Ухвала

від 26.06.2024 по справі 2-805/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження 22-ц/824/10121/2024

Справа № 2-805/12

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області в складі судді Кравчук Ю.В., постановлену в м. Ірпінь 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 , третя особа СТ «Бучанка» про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, ухваленого у цивільній справі №2-805/12 за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 , третя особа СТ «Бучанка», про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 29 березня 2024 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року, провадження щодо позовної вимоги про скасування рішення № 33 від 16 грудня 2010 року Гостомельської селищної ради закрити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 березня 2024 року справу призначено судді-доповідачу Кашперській Т.Ц., судді Яворський М.А., Фінагеєв В.О.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року. Клопотання про відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без руху та встановлено строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків. Роз`яснено, що для усунення недоліків необхідно протягом десяти днів надати доказ сплати судового збору або надати докази на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та надати докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

06 червня 2024 року через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до суду надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Крім того, 06 червня 2024 року до Київського апеляційного суду електронними засобами зв`язку через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просив суд зупинити дію оскаржуваної ухвали та звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Тож, зупинення виконання ухвали суду на стадії апеляційного перегляду цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року не підлягало задоволенню як необґрунтоване.

Крім того, оскільки позивачем 06 червня 2024 року на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року вже було сплачено судовий збір в сумі 484,48 грн., заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору судом не вирішувалася.

Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А. від 17 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року.

25 червня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Згідно доводів заявника, матеріали справи № 2-805/12 (апеляційне провадження № 22-ц/824/10121/24) в сукупності з даними ухвал різних апеляційних інстанцій, в тому числі суддів Київського апеляційного суду Кашперської Т.Ц., Нежури В.А., Рейнарт І.М. та інших дають їй, представнику позивача, достатньо підстав для сумніву в неупередженості суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. при розгляді вказаної справи, і сумнів виник 23 червня 2024 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як його представника.

Положення ЦПК України містять пряму вказівку стосовно того, що апеляційне оскарження не зупиняє виконання двох видів ухвал: про забезпечення доказів та позову (ч. 7 ст. 118, ч. 10 ст. 153 ЦПК України). Апеляційне оскарження інших видів ухвал не перешкоджає їх виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року, ОСОБА_2 подала 28 березня 2024 року по електронній пошті з пропуском п`ятнадцятиденного строку, визначеного ст. 354 ЦПК України, внаслідок чого у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження і заявлено клопотання про зупинення дії оскаржуваної ухвали від 06 березня 2024 року.

Проте з ухвали Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року вбачається, що при відкритті провадження дія ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року не зупинена і ця ухвала надалі діє. Відтак, дія цієї ухвали, на думку представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надає відповідачам Гостомельській селищній раді і ОСОБА_3 у справі № 367/5983/16-ц, які є відповідачами у справі № 2-805/12, підстави бути звільненими під час судового розгляду 15 липня 2024 року тієї справи від доказування такої обставини, що існує прийняте на користь ОСОБА_3 рішення від 16 грудня 2010 року № 33 Гостомельської селищної ради, при тому, що при прийнятті того рішення № 33 16 грудня 2010 року ця рада не затверджувала технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , розроблену ФОП ОСОБА_5 , й таким чином не передавала цю земельну ділянку у власність ОСОБА_3 , що доводить зміст рішення ради № 33 у сукупності з технічною документацією із землеустрою, яку ОСОБА_3 розроблено ФОП ОСОБА_5 , до якої лише 21 грудня 2010 року було внесено документ-довідку про обмеження.

Вказувала, що ч. 4 ст. 300 КАС України, ч. 5 ст. 262 ГПК України, ч. 4 ст. 359 ЦПК України унормовано обов`язок суду зупинити дію оскаржуваного рішення, зазначивши про це в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цими Кодексами строку, і у випадку поновлення судом строку на апеляційне оскарження.

Вказувала, що в п. 45 - 46 постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 540/2608/18, аналізуючи норми процесуального права, Верховний Суд зробив такий висновок, що зазначена норма є імперативною, тобто передбачає не право, а обов`язок суду зупинити дію оскаржуваного рішення у разі поновлення строку на апеляційне оскарження, і ця норма має на меті запобігти ймовірним наслідкам застосування судового рішення, що оскаржується (зокрема його виконанню) на час, доки триває апеляційний перегляд. Зазначення про це в ухвалі про відкриття апеляційного провадження має лише інформаційне, констатуюче значення, спрямоване на забезпечення обізнаності усіх, хто має відношення до справи, з зупиненням дії оскаржуваного рішення.

Наводила зміст окремої думки суддів Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2022 року в справі № 11-97сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 04 лютого 2021 року № 242/0/15-21 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2020 року № 3439/3дп/15-20 про притягнення судді Східного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

Зазначала, що на порушення ч. 6 ст. 13 Закону № 1402 від 02 червня 2016 року, ст. 263, ч. 4 ст. 359 ЦПК України, п. 45 - 46 постанови від 07 квітня 2020 року в справі № 540/2608/18, адміністративне провадження № К/9901/9948/19 Верховного Суду, колегія суддів у складі судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., з метою сприяти відповідачу Гостомельській селищній раді у використанні 15 липня 2024 року в судовому розгляді справи № 367/5983/16-ц ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10 грудня 2013 року (з доповненнями) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року, зробила висновок, що зупинення виконання ухвали суду на стадії апеляційного перегляду цивільним процесуальним законодавством не передбачено, чим ця колегія суддів вчинила дискримінацію за такою ознакою, як соціальний статус, зокрема що ОСОБА_1 на відміну від відповідача Гостомельської селищної ради не є суб`єктом владних повноважень, не є юридичною особою тощо.

Те, що судді Кашперська Т.Ц., Фінагеєв В.О. , Яворський М.А. 17 червня 2024 року поводилися, як їй стало відомо 23 червня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 інакше, виходячи з того, що ОСОБА_1 не є суб`єктом владних повноважень, а відповідачем, є рада - суб`єкт владних повноважень, який, як з`ясувалось 15 березня 2015 року в архіві, не приймав рішення на користь ОСОБА_3 16 грудня 2010 року рішення № 33 і 07 жовтня 2010 року рішення № 1458, для доказування цієї протиправної, на думку заявника, поведінки суддів (вчинення дискримінації) нею надається з ЄДРСР ряд ухвал, в тому числі і судді Кашперської Т.Ц. , з яких видно, що при оскарженні до апеляційного суду ухвали суд першої інстанції в порядку ч. 4 ст. 359 ЦПК України дія оскаржуваних ухвал зупинялась.

Вказувала, що відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про дискримінацію у разі наведення даних про дискримінацію доказування їх відсутності покладається на суддів Кашперську Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А.

На підставі вищевикладеного просила відвести суддів Кашперську Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. через вчинення ними 17 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 дискримінації, яка є наслідком їх упередженості, а відтак вона має сумнів, що розгляд апеляційної скарги буде розглянуто цими суддями об`єктивно та неупереджено.

До заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід додано копію довіреності від 06 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 уповноважував своїх представників ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 представляти його інтереси та вести справи, зокрема, в судових установах усіх рівнів; копії ухвал про відкриття апеляційного провадження та зупинення дії оскаржуваних ухвал: Апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року в справі № 2-5637/11, Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року в справі № 495/2218/21, Східного апеляційного господарського суду від 24 травня 2023 року в справі № 922/1648/19, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі № 500/4697/22, Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 359/7536/23, Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 757/57736/21-ц, Київського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року в справі № 752/1104/15-ц, а також ухвал Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц. від 30 липня 2019 року в справі № 752/11526/19, від 13 червня 2019 року в справі № 756/3900/19, від 03 червня 2019 року в справі № 370/1218/19, від 31 травня 2019 року в справі № 2610/28942/2012, від 19 серпня 2019 року в справі № 359/9684/2014, від 13 серпня 2019 року в справі № 766/21328/17, від 29 липня 2019 року в справі № 757/19028/19-ц, від 22 червня 2019 року в справі № 761/44149/17, від 13 травня 2019 року в справі № 755/3119/19, від 11 березня 2019 року в справі № 757/62043/18-ц, від 06 травня 2019 року в справі № 2-970/11, у яких при поновленні строку на апеляційне оскарження на ухвали суду першої інстанції зупинялася дія цих ухвал; копію постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 540/2608/18.

Положеннями ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А., апеляційний суд враховує наступне.

Так, заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 обґрунтована проявом, на думку заявника, дискримінаційних дій вказаної колегії суддів по відношенню до ОСОБА_1 , а саме у відмові зупинити дію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2024 року, на яку ним подано апеляційну скаргу, хоча в інших справах суддями, в тому числі суддями Київського апеляційного суду, і в тому числі головуючим суддею Кашперською Т.Ц. під час поновлення строку на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції допускалось зупинення дії таких ухвал.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Разом із тим доводи представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про допущення дискримінаційних дій колегією суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. по відношенню до позивача ОСОБА_1 за ознакою його соціального статусу як особи, що не є суб`єктом владних повноважень, а навпаки, відповідачем за даним позовом є суб`єкт владних повноважень (Гостомельська селищна рада), є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Пунктом 1.4 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 визначено, що у тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду.

Дійсно, ухвалами Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц. певний час, зокрема в 2019 році, під час відкриття апеляційного провадження при поновленні строку на апеляційне оскарження на ухвали суду першої інстанції зупинялася дія цих ухвал.

При цьому зупинення дії ухвал суду першої інстанції допускалося під час відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами як фізичних, так і юридичних осіб, що вбачається безпосередньо з наданих до заяви про відвід копій ухвал Київського апеляційного суду, відтак надання суддею будь-якої переваги тій чи іншій категорії осіб цими ухвалами не підтверджується, судом дотримано принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, тому доводи представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про допущення дискримінаційних дій за ознакою соціального статусу позивача є неспроможними.

В подальшому Київським апеляційним судом у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., зокрема станом на час подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , дія ухвал суду першої інстанції не зупинялася в зв`язку зі зміною судової практики.

При цьому посилання ОСОБА_2 на ухвали інших суддів Київського апеляційного суду та інших апеляційних судів, якими зупинялася дія ухвал суду першої інстанції під час відкриття апеляційного провадження при поновленні строку на апеляційне оскарження, відхиляються апеляційним судом з огляду на положення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та 1.4 Бангалорських принципів поведінки суддів.

Разом із тим, заява позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Із практики Європейського суду з прав людини слідує, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52).

У світлі прецедентної практики ЄСПЛ об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у справі «Гаусшильдта» («Hauschildt Case»), заява № 11/1987/134/188, § 48).

Навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, оскільки, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії», 26 жовтня 1984 року).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

З огляду на наведене відводу підлягає суддя не лише у разі існування конкретних фактів що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Той факт, що суддею Кашперською Т.Ц. певний період часу в 2019 році постановлялись ухвали, якими при відкритті апеляційного провадження зупинялася дія ухвал суду першої інстанції, не доводить існування підстав стверджувати, що колегія суддів у складі Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. виявляє особисту упередженість у даній справі до ОСОБА_1 . Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Водночас згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у з`ясуванні такого питання є те, чи можуть існувати побоювання учасників справи при розгляді справи щодо безсторонності певного судді, які є об`єктивно виправданими.

Питання довіри суспільства та держави до постановленого у майбутньому у цій справі рішення мають переважати будь-які інші міркування. Постановлене у цій справі рішення суду не повинно піддаватися найменшій критиці з врахуванням обставин, настання яких не залежало від волі судді, якому заявлено відвід від участі у розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, оскільки у представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів в зв`язку із наявністю різної практики застосування ч. 4 ст. 359 ЦПК України, та сформоване бачення дій колегії суддів саме як прояв дискримінації, з метою забезпечення і гарантування довіри усіх учасників під час розгляду справи, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід.

Враховуючи викладене, з метою уникнення виникнення щонайменших сумнівів у заявника щодо неупередженості та відсутності безсторонності колегії суддів, з метою недопущення у майбутньому недовіри з формуванням думки учасників процесу на правомірні очікування законності судового рішення, заяву позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись ст. 36 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. задовольнити.

Відвести суддів Кашперську Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. від участі в розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області в складі судді Кравчук Ю.В., постановлену в м. Ірпінь 06 березня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області, ОСОБА_3 , третя особа СТ «Бучанка» про часткове скасування рішення ради, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права користування земельною ділянкою.

Справу № 2-805/12 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.