Рішення

від 07.03.2024 по справі 910/6927/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.03.2024Справа № 910/6927/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів,

За участю:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - Пікалова Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 23.09.2016, оформлених протоколом № 1, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 26.10.2016 № 10711050002030334.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» 23.09.2016, що призвело до порушення прав позивача як члена кооперативу на участь в управлінні кооперативом. Крім того, як наслідок підлягає скасуванню запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.10.2016 № 10711050002030334 про державну реєстрацію змін до установчих документів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

11.05.2023 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6927/23, підготовче засідання призначено на 26.06.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію (Контрактова площа, 2, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 37333608).

14.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із клопотанням про закриття провадження у справі. Зазначав, що жодних порушень щодо порядку скликання, проведення та оформлення результатів загальних зборів ЖБК «Мотозаводець 7» 23.09.2016 допущено не було, а формальні недоліки протоколу, на які посилається позивач, жодним чином не впливають на законність рішення загальних зборів. Також вказував, що на момент прийняття рішення загальних зборів ЖБК «Мотозаводець 7» від 23.09.2016 позивач не був членом ЖБК, а тому його права не порушено.

20.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказував, що членом ЖБК «Мотозаводець 7» він став у 2011 році, після того як його батьки подарували йому квартиру, мати написала заяву на ім`я Голови правління про вихід з членів кооперативу, а він написав заяву на вступ до кооперативу, ці заяви знаходяться у голови правління ОСОБА_2 . Зазначає, що загальних зборів ЖБК «Мотозаводець 7» 23.09.2016 в зазначений час у дворі будинку АДРЕСА_1 біля першого під`їзду не було зовсім. При цьому також зазначає, що у протоколі № 1 від 23.09.2016 стоїть, у тому числі особистий підпис ОСОБА_1

26.06.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких він зазначав, що у 2011 році він не отримував жодних письмових заяв від позивача із проханням прийняти його до членів кооперативу. Крім того положеннями Статуту та Закону України «Про кооперацію» у редакціях, що були чинними станом на 2011 рік, не передбачалося автоматичного переходу членства від одного власника квартири до іншого власника квартири. Натомість , саме 04.11.2020 позивач звернувся до Голови правління ЖБК «Мотозаводець 7» із заявою про прийняття його у члени кооперативу. Вказана заява була розглянута на загальних зборах ЖБК «Мотозаводець 7», які відбулися 30.06.2021. Саме тому позивач став членом кооперативу і набув корпоративних прав тільки 30.06.2021.

Ухвалою суду від 03.07.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.) закрито провадження у справі № 910/6927/23 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 23.09.2016, оформлених протоколом № 1, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 26.10.2016 № 10711050002030334.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази позивач не був членом кооперативу станом на момент прийняття рішень загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" від 23.09.2016, а став ним лише у 2021 році. Отже, між сторонами відсутній спір, що виник з корпоративних правовідносин. Відтак, оскільки позов заявлений фізичною особою до житлово-будівельного кооперативу, членом якого позивач станом на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів не був, відповідно до приписів процесуального закону відсутнє порушення корпоративних прав ОСОБА_1 , що робить неможливим розгляд даної справи в порядку господарського судочинства, а даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/6927/23 скасовано та справу №910/6927/23 передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду він був членом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7», а отже і володів корпоративними правами в кооперативі; за вказаних обставин, аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник з корпоративних відносин між членом юридичної особи та самою юридичною особою, пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи; спір у даній справі відноситься до категорії спорів, пов`язаних з корпоративними правовідносинами; суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону помилково встановив відсутність порушеного права позивача в ухвалі про закриття провадження у справі, оскільки встановлення вказаних обставин можливе лише під час ухвалення рішення за результатами розгляду спору по суті.

Згідно з протоколу автоматичного розподілу справи №910/6927/23 зазначена справа була передана на розгляд судді Демидова В.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 прийнято справу № 910/6927/23 до свого провадження. Розгляд справи ухвалено призначити зі стадії підготовчого провадження та призначено судове засідання на 27.11.23 о 15:35 год. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду та строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

27.11.2023 позивач подав до суду заяву про виклик свідків та клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 27.11.2023 суд на місці постановив відмовити в задоволенні клопотання позивача про виклик свідків з огляду на недотримання позивачем вимог статті 88 ГПК та задовольнив клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 відкладено підготовче засідання на 14.12.23 о 11:10 год.

06.12.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що загальні збори ЖБК «Мотозаводець 7» 23.09.2016 були скликані та проведені у відповідності до вимог законодавства, положення статуту ЖБК не суперечать вимогам законодавства, чинного на момент затвердження статуту; позивач не був членом ЖБК «Мотозаводець 7» на момент прийняття оскаржуваного рішення та жодних корпоративних відносин між позивачем та відповідачем станом на момент прийняття оспорюваного рішення загальними зборами не існувало. Окрім того представник просив витребувати у Позивача - ОСОБА_1 належним чином посвідчену копію посвідчення, яке підтверджує, що Позивач є членом ЖБК «Мотозаводець 7», пред`явити Суду на стороні Відповідача оригінал цього посвідчення для ознайомлення в підготовчому засіданні.

11.12.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначав, що на момент проведення загальних зборів 23.09.2016 від квартири АДРЕСА_2 членом кооперативу міг бути тільки він, як прописаний (зареєстрований у цій квартирі) як власник квартири. Вказує, що за твердженням відповідача позивач не був членом кооперативу на дату проведення загальних зборів від 23.09.2016 та став ним тільки у 2021 року, проте відповідач не заперечує, що його прізвище та ініціали з особистим підписом стоять у цьому протоколі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію посвідчення, яке підтверджує, що Позивач є членом ЖБК «Мотозаводець 7», оригінал надати суду для ознайомлення у судове засідання. Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 14.12.2023.

12.12.2023 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

13.12.2023 позивач подав до суду заяву про витребування у відповідача належним чином засвідчених копій з книги обліку членів ЖБК «Мотозаводець 7» по квартирі АДРЕСА_2 з дня заснування ЖБК до сьогоднішнього дня.

13.12.2023 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

14.12.2023 позивач подав до суду додаткові пояснення у справі.

Підготовче засідання призначене на 14.12.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги з огляду на що, розгляд справи було відкладено на 09.01.24 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.) клопотання представника ЖБК «Мотозаводець 7» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та винесення додаткового рішення у справі № 910/6927/23 залишено без задоволення.

22.12.2023 на адресу суду надійшла ухвала Верховного Суду про витребування з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6927/23 та була передана 25.12.2023 на сектор судді Демидова В.О.

Враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 25.12.2023 по 29.12.2023 перебував у відпустці, ухвалу про зупинення провадження у справі №910/6927/23 до повернення справи до Господарського суду міста Києва винесено у перший робочий день 01.01.2024.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 у справі №910/6927/23 касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мотозаводець 7" залишено без задоволення, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у справі № 910/6927/23 залишено без змін.

Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що у даному випадку спір між сторонами виник з корпоративних відносин між членом юридичної особи та самою юридичною особою, пов`язаний з діяльністю такої юридичної особи, а спір у даній справі відноситься до категорії спорів, пов`язаних з корпоративними правовідносинами. Крім того, встановлення обставин наявності/відсутності порушеного права позивача можливе лише під час ухвалення рішення за результатами розгляду спору по суті, а не в ухвалі про закриття провадження у справі.

22.01.2024 до Господарського суду міста Києва повернулись з Верховного Суду матеріали справи.

Ухвалою суду від 05.02.2024 поновлено провадження у справі № 910/6927/23, провадження у справі продовжено із стадії, на якій його було зупинено. Підготовче засідання призначено на 20.02.2024 о 10:00 год.

У судове засідання 20.02.2024 прибув позивач та представник відповідача, надали свої пояснення.

Представник від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація в судове засідання не прибула, повідомлялась належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 закрито підготовче провадження у справі № 910/6927/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.03.2024 о 10:00 год.

У судове засідання 07.03.2024 з`явився позивачта представник відповідача, надали пояснення по справі.

Представник третьої особи у судове засідання 07.03.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 07.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з цим позовом, ОСОБА_1 є членом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7».

Зазначає, що згідно з протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Мотозаводець 7» від 23.09.2016 було проведено збори, на яких були прийняті наступні рішення:

- затвердити запропоновані правлінням зміни до статуту кооперативу;

-затвердити статут кооперативу в новій редакції;

- уповноважити голову правління ОСОБА_2 підписати затверджений на загальних зборах членів кооперативу статут та призначити відповідальним за проведення реєстрації змін відомостей про кооператив, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Голову правління ОСОБА_2 ;

- затвердити та ввести в дію з 01.09.2016 розмір внесків (тарифів) членів ЖБК та співвласників будинку на утримання (управління) будинку та прибудинкової території з розрахунку 3,22 грн/кв.м.

Позивач посилається на те, що він як член ЖБК не був повідомлений про дату та місце проведення цих загальних зборів та не брав в них участі.

Разом з ти, у списках членів кооперативу, доданого до протоколу №1 від 23.09.2016, на яких від руки наявний допис: «Список членів ЖБК «Мотозаводець 7», присутніх на загальних зборах, що відбулися 23.09.2016», є і його підпис.

Вважає, що ці підписи збиралися в той час через консьєржів будинку, під опитування про гаряче водопостачання для їхнього будинку і жодним чином не відноситься до списку присутніх на загальних зборах, що начеб то відбулися 23.09.2016.

Також зазначає, що у протоколі №1 від 23.09.2016 не вказано, яка кількість голосів членів кооперативу проголосувала «За», «Проти», або «Утримались» по кожному питанню порядку денного. Окремого списку голосування, в якому б містилися питання порядку денного, П.І.Б. осіб, що голосували, як голосували ці особи по кожному питанню, в якій кількості та відсотковому співвідношенні не має.

Крім того, згідно з протоколом №1 від 23.09.2016 одинадцять квартир по два рази ставили свої підписи в протоколі, а саме квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 та АДРЕСА_13 , а на сторінці 4 списків стоїть підпис за 66 квартиру, власниця якої померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і в цій квартирі ніхто не проживає. Згідно його письмового опитування мешканці 31 квартир ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26) не брали участь в цих загальних зборах і не підписували протокол загальних зборів від 23.09.2016, хоча їхні підписи стоять в списку присутніх, доданого до протоколу.

Вказує, що порушення порядку скликання та проведення загальних зборів членів ЖБК «Мотозаводець 7», які начеб то відбулись 23.09.2016, а також використання підписів членів ЖБК, зокрема і його, в якості «Списку членів ЖБК «Мотозаводець 7», присутніх на загальних зборах, що відбулися 23.09.2016», призвели до порушення його суб`єктивних прав та інтересів як члена кооперативу, оскільки позбавили його права на голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом.

Посилається на те, що про порушення його прав він дізнався тільки після отримання 22.10.2021 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копії протоколу загальних зборів членів ЖБК «Мотозаводець 7» від 23.09.2016, тому початком строку позовної давності в даному випадку є 22.10.2021.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що загальні збори ЖБК «Мотозаводець 7» 23.09.2016 були скликані та проведені у відповідності до вимог законодавства, положення статуту ЖБК не суперечать вимогам законодавства, чинного на момент затвердження статуту; позивач не був членом ЖБК «Мотозаводець 7» на момент прийняття оскаржуваного рішення та жодних корпоративних відносин між позивачем та відповідачем станом на момент прийняття оспорюваного рішення загальними зборами не існувало.

Також відповідач зазначає, що на загальних зборах від 23.09.2016 було затверджено нову редакцію Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7», аби привести статут у відповідність до положень Податкового кодексу України та збереження статусу кооперативу як некомерційної (неприбуткової) організації, оскільки до цього відповідач керувався Статутом, зареєстрованим 04.12.1986 року, який станом на 2016 рік не сприймався органами державної влади, місцевого самоврядування.

Новою редакцією Статуту відповідач керується у своїй діяльності вже майже 8 років, проте позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів, що може порушити права усіх членів ЖБК «Мотозаводець 7».

Відповідно до п. 1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7», зареєстрованого Управлінням ЖБК виконкому Київської міської ради народних депутатів від 04.12.1986 № 46, житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва двох багатоквартирних будинків за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління будинками.

Відповідно до п. 7 вказаного Статуту, громадяни приймаються в члени житлово-будівельного кооперативу по досягненню ними 18 років.

За умовами п. 31 Статуту 1986 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, член житлово-будівельного кооперативу вправі за згодою загальних зборів членів кооперативу передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім`ї, які досягли 18-річного віку або одружилися або вступили на роботу у передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку. Пай, що є спільною власністю подружжя, може бути переданий лише за наявності згоди іншого чоловіка. Особа, якій член кооперативу передав свій пай, має перевагу перед усіма іншими особами на вступ до цього кооперативу.

Пунктом 47 Статуту передбачено, що новоприйнятий член житлово-будівельного кооперативу зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів членів кооперативу (збори уповноважених), якими на членів кооперативу покладаються певні обов`язки, винесені до вступу до кооперативу.

Згідно з п. 55 Статуту 1986 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, якщо члена житлово-будівельного кооперативу виключено з кооперативу у випадках, передбачених підпунктами 3, 5 пункту 50 Статуту, помер або вибув з нього з інших причин або переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім`ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування житловим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сім`ї, який виявив бажання вступити в кооператив замість колишнього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зокрема посилається на те, що він є членом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» з 2011 року, після отримання квартири у вказаному кооперативі в подарунок від батьків та подання заяви на вступ до кооперативу.

Однак жодних документів на підтвердження його вступу до кооперативу у 2011 році матеріали справи не містять.

При цьому, відповідачем долучено до матеріалів справи копію протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 30.06.2021, на яких було розглянуто заяву ОСОБА_1 про прийняття в члени кооперативу, та прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 в члени кооперативу.

Матеріали справи не містять доказів, що вказане рішення загальних зборів оскаржувалось позивачем.

Також матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 26.07.2021 про вступ в члени Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7», згідно якої він ознайомлений зі Статутом та внутрішніми нормативними документами кооперативу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом положень частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України "Про кооперацію").

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, який підтримується Великою Палатою Верховного Суду й повторюється у значній кількості тотожних справ, Велика Палата Верховного Суду вважала, що особи, які є членами кооперативу, правомочні брати участь у його управлінні, а також мають інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі. Оскільки кооператив є господарською організацією, а спір виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю кооперативу, а саме у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, розгляд цього спору має здійснюватися судом господарської юрисдикції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 738/1772/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 759/11487/16-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18-ц, від 17 грудня 2019 року у справі №904/4887/18 та інших).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 07.06.2023 у справі № 916/211/22.

Отже позивач, звертаючись з позовом до суду, має обґрунтувати порушення його прав і законних інтересів (в чому вони проявились) яким чином у разі задоволення поданого позову буде відновлено порушене право з урахуванням встановлених судом обставин справи.

Відтак, для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (наявність чи відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів), чи мало місце порушення будь-яких прав позивача (порядок скликання та проведення загальних зборів та підрахунку голосів), які саме права та інтереси позивача порушені відповідачем, яке право чи інтерес позивача порушено і які наслідки порушення прав позивача відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом №1 загальних зборів членів ЖБК «Мотозаводець 7» від 23.09.2016 було проведено збори, на яких були прийняті наступні рішення:

- затвердити запропоновані правлінням зміни до статуту кооперативу;

-затвердити статут кооперативу в новій редакції;

- уповноважити голову правління ОСОБА_2 підписати затверджений на загальних зборах членів кооперативу статут та призначити відповідальним за проведення реєстрації змін відомостей про кооператив, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Голову правління ОСОБА_2 ;

- затвердити та ввести в дію з 01.09.2016 розмір внесків (тарифів) членів ЖБК та співвласників будинку на утримання (управління) будинку та прибудинкової території з розрахунку 3,22 грн/кв.м.

Згідно з порядком денним були викладені такі питання:

- приведення Статуту житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» у відповідність до положень Податкового кодексу України стосовно неприбуткових організацій, затвердження нової редакції Статуту;

- призначення відповідальних осіб, уповноважених на підписання Статуту та реєстрацію змін до ЄДР;

- затвердження розміру внесків (тарифу) членів кооперативу та співвласників будинку на утримання (обслуговування/ управління) будинку та прибудинкової території.

Згідно протоколу № 1 від 23.09.2016 присутні на зборах 165 членів кооперативу (список додається).

Після розгляду кожного питання порядку денного зазначено, що проголосували «За» - 100%, «Проти» - 0, «Утримались» - 0.

Протокол № 1 від 23.09.2016 містить підписи Голови зборів та секретаря зборів, а також печатку житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7».

Згідно додатку до Протоколу № 1 від 23.09.2016 «Список членів ЖБК «Мотозаводець 7», присутніх на загальних зборах, що відбулися 23.09.2016» загальна кількість членів ЖБК становить 222 особи, присутні на зборах - 165 осіб.

Зокрема, у вказаному списку міститься прізвище ім`я та по батькові ОСОБА_1 та його особистий підпис, проте позивач заперечує свою участь у вказаних зборах, посилається на порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» 23.09.2016.

В свою чергу відповідач зазначає, що станом на 23.09.2016 позивач не був членом ЖБК «Мотозаводець 7», а тому його права не порушені.

У даній справі варто звернути увагу на тому, що фактично єдиним питанням, яке було винесено на розгляд загальних зборів членів кооперативу від 23.09.2016 було «приведення Статуту житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» у відповідність до положень Податкового кодексу України стосовно неприбуткових організацій, затвердження нової редакції Статуту; призначення відповідальних осіб, уповноважених на підписання Статуту та реєстрацію змін до ЄДР».

У статті 3 Закону «Про кооперацію» вказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (ст. 6 цього Закону).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» № 652-VIII від 17.07.2015 доповнено пунктом 133.4 такого змісту:

"133.4. Не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

133.4.1. Неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

133.4.2. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

133.4.3. У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов`язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов`язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 цього Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

133.4.4. Встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу. Податкові зобов`язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

133.4.5. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

133.4.6. До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

бюджетні установи;

громадські об`єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб;

житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об`єднання;

сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об`єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 у пункті 133.4 статті 133:

1) абзац четвертий підпункту 133.4.1 доповнити реченням такого змісту: "Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків";

2) в абзаці третьому підпункту 133.4.3 слова та цифри "статтею 57 цього Кодексу" замінити словами "цим розділом".

Таким чином, приведення Статуту у відповідність до законодавства та вимог, встановлених статтею 133 Податкового кодексу України та затвердження нової редакції Статуту ЖБК «Мотозаводець 7», хоч і не було продиктоване законодавчим обов`язком необхідності внесення відповідних змін, проте відповідало інтересам Кооперативу та його членів, адже сприяло врегулюванню його діяльності у сфері податкових відносин (вказані норми ПК України встановлюють обов`язкові вимоги до установчих документів неприбуткової установи, якою є Кооператив, для цілей визначення суб`єктів - платників податку на прибуток підприємств).

При цьому ОСОБА_1 не зазначено в чому саме виявляється порушення його прав/інтересів приведенням у відповідність до вимог податкового законодавства Статуту Кооперативу, членом якого він наразі є.

Зі змісту позовної заяви та інших процесуальних документів останнього не вбачається, які конкретно саме пропозиції мав ОСОБА_1 , які питання порядку денного хотів змінити чи доповнити, зокрема, ним не надано іншої редакції Статуту ЖБК «Мотозаводець 7», що відрізнялася б від тієї, яка була затверджена 23.09.2016 загальними зборами.

В свою чергу, при вирішенні справи судом також враховується необхідність дотримання балансу між приватним інтересом позивача та інтересами інших членів Кооперативу.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі № 917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судових захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

На цьому неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, а також Верховний Суд у постановах від 27.05.2020 у справі № 927/813/19, від 18.06.2020 у справі № 922/1393/19, від 04.08.2020 у справі № 910/10764/19 та від 23.12.2020 у справі №926/4729/16.

Суд зазначає, що усі питання, які були прийняті на загальних зборах, були пов`язані із метою діяльності Кооперативу та спрямовані на виконання його цілей та завдань, тобто відповідали інтересам його членів, які власне й об`єдналися для задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб та ведення спільної господарської з метою поліпшення свого економічного стану.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2023 року у справі № 908/3383/21.

Крім того, суд також враховує, що позивач обґрунтовує порушення своїх прав тим, що він був членом Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» з 2011 року після отримання квартири у вказаному кооперативі в подарунок від батьків та подання заяви на вступ до кооперативу, однак жодних документів на підтвердження таких доводів до суду не надає.

При цьому, відповідачем долучено до матеріалів справи копії заяви позивача від 26.07.2021 про вступ в члени Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» та протоколу загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Мотозаводець 7» від 30.06.2021, на яких було розглянуто вказану заяву та прийнято, зокрема, ОСОБА_1 в члени кооперативу.

Суд звертає увагу, що положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України саме на сторони справи покладено обов`язок надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, а суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

При цьому саме по собі посилання на норми права, їх довільне тлумачення кожною із сторін не може вважатись безумовною підставою для прийняття судового рішення на користь сторони без надання суду належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини та доводи кожної із сторін справи.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позивних вимог позивачем.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ