Ухвала

від 27.02.2024 по справі 2-218/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1895/24

Справа № 2-218/11

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27.02.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третьої особи: Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, -

встановила:

08 лютого 2022 року начальник Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв О.О. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконанні у Першому Приморському ВДВС Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2-218/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 16 грудня 2013 року про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 2014 року - 2015 року після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, виконавчі дії неодноразово відкладались, виконавче провадження зупинялось і поновлювалось. 31 січня 2015 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження та після матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 було втрачено. При цьому, втрата матеріалів виконавчого провадження могла статись у зв`язку з реорганізацією Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якому підвідомче виконавче провадження. В зв`язку з чим, просив видати дублікат виконавчого листа, виданого 16 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси по справі № 2-218/11 про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 липня 2023 року заяву начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О. про видачу дубліката виконавчого листа було задоволено.

Видано начальнику Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєву О.О. дублікат виконавчого листа, виданого 16 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси у справі № 2-218/11.

Вказане судове рішення оскаржене у апеляційному порядку представником ОСОБА_1

27 лютого 2024 року, у день судового засідання, від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., мотивована тим, що вказані судді вже приймали участь у розгляді даної справи, та постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, ухваленою у складі суддів Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , яка діяла у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року - було закрито. Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року колегія суддів відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.

Відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Колегія суддів зазначає, що подана представником ОСОБА_1 заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. обґрунтована тим, що постановою Одеського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, ухваленою у складі суддів Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М., апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , яка діяла у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року - було закрито, а також ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року колегія суддів відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2012 року.

Таким чином, доводи вказаної заяви свідчать виключно про незгоду представника ОСОБА_1 із процесуальними рішеннями суддів, постановленими у межах даної справи, що не може бути підставою для відводу.

На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що викладені представником ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. доводи щодо існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, є необгрунтованими та такими, що не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 36-40, 268 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ДБК «Металург», ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третьої особи: Головного управління Держземагентства в Одеській області про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними державних актів на землю, скасування рішення Одеської міської ради, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе