Ухвала

від 15.03.2024 по справі 308/10110/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10110/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Цмур В.Р., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Тирпак А.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, звернулася в суд з позовною заявою до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тирпак Антон В`ячеславович до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

13.03.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку мотивовано ти, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться справа №308/10110/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори ТОВ «Агровиробничоторгова фірма «Гроно Л.Т.Д.», Середнянської селищної ради Ужгородського району, Ужгородської районної державної адміністрації, за участі третіх осіб без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. Предметом спору по даній справі є визнання за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування окремо за ОСОБА_3 права на 1 земельну частку (пай) 2,2700 га як колишнього працівника радгоспу «ім.Фрунзе» / члена Колективного орендного сільськогосподарського підприємства, нині ТОВ АВТФ «Гроно» і окремо за ОСОБА_4 права на 1 земельну частку (пай) 2,2700 га члена й працівника цього ж суб`єкту господарювання в Ужгородському районі (згідно Проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП «Гроно», що складався ТОВ «Центр проектів» на основі розпорядження Ужгородської РДА від 13.12.2016 №537), а також права ОСОБА_4 на 1 земельну ділянку в Ужгородському районі, с.Чертеж поблизу р.Стара у місцевому контурі «Зарінок», в розмірі 0,1100 га (відповідно до наказу винрадгоспу «ім.Фрунзе» від 08.05.1975 №85), що були успадковані ОСОБА_3 як другим із подружжя. Права спадкодавців на зазначені земельні ділянки підтверджуються поданими позивачем доказами, які наявні у справі та щодо яких подані клопотання про їх витребування від відповідачів. Додатково звернув увагу на наступних важливих документах (отримані за листом архівного відділу Ужгородської РДА від 26.12.2022 №07-10/236), які чітко вказують на те, що відповідач №3 невірно вказує суб`єкт господарювання, оскільки КСП не існувало, а на момент видання Колективному орендному сільськогосподарському підприємству «Гроно» Державного акту на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014, - підприємство перебувало в орендній формі господарювання (рішення виконкому Ужгородської районної ради від 08.04.1992 №46), що підтверджують: наказ Орендного підприємства «Гроно» від 09.04.1992 №26 «Про створення організації орендарів»; наказ Орендного підприємства «Гроно» від 20.11.1995 №45 «Про проведення інвентаризації»; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Організації орендарів «Гроно» від 25.12.1995; план приватизації Організації орендарів «Гроно» від 25.12.1995, що затверджений Представництвом ФДМУ в Ужгородському районі 05.04.1996; протокол засідання загальних зборів Орендного підприємства «Гроно» від 03.01.1996 №1 «Про план приватизації орендного підприємства»; розпорядження Ужгородської РДА від 26.04.1996 №273 «Про реєстрацію договору безкоштовної передачі державного майна» (залишкової державної частки у цілісному майновому комплексі колективу Орендного підприємства «Гроно»). Також зосереджує увагу суду на тому, що станом на квітень 1992 року підприємство діяло та подавало звітність як «Совхоз ім.Фрунзе» без зазначення земельних ресурсів, а орієнтуючись на звіті за 11 місяців 1995 року підприємство діяло та подавало звітність як «Орендне підприємство «Гроно» вже із відображенням земельних активів по Державному акту на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014, а також із проставленням печатки підприємства як Організація орендарів «Гроно» (код 00413848), тобто так само орендної форми господарювання. При цьому існують обґрунтовані підстави вважати (представник відповідача №3 Р.Вольф у судовому засіданні самостійно повідомила про те, що ділянки по даний час керівництвом Середнянської селищної ради видаються і триває процес розпаювання земель, їх видачі), що дані земельні ділянки, які повинен успадкувати позивач та які належали його спадкодавцям, без згоди позивача можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду (фактично не буде земель). Наявні ознаки вказують на приховування Середнянською селищною радою земель, на які позивається позивач, що є необхідним для задоволення заяви про забезпечення позову та накладення заборони на відчуження земельних ділянок. Так, відповідачем №3 на сьогоднішній день вже здійснено передачу значних масивів земель сільськогосподарського призначення, які належали пайовикам, а також протиправно відчужені інші пайові землі резервного фонду на користь зацікавлених осіб. При цьому відповідачем не виконане Розпорядження Ужгородської РДА 07.04.1997 №189 й не дотримані вимоги Протоколу загальних зборів уповноважених членів підприємства від 24.02.1997 №1, що зумовило порушення його п.3, а резервний фонд землі в кількості 156 га, тобто 15% від загальної площі сільськогосподарських угідь вказаних у Державному акті на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014 відсутній (ймовірно відчужений зацікавленим особам). По даний час розпаювання не завершене, а реалізація земель триває. Звертає увагу суду на тому, що Проєкт та п.4 Розрахунку вартості земельної частки (паю), що затверджений розпорядженням Ужгородської РДА від 13.12.2016 №537, визначав площу сільськогосподарських угідь у колективній власності 1038 га. Згідно з даним п.4 в даній площі включені 882,1 га пайовиків внесених до списків (388 осіб), а також 15% 155,9 га резервного фонду для осіб, які не були включені до списків. Існування резервного фонду, який склав 155,9 га підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 26.07.2023 №29-7-0.5-2636/2-23, а також при розробленні Проекту є обов`язковим підтверджується листом-роз`ясненням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.05.2023 №29-28-0.132-3881/2-23. При цьому у Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) 1998 року і Технічному звіту з матеріалів паювання земель 1997 року, переданих КОСП «Гроно» визначене необхідність відображення при розробці Проекту землеустрою 15% резервного фонду, що є обов`язковим згідно з Розпорядженням Ужгородської РДА від 07.04.1997 №189 та ст.25 Земельного кодексу України (ст.5 ЗКУ у редакції на час правовідносин). Таким чином Проект фактично передбачив формування земельних ділянок резервного фонду, в кількості 156 га (тобто 15% від загальної площі сільськогосподарських угідь вказаних у Державному акті на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014) про що свідчать умовні позначення «залишок» на всіх графічних матеріалах (наявні в матеріалах справи). При тому, що законодавством чітко вказано на потребу забезпечення інтересів колишніх працівників радгоспів і їх спадкоємців та виключно цільового використання резервного пайового фонду, фактично земельні ділянки резервного фонду (в кількості 156 га) вже у більшій мірі відсутні (у т.ч. змінене їх цільове призначення і категорія земель), а на момент завершення судової справи №308/10110/23 можуть взагалі зникнути. У випадку продовження подальшого тіньового відчуження відповідачем №3 паїв з резервного фонду й без задоволення заяви про забезпечення позову позивач не зможе отримати належні йому в порядку спадкування паї, шляхом виділення в натурі із земель резервного фонду на території Середнянської селищної ради (у т.ч. земель що перебувають у СПД на умовах постійного користування чи в оренді, яка відповідає Закону України «Про оренду землі»), згідно з п.7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95. Констатує, що значна частина пайових земель на даний час опинилася під контролем зацікавлених осіб, які з порушеннями чинного законодавства отримали паї протиправними способом, відомості щодо цього знаходяться у матеріалах судової справи №308/10110/23 (у т.ч. до відома суду доведені протиправні діяння щодо заволодіння паями, підробки документів з їх використання із ознаками злочинів у заяві від 19.12.2023). У листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.01.2024 №29-28-0.193-88/2-24 визнана наявність порушень законодавства при розпаюванні та констатована потреба проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у т.ч. й відповідно до листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2024 №21-6000-10/83. Наголошує, що з врахуванням положень ст.188, розділу Х ЗКУ, ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», не забезпечення позову призведе до вкрай важких наслідків для позивача (унеможливить оформлення прав до 01.01.2025). Зауважує, що Середнянська селищна рада у листі від 29.11.2023 №01-49/2488 відмовилася від мирного врегулювання даного спору, у зв`язку з чим вважає, що заперечення такої можливості відповідачем №3 мотивоване ймовірною потребою виконання домовленостей із зацікавленими особами, через що вважає, що виключно накладення арешту на майно Середнянської селищної ради може реально забезпечити виконання рішення суду по даній справі.

На підставі наведеного просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: 2 земельні частки 4,5400 га (паї 2,2700 га + 2,2700 га ТОВ АВТФ «Гроно», правонаступника Колективного орендного сільськогосподарського підприємства / радгоспу «ім.Фрунзе») в Ужгородському районі на території Середнянської селищної ради (у т.ч. земель що перебувають у товариства на умовах постійного користування чи в оренді, яка відповідає Закону України «Про оренду землі»); 1 земельну ділянку в Ужгородському районі, с.Чертеж поблизу р.Стара у місцевому контурі «Зарінок», в розмірі 0,1100 га на території Середнянської селищної ради. Просить заборонити посадовим особам Середнянської селищної ради та іншим особам вчиняти будь які дії щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної рад; заборонити керівнику ТОВ АВТФ «Гроно» та іншим уповноваженим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної ради. Просить зобов`язати органи та підрозділи Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області утримуватися від вчинення реєстраційних дій, у т.ч. через електронні сервіси Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

В силу положень ст. 153 ЦПК України судом розглянуто дану заяву про забезпечення позову, яку подано після відкриття провадження у справі.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 10ст. 150 ЦПК Українине допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім цього, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам (ч. 3 ст. 150 ЦПК України), а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, оцінивши подану заяву з наданими суду доказами у її підтвердження, що додані до такої (наказ винрадгоспу «ім.Фрунзе» від 08.05.1975 №85; наказ орендного підприємства «Гроно» від 09.04.1992 №26 «Про створення організації орендарів»; наказ орендного підприємства «Гроно» від 20.11.1995 №45 «Про проведення інвентаризації»; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Організації орендарів «Гроно» від 25.12.1995; план приватизації Організації орендарів «Гроно» від 25.12.1995, що затверджений Представництвом ФДМУ в Ужгородському районі 05.04.1996; протокол засідання загальних зборів Орендного підприємства «Гроно» від 03.01.1996 №1 «Про план приватизації орендного підприємства»; розпорядження Ужгородської РДА від 26.04.1996 №273 «Про передачу державного майна колективу Орендного підприємства «Гроно»; розпорядження Ужгородської РДА від 07.04.1997 №189; виписку з протоколу від 24.02.1997 №1; звіт Совхозу ім.Фрунзе 1992 року; звіт Орендного підприємства «Гроно» 1995 року; лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.01.2024 №29-28-0.193-88/2-24; лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.01.2024 №21-6000-10/83) заявником не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, на підставі належних і допустимих доказів, а також доказів того, що відповідач вдається до відчуження земельних ділянок, а запропоновані заходи забезпечення позову є необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення у майбутньому, що позбавляє суд оцінити відповідність виду забезпечення позовним вимогам, адекватність вимог заявника та дотримання збалансованості сторін, співставити запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Окрім цього, заявником в заяві про забезпечення позову не конкретизовано, на які саме земельні ділянки слід накласти арешт. В той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує заявника у праві звернутись з обґрунтованою заявою про забезпечення позову до суду протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Тирпак А.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда