) на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

20.12.2018 між ОСОБА_4 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду б/н відповідно до якої внесено зміни до договору оренди землі № 109/15 щодо порядку та розміру орендної плати.

Враховуючи визнання судом недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 156297, виданого ОСОБА_5 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого дочці ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , наявні підстави для задоволення вимог позивачки за первісним позовом про визнання недійсним договору оренди землі № 109/15 від 16.06.2015 та додаткових угод до нього від 19.07.2018 та від 20.12.2018.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання представника ТОВ «Райз-Північ» стосовно того, що товариство не може бути відповідачем уданій справі через відсутність порушення ним прав позивачки ОСОБА_3 . У даному випадку суд, беручи до уваги, що позивачкою ставиться питання про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного з ПрАТ «Райз-Макисмко», правонаступником якого наразі є ТОВ «Райз-Північ», внаслідок відсутності повноважень у орендодавця, на час укладення цього договору, розпоряджатися спірною земельною ділянкою та вважає ТОВ «Райз-Північ» належним відповідачем.

Щодо клопотання представника відповідачки за первісним позовом про застосування строку позовної давності до вимог ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у Постановах від 19.03.2014 року у справі № 6-20цс14; від 18.06.2014 року у справі № 6-61цс14; від 03.06.2015 року у справі № 6-31цс15.

Відповідно до Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Як встановлено судом ОСОБА_3 дійсно у 2006 році отримала державний акт серія ЯД № 171659 на право власності на земельну ділянку площею 4,0017, розташовану на території Бакирівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920380400:01:001:0789, 5920380400:01:001:0790, який відповідає технічній документації, отже правомірно розраховувала, що вона є єдиним власником зазначеної земельної ділянки (№ НОМЕР_1 у додатку до договору про розподіл земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім. Дзержинського).

З пояснень представника Головного управління Держгеокадастру в Сумській області вбачається, що власник земельної частки (паю) після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку у подальшому може (за бажанням) звернутися з вимогою про розробку технічної документації стосовно своєї земельної частки (паю) з метою встановлення межових знаків.

Так 23.02.2022 ФОП ОСОБА_6 , у відповідь на звернення ОСОБА_3 щодо розробки технічної документації на свою земельну ділянку, повідомив останню про неможливість виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку (пай), що знаходиться на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області площею 2,6175 га у зв`язку з перетином цієї земельної ділянки із земельною ділянкою, що належить ОСОБА_4 площею 2,6175 га, з урахуванням даних Державного земельного кадастру.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 про порушення свого права дізналася саме після отримання повідомлення від ФОП ОСОБА_6 датованого 23.02.2022, після чого 12.05.2023, у межах строку позовної давності, звернулася за захистом свого права до суду, відповідно позов подано в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, відтак строки позовної давності не пропущені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_3 , який спрямований на захист від втручання у право власності позивача на земельну ділянку, набуте у встановленому законом порядку.

Разом з тим зустрічний позов ОСОБА_4 з наведених вище підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись 11, 12, 13, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області, нотаріус Другої охтирської державної нотаріальної контори Воропай Валерій Вікторович про скасування державного акту про право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки, іншого речового права, визнання недійсним договору оренди задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №156297, виданий на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,0017 га, яка розташована на території Чернеччинської (колишньої Бакирівської) сільської ради Охтирського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсними та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом №1832, видане 16.11.2012 державним нотаріусом Охтирської районної державної нотаріальної контори Воропаєм В.В. на земельну ділянку кадастровий номер 5920380400:01:001:0789.

Скасувати рішення державного реєстратора № 30692497 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 15643087 від 28.07.2016 та визнати недійсним договір оренди № 109/16 від 16.06.2015, укладений між ОСОБА_4 та Приватним акціонерни товариством «Райз-Максимко» та додаткові угоди до нього щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920380400:01:001:0789, що знаходиться на території Чернеччинської (колишньої Бакирівської) сільської ради Охтирського району Сумської області.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Охтирської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценк