Ухвала
від 06.03.2024 по справі 2-805/12
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-805/12

Провадження №8/367/9/2024

УХВАЛА

Іменем України

06 березня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцуна А.О.,

представників заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

представника третьої особи Садового товариства «Бучанка» - Гуменюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-805/12 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 10 грудня 2013 року звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-805/12 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 вказує, що 11 листопада 2013 року із позовної заяви ОСОБА_6 до СТ «Бучанка», від самої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йому стали відомі істотні обставини, що не були і не могли бути відомі станом на 14.05.2012, тобто на момент розгляду справи №2-805/12 Ірпінським міським судом Київської області, зокрема вказує, що:

1)у правління СТ «Бучанка» станом на 19.09.2010 під час прийняття рішення на користь ОСОБА_4 був відсутній зареєстрований Статут цього товариства, відповідно до якого б діяло правління, а тому голова правління та його заступник є нелегітимними. Вказану обставину заявник обґрунтовує тим, що статут товариства садоводів «Бучанка» інституту УкрНДІпроект та дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР підлягав реєстрації виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної ради народних депутатів, товариство садоводів набувало прав юридичної особи з моменту реєстрації його статуту, однак статут не був затверджений (зареєстрований) у виконавчому комітеті Києво-Святошинської районної ради народних депутатів. Отже, на переконання заявника, садове товариство «Бучанка» з 1982 року до дня внесення 23.04.2013 даних про це товариство у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не могло мати і реалізовувати права юридичної особи. А відтак, рішення правління СТ «Бучанка», зафіксоване у протоколі від 15.05.2010 про обрання головою правління ОСОБА_8 , та про обрання заступника голови правління є нелегітимне;

2)10 липня 2010 року в порядок денний на загальних зборах членів СТ «Бучанка» не було поставлено питання про розгляд заяв від 10.07.2010 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про прийняття їх до членів СТ «Бучанка» і про передачу їм в користування розташованої в СТ земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

3)заявник ОСОБА_1 вказує, що 24.07.2010 він, не знаючи про нелегітимність голови правління, подав у СТ «Бучанка» заяву про вступ у члени цього товариства. Отже, 31.07.2010 та 19.09.2010 на засіданнях правління СТ «Бучанка» нелегітимний голова правління ОСОБА_8 керувала процедурою розгляду заяв (а саме заяви заявника від 24.07.2010, заяви без дати ОСОБА_9 ), які мають відношення до земельної ділянки площею 0,0623 га за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва. Таким чином, правлінням, яке діяло у відсутність зареєстрованого статуту було порушено його законні інтереси й права як особи, яка на відміну від ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , протягом тривалого часу доглядала за вказаною ділянкою, бажала стати членом цього товариства й набути прав на цю ділянку;

4)відтак і селищна рада, приймаючи 16.12.2010 рішення №33 щодо ОСОБА_4 і ділянки по АДРЕСА_1 , вважала, що 10.07.2010 з дотриманням вимог ЗУ «Про кооперацію» і діючого Статуту СТ «Бучанка» 1982 року відбувся вступ ОСОБА_4 у це садове товариство і що нею підставно і законно набуто статусу члена цього товариства, вважала рада також легітимним правління цього товариства, діючим його статут 1982 року, відтак законним та обґрунтованим рада вважала і рішення правління від 19.09.2010 та таким, що не порушувало не тільки прав, інтересів і свобод заявника, а й будь-яких інших членів цього товариства.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просив: скасувати за вказаними у заяві нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14.05.2012, в частині, якою відмовлено у задоволенні його позовних вимог про скасування рішення Гостомельської селищної ради №33 від 16.12.2010, державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_4 , оскільки порушено його інтереси і права рішенням селищної ради й похідним від нього державним актом про право власності на землю, виданим протиправно з огляду на незареєстрований станом на 16.12.2010 статут СТ «Бучанка» і на неправомочні рішення, дії правління й нелегітимного голови правління СТ «Бучанка» ОСОБА_8 , останніми порушено його право вступити до СТ «Бучанка», завдано збитки (т.1, а.с. 162-168).

23жовтня 2014року заявник ОСОБА_1 подав доповненнядо заявипро перегляду зв`язкуз нововиявленимиобставинами рішенняІрпінського міськогосуду Київськоїобласті від14травня 2012року,в якихзазначив,що 16вересня 2014року впершеознайомився черезсвого представникаіз текстамирішень Гостомельськоїселищної ради,а саме№189-08-VІвід 20.06.2011«Про розглядпротесту №4960від 08.06.2011року нарішення Гостомельськоїселищної ради№1458-56-Vвід 07.10.2010«Про дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку»,№1458-56-Vвід 07.10.2010«Про дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку».Заявник вказує,що до16вересня 2014року,у зв`язкуз тим,що перевіркуздійснювала прокуратура,заявник вважав,що вказанірішення єзаконними,оскільки прокуратуране оскаржилаці рішеннядо суду.Отже,16.09.2014заявником булоз`ясовано:з якихпідстав 08.06.2011прокурором буловнесено протестна рішенняГостомельської селищноїради №1458-56-Vвід 07.10.2010і що20.06.2011радою винесенорішення №189-08-VІпро відмовуу задоволенніпротесту прокурора.22жовтня 2014року заявнику випадковоз сайтуГостомельської селищноїради сталовідомо,що 07.10.2010,16.12.2010і 20.06.2011не булопленарних засіданьради.Таким чином,заявник зазначає,що рішенняГостомельської селищноїради №1458-56-Vвід 07.10.2010«Про дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку»,№33-ІІ-VІвід 16.12.2010«Про затвердженнятехнічної документаціїпо складаннюдержавних актівна правоприватної власностіна землюгромадян всел.Гостомель», №189-08-VІвід 20.06.2011«Про розглядпротесту №4960від 08.06.2011року нарішення Гостомельськоїселищної ради№1458-56-Vвід 07.10.2010«Про дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку»,є незаконними,оскільки винесеніне напленарних засіданнях,без обговореннябільшістю депутатіввід загальногоскладу ради,всупереч Регламентуроботи Гостомельськоїселищної радиVІскликання,затвердженого рішеннямГостомельської селищноїради №07-01- VІ від 18.11.2010 та вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (т.4, а.с. 117-120).

18 листопада 2014 року заявник ОСОБА_1 подав заяву №2 в порядку доповнень до заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, в якій зазначив, що 31.10.2014 після ознайомлення із матеріалами справи №2-805/12, а саме витребуваною судом технічною документацією по складанню державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , йому стало відомо, що ця технічна документація розроблена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (ліцензія АВ №188748 від 15.11.2006 р.), тоді як рішенням Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІвід 16.12.2010розглянуто ізатверджено технічнудокументацію поскладанню державнихактів направо приватноївласності наземлю громадянам,виготовлену приватнимпідприємством «Планета».З чого,на думкузаявника,можна зробитивисновок,що 16.12.2010не розглядаласяі рішенням№33-ІІ-VІ Гостомельської селищної ради не затверджувалася технічна документація по складанню державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити подану ним заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, із урахуванням зазначеної обставини (т.4, а.с.121-122).

08 грудня 2014 року заявник ОСОБА_1 подав заяву №3 в порядку доповнень до заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, в якій зазначив, що 04 грудня 2014 року представнику заявника у судовому засіданні по справі №367/6887/14-а стало відомо, що у заяві ОСОБА_4 від 06.10.2010, відсутній запис про те, які саме документи вона додає до заяви. Таким чином, у селищної ради:

-не було витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб з даними щодо СТ «Бучанка»;

-не було витягу зі Статуту, який затверджений 10.09.1981, що підтверджувало б із протоколами повноваження ОСОБА_8 підписувати довідки від імені СТ, водночас селищна рада мала зміст пункту 23, який не зареєстрований;

-не було рішення загальних зборів членів СТ «Бучанка» про затвердження рішення правління садового товариства від 15.05.2010 про обрання головою садового товариства саме ОСОБА_8 , оскільки його взагалі не існує, а наявність такого рішення загальних зборів визначено статутом;

-був витяг з протоколу №33 засідання профкому і адміністрації інституту УкрНДІпроект, яким зафіксовано рішення про надання ОСОБА_11 садової земельної ділянки № НОМЕР_1 , однак виділена ОСОБА_11 земельна ділянка АДРЕСА_2 , оскільки план території СТ «Бучанка», де б поряд із номерами земельних ділянок зазначалися поштові адреси цих ділянок, відсутній, відтак, селищна рада не мала 07.10.2010 та 16.12.2010 рішення засідання профкому і адміністрації інституту УкрНДІпроект, яким у користуванні за ОСОБА_11 було закріплено ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

-був витяг з протоколу зборів членів СТ «Бучанка» від 10.07.2010 з рішенням про прийняття ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у члени садового товариства, та рішення правління садового товариства від 19.09.2010, зафіксоване протоколом №5, про відмову ОСОБА_9 від користування земельною ділянкою, водночас селищна рада мала нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_9 від 20.09.2010, якої не було у правління садового товариства 19.09.2010 при прийнятті рішення про задоволення фактично неіснуючої заяви ОСОБА_9 про відмову від права користування земельною ділянкою на користь ОСОБА_4 .

Таким чином,на думкузаявника,колегіальний орган рада5-госкликання,до якогоза кількагодин насесію 07.10.2010надійшли від ОСОБА_4 заява тадокументи відімені садовоготовариства,розглядала неперевіреніземельною комісієючи іншоювідповідальною особоюдокументи,а томуне зналиі немогли знатипро неправоздатністьСТ «Бучанка»і нелегітимність ОСОБА_8 як головистаном на2010рік. Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити подану ним заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, із урахуванням зазначених ним обставин (т.4, а.с. 148-152).

05січня 2015року заявник ОСОБА_1 подав заяву№4в порядкудоповнень дозаяви проперегляд узв`язку знововиявленими обставинамирішення Ірпінськогоміського судуКиївської областівід 14травня 2012року,в якійзазначив,що 04грудня 2014року йогопредставнику усудовому засіданнів цивільнійсправі №367/6887/14-астало відомо,що Гостомельськаселищна радапри прийняттірішення №1458-56-Vвід 07.10.2010«Про дозвілна виготовленнятехнічної документаціїіз землеустроющодо складаннядокументів,що посвідчуютьправо власностіна земельнуділянку» здовідки №3/07-10від 17.07.2010вважала,що ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 була членомСТ «Бучанка»і що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_12 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити подану ним заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, із урахуванням зазначеної ним обставини, яку він вважає нововиявленою (т.4, а.с. 189-191).

20 березня 2015 року заявник ОСОБА_1 подав заяву №5 в порядку доповнень до заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, в якій зазначив, що 19 березня 2015 року під час ознайомлення з архівними справами в архівному відділі Ірпінської міської ради ним було виявлено, що протоколи сесій Гостомельської селищної ради, які в суд подала представник відповідача ОСОБА_13 , є підробленими. Зокрема, як вказує заявник, в архівному відділі виконкому Ірпінської міської ради є протокол від 21.10.2010 56 сесії 5-го скликання Гостомельської селищної ради, в якому не надруковано прізвище ОСОБА_4 , а дописано олівцем, також у протоколі не вказано того, що мали місце три засідання у рамках 56-ї сесії, а отже рішення ради №1458-56-V від 07.10.2010, не відображено у протоколі, що зберігається в архівному відділі, а тому ОСОБА_4 по сфальсифікованому рішенню ради замовляла технічну документацію по складанню державного акту про право власності на землю. Також, заявник ОСОБА_1 зазначає, що в архівному відділі виконкому Ірпінської міської ради є надрукований, підписаний, а не написаний рукою протокол від 16.12.2010 2-ї сесії 6-го скликання Гостомельської селищної ради, в якому не надруковано прізвище ОСОБА_4 , водночас є кілька безадресних однакових рішень ради про затвердження технічної документації, розробленої ПП «Планета» і є Додаток №14, а це є список з одним прізвищем ОСОБА_4 . Таким чином, на переконання заявника, на вищевказаних сесіях Гостомельської селищної ради не приймалося рішення стосовно ОСОБА_4 . Отже, як зазначає заявник, ОСОБА_4 було протиправно видано державний акт про право власності на землю у відсутність рішення ради, де було б вказано прізвище відповідачки, а також у відсутність рішення у протоколі від 16.12.2010, де було б вказано прізвище відповідачки ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити подану ним заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, із урахуванням зазначених ним обставин, які він вважає нововиявленими (т.5, а.с. 43).

26 жовтня 2015 року заявник ОСОБА_1 подав заяву №6 в порядку доповнень до заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, в якій зазначив, що 10 жовтня 2015 року з прокуратури Київської області у відповідь на його звернення від 18 вересня 2015 року надійшов лист від 01.10.2015, відповідно до якого прокуратура Київської області підтвердила факт прийняття громадян у 1994 році в члени СТ «Бучанка» саме на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект». Таким чином, як стверджує заявник, оскільки ОСОБА_12 стала членом СТ «Бучанка» за протокольним рішенням 28.03.1994, прийнятим на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» і в СТ «Бучанка» 30.04.1994 отримала книжку садовода (членську книжку), а ОСОБА_4 не є донькою землекористувача ОСОБА_12 , то СТ «Бучанка» протиправно:

- на загальних зборах у відсутність кворуму розглядало 10.07.2010 спільну заяву від 10.07.2010 ОСОБА_4 і ОСОБА_9 як дітей ОСОБА_11 , бо останній втратив право користування земельною ділянкою 26.12.1992 у зв`язку зі своєю смертю;

- на загальних зборах 10.07.2010 СТ «Бучанка» протиправно прийняло рішення про прийняття ОСОБА_4 і ОСОБА_9 в члени СТ «Бучанка», та про передачу їм користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_12 ;

- 19 вересня 2010 року у відсутність заяви ОСОБА_9 про відмову від права користування садовою ділянкою правління садового товариства прийняло рішення про задоволення неіснуючої заяви ОСОБА_9 і про передачу в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 як нібито дочці ОСОБА_11 .

Враховуючи викладене,заявник ОСОБА_1 просив:

-поновити строк на подачу заяви №6 із зазначенням виявлених 08 липня 2015 року нововиявлених обставин, які доповнюють ті нововиявлені, що виявлені ним 11 листопада 2013 року і зазначені у поданій до суду первісній заяві від 10 грудня 2013 року, оскільки він пропустив строк з поважних причин, які узгоджуються із приписами ч.2 ст.302 ЦК України, зокрема, перед поширенням інформації з листа Прокурора Київської області від 22 грудня 2011 року №05/3-942 вих 11, який заявнику не адресований, заявник зобов`язаний був перевірити дані (нововиявлені обставини), що зафіксовані у листі Прокурора Київської області від 22 грудня 2011 року №05/3-942 вих 11, адресованому ОСОБА_14 , які суперечать ст.11 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV і рішенню Ірпінського міського суду від 14 травня 2012 року;

-встановити, чи мають місце нововиявлені обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а саме, чи дійсно з 1984 по 1998 рік включно рішення про виділення громадянам земельних ділянок для користування в СТ «Бучанка» та прийняття громадян в члени цього СТ приймалось спільним засіданням адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» й на якій підставі голова СТ «Бучанка» видав 30 квітня 1994 року ОСОБА_12 членську книжку садовода, в якій вписав дані про протокол від 28 березня 1994 року №4;

-задовольнити вимоги про перегляд рішення Ірпінського міського суду від 14 травня 2012 року №2- 805/12, в тому числі і за такими нововиявленими обставинами, що з 1984 року по 1998 рік рішення про виділення громадянам земельних ділянок для користування в СТ «Бучанка» та прийняття громадян в члени цього СТ приймалось спільним засіданням адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» і те, що рішення про виділення ОСОБА_12 земельної ділянки для користування по адресі АДРЕСА_1 та про прийняття ОСОБА_12 в члени цього СТ приймалось спільним засіданням адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» 28 березня 1994 року;

-рішення Ірпінського міського суду у справі №2-805/12, яке набрало законної сили, скасувати в частині щодо позовної вимоги відносно державного акту про право власності на землю серії ЯК № 153779, виданого 2 вересня 2011 року на ім`я ОСОБА_4 , не зважаючи на відсутність у рішенні №33 від 16 грудня 2010 року другої сесії VІ скликання Гостомельської селищної ради такого імені як ОСОБА_4 , на відсутність рішення ради про передачу у користування ОСОБА_4 земельної ділянки АДРЕСА_1 і у відсутність технічної документації по складанню державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , розробленої приватним підприємством «Планета», й у відсутність станом на 16 грудня 2010 року у Раді технічної документації по складанню державного акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , розробленої фізичною особою підприємцем ОСОБА_10 (т.8, а.с. 53-57).

20 серпня 2019 року заявник ОСОБА_1 подав заяву в порядку уточнень до заяв від 10.12.2013, №2 від 18.11.2014, №6 від 26.10.2015, в якій зазначив, що в предмет позову у даній справі позивачем було включено:

-рішення органу місцевого самоврядування №33 від 16.12.2010, яким мало бути затверджено документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку;

-похідний від цього рішення правовстановлюючий документ державний акт серії ЯК №153779 від 02.09.2011.

Позивач вказує, що на момент пред`явлення позову і на день розгляду справи 14.05.2012 не знав і не міг знати того, що було порушено публічний порядок щодо безоплатної передачі ОСОБА_4 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і що ОСОБА_4 здійснила самовільне зайняття земельної ділянки за вказаною адресою.

Заявник зазначає,що 30.10.2014ним буловиявлено,що Гостомельськоюселищною радою16грудня 2010року нерозглядалася таїї рішенням№33-ІІ-VІне затверджуваласьтехнічна документаціяпо складанню ОСОБА_4 державного актуна правовласності наземельну ділянку,не приймалосярадою ірішення пропередачу земельноїділянки по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 у власність,тобто виявиввідсутність рішеннявідповідача,що єпредметом йогопозову.Відповідно дост.1ЗУ «Продержавний контрольза використаннямта охороноюземель» вредакції Закону№271- VІ від 15.04.2008, самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність. Таким чином, як стверджує заявник ОСОБА_1 , виявлена 30.10.2014 відсутність відповідного рішення ради свідчить і про самовільне зайняття земельної ділянки ОСОБА_4 , і про відсутність предмету позову ОСОБА_1 в частині щодо рішення ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що у заяві №6 від 26.10.2015 він вказував, що з 1994 року по 1998 рік рішення про виділення громадянам земельних ділянок для користування в СТ «Бучанка» та прийняття громадян в члени цього садового товариства приймалось спільним засіданням адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект». Ірпінський міський суд Київської області у рішенні від 14.05.2012 не прийняв до уваги наданий позивачем доказ оригінал членської книжки на ім`я ОСОБА_12 , виданої їй головою правління СТ «Бучанка» 30.04.1994, виходячи з п.16 не чинного Статуту СТ «Бучанка» зазначав, що єдиним доказом членства у товаристві є рішення правління товариства, затверджене на його загальних зборах, а членська книжка видається лише для внесення в неї даних про сплату членських та цільових внесків, також, що ОСОБА_1 не надав суду рішення правління товариства, затверджене на його загальних зборах, про прийняття в члени товариства у 1994 році тітки ОСОБА_1 ОСОБА_12 . Отже, Ірпінський міський суд при прийнятті рішення 14.05.2012 вважав, що перехід до ОСОБА_4 прав та обов`язків члена садового товариства має місце від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , так як після його смерті вказаною земельною ділянкою почала користуватися його дружина ОСОБА_12 , а пізніше позивач, не будучи членом садового товариства. Однак, як вказує заявник ОСОБА_1 , повідомлені ним нововиявлені обставини свідчать про те, що перехід до ОСОБА_12 прав та обов`язків члена садового товариства мав місце від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , а далі був перехід прав та обов`язків члена садового товариства від ОСОБА_12 до ОСОБА_1 , оскільки у 1998 році ОСОБА_12 , заявивши у письмовій заяві про її вихід із садового товариства, одночасно заявила і те, що уступає свої права та обов`язки члену товариства ОСОБА_1 , на що останній також подав заяву про вступ. Таким чином, враховуючи стандарт доказування «баланс ймовірностей», можна дійти висновку про те, що оскільки членська книжка на ім`я ОСОБА_12 містить запис: «прийнято в члени товариства, протокол №4 від 28.03.1994 року», виходячи із вказаної у листі прокурора інформації про те, що рішення про прийняття ОСОБА_12 в члени товариства приймалось на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект», а не правлінням садового товариства, та виходячи із довідки від 17 липня 2010 року, про те, що членські внески за земельну ділянку ОСОБА_11 за адресою: по АДРЕСА_1 , за період 2004-2007 роки сплачувались ОСОБА_1 , то у останнього було право на пред`явлення позову і були підстави стверджувати, що його було прийнято в члени СТ «Бучанка». Таким чином, на переконання заявника, вищевказані обставини є нововиявленими та спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить задовольнити подану ним заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, із урахуванням даної заяви, скасувати у справі №2-805/12 рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14.05.2012 в частині, якою відмовлено скасувати рішення Гостомельської селищної ради Київської області №33 від 16.12.2010 та виданого на підставі того рішення державного акту на право власності на земельну ділянку, та закрити провадження у справі в цій частині (т.11, а.с. 118-122).

Також, від представників заявника ОСОБА_1 30 травня 2023 року та 20 червня 2023 року надійшли заяви про закриття провадження у справі, відповідно до яких, ОСОБА_1 просить рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14.05.2012 по справі №2-805/12 скасувати частково та закрити провадження у справі №2-805/12 в частині щодо позовної вимоги про скасування рішення Гостомельської селищної ради Київської області №33 від 16.12.2010 у зв`язку з відсутністю предмету спору, тобто такого рішення селищної ради, зокрема, яким би було затверджено розроблену ФОП ОСОБА_10 технічну документацію із землеустрою, по складанню ОСОБА_4 , державного акту про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_15 подала заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її необґрунтованість (т.1, а.с. 180-182; т.3, а.с. 19-21).

Гостомельська селищна рада Київської області 09 грудня 2014 року подала заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в яких зазначила, що відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земельні питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради. Не було виключень і щодо питання ОСОБА_4 , оскільки 07.10.2010, 16.12.2010 та 20.06.2011 засідання ради відбувались, на підтвердження даних фактів представник надає копії протоколів засідань ради (56 сесії, 2 сесії, 8 сесії). Крім того, Гостомельська селищна рада зазначає, що офіційний сайт Гостомельської селищної ради відсутній, є інформаційний сайт селища, тому суд не може брати до уваги посилання на сайт як на доказ. Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №2-805/12 від 14.05.2012 повністю (т.4, а.с. 153-154).

Також, заперечення на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подала представник СТ «Бучанка» Гуменюк О.А., в яких вказує, що Статут СТ «Бучанка» був затверджений на загальних зборах товариства 10.09.1981. Садове товариство «Бучанка» і Статут товариства було зареєстровано 10.01.1983 рішенням №22 у Виконавчому комітеті Києво-Святошинської районної ради Київської області. Правління СТ «Бучанка» та голови правління в своїй діяльності керувались статутом, затвердженим загальними зборами 10.09.1981. На загальних зборах 19.05.2012 був затверджений новий статут СТ «Бучанка» і зареєстрований виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 25.04.2013. Вказує, що ОСОБА_1 не є членом СТ «Бучанка», не має юридичних підстав на володіння чи користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні заяви (т.1, а.с. 183-185; т.3, а.с. 25-26).

Ухвалою суддіІрпінського міськогосуду Київськоїобласті КравчукЮ.В.від 15травня 2023року прийнято до провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», про скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні представники заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтримали подану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, та просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 та представник третьої особи СТ «Бучанка» Гуменюк О.А. заперечували проти задоволення заяви, посилаючись на її необґрунтованість, а також вказували про те, що ОСОБА_1 не доведено права на користування спірною земельною ділянкою, а тому оскаржуване рішення Гостомельської селищної ради не порушує його прав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №2-805/12, оглянувши матеріали цивільної справи №367/6806/14-ц, допитавши свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 30 січня 2012 року до Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», в якому, уточнивши позовні вимоги 28 лютого 2012 року просив:

-скасувати рішення Гостомельської селищної ради Київської області 02 сесії 06 скликання №33 від 16.12.2010 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скасувати виданий ОСОБА_4 державний акт серії ЯК №153779 від 02.09.2011 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-накласти арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що до грудня 1992 р. садова ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (раніше була АДРЕСА_3 ), належала ОСОБА_11 . Після його смерті даною земельною ділянкою користувалися та обробляли його дружина ОСОБА_12 (являється матері позивача ОСОБА_6 рідною сестрою), його мати та позивач ОСОБА_1 . Зазначав, що після смерті чоловіка ОСОБА_12 стала членом садового товариства «Бучанка», що підтверджується протоколом зборів садового товариства № 4 від 28.03.1994 р., що зазначено в книзі про сплату членських внесків від 30.04.1994 р. 3 1994 р. ОСОБА_12 передала зазначену земельну ділянку Хованським у постійне користування та вони почали самостійно сплачувати всі витрати по садовому товариству (сплата за електроенергію, сплата членських внесків та інших витрат) приймати участь в зборах садового товариства. Даний факт підтверджується заявою колишнього бухгалтера ОСОБА_17 від 26.05.2011 р. У 1998 р. ОСОБА_12 звернулася до голови СТ «Бучанка» із заявою про вихід з товариства, а позивач із заявою про вступ з проханням оформити на нього вищезазначену земельну ділянку. У зв?язку з тим, що членську книжку забирала мати позивача, то в даній книжці зазначили прізвище ОСОБА_18 . В подальшому всі витрати по садовому товариству та обробленню земельної ділянки позивач сплачував по виданій йому членській книжці. В 2005 р. новим головою СТ «Бучанка» Лящевським Н.Ф. на мою заяву було видано другу членську книжку в якій уже було зазначено прізвище ОСОБА_18 . В травні місяці 2010 р. головою СТ «Бучанка» стала ОСОБА_8 . Не відомо, з якої причини вона почала заперечувати право позивача на користування вищезазначеною земельною ділянкою. Крім того, на момент подання позову позивач позбавлений можливості сплатити членські внески, за 2008-2010 роки, за вищезазначену земельну ділянку, оскільки Голова СТ «Бучанка» ОСОБА_8 відмовляється приймати від нього сплату даних внесків. Приблизно в червні 2010 р. з`явилася ОСОБА_4 та почала заявляти про свої права на вищезазначену земельну ділянку, посилаючись на те, що вона наче є донькою ОСОБА_11 . Не зважаючи на те, що позивач користувався даною земельною ділянкою та її обробляв за власний рахунок більше 19-ти років, голова СТ "Бучанка" ОСОБА_8 повністю підтримала ОСОБА_4 . Крім того, вона почала всіляко допомагати ОСОБА_4 в оформленні на неї спірної земельної ділянки. Тому 13.12.2011 р. на підставі рішення Гостомельської селищної ради Київської області 02 сесії 06 скликання № 33 від 16.12.2010 р. ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 23 Статуту СТ «Бучанка» за членами сім`ї померлого члена товариства зберігається право користування займаною ним земельною ділянкою, в разі якщо один з членів сім`ї померлого члена товариства виявить бажання вступити до членів СТ «Бучанка». Позивач у позовній заяві вказував, що на підставі протоколу зборів садового товариства № 4 від 28.03.1994 р. ОСОБА_12 було прийнято до членів СТ «Бучанка» та передано їй у користування вищезазначену земельну ділянку. У відповідності до п.34 Статуту СТ «Бучанка» ОСОБА_12 було видано членську книжку на вказану вище земельну ділянку. Крім того, позивач зазначив, що твердження ОСОБА_4 про те, що вона є донькою ОСОБА_11 є безпідставним та не відповідає дійсності, так як останній розірвав шлюб з її матір`ю ОСОБА_19 в 1966-1968 рр., а з 1969 р. постійно проживав у цивільному шлюбі з рідною сестрою матері позивача ОСОБА_20 ( ОСОБА_12 ), з якою офіційно одружився в 1975 р., а ОСОБА_4 народилася в травні 1974 р. У зв`язку з тим, що перша дружина при розлученні залишила прізвище ОСОБА_21 , то двом донькам, народженим уже від інших чоловіків дала прізвище та по батькові свого першого чоловіка ОСОБА_11 . Згідно з положеннями ст. 53 чинного на той час Кодексу про шлюб та сім?ю від 20.06.1969 р. походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану або за рішенням суду. Відповідно до ст. 55 Кодексу про шлюб та сім`ю, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою запис про батька дитини проводиться за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. Ні спільної заяви ОСОБА_11 з його колишньою дружиною, ні рішення суду, що стосується даного питання, не було, а отже ОСОБА_4 не являється донькою ОСОБА_11 . Позивач зазначав, що в підтвердження даного факту надати всі необхідні докази не має можливості, оскільки компетентні органи відмовляють йому у надані будь-яких документів або інформації. Таким чином, рішення Гостомельської селищної ради Київської області 02 сесії 06 скликання № 33 від 16.12.2010 р. в частині передання у власність ОСОБА_4 вищезазначеної земельної ділянки є незаконним, оскільки ОСОБА_4 не є ні членом сім`ї ОСОБА_11 , ні ОСОБА_12 . Крім того ОСОБА_12 ще у 1994 р. було прийнято до членів СТ «Бучанка» як члена сім`ї ОСОБА_11 . Також і невідомо, чому ОСОБА_4 почала заявляти про свої права на землю лише зі спливом 19-ти років та саме одразу після вступу на посаду голови СТ «Бучанка» ОСОБА_8 . Враховуючи зазначене можна зробити висновок, що ОСОБА_4 оформила на себе спірну земельну ділянку лише з метою продажу, а тому існує велика ймовірність її відчуження протягом розгляду даної справи. Проте, ще з 1992 р. позивач користується вищезазначеною земельною ділянкою та її обробляє. Уже на протязі 16-ти років сплачує членські внески, а в 2005 році головою Садового товариства «Бучанка» йому було видано членську книжку. За весь цей час всі платежі позивача по садовому товариству приймались СТ «Бучанка» без заперечення, та взагалі жоден з членів вищезазначеного товариства не заперечував проти його користування вищезазначеною земельною ділянкою, окрім того позивача запрошували на збори членів садового товариства і він приймав в них участь. Згідно п.34 Статуту СТ «Бучанка» правління видає кожному члену товариства членську книжку, в яку вносяться дані про сплату членських внесків. Отже, лише тоді, коли особу буде фактично прийнято до членів товариства, правління видає їй членську книжку, оскільки лише члени вищезазначеного товариства можуть сплачувати членські внески і ніхто інший. Таким чином, позивач стверджував, що його ще у 2005 р. фактично було прийнято до членів СТ «Бучанка», проте, у зв`язку з рядом організаційних недоліків в роботі вказаного товариства, його не було оформлено належним чином.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гостомельскої селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа Садове товариство Києво-Святошинського району Київської області «Бучанка», про часткове скасування рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права користування (т.1, а.с. 114-116).

Рішення суду обґрунтоване тим, що судом встановлено, що згідно протоколу спільного засідання профкому і адміністрації інституту «УкрНДІпроект`від 03.04.94 № 33 ОСОБА_11 було надано садово-огородню ділянку № НОМЕР_1 в СТ «Бучанка», яка згідно зведеного плану земельних ділянок має адресу: АДРЕСА_1 . ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть. Після його смерті вказаною земельною ділянкою, не будучи членами садового товариства, почали користуватись його дружина ОСОБА_12 , а пізніше позивач ОСОБА_1 , за що сплачував необхідні комунальні платежі, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_22 . До СТ «Бучанка»10.07.2010 р. надійшла заява ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про прийняття їх до членів СТ «Бучанка`і передачу їм в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебувала у користуванні їх батька. Рішенням загальних зборів членів СТ «Бучанка»10.07.2010 р. таку заяву було задоволено, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 прийнято у члени товариства та передано зазначену земельну ділянку у користування, що підтверджується протоколом загальних зборів садоводів СТ «Бучанка`від 10.07.10 № 2. В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_9 про відмову від права користування садовою ділянкою рішенням правління СТ «Бучанка» було передано в користування земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 дочці ОСОБА_11 , про що свідчить виписка з протоколу засідання правління СТ «Бучанка» від 19.09.10 № 5. На підставі рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 16.12.10 № 33 відповідачці ОСОБА_4 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0623 га за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Суд у рішенні від 14.05.2012 зазначив, що згідно з п. 16 Статуту Товариства садоводів інституту «Укрндіпроект`та дослідно-експериментального заводу «Бучанка» членами садового товариства можуть бути працівники, які досягли 18 років, пенсіонери, які працювали в «Укрндіпроект», а також інші громадяни, прийняті після вибуття окремих членів товариства. Приймання в члени товариства проводиться правлінням товариства на підставі заяви особи за рекомендацією адміністрації та місткому з подальшим затвердженням загальними зборами членів товариства. Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку про те, що питання прийняття особи у члени садового товариства є виключною компетенцією правління товариства та загальних зборів членів товариства. Однак, в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України позивачем не було надано суду доказів того, що його було прийнято членом садового товариства «Бучанка» та передано у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд відмовив в задоволенні вимоги про скасування державного акту на право власності на цю земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 та рішення Гостомельської селищної ради на підставі якого цей акт було видано, оскільки вони не порушують жодних прав позивача. Також, відповідно до рішення від 14.05.2012, суд вважав безпідставним посилання позивача на членську книжку, як на доказ членства в товаристві, оскільки єдиним доказом такої обставини є рішення правління товариства, затверджене на його загальних зборах, а членська книжка згідно п. 34 Статуту товариства видається лише для внесення в неї даних про сплату членських та цільових внесків.

Також, суд залишив без задоволення позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно з ч. 1 ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Виходячи з даної норми, питання про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки за набувальною давністю відносяться до компетенції органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а в ніякому разі до компетенції суду. Крім того, зважаючи на те, що Земельний кодекс України, який містить дану норму, набрав чинності 01.01.2002 р., правила набувальної давності можуть бути застосовані лише після спливу 15 років після цього, тобто не раніше 01.01.2017 р. На підставі наведеного, суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року залишено без змін (т.1, а.с. 147-148).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 січня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року по справі №2-805/12 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (т.1, а.с. 203-204).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 09 січня 2014 року скасовано та передано цивільну справу на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, а.с.131-133).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гостомельскої селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа Садове товариство «Бучанка» про часткове скасування рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права користування (т.8, а.с. 171-175).

Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 11, а.с. 10-21).

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2002 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22).

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору і які існували на час постановлення рішення, але про які не було і не могло бути відомо особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній та касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня2021 року у справі№9901/819/18, провадження № 11-430заі20).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом статті 361 ЦПК України, в редакції станом на день подання заяви, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За пунктами 3, 5, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Так, перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог ст. ст. 361 - 365 ЦПК України, в редакції станом на дату подання заяви, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за чітким змістом частини першої статті 363 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по суті розглядається лише тим судом, який ухвалив рішення, яке переглядається.

Відповідно до статті365 ЦПК розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

На переконання суду, заявником дотримано строки звернення із заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року за нововиявленими обставинами.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року за нововиявленими обставинами, заявник зазначає наступні обставини, які, на його думку, є нововиявленими:

1)у правління СТ «Бучанка» станом на 19.09.2010 під час прийняття рішення на користь ОСОБА_4 був відсутній зареєстрований Статут цього товариства, відповідно до якого б діяло правління, а тому голова правління та його заступник є нелегітимними;

2)10 липня 2010 року в порядок денний на загальних зборах членів СТ «Бучанка» не було поставлено питання про розгляд заяв від 10.07.2010 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про прийняття їх до членів СТ «Бучанка» і про передачу їм в користування розташованої в СТ земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

3)31.07.2010 та 19.09.2010 на засіданнях правління СТ «Бучанка» нелегітимний голова правління ОСОБА_8 керувала процедурою розгляду заяв (а саме заяви заявника від 24.07.2010, заяви без дати ОСОБА_9 ), які мають відношення до земельної ділянки площею 0,0623 га за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва. Таким чином, правлінням, яке діяло у відсутність зареєстрованого статуту було порушено його законні інтереси й права як особи, яка протягом тривалого часу доглядала за вказаною ділянкою, бажала стати членом цього товариства й набути прав на цю ділянку;

4)рішення Гостомельської селищної ради №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян в сел. Гостомель», №189-08-VІ від 20.06.2011 «Про розгляд протесту №4960 від 08.06.2011 року на рішення Гостомельської селищної ради №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», є незаконними, оскільки винесені не на пленарних засіданнях, без обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, всупереч Регламенту роботи Гостомельської селищної ради VІ скликання, затвердженого рішенням Гостомельської селищної ради №07-01- VІ від 18.11.2010 та вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

5)16.12.2010 Гостомельською селищною радою не розглядалася і рішенням ради №33-ІІ-VІ не затверджувалася технічна документація по складанню державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , оскільки технічна документація ОСОБА_4 розроблена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (ліцензія АВ №188748 від 15.11.2006 р.), тоді як рішенням Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 розглянуто і затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, виготовлену приватним підприємством «Планета»;

6)колегіальний орган рада 5-го скликання, до якого за кілька годин на сесію 07.10.2010 надійшли від ОСОБА_4 заява та документи від імені садового товариства, розглядала неперевірені земельною комісією чи іншою відповідальною особою документи, а тому не знали і не могли знати про неправоздатність СТ «Бучанка» і нелегітимність ОСОБА_8 як голови станом на 2010 рік;

7)Гостомельська селищна рада при прийнятті рішення №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» з довідки №3/07-10 від 17.07.2010 вважала, що ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 була членом СТ «Бучанка» і що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

8) ОСОБА_4 було протиправно видано державний акт про право власності на землю у відсутність рішення ради, де було б вказано прізвище відповідачки, а також у відсутність рішення у протоколі від 16.12.2010, де було б вказано прізвище відповідачки ОСОБА_4 ;

9)оскільки ОСОБА_12 стала членом СТ «Бучанка» за протокольним рішенням 28.03.1994, прийнятим на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» і в СТ «Бучанка» 30.04.1994 отримала книжку садовода (членську книжку), а ОСОБА_4 не є донькою землекористувача ОСОБА_12 , то СТ «Бучанка» протиправно: на загальних зборах у відсутність кворуму розглядало 10.07.2010 спільну заяву від 10.07.2010 ОСОБА_4 і ОСОБА_9 як дітей ОСОБА_11 , бо останній втратив право користування земельною ділянкою 26.12.1992 у зв`язку зі своєю смертю; на загальних зборах 10.07.2010 СТ «Бучанка» протиправно прийняло рішення про прийняття ОСОБА_4 і ОСОБА_9 в члени СТ «Бучанка», та про передачу їм користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_12 ; 19 вересня 2010 року у відсутність заяви ОСОБА_9 про відмову від права користування садовою ділянкою правління садового товариства прийняло рішення про задоволення неіснуючої заяви ОСОБА_9 і про передачу в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 як нібито дочці ОСОБА_11 ;

10)перехід до ОСОБА_12 прав та обов`язків члена садового товариства мав місце від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , а далі був перехід прав та обов`язків члена садового товариства від ОСОБА_12 до ОСОБА_1 , оскільки у 1998 році ОСОБА_12 , заявивши у письмовій заяві про її вихід із садового товариства, одночасно заявила і те, що уступає свої права та обов`язки члену товариства ОСОБА_1 .

Щодо посилань ОСОБА_1 про відсутність зареєстрованого статуту СТ «Бучанка».

Як видно із матеріалів справи, Рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 10.01.1983 №22 «Про реєстрацію статуту садового товариства «Бучанка» інституту «УкрНДІпроект» і дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР, та погодження проекту організації колективного саду»: зареєстровано садове товариство інституту «УкрНДІпроект» і дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР, та затверджено проект колективного саду прийнятий загальними зборами статут товариства; зобов`язано правління садового товариства суворо дотримуватись вимог прийнятого статуту, не допускати будівництво садових будинків з відхиленням від проекту (т.1, а.с. 186).

Згідно із довідкою АБ №707581 Відділу статистики у місті Ірпені Головного управління статистики у Київській області Державної служби статистики України, датою первинної реєстрації Садівницького товариства «Бучанка» зазначено 10.01.1983, дата внесення даних щодо суб`єкта до ЄДРПОУ 26.04.2013 (т.1, а.с. 187).

Таким чином, враховуючи, що статут садового товариства «Бучанка» інституту «УкрНДІпроект» і дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР був зареєстрований (затверджений) рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області від 10.01.1983 №22, суд вважає недоведеними посилання заявника про те, що у правління СТ «Бучанка» під час прийняття рішення на користь ОСОБА_4 був відсутній зареєстрований статут цього товариства, відповідно до якого б діяло правління, також, суд вважає недоведеними посилання заявника про нелегітимність голови правління садового товариства та його заступника з підстав відсутності зареєстрованого статуту СТ «Бучанка». З цієї ж підстави суд вважає неспроможними доводи заявника про те, що 31.07.2010 та 19.09.2010 на засіданнях правління СТ «Бучанка» нелегітимний голова правління ОСОБА_8 керувала процедурою розгляду заяв (а саме заяви заявника від 24.07.2010, заяви без дати ОСОБА_9 ), які мають відношення до земельної ділянки площею 0,0623 га за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Щодо посилань ОСОБА_1 про відсутність у порядку денному загальних зборів членів СТ «Бучанка» питання про розгляд заяв від 10.07.2010 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Як видно із матеріалів справи, 10 липня 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 звернулися із заявою до голови правління садівничого товариства «Бучанка» Гуменюк О.А., в якій просили прийняти їх, спадкоємців ОСОБА_11 до членів садівничого товариства «Бучанка» та надати їм у спільне користування садову ділянку по АДРЕСА_4 , що перебувала у користуванні їхнього батька, ОСОБА_11 з 1988 року до його смерті у 1992 році (т.1, а.с. 40).

Згідно із пунктом 2-2 протоколу №2 загальних зборів садоводів СТ «Бучанка» від 10 липня 2010 року, надійшла заява дітей ОСОБА_11 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про прийняття їх в члени СТ «Бучанка», земельна ділянка 0,06 га по АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_11 . Постановили: Прийняти в члени СТ «Бучанка» дітей ОСОБА_11 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , та передати їм земельну ділянку 0,06 га по АДРЕСА_1 , згідно п.23 Статуту. При цьому, як видно із копії вказаного протоколу, на порядок денний зборів виносилися наступні питання:1) проблеми енергозабезпечення садоводства; 2) різне (заяви, вивіз сміття) (т.1, а.с.71-72). Таким чином, заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розглядалися на зборах відповідно до питання другого порядку денного.

Судом першої інстанції досліджувався вказаний протокол загальних зборів під час прийняття рішення від 14.05.2012, а тому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Щодо посилань заявника про незаконність рішень Гостомельської селищної ради №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян в сел. Гостомель», №189-08-VІ від 20.06.2011 «Про розгляд протесту №4960 від 08.06.2011 року на рішення Гостомельської селищної ради №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку».

19 вересня 2010 року на засіданні правління СТ «Бучанка» було розглянуто заяву ОСОБА_9 про відмову від права користування садовою ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 та вирішено передати ділянку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , здійснити оформлення членом товариства ОСОБА_4 , що підтверджується випискою із протокол у № 5 засідання правління СТ «Бучанка» № 31/10-20 від 02 жовтня 2010 року (т.3, а.с.82).

Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасюком М.В. за реєстровим № 1650 від 20 вересня 2010 року ОСОБА_9 відмовився від права користування садовою ділянкою по АДРЕСА_5 у садівничому товаристві «Бучанка» на користь ОСОБА_4 . (т.4,а.с.57).

Відповідно до Виписки із Статуту садового товариства «Бучанка» № 32/10-10 від 02 жовтня 2010 року, а саме пункту 23, яким передбачено, що за сім`ями, померлих членів товариства зберігається право користування земельною ділянкою в колективному садівництві, якщо один із членів сім`ї померлого виявить бажання стати членом садового товариства (т.3,а.с.83).

Відповідно до довідки № 33/10-10 від 02 жовтня 2010 року, виданої Садовим Товариством «Бучанка» ОСОБА_4 є членом садового товариства «Бучанка» (т.3, а.с.84).

05 жовтня 2010 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до Гостомельського селищного голови, в якій просила передати земельну ділянку площею 0,06 га в приватну власність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.3, а.с.85).

Рішенням П`ятдесят шостої сесії п`ятого скликання Гостомельської селищної ради Київської області № 1458-56-V від 07 жовтня 2010 року надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га для ведення садівництва за адресою: АДРЕСА_1 , с/т « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( т.3, а.с.86).

Відповідно до протоколу п`ятдесят шостої сесії п`ятого скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 30.09.2010 року, 07.10.2010 року, 21.10.2010 року Гостомельською селищною радою розглядалися питання та приймалися рішення, в тому числі №1458-56-V «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» на ім`я: гр. ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 (т.4, а.с.155-159).

Згідно із рукописним протоколом п`ятдесят шостої сесії п`ятого скликання Гостомельської селищної ради Київської області, який оформлений 21.10.2010 року Гостомельською селищною радою розглядалося питання та приймалося рішення про безкоштовну передачу земельної ділянки у приватну власність стосовно ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (т.5, а.с.53-58).

23 листопада 2010 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до ФОП ОСОБА_10 , в якій просила виготовити технічну документацію на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.3, а.с.165).

Згідно із наданими Управлінням Держземагентства у м. Ірпені Київської області копіями технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю ОСОБА_4 щодо земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , вказану технічну документацію було виготовлено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 (ліцензія АВ №188748 від 15.11.2006 до 14.11.2011) (т. 3, а.с. 162-176).

Рішенням Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010, згідно із пунктом 1 затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, згідно із пунктом 2 вирішено видати державні акти громадянам у відповідності з додатком та зареєструвати їх у Книзі записів. Згідно із Додатком №14 до рішення 2 сесії VІ скликання Гостомельської селищної ради від 16 грудня 2010 року №33-ІІ-VІ «Список громадян яким видаються державні акти на право приватної власності на землю», видано ОСОБА_4 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , прож АДРЕСА_6 , РС 07.10.2010, 1458-56-V, 0,0600га, загальною площею 0, 0623 га, для ведення садівництва (т.2, а.с.100-102).

Відповідно до протоколу Гостомельскої селищної ради Київської області другої сесії шостого скликання від 16 грудня 2010 року, Гостомельскою селищною радою розглядалось питання щодо затвердження технічної документації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , 0,0623 га (т.4, а.с.160-165).

Згідно із копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №153779, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0623 га на підставі рішення Гостомельської селищної ради 02 сесії 06 скликання №33 від 16.12.2010, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для ведення садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 3210945900:01:092:0169 (т.1, а.с. 6-7).

Відповідно до Протесту Прокуратури міста Ірпеня Київської області № 4960 від 08 червня 2011 року, у протесті поставлено питання щодо скасування рішення Гостомельскої селищної ради від 07 жовтня 2010 року № 1458-56-V «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку`з тих підстав, що земельна ділянка не використовується та ніколи не використовувалась ОСОБА_4 , а в період з 1984 по 1992 перебувала в користуванні її батька ОСОБА_11 , правовстановлюючі документи на земельну ділянку ОСОБА_11 не отримав, будь-які документи про право на спадщину земельної ділянки у ОСОБА_4 відсутні, зазначена у рішенні ради земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_6 з 1993 року, таким чином, на переконання прокурора, рішення ради було прийняте з порушенням передбаченої ст.ст.116, 118 ЗКУ процедури безоплатної приватизації земельних ділянок (т.3, а.с.87).

20 червня 2011 року Гостомельска селищна рада Київської області відхилила протест прокурора міста Ірпеня від 08 червня 2011 року № 4960 на рішення Гостомельської селищної ради № 1458-56-V від 07 жовтня 2010 року «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», що підтверджується рішенням Восьмої сесії шостого скликання Гостомельської селищної ради № 189-08-VІ від 20 червня 2011 року ( т.3, а.с.88).

Листом Гостомельської селищної ради Київської області № 2184 від 21 червня 2011 року про результати розгляду протесту № 4960 від 08 червня 2011 року прокурора міста Ірпеня Оніщенка П.В було повідомлено про наступне. Відповідно до протоколу № 33 від 03 квітня 1984 року співробітнику інституту «УкрНДІпроект» ОСОБА_11 було надано садово - городну ділянку в товаристві «Бучанка» за № 69. Після трагічної смерті у 1992 році земельною ділянкою користувалася дружина - ОСОБА_12 , яка померла у 2000 році. Їхні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , вступивши у членство с/т «Бучанка» у 2010 році прийняли зазначену ділянку відповідно до п.23 статуту товариства «Бучанка». Даний факт підтверджується випискою № 30/9-10 від 02 жовтня 2010 року. 20 вересня 2010 року ОСОБА_9 відмовився на користь ОСОБА_4 від права користування садовою ділянкою по АДРЕСА_1 .Враховуючи вищевикладене, вважають, що доводи, зазначені в протесті № 4960 від 08 червня 2011 року про скасування рішення Гостомельської селищної ради № 1458-56-V від 07 жовтня 2010 року «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» є безпідставними, а тому підстави для задоволення протесту відсутні (т.3, а.с.89).

Відповідно до протоколу восьмої сесії шостого скликання Гостомельскої селищної ради Київської області від 20 червня 2011 року розглядалося питання щодо протесту прокурора міста Ірпеня та було прийнято рішення № 189-08-VІ з вищезазначеного питання (т.4, а.с.167-169).

У судовому засіданні за клопотанням представників заявника було оглянуто сайт «Селище Гостомель» та виявлено повідомлення за жовтень 2010 року про проведення 56 сесії Гостомельської селищної ради V скликання від 21.10.2010.

На переконання суду, посилання заявника ОСОБА_1 про те, що вказані вище рішення Гостомельської селищної ради винесені не на пленарних засіданнях, без обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, всупереч Регламенту роботи Гостомельської селищної ради VІ скликання, затвердженого рішенням Гостомельської селищної ради №07-01- VІ від 18.11.2010 та вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нічим не підтверджені та є припущеннями.

Не є переконливими посилання заявника ОСОБА_1 про те, що 16.12.2010 не розглядалася і рішенням №33-ІІ-VІ Гостомельської селищної ради не затверджувалася технічна документація по складанню державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 . Як видно із копії рішення Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010, згідно із пунктом 1 затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, згідно із пунктом 2 вирішено видати державні акти громадянам у відповідності з додатком та зареєструвати їх у Книзі записів, зокрема, відповідно до Додатку №14 до рішення 2 сесії VІ скликання Гостомельської селищної ради від 16 грудня 2010 року №33-ІІ-VІ «Список громадян яким видаються державні акти на право приватної власності на землю», видано ОСОБА_4 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , прож АДРЕСА_6 , РС 07.10.2010, 1458-56-V, 0,0600га, загальною площею 0, 0623 га, для ведення садівництва (т.2, а.с.100-102).

Суд також вважає недоведеними посилання заявника ОСОБА_1 про те, що рішенням Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 розглянуто і затверджено технічну документацію по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадянам, виготовлену приватним підприємством «Планета», оскільки у рішенні Гостомельської селищної ради №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 не вказується саме про затвердження технічної документації, виготовленої приватним підприємством «Планета» стосовно земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.100-102).

Також, вказаними вище доказами спростовуються доводи заявника про те, що ОСОБА_4 було протиправно видано державний акт про право власності на землю у відсутність рішення ради, де було б вказано прізвище відповідачки, а також у відсутність рішення у протоколі від 16.12.2010, де було б вказано прізвище відповідачки ОСОБА_4 .

Водночас, представником заявника долучено копію протоколу другої сесії шостого скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 16.12.2010, який зберігається в архівному відділі виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, зі змісту якого вбачається про прийняття Гостомельською селищною радою рішення №33-02-VI «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право власності на земельну ділянку» на ім`я: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , відповідно до додатку №1-14 по даному питанню додаються (т.5, а.с.63-65).

Також, представником заявника долучено копію протоколу п`ятдесят шостої сесії п`ятого скликання Гостомельської селищної ради, який зберігається в архівному відділі виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, зі змісту якого вбачається про прийняття Гостомельською селищною радою рішення №1458-56-V «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» на ім`я: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , також рукописним текстом дописано прізвище « ОСОБА_21 » (т.5, а.с.66-69).

Оцінюючи наданікопії протоколів,суд враховує,що дійсно,копії протоколівзасідань Гостомельськоїселищної ради другої сесіїшостого скликання від 16.12.2010 та п`ятдесят шостої сесії п`ятого скликання, оформлений 21.10.2010, які надані Гостомельською селищною радою (т.4, а.с.155-165, т.5, а.с.53-58) та копії протоколів засідань Гостомельської селищної ради, які зберігаються у архівному відділі виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, надані представником заявника (т.5, а.с. 63-69), відрізняються в частині зазначення рішення стосовно ОСОБА_4 .

Однак, відсутні підстави для висновку про те, що рішення Гостомельської селищної ради №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» та №33-ІІ-VІ від 16.12.2010 «Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю громадян в сел. Гостомель», щодо ОСОБА_4 не приймалися, оскільки не долучено доказів про підроблення вказаних документів, зокрема, копії вироку суду з цього питання.

Враховуючи викладене, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання представників заявника про закриття провадження у справі в частині щодо позовної вимоги про скасування рішення Гостомельської селищної ради Київської області №33 від 16.12.2010 та державного акту про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо посилань заявника про перехід до ОСОБА_12 прав та обов`язків члена садового товариства від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , та перехід прав та обов`язків члена садового товариства від ОСОБА_12 до ОСОБА_1 .

З матеріалів справи, які були оцінені судом під час ухвалення рішення від 14.05.2012 видно, що згідно із Витягом із протоколу №33 спільного засідання профкому і адміністрації інституту «УкрНДІпроект» від 03.04.1984, ухвалено надати садово-городні ділянки в товаристві «Бучанка» співробітникам інституту, в тому числі ОСОБА_11 ділянку №69 (т.1, а.с.34-35).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11 березня 1993 року відділом ЗАГС Ленінградського району м. Києва, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 61 рік (т.1, а.с. 37).

Відповідно до копії членської книжки ОСОБА_12 , яка видана 30 квітня 1994 року, ОСОБА_12 прийнято в члени товариства на підставі протоколу №4 від 28.03.1994 року, розмір садової ділянки 600 кв.м., ділянка АДРЕСА_7 , членські внески ОСОБА_12 сплачені за 1998-2002 роки (т.1, а.с. 9-10).

Згідно із копією членської книжки стосовно ділянки АДРЕСА_8 , на титульній сторінці вказаної членської книжки зазначено ПІБ « ОСОБА_36 », нижче зазначено « ОСОБА_1 », у книжці містяться рукописні відмітки про сплату членських внесків за 2004-2007 роки (т.1, а.с. 11-12).

Відповідно доп.23Статуту товариства садоводів «Бучанка» інституту УкрНДІпроект та дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР, затвердженого загальними зборами садоводів інституту «УкрНДІпроект» та ДЕЗ 10 вересня 1981 року, за сім`ями померлих членів товариства зберігається право користування земельною ділянкою в колективному саду, якщо один із членів сім`ї померлого виявить бажання вступити в члени садового товариства (т.1, а.с. 56-68).

Згідно із листом голови садівницького товариства «Бучанка» Найчука І.Ф., адресованого зав. юридичної консультації Києво-Святошинського району Мартиненко Т.А., наданим у відповідь на запит від 29.10.1993 №350, ОСОБА_11 був членом СТ «Бучанка» з 1986 року, у зв`язку із смертю ОСОБА_11 та відсутністю згоди у спадкоємців ОСОБА_11 та рішення суду, правління товариства «Бучанка» відмовилось переоформити ділянку на ОСОБА_37 (т.1, а.с. 38).

Згідно із довідкою, виданою головою правління СТ «Бучанка» від 16.04.2012 №18/04-12, ОСОБА_11 був членом садового товариства «Бучанка» і його земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після трагічної смерті ОСОБА_11 правління СТ «Бучанка» відмовилось переоформити земельну ділянку на ОСОБА_38 і земельна ділянка залишилася за ОСОБА_11 , до 2010 року земельна ділянка не переоформлялась (т.1, а.с. 86).

Згідно із довідкою, виданою головою правління СТ «Бучанка» від 16.04.2012 №19/04-12, Садове товариство «Бучанка» організовано при інституті «УкрНДІпроект» і ДЕЗ «Вугілля» у 1980-1981 р.р., за час існування головами правління були: 1) ОСОБА_39 03.1981-03.1982; 2) ОСОБА_40 03.1982 07.1993; 3) ОСОБА_41 07.1993 09.1997; 4) ОСОБА_42 09.1997 07.2004; 5) ОСОБА_22 07.2004 15.05.2010; 6) ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1, а.с. 84).

Заявник ОСОБА_1 у заяві зазначає про те, що ОСОБА_12 стала членом СТ «Бучанка» за протокольним рішенням 28.03.1994, прийнятим на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект» і в СТ «Бучанка» 30.04.1994 отримала книжку садовода (членську книжку), однак, заявником ОСОБА_1 не долучено доказів про те, що ОСОБА_12 стала членом СТ «Бучанка» саме за протокольним рішенням 28.03.1994, прийнятим на спільному засіданні адміністрації і профкому інституту «УкрНДІпроект».

Під час розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами встановлено, що 21 лютого 1998 року ОСОБА_12 звернулася до голови Садового товариства «Бучанка» із заявою, в якій просила переписати садову ділянку в садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 , на її сестру ОСОБА_6 в рахунок коштів, які взяла в борг в розмірі 500 доларів США та зазначила, що ОСОБА_6 обробляла її ділянку з 1992 року (т.4, а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 66 років (т.1, а.с. 37).

Відповідно до заяви ОСОБА_17 від 26.05.2011, остання працювала бухгалтером в СТ «Бучанка» з 2004 року по травень 2010 року, та підтверджує, що внески за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , сплачувала ОСОБА_6 та її син ОСОБА_43 (т.1, а.с.13).

Відповідно до заяви ОСОБА_44 від 21 вересня 2010 року, яка працювала бухгалтером СТ «Бучанка» з 1994 2004 роки, остання повідомила голову Гостомельської селищної ради, що ОСОБА_6 увесь цей час постійно сплачувала всі витрати по СТ «Бучанка» і внески за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_11 , а після його смерті перейшла його дружині ОСОБА_12 . В 1994 році ОСОБА_12 подала заяву про вихід із садового товариства, а ОСОБА_6 про вступ до СТ «Бучанка» та на підставі цих заяв їй була виписана книжка, по якій ОСОБА_6 сплачувала всі внески та витрати по садовому товариству, а також обробляла ділянку, що підтверджується заявою від 21 вересня 2010 року (т.4, а.с. 18).

Згідно із заявою, підписаною ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_14 , ОСОБА_49 від травня 2010 року, члени садового товариства «Бучанка», стверджують, що ОСОБА_6 обробляє земельну ділянку по АДРЕСА_1 добросовісно і відкрито з 1993 року, і являється членом садового товариства ( т.4, а.с. 20).

Відповідно до заяви ОСОБА_50 від 15.08.2010, за час його правління питання прийняття в члени садового товариства ОСОБА_6 не розглядалося, так як не були надані документи, юридично оформлені, на земельні ділянки ОСОБА_51 та ОСОБА_11 (т.1, а.с. 35).

Згідно із заявою ОСОБА_50 від 25.03.2012, за час його правління (07.2004 15.05.2010) питання прийняття ОСОБА_52 в члени СТ «Бучанка» жодного разу не розглядалося. Від ОСОБА_1 не було жодної заяви (ні по ділянці ОСОБА_11 , ні по ділянці ОСОБА_51 ). В 2005 року він не видавав ніяких членських книжок ОСОБА_1 (т.1, а.с. 36).

24 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови СТ «Бучанка» Гуменюк О.А., відповідно до якої просив прийняти його в члени кооперативу «Бучанка», так як обробляє ділянку по АДРЕСА_9 , з 1997 року та платив всі внески і витрати на кооператив, ділянку придбав у Рожковського в 1997 році (т.1, а.с. 77).

24 липня 2010 року ОСОБА_6 звернулася із заявою до голови СТ «Бучанка» Гуменюк О.А., відповідно до якої просила прийняти її в члени кооперативу «Бучанка», так як обробляє ділянку по АДРЕСА_3 , з 1993 року та платила всі внески і витрати на кооператив (т.1, а.с. 78).

Приписом Садового товариства «Бучанка» № 40/11-10 від 27 листопада 2010 року було повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про те, що їм необхідно звільнити земельну ділянку, площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , с.т. «Бучанка» у зв`язку з тим, що рішенням Гостомельської селищної ради № 1458-56-V від 07 жовтня 2010 року ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищезгадану земельну ділянку (т.4, а.с. 16).

Відповідно до копії довідки голови правління СТ «Бучанка» Гуменюк О.А. від 17 липня 2010 року №3/07-10, в 1984 році в СТ «Бучанка» була виділена земельна ділянка ОСОБА_11 площею 0, 06 га, після смерті якого у 1992 році земельною ділянкою користувалася дружина ОСОБА_12 , яка померла наприкінці 2000 року, через деякий час на земельній ділянці стала хазяйнувати сім`я ОСОБА_6 , в правління СТ «Бучанка» від ОСОБА_6 документів на право спадщини не надходило, по фінансовим документам за час правління голови ОСОБА_22 за земельну ділянку ОСОБА_11 ( АДРЕСА_1 ) членські внески сплачені тільки за 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р. ОСОБА_1 (т.3, а.с. 81).

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_4 від 15.05.1978, ОСОБА_1 працював лаборантом в Державному науково-дослідному та проектному інституті вугільної промисловості «УкрНДІпроект» з 15.05.1978 року, звільнений за власним бажанням 01 листопада 1978 року (т.1, а.с. 91).

Згідно із випискою від 04.09.2010 із протоколу №4 засідання правління СТ «Бучанка» від 29 серпня 2010 року, розглянувши чергову заяву ОСОБА_6 від 01.08.2010, правлінням прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про прийняття ОСОБА_6 у члени СТ «Бучанка» у зв`язку із відсутністю права на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (т.4, а.с.14).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надала показання про те, що 08 листопада 2013 року свідок була Ірпінському суді по справі Ілліних, тоді Була присутня голова СТ «Бучанка» ОСОБА_8 , тоді вона принесла копію статуту 1982 року, це була копія незареєстрована, отже, на переконання свідка, ОСОБА_8 не мала права представляти СТ «Бучанка». Свідок зазначила, що коли прийшла із судового засідання, то через деякий час повідомила сину, що статут незареєстрований, тоді син подав позов. Також, свідок зазначила, що на загальних зборах СТ «Бучанка» завжди беруть участь менше осіб, ніж необхідно для прийняття рішень. Також, свідок зазначила, що земельну ділянку в СТ «Бучанка» із 1994 року свідок ОСОБА_6 обробляла із сином ОСОБА_1 , садила дерева, а ОСОБА_4 вказана земельна ділянка не цікавить. До 2010 року з боку садового товариства «Бучанка» ніяких претензій до ОСОБА_6 та її сім`ї не було. Свідок ОСОБА_6 також зазначила, що вона та її син ОСОБА_1 були прийняті в члени садового товариства «Бучанка» зборами товариства. Свідок ОСОБА_6 також повідомила, що її син ОСОБА_1 придбав земельну ділянку у її сестри ОСОБА_12 за 500 доларів США, в якості документального підтвердження купівлі-продажу земельної ділянки була видана садова книжка, а протокол зборів садового товариства про прийняття свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_1 їм на руки не видавався. Після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , продовжила користуватися його дружина ОСОБА_12 як член сім`ї. У 1994 році ОСОБА_12 написала заяву голові правління про те, що вона вибуває із СТ «Бучанка» і просить прийняти в члени садового товариства свідка ОСОБА_6 та її сина ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що точно не пам`ятає, але приблизно у 1997 чи 1998 році її та сина прийняли в члени садового товариства зборами товариства. Також свідок повідомила, що її сину ОСОБА_1 на підтвердження того, що він є членом садового товариства було видано членську книжку, з приводу протоколу зборів, то голова правління, який був на той час відповів, що протокол зберігається в товаристві. Свідок ОСОБА_6 зазначила, що книжку спочатку видали на неї, потім вона купила земельну ділянку поруч, і книжку переписали на сина ОСОБА_1 . ОСОБА_53 книжку видавав голова правління ОСОБА_54 у 1994 році спочатку на неї, а у 1997 чи 1998 році книжка була переписана на сина ОСОБА_1 . Також свідок повідомила, що у 1997 чи 1998 році вони з сином ОСОБА_1 зібрали гроші і передали голові правління на приватизацію земельних ділянок, однак тодішній голова правління помер, і приватизація не відбулася. На загальних зборах СТ «Бучанка», коли вирішувалося питання про прийняття її та її сина ОСОБА_1 в члени СТ «Бучанка» вона була присутня особисто, однак в якому році це відбувалося точно не пам`ятає, у 1997 чи 1998 році. Земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 користувався з 1994 року по 2010 рік. Свідок вказала, що за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 сплачував внески, заборгованості не було, платив бухгалтеру товариства, а у 2010 році прийшла ОСОБА_8 і всі платежі збирала вона. Також, свідок ОСОБА_6 зазначила, що у 2010 році вона і ОСОБА_1 зверталися до СТ «Бучанка» із заявами про прийняття їх у члени садового товариства, оскільки ОСОБА_8 сказала, що немає протоколу про те, що вони були раніше прийняті у члени садового товариства, що їй не передали цей протокол, та повідомила їх про необхідність написати заяви про прийняття їх у члени садового товариства. Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що членську книжку, копія якої міститься у справі (т.1, а.с.9) їй передала її сестра ОСОБА_12 у 1994 році, тоді прізвище « ОСОБА_18 » написав голова садового товариства власноруч.

Зазначені вище обставини та докази не спростовують висновків суду, викладених у рішенні суду від 14.05.2012 про те, що позивачем не було надано суду доказів того, що його було прийнято у члени садового товариства «Бучанка» та передано у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , єдиним доказом членства в товаристві є рішення правління товариства, затверджене на його загальних зборах, а членська книжка згідно п. 34 Статуту товариства видається лише для внесення в неї даних про сплату членських та цільових внесків.

Щодо посилання заявника ОСОБА_1 про те, що Гостомельська селищна рада при прийнятті рішення №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» вважала, що ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 була членом СТ «Бучанка» і що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_12 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Дарницьким відділом ЗАГС м. Києва, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьком записаний ОСОБА_11 , матір`ю записана ОСОБА_55 , актовий запис №987 від 02.04.1974 (т.1, а.с. 41).

При прийнятті рішення від 14.05.2012 судом було досліджено вказане свідоцтво про народження та встановлено, що батьком ОСОБА_4 записаний ОСОБА_11 , а матір`ю - ОСОБА_55 , а не ОСОБА_12 , та, відповідно надано оцінку вказаній обставині у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до запису акта про укладення шлюбу № 256 від 04 серпня 1976 року ОСОБА_11 та ОСОБА_20 зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_20 змінила прізвище на « ОСОБА_21 » (т.6, а.с. 233, т.7, а.с.185). Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00016864855 від 12 липня 2016 року відомості про шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_20 зареєстровані 15 листопада 2012 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, датою державної реєстрації шлюбу зазначено - 04 серпня 1976 року після укладення шлюбу ОСОБА_20 змінила прізвище на « ОСОБА_21 ».

З вищевказаного витягу вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , розлучений, що підтверджується актовим записом про розірвання шлюбу № 796 від 12.11.1970 року, який складений Дарницьким ЗАГС м. Києва та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , розлучена, що підтверджується актовим записом про розірвання шлюбу № 304 від 22 травня 1975 року, складений Дарницьким ЗАГС м. Києва (т.6, а.с. 230-231, т.7, а.с.186-188). Відповідно до запису акта про народження № 933 від 22 травня 1975 року ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками зазначені: батько ОСОБА_56 , мати ОСОБА_20 . Підставою внесення запису відомостей про батька зазначено: заява матері від 22 травня 1975 року(т.6, а.с.232).

Відповідно до запису акта про народження № 987 від 02 квітня 1974 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_4 , батьками зазначені: батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_55 . Підставою внесення запису відомостей про батька зазначено: заява матері (т.6, а.с.235, т.10,а.с.240).

Згідно із копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00017149900, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , відомості про батька зазначені за вказівкою матері : ОСОБА_11 (т.10, а.с.237-239).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Консульством СССР в Лейпцизі, ІНФОРМАЦІЯ_11 народився, ОСОБА_1 , про що складено актовий запис № 472 від 30.07.1960 року, батьками зазначені: батько - ОСОБА_57 , мати ОСОБА_6 (т.7, а.с. 179). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 народилася ОСОБА_58 , про, що складено актовий запис № 818 від 21 липня 1953 року, батьками зазначені: батько - ОСОБА_59 , мати - ОСОБА_60 (т.7, а.с.179).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_58 та ОСОБА_57 зареєстрували шлюб 28 вересня 1959 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 28 жовтня 1959 року зроблено відповідний актовий запис № 22, після укладення шлюбу ОСОБА_58 змінила прізвище на « ОСОБА_18 » (т.7, а.с. 180).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00017963184 від 25.04.2017 р. відомості про народження ОСОБА_61 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 зареєстровані 27 квітня 2016 року за №00131930299 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, батьками зазначені: батько - ОСОБА_59 , мати - ОСОБА_60 (т.7,а.с.181).

Відповідно до запису акту про шлюб № 104 від 17 січня 1957 року ОСОБА_62 та ОСОБА_63 зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_63 змінила прізвище на « ОСОБА_64 » (т.7, а.с. 183).

Відповідно до рішення Дарницького районну суду м. Києва від 11 серпня 1970 року у справі № 1835 шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_11 розірвано (т.7, а.с.231-233).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року у справі № 759/5081/15-ц у задоволенні позову ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , Садівничого товариства «Бучанка», Гостомельської селищної ради, третя особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про визнання запису батьківства в свідоцтві про народження дитини недійсним та спростування недостовірної інформації відмовлено (т.7. а.с.191-193).

Як видно зі змісту вказаного рішення суду, позивачі просили визнати інформацію про те, що ОСОБА_4 є донька ОСОБА_11 , ОСОБА_12 недостовірною і такою, що порушує інтереси позивачів; визнати Свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , видане у м. Києві 02.04.1974 Дарницьким відділом реєстрації актів цивільного стан, недійсним в частині що батько ОСОБА_4 є ОСОБА_11 ; визначити недостовірною інформацію у протоколі №2 загальних зборів садоводів СТ «Бучанка» в частині того, що: «2-2 Поступило заявление детей ОСОБА_65 от ОСОБА_66 ...» і що 10.07.2010 або «До настоящего времени земельный участок площадью 0,06 Га по АДРЕСА_1 числится за ОСОБА_67 », а також у рішенні зборів від 10.07.2010 про прийняття дітей ОСОБА_68 в члени СТ «Бучанка»; визначити недостовірною інформацію у списку членів СТ «Бучанка» в частині того, що: «... земельный участок площадью 0,06 Га по АДРЕСА_1 числится за ОСОБА_67 »; визначити недостовірною інформацію у листі голови СТ «Бучанка» Найчука І.Ф. без дати, без реєстраційного номеру у відповідь на запит адвоката Мартиненко Т.А., а саме, що «правление товарищества «Бучанка» отказалось переоформить участок на ОСОБА_69 »; визнати недостовірною інформацію у довідці №3/07-10 від 17.07.2010, підписаної ОСОБА_8 як головою правління СТ, виданої ОСОБА_4 для пред`явлення в Гостомельську селищну раду, в частині що «через деякий час», а саме після смерті в кінці 2000 р. ОСОБА_12 «на земельній ділянці стала хазяйнувати сім`я ОСОБА_6 ; визнати недостовірною інформацію у протоколі засідання правління СТ «Бучанка» від 19.09.2010 в частині що на засіданні розглядалася 19.09.2010 заява ОСОБА_9 у зв`язку з відсутністю станом на 19.09.2010 на засіданні правління СТ «Бучанка» заяви ОСОБА_9 про відмову від користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ; визнати недостовірною, інформацію у довідці №39/11-10 від 14.11.2010 наявної у технічній документації по складанню державного акту, а саме в частині того, що «її земельна ділянка», тобто ОСОБА_4 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки відсутнє рішення загальних зборів членів СТ «Бучанка» про передачу ОСОБА_4 у одноособове користування цієї ділянки і відсутнє рішення про задоволення заяви ОСОБА_70 від 20.09.2010 про відмову від користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 ; визнати недостовірною інформацію у листі від 21.06.2011 №2184 Гостомельської селищної ради в частині, що «їхні діти», а саме ОСОБА_71 , ОСОБА_12 , оскільки ОСОБА_4 не є дитиною ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; зобов`язати ОСОБА_4 відкликати з Ірпінського міського суду зі справи №2-805/12 копію листа голови СТ «Бучанка» Найчуха І.Ф. без дати, без реєстраційного номеру у відповідь на запит адвоката Мартиненко Т.А, оскільки заява про прийняття ОСОБА_12 у члени садівницького товариства «Бучанка» розглянута і була задоволена 28.03.1994 згідно протоколу №4 на спільному засіданні протоколу спільного засідання профкому і адміністрації інституту «УкрНДІПРОЕКТ» та стягнути судові витрати з відповідачів у порядку ст. 88 ЦПК України. Підставами позову позивачі зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_72 загинув та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 також померла. Після смерті подружжя залишилася земельна ділянка АДРЕСА_10 , яку було надано їм у користування. Зазначену земельну ділянку обробляли родичі померлої дружини, тобто позивачі по справі. Згідно протоколу в СТ «Бучанка» відповідачам як дітям померлого надано у користування спірну земельну ділянку. ОСОБА_73 20.09.2010 написав заяву про відмову від користування земельною ділянкою на користь ОСОБА_4 . Позивачі вважають, що при отриманні земельної ділянки були порушенні норми Конституції, ЗУ «Про кооперацію», ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» тощо.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та їх представників ОСОБА_7 , ОСОБА_2 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року залишено без змін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 759/5081/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року залишено без змін (т.11,а.с.148-153).

Листом Гостомельської селищної ради Київської області № 2184 від 21 червня 2011 року про результати розгляду протесту № 4960 від 08 червня 2011 року прокурора міста Ірпеня Оніщенка П.В було повідомлено про наступне. Відповідно до протоколу № 33 від 03 квітня 1984 року співробітнику інституту «УкрНДІпроект» ОСОБА_11 було надано садово - городну ділянку в товаристві «Бучанка» за № 69. Після трагічної смерті у 1992 році земельною ділянкою користувалася дружина - ОСОБА_12 , яка померла у 2000 році. Їхні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , вступивши у членство с/т «Бучанка» у 2010 році прийняли зазначену ділянку відповідно до п.23 статуту товариства «Бучанка». Даний факт підтверджується випискою № 30/9-10 від 02 жовтня 2010 року. 20 вересня 2010 року ОСОБА_9 відмовився на користь ОСОБА_4 від права користування садовою ділянкою по АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, вважають, що доводи, зазначені в протесті № 4960 від 08 червня 2011 року про скасування рішення Гостомельської селищної ради № 1458-56-V від 07 жовтня 2010 року «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» є безпідставними, а тому підстави для задоволення протесту відсутні (т.3, а.с.89).

Відповідно до Виписки із протоколу засідання № 30/9-10 від 02 жовтня 2010 року на засіданні с.т. «Бучанка» 10 липня 2010 року було прийнято рішення про прийняття в члени с.т. «Бучанка» дітей ОСОБА_11 ОСОБА_4 та ОСОБА_9 і передачу їм земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до п.23 Статуту садового товариства (т.4, а.с. 56).

Таким чином, доводи заявника про те, що Гостомельська селищна рада при прийнятті рішення №1458-56-V від 07.10.2010 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» вважала, що ОСОБА_12 після смерті ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 була членом СТ «Бучанка» і що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_12 , не знайшли свого підтвердження.

Щодо доводів заявника ОСОБА_1 про відмінність у п.23 Статуту.

Відповідно до п. 23 Статуту товариства садоводів «Бучанка» інституту УкрНДІпроект та дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР, затвердженого загальними зборами садоводів інституту «УкрНДІпроект» та ДЕЗ 10 вересня 1981 року: за сім`ями померлих членів товариства зберігається право користування земельною ділянкою в колективному саду, якщо один із членів сім`ї померлого виявить бажання вступити в члени садового товариства (т.1, а.с. 56-68).

Відповідно до копії супровідного листа від 24.01.2014 №І44.5.2, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, надіслано ОСОБА_16 копію рішення виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради народних депутатів Київської області №22 від 10.01.1983 із додатками. Зокрема, долучено копію статуту товариства садоводів «Бучанка» інституту УкрНДІпроект та дослідно-експериментального заводу Міністерства вугільної промисловості СРСР, затвердженого загальними зборами садоводів інституту «УкрНДІпроект» та ДЕЗ 10 вересня 1981 року, відповідно до п.23 якого: у випадку смерті члена садового товариства переважне право вступу в товариство надається одному із спадкоємців померлого, спори спадкоємців померлого члена вирішуються судом (т.2, а.с.32-48).

Представник СТ «Бучанка» Гуменюк О.А. в судовому засіданні пояснила, що статут садового товариства їй передав попередній голова правління, на підставі якого діяло садове товариство, про те, що у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області зберігається статут у іншій редакції, їй не було відомо.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні надав показання про те, що був одним з позивачів у справі №1013/8802/2012, яка слухалася в Ірпінському міському суді Київської області, позов був до члена СТ «Бучанка» ОСОБА_74 , а третьою особою було СТ «Бучанка», представником якого виступала ОСОБА_8 , також під час розгляду цієї справи допитувалась в якості свідка ОСОБА_6 . У ході розгляду справи ОСОБА_8 02 вересня 2013 року через канцелярію надала копію статуту від 1982 року. Свідок ОСОБА_16 звернув увагу, що на статуті не було печаток та реєстраційного номера. Далі, в судовому засіданні його представник ОСОБА_7 заявила клопотання про надання оригіналу статуту, який би був належним чином оформлений відповідно до положень законодавства. Після, цього, як зазначив свідок, його дружина, яка також була позивачем у цій справі та ОСОБА_7 повідомили йому, що ОСОБА_8 на клопотання ОСОБА_7 восени 2013 року надала статут 1982 року, коли свідок ознайомився із оригіналом статуту, то помітив, що статут не мав печаток та реєстраційного номера, тобто був не зареєстрований, крім того, положення, які були зазначені у копії статуту та оригіналі статуту, відрізнялися за змістом. Після цього, у розмові з ОСОБА_6 його представник ОСОБА_7 повідомила їй про вказану обставину. Також, свідок ОСОБА_16 зазначив, що звертався до адміністрації Києво-Святошинського району із заявою про надання копії статуту СТ «Бучанка», та йому надали копію статуту, на якому стояла лише відмітка архіву Києво-Святошинської районної адміністрації. Про вказані обставини ОСОБА_6 та ОСОБА_1 дізналися восени 2013 року. Також, свідок зазначив, що особисто бачив, як ОСОБА_6 , ОСОБА_1 обробляли земельну ділянку в СТ «Бучанка», оскільки його земельна ділянка та ділянка Хованських є суміжними. Крім того, свідок зазначив, що є членом сім`ї члена садового товариства «Бучанка» з 2004 року.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні надала показання про те, що обставини, які мають відношення до питання про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, стали відомі їй ще тоді, коли вона не брала участі у справі №2-805/12, ці обставини стали їй відомі у зв`язку із наступними обставинами. Помічник депутата приїхав у мікрорайон Нивки міста Києва і агітував мешканців мікрорайону Нивки, щоб створювали ОСББ, на цих зборах була громадянка ОСОБА_75 , а також свідок ОСОБА_7 , оскільки проживали в сусідніх будинках. ОСОБА_76 познайомилася зі свідком ОСОБА_7 , запросила до себе додому, розповіла ситуацію, яка в неї склалася, і її чоловік ОСОБА_16 попросив свідка ОСОБА_7 , щоб вона була його представником в Ірпінському міському суді Київської області. Таким чином, ОСОБА_7 почала діяти в Ірпінському міському суді Київської області як представник ОСОБА_16 , зокрема у справі 1013/8802/2012. ОСОБА_7 запитала у ОСОБА_16 про те, чому у справі третьою особою значиться садівницьке товариство, а ніхто від садівницького товариства у суд не приходить, на що ОСОБА_16 відповів, що приходила представник від СТ «Бучанка», але оскільки у неї немає повноважень, то вона пішла. Свідок ознайомилася зі справою, та виявила, що у справі №1013/8802/2012 з`явилася заява від ОСОБА_8 , до якої була долучена копія статуту, яка не була посвідчена нотаріусом, на той час ще не діяла норма про те, що учасник справи завіряє копії документів своїм підписом, однак містилися відбитки печатки садівницького товариства, при цьому не було ознак реєстрації статуту. Після цього, свідок ОСОБА_7 восени 2013 року попросила головуючого суддю Мікуліна в засіданні, щоб зобов`язав третю особу Садове товариство «Бучанка» надати оригінал статуту, і ОСОБА_8 принесла в судове засідання оригінал статуту, це було 14 жовтня 2013 року. ОСОБА_8 принесла оригінал статуту на якому було написано 1982 рік, в статуті зазначено було, що 10 вересня 1981 року його підписав Гирявець, а останній аркуш статуту не мав підписів голови чи секретаря, і не було відміток про те, що статут зареєстрований в Києво-Святошинському райвиконкомі, також не було ознак на титульній сторінці статуту, що вказаний статут реєструвався в порядку, який визначений був законом 2004 року про реєстрацію юридичних осіб, тому що з того моменту почав діяти Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб підприємців. У зв`язку з чим ОСОБА_7 звернула увагу судді Мікуліна про те, що у ОСОБА_8 немає повноважень представляти садове товариство в суді, тому що статут не зареєстрований і навіть ніким не підписаний. Також, свідок ОСОБА_7 зазначила, що в цій справі допитувалася ОСОБА_6 як свідок за клопотанням ОСОБА_16 , тоді ОСОБА_7 побачила ОСОБА_6 вперше, потім була ситуація, що зустрілися другий раз із ОСОБА_6 і почали обговорювати ситуацію в садівницькому товаристві і ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_6 про те, що СТ «Бучанка» не має зареєстрованого статуту, і таким чином інформація про те, що не має юридичної сили статут 1982 року стала відома ОСОБА_6 , і 11 листопада 2013 року вказана інформація стала відома ОСОБА_1 зі слів ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_1 негайно оформив довіреність на свідка ОСОБА_7 і вже 10 грудня 2013 року в Ірпінський міський суд Київської області Хованським О.Г. було подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а саме, що був відсутній чинний статут СТ «Бучанка», при тому, що п.16 нечинного статуту використав суддя ОСОБА_77 при ухваленні рішення 14.05.2012. Також, свідок ОСОБА_7 зазначила, що познайомилася із ОСОБА_14 і була в нього на ділянці в СТ «Бучанка», була на ділянці у ОСОБА_78 , і познайомилася із ОСОБА_49 , і з`ясувала, що 02 вересня 2013 року у справі №1013/8802/2012 було подано однин варіант статуту, а в справі за позовом ОСОБА_49 до СТ «Бучанка» було подано зовсім інший статут СТ «Бучанка», на якому було написано, що він затверджений загальними зборами 19.05.2012 року, при тому, що потім свідком було з`ясовано, що на тих зборах була присутня 51 особа, а отже збори мають бути визнані такими, що не відбулися, адже на зборах по затвердженню статуту мають бути присутні 50 відсотків + 1 людина, а СТ «Бучанка» нараховує 150 членів садівницького товариства, тобто мінімум 76 осіб має бути на зборах. ОСОБА_14 поскаржився свідку ОСОБА_7 про те, що він хоч і є членом садівницького товариства, однак не може ознайомитися зі статутом. У зв`язку із чим ОСОБА_7 підготувала колективне звернення (запит), до відповідного органу влади, і 14 січня 2014 року нею отримано з архіву примірник статуту і з`ясовано, що п.23 статуту, який використовує ОСОБА_8 не співпадає із положеннями статуту, який знаходиться на зберіганні в архівному відділі. Також, стало відомо, що статут підписали 10 вересня 1981 року голова ОСОБА_79 та секретар Федоренко. Також, свідку відомо, що адвокат Хованського О.Г. просив у ОСОБА_8 як голови правління СТ «Бучанка» надати йому копію статуту, на що ОСОБА_8 йому відмовила. Таким чином, до 24 січня 2014 року ОСОБА_1 не мав доступу до положень статуту 1982 року СТ «Бучанка». Свідок зазначила, що в пункті 23 статуту, який надала ОСОБА_8 було зазначено, що членство в садовому товаристві може набути член сім`ї померлого, а у пункті 23 статуту, який зберігався в архіві вказано, що спадкоємці теж можуть набути членства. Крім того, свідок вказала, що ОСОБА_4 не має рішення суду, яким би було встановлено, що ОСОБА_11 є її батьком. Таким чином, як стверджує свідок, ОСОБА_1 не пропустив строк на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19,провадження № 12-80гс20).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дійшов висновку, що вказана норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 806/5244/15, провадження № 12-3гс22.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

В сукупності надаючи оцінку доводам заявника ОСОБА_1 , викладеним у поданій ним заяві з доповненнями про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд враховує, що підставою для відмови у позові ОСОБА_1 Ірпінський міський суд Київської області у рішенні від 14.05.2012 зазначив, що позивачем не було надано суду доказів того, що його було прийнято у члени садового товариства «Бучанка» та передано у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд відмовив в задоволенні вимоги про скасування державного акту на право власності на цю земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 та рішення Гостомельської селищної ради на підставі якого цей акт було видано, оскільки вони не порушують жодних прав позивача.

Під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявником ОСОБА_1 не наведено обставин, які б спростовували підстави, з яких суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , а тому з огляду на відсутність факту порушення прав позивача, наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідачів не впливає безпосередньо на права, свободи та інтереси позивача та не створює безпосередньо для позивача обов`язків, а тому відсутні підстави для поновлення порушеного права.

При цьому, показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 не спростовують встановлених судом обставин.

Решта доводів заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року зводиться до незгоди із прийнятим судом рішенням.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Таким чином, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, зазначені заявником ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими в розумінні ст.361 ЦПК України, оскільки не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі, так як позивачем не доведено, що його було прийнято у члени садового товариства «Бучанка» та на законних підставах передано у користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання суду, ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі № 2-805/12, не доведено існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто не доведено підстав для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-805/12 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 423-429, 259-261 ЦПК України, ст.ст. 361-365 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання заяви), суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-805/12 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_4 , третя особа СТ «Бучанка», про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук

СудІрпінський міський суд Київської області
Дата ухвалення рішення06.03.2024
Оприлюднено14.03.2024
Номер документу117598424
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Судовий реєстр по справі —2-805/12

Постанова від 04.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 18.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 26.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 17.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 19.03.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 06.03.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 06.03.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 15.05.2023

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні