Ухвала

від 01.07.2010 по справі 10/244

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 р.

Справа № 35690/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді                                                                                             Пліша М.А.

Суддів                                                                                                                  Довгополова О.М. ,  Стародуба О.П.

при секретарі судового засідання                                                                   Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Гасло» на постанову господарського суду Чернівецької області від 14 травня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Гасло» до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Гасло» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.05.2008 р. №000036220/0 (№000036220/1 від 18.07.2008 р, №000036220/2 від 06.08.2008 р, та №000036220/3 від 16.10.2008 р.)

Постановою господарського суду Чернівецької області від 14 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції приватне підприємство з іноземними інвестиціями «Гасло» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає. що при  прийнятті постанови судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та  порушені норми матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно податкового повідомлення-рішення від 23.05.2008 р. №000036220/0, (№000036220/1 від 18.07..2008 р, №000036220/2 від 06.08..2008 р, та №000036220/3 від 16.10.2008 р.), підприємству донараховано податкове зобов'язання в сумі 1247,63 грн. і застосовані штрафні санкції в сумі 2495,26 грн. за порушення п.13.5 ст. 13, ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме за не сплату податку з доходів нерезидентів.

При цьому при прийнятті постанови судом не враховано те, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.09.92 р. «Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів» Україна є учасником цієї Конвенції. Відповідно до ст. 34 Віденської конвенції всі договори СРСР, які були чинними у момент правонаступництва України продовжують бути чинними по відношенню до України. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна є правонаступником прав та обов'язків за міжнародними договорами СРСР. 17.03.99 р. Україна ратифікувала, укладену Урядом України та Урядом Австрійської республіки Конвенцію «Про усунення подвійного оподаткування». Згідно   з   вказаною   Конвенцією   прибуток   отриманий   нерезидентом   в Україні оподатковується в Австрійській республіці.

Стосовно того, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором, то відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 6 травня 2001 р. №470 апелянтом надані довідки за формою згідно з додатком №1 до вказаного порядку.

Відповідно до п.4 Порядку Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована.

Апелянтом  надано довідки за формою встановленою Порядком, а не за формою згідно із законодавством Австрії, а тому легалізації вони не потребують.

Зазначені довідки свідчить про те, що нерезидент зареєстрований в Австрійській Республіці та є платником податків. Довідки видані в 2006- 2007 роках, а тому відповідно до зазначеного вище Порядку, дійсні в межах 2006-2007 років і є підставою для звільнення від оподаткування нерезидента.

Таким чином, судом при винесенні постанови не застосовано вище вказані нормативні документи, а тому на підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.  

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.   

Судом першої інстанції встановлено, що 14.05.2008 р. державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено виїзну планову документальну перевірку приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Гасло» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р., результати якої оформлено відповідним актом № 1962/23-1/14338091 від 14.05.2008 р. Перевіркою встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний договір RE-UА 16010904 від  16.09.2004 р. на продаж протекторної стрічки з невулканізованої гуми з Австрійською фірмою «GUMMIWERK КRAIBURG Austria Ges.m.B.H.& Co» (Австрія). Доповненням № 2 від 10.05.2004 р. до вказаного договору обумовлено поставку матеріалів транспортом продавця по узгоджених цінах. За отриманий товар та послуги з перевезення апелянт  перерахував Австрійській фірмі валютні кошти в сумі 247849,59 євро, або 1661015,87 грн. (утому числі за товар 244819,59 євро., за фрахт 3030 євро). Сума фрахту оплачена платіжними дорученнями від 19.04.2007 р. - 1530 євро та від 17.05.2007 р. - 1500 євро, що разом складає 3030 євро або 20793,75 грн.

Згідно акту перевірки встановлено порушення п. 13.1 (в), 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  ПП ІІ «Гасло» не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента - Австрійської фірми в сумі 1247,63 грн. (20793,75 грн. х 6 %). За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням № 000036220/0 від 23.05.2008 р приватному підприємству «Гасло» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб 3742,89 гри., у тому числі 1247,63 грн. за основним платежем, 2495.2-грн. штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак його скарги залишені без задоволення, за результатами розгляду скарг виставлені податкові повідомлення-рішення від 18.07.2008 р. № 000036220/1, від 06.08.2008 р. № 00003622/2 та від 16.10.2008 р. № 000036220/3 на таку ж суму, що й первинне повідомлення.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вказав, що у відповідності до пп. «в» п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» доходи від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України оподатковуються у порядку, визначеному п. 13.5 ст. 13 цього Закону, а саме - сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його де бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні. В порушення вище зазначеної норми позивачем при виплаті доходів Австрійській фірмі в квітні і травні 2007 р. з суми 3030 євро не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів у сумі 1247,63 грн. Факт несплати вказаної суми податку позивачем в суді першої інстанції визнано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача, що він не повинен був сплачувати вказану суму до бюджету є необґрунтованими виходячи з наступного .

17.03.1999 р. Україною ратифіковано Конвенцію між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Зазначена Конвенція набула чинності для України 20.05.1999 р. Згідно з вказаною Конвенцією прибуток підприємства Договірної Держави (терміни «Договірна Держава» і «друга Договірна Держава» означають залежно від контексту Україну або Австрію; терміни «підприємство Договірної Держави» та «підприємство другої Договірної Держави» означають відповідно підприємство, що керується резидентом Договірної Держави, та підприємство, що керується резидентом другої Договірної Держави) оподатковується тільки у цій Державі, якщо це підприємство не здійснює підприємницької діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво (п.п.. «d», «g» п. 1 ст. З, п. 1 ст. Конвенції). Згідно п. 2 ст. 23 Конвенції встановлено, що стосовно України подвійне оподаткування усувається таким чином: з урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення податку сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на австрійський податок, сплачуваний за законодавством Австрії, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Австрії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється австрійський податок. Ці вирахування в будь-якому випадку не повинні перевищувати тієї частини податку з доходу або майна, як було підраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, які можуть оподатковуватись в Австрії, залежно від обставин.

Процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України, визначено відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від. 06.05.2001 р. № 470. Відповідно до п. 4 цього Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком № 1 або згідно з законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Відповідно до ч. 1 ст. З Конвенції термін «компетентний орган» означає в Австрії Федеральне Міністерство фінансів або його повноважний представник.

Досліджуючи довідки про нерезидента - Австрійську фірму від 27.04.2006 року та від  30.04.2007 року суд першої інстанції встановив, що ці довідки видані не компетентним органом Австрії - Федеральним Міністром фінансів або його повноважним представником, а податковою інспекцією Бранау Рід Шердінг. На довідках також відсутні печатки компетентного органу, як це передбачено затвердженою формою, а є лише штампи самої Австрійської фірми.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що зазначені довідки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам вище вказаних Конвенції та Порядку, відповідно не є підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження   з України.  Крім того суд  правильно звернув увагу,  що в період з 01.01.2007 р. по 26.04.2007 р. жодна з вказаних довідок взагалі не діяла, в той час як оплата нерезиденту суми 1530 євро мала місце 19.04.2007 р.

Згідно п. 8 Порядку в разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування, в даній спірній ситуації, у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Оскільки позивачем не надано належних доказів про звільнення його від сплати податку на прибуток з доходів, що виплачуються нерезиденту за договорами фрахту, а саме - Довідки оформленої у відповідності до вимог Конвенції і Порядку, то відповідно до вимог п.п. 17.1.9 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

          З огляду на вище вказане колегія суддів вважає. що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.   

Керуючись  ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205,  ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

                    У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Гасло» – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 14 травня 2009 року у справі № 10/244 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  

Головуючий суддя                                                                                            Пліш М.А.

Судді                                                                                                                 Довгополов О.М. ,  Стародуб О.П.

Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2010 року