Постанова

від 14.03.2024 по справі 755/17790/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/17790/23 Головуючий в суді І інстанції Слободянюк А.В.

Провадження № 22-ц/824/1908/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(у порядку письмового провадження)

14 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія Укренерго", третя особа: Відокремлений підрозділ "Державна інспекція енергетичного нагляду України приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про поновлення на попередній посаді, нарахування грошових виплат та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав до суду даний позов.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року позовну заяву повернуто заявнику.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує зокрема на те, що місцевий суд помилково дійшов висновку про залишення без руху та повернення його позовної заяви, з огляду на те, що ним дотримано всі вимоги ст.ст.175-177 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було повністю усунуто недоліки позовної заяви.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія Укренерго", третя особа: Відокремлений підрозділ "Державна інспекція енергетичного нагляду України приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", про поновлення на попередній посаді, нарахування грошових виплат та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В ухвалі суду зазначено, що позивачем викладено свої вимоги альтернативно, при цьому суд позбавлений можливості визнати конкретні позовні вимоги, за захистом яких Шокол О.В. звернувся до суду та які суду слід вирішувати під час розгляду справи по суті, а відповідач позбавлений можливості визначити вимоги, від яких слід захищатися.

Крім того, позивачем не було надано доказів щодо періоду перебування на попередній посаді начальника відділу теплоенергетичного нагляду управління теплоенергетичного нагляду - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду, а також докази щодо періоду перебування на займаній посаді інженера з безпеки руху відділу транспортного забезпечення Департаменту із організації робіт відокремленого підрозділу "Будівництво і ремонт" ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго".

На виконання вимог ухвали суду, 05.12.2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої додав позовну заяву в новій редакції (уточнену позовну заяву), для суду та учасників процесу.

Також, позивач разом з позовною заявою надав Накази роботодавця, в яких вказані обставини того, що ОСОБА_1 перебував на попередній посаді начальника відділу теплоенергетичного нагляду управління теплоенергетичного нагляду - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду Відокремлений підрозділ «Державна інспекція енергетичного нагляду України» приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», вказана інформація також міститься в трудовій книжці, яку він надав до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд:

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Таким чином, з огляду на те, що на стадії підготовчого засідання суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються, а оцінка доказів та доведеність позовних вимог має перевірятися на стадії судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є таким, що не ґрунтується на законі, а відтак, з урахуванням наведеного, ухвала суду про повернення позовної заяви є такою, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів не може погодитися з висновками місцевого суду про наявність підстав для повернення позовної заяви, а відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 грудня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Судді: