Постанова

від 19.03.2024 по справі 420/14208/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14208/23

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 26.10.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року та апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі за позовом Одеської обласної прокуратури в інтересах Державної Екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2023р. Одеська обласна прокуратура в інтересах Державної Екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулася до суду з позовом до Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.

В обґрунтування позову зазначено, що спеціальне використання природних ресурсів на території об`єкта загальнодержавного значення Національного природного парку (далі НПП) «Куяльницький», в тому числі у вигляді лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів (рубка формування і оздоровлення лісів), може здійснюватися лише на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Оскільки згідно з матеріалами проекту створення НПП «Куяльницький», а саме: наукового обґрунтування створення національного природного парку, листа ДП Ширяївське лісове господарство» від 05.10.2017 №90, експлікації земель - НПП «Куяльницький» на території Северинівської сільської ради Іванівського району, до території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення включено квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва ДП «Ширяївське лісове господарство», а згідно з листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.03.2023 №25/2-11/4665-23 з моменту створення парку та станом на 28.03.2023р. ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку Міндовкіллям не затверджувалися, дії Філії «Ананьївське лісове господарство» щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022 №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва, тобто на території НПП «Куяльницький» є протиправними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023р. у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що у відповідача були відсутні підстави керуватися у своїй діяльності нормами Закону України «Про природно-заповідний фонд» щодо здійснення господарської діяльності в 26, 27, 28 кварталах лісових масивів Северинівського лісництва, включення яких до меж НПП «Куяльницький» погоджене листом від 05.10.2017 року у процесі утворення НПП, як землями саме природно-заповідного фонду. Положенням про НПП «Куяльницький», затвердженим наказом Міндовкілля від 04.04.2022 року №169, повинен керуватись саме НПП «Куяльницький», проте він як юридична особа не створений, не має спеціальної адміністрації, право користування земельними ділянками не оформлювалось. Оскільки з моменту утворення парку та станом на 28.03.2023 року ліміти на використання природних ресурсів у межах території парку Міндовкіллям не затверджувались та до Міндовкілля не надходив на затвердження Проект організації території, тому у ДП «Ананьївське лісове господарство» (нині - Філія «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України») наявне право на видачу лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва на підставі матеріалів лісовпорядкування.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023р. стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6300грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовими рішеннями, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, сторони у справі подали апеляційні скарги, в яких просять: позивач - судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову; відповідач - змінити додаткове рішення суду в частині розміру стягнення витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021р. №578 припинено Державне підприємство «Ширяївське лісове господарство» шляхом реорганізації, а сам: приєднання до Державного підприємства «Ананьївське лісове господарство», яке є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Ширяївське лісове господарство». Пунктом 8 вищевказаного наказу зобов`язано забезпечити питання надання земельних ділянок ДП «Ширяївське лісове господарство» у постійне користування до ДП «Ананьївське лісове господарство». /а.с.21-23/

Указом Президента України від 01.01.2022р. №3/2022 з території Березівського та Одеського районів Одеської області створено Національний природний парк «Куяльницький», до території якого погоджено включення 10800,8867 га земель державної та комунальної власності, з саме: 3490,6753 га, що надаються національному природному парку в постійне користування та 7310,2114 га, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, в тому числі землі ДП «Ширяївське лісове господарство» площею 200,438 га, ДП «Одеське лісове господарство» площею 1042,0642 га. /т.1 а.с.18-20/

01.02.2022р. ДП «Ананьївське лісове господарство» видано лісорубний квиток №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва. /т.1 а.с.72/

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022р. №1003, погоджено утворення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та приєднання до нього спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

При цьому, Філія «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі Філія «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як відокремлений підрозділ Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та займається наступним видами діяльності за КВЕД: 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві. /а.с.27-36/

Положенням про Філію «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 16.12.2022р. №69 передбачено, що Філія створена з метою одержання підприємством прибутку від здійснення на промисловій та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, схорону, захист, раціональне використання та відтворення лісів. Ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству. /т.1 а.с.37-71/

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022р. №169 затверджено Положення про національний природний парк «Куяльницький», пунктами 1.6. та 1.8. якого передбачено, що парк є юридичною особою, що має самостійний баланс, рахунки у відділенні Державної казначейської служби України і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Межі парку встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж парку його межі визначаються відповідно до проекту створення парку. /т.1 а.с.73-88/

Згідно проекту створення національного природного парку «Куяльницький» на території Біляївського, Іванівського, Лиманського районів Одеської області та міста Одеса вбачається, що ДП «Ширіявське лісове господарство» (нині - Філія «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України») погодило включення до меж парку лісових масивів Северинівського лісництва Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області загальною площею 201га. /т.1 а.с.89-93, 107/

Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні від 02.02.2023р. №12023162260000064 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.246, ч.2 ст.364 КК України щодо можливих неправомірних дій співробітників Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» при використанні лісових ресурсів у межах території об`єктів природно-заповідного фонду.

Листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.03.2023р. №25/2-11/4665-23 повідомлено Одеську обласну прокуратуру про те, що проект організації території парку на затвердження до міністерства не надходив. З моменту створення парку та станом на 28.03.2023р. міністерство не затверджувало ліміти на використання природних ресурсів у межах парку. /т.1 а.с.130/

Листом Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 06.04.2023р. №680/06/05-41/2-23/1192 повідомлено Одеську обласну прокуратуру про те, що матеріали проектів лімітів на використання природних ресурсів в межах НПП «Куяльницький» до департаменту не надходили. /т.1 а.с.131-132/

Листом Одеської обласної прокуратури від 06.06.2023р. №12-804вих-23 направлено Державній екологічній інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомлення в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів претензійно-позовного характеру про визнання протиправними дій Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва. /т.1 а.с.133-136/

Листом Департамента екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 12.06.2023р. №39/12 повідомлено Одеську обласну прокуратуру про те, що за фактом видачі Філією «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 заходи позовного характеру у судовому порядку інспекцією не вживались та у майбутньому не плануються. /т.1 а.с.137-139/

Не погоджуючись з діями Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №0008694, вважаючи їх такими що порушують інтереси держави, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Частинами 4,5 ст.53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V (надалі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Водночас, відносини в галузі охорони навколишнього середовища врегульовано Законами України «Про природно-заповідний фонд».

Статтею 62 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що Державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; про природно-заповідний фонд;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно ст.50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що екологічна безпека це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017р. №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Отже, Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на підставі акту, складеного за результатом здійснених заходів державного нагляду (контролю), має право звернутися до суду із позовом про визнання протиправними дій Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.

При цьому, реалізації права Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) на звернення до суду з позовом передує реалізація нею своїх повноважень щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю) у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Одеської обласної прокуратури від 06.06.2023р. №12-804вих-23 направлено Державній екологічній інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) повідомлення в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів претензійно-позовного характеру про визнання протиправними дій Філії «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва. /т.1 а.с.133-136/

Листом Державної екологічної інспекції Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 12.06.2023р. №39/12 повідомлено Одеську обласну прокуратуру про те, що за фактом видачі Філією «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 заходи позовного характеру у судовому порядку інспекцією не вживались та у майбутньому не плануються вживатись. /т.1 а.с.137-139/

Колегія суддів зауважує, що Державною екологічною інспекцією Південного-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не повідомлено орган прокуратури про здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Філією «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва, з підстав дотримання відповідачем, на думку контролюючого органу, вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при видачі лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869.

Згідно ч.5 ст.53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в силу приписів ч.5 ст.53 КАС України прокурор по даній справі набуває статусу позивача.

За приписами ст.1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з ч.1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

За ч.1 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Згідно з п.п.2- 3 ч.2 ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ст.45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Частиною 1 ст.47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно зі ст. 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Положеннями ч.ч.1, 3 та 6 ст.69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.70 Лісового кодексу України встановлено, що деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначені у Правилах поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724 (надалі - Правила №724, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2 Правил №724 під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

Пунктом 4 Правил №724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Отже, підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2021р. у справі №817/1855/17 та від 16.01.2023р. у справі №817/2356/16.

Відповідно до п.п.11-18 Правил №724 рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах).

Прохідні рубки призначені для збільшення приросту кращих дерев, підвищення товарності деревостанів та скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, поліпшення складу, структури та підвищення стійкості деревостану.

Прохідні рубки не проводяться в лісах, які розташовані в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (крім господарських зон національних природних парків, регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників).

Відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Рубки проріджування і прохідні рубки проектуються виходячи з лісівничої доцільності, але за повноти насаджень не меншої 0,7 для прохідних рубок у соснових лісах штучного походження, 0,8 для прохідних рубок в інших лісах і 0,7 для рубок проріджування.

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування і може бути: слабкою - вирубування до 15 відсотків запасу деревостану, помірною - 16-25, сильною - 26-35, дуже сильною - більш як 35 відсотків запасу деревостану.

Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки.

Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для освітлення і прочищення - 3-5 років, проріджування - 5-10, прохідних рубок - 10-15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність частіша. Конкретні строки повторюваності встановлюються під час лісовпорядкування.

Щорічний обсяг кожного виду рубок догляду визначається шляхом поділу площ насаджень, що потребують відповідного догляду, на відповідний строк повторюваності рубок.

Строк початку і закінчення рубок догляду визначається з урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу, інтересів мисливського господарства та побічних лісових користувань.

Рубки догляду закінчуються за один клас віку до настання стиглості деревостану.

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового догляду. В основу цього методу покладено поділ дерев за їх господарськими і біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ті, що підлягають вирубуванню.

Під час рубок догляду вилучаються також дерева, що підлягають вирубуванню згідно з п.22 цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2022р. ДП «Ананьївське лісове господарство» видано лісорубний квиток №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.

Згідно проекту організації та розвитку лісового господарства на території колишнього Державного підприємства «Ширяївське лісове господарство» Северинівське господарство. Таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків передбачено, що квартали 26, 27, 28 Северинівського лісництва відносяться до захисних лісів (протиерозійних) відповідно до лісовпорядкування. /т.2 а.с.165-174/

Згідно матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду колишнього Державного підприємства «Ширяївське лісове господарство» за 2020р. серед іншого визначено: насадження, що потребують рубок догляду проріджування у 26 кварталі 7 а/с г площею 1,9 га та 28 кварталі 12 виділі (1,7 га) Северинівського лісництва. /т.3 а.с.177-178/

Отже, ДП «Ананьївське лісове господарство» на підставі матеріалів лісовпорядкування видано лісорубний квиток від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.

Апелянт вважає, що спірний лісорубний квитком видано ДП «Ананьївське лісове господарство» з порушенням Лісового кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Разом з тим, відповідно до ст.100 Лісового кодексу України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно до ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об`єктів, що оголошуються заказниками чи пам`ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;пам`ятки природи поділяються на комплексні, пралісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні. Пам`ятки природи можуть розташовуватися на території інших об`єктів природно-заповідного фонду.

Дійсно, Указом Президента України від 01.01.2022р. №3/2022 з території Березівського та Одеського районів Одеської області створено Національний природний парк «Куяльницький», до території якого погоджено включення 10800,8867 га земель державної та комунальної власності, з саме: 3490,6753 га, що надаються національному природному парку в постійне користування та 7310,2114 га, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, в тому числі землі ДП «Ширяївське лісове господарство» площею 200,438 га, ДП «Одеське лісове господарство» площею 1042,0642 га. /т.1 а.с.18-20/

Згідно ст.21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням. Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, при цьому діяльність національного природного парку спрямовується на доведення площі заповідної зони національного природного парку до рівня не менше 20 відсотків загальної площі.

Отже, чинним законодавством передбачено, що територія національного природного парку визначається Положенням про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.04.2022р. №169 затверджено Положення про національний природний парк «Куяльницький», пунктами 1.6. та 1.8. якого передбачено, що парк є юридичною особою, що має самостійний баланс, рахунки у відділенні Державної казначейської служби України і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Межі парку встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж парку його межі визначаються відповідно до проекту створення парку. /т.1 а.с.73-88/

Згідно проекту створення національного природного парку «Куяльницький» на території Біляївського, Іванівського, Лиманського районів Одеської області та міста Одеса вбачається, що ДП «Ширіявське лісове господарство» (нині Філія «Ананьївське лісове господарство» ДП «Ліси України») погодило включення до меж парку лісових масивів Северинівського лісництва Северинівської сільської ради Іванівського району Одеської області загальною площею 201га. /т.1 а.с.89-93, 107/

Згідно ч.1 ст.106 Земельного кодексу України спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ним.

Матеріали справи не містять доказів встановлення меж парку в натурі (на місцевості), що свідчить про неможливість встановлення судом включення до його території 26 кварталу 7 виділу та 28 кварталу 12 виділу Северинівського лісництва.

Більше того, вищезазначеним положенням передбачено, що національний природний парк «Куяльницький» є юридичною особою, що має самостійний баланс, рахунки у відділенні Державної казначейської служби України і утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Згідно ч.1 ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Отже, національний природний парк «Куяльницький», як природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, є створеним з моменту державної реєстрацію юридичною особою у встановленому законом порядку.

Станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не містить відомостей щодо державної реєстрації такої юридичної особи, як національний природний парк «Куяльницький», що свідчить про відсутність його створення, як природоохоронної, рекреаційної, культурно-освітньої, науково-дослідної установи загальнодержавного значення відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Враховуючи відсутність факту створення у встановленому законом порядку національного природного парку «Куяльницький» та встановлення його меж в натурі (на місцевості), колегія суддів приходить до висновку щодо наявності у ДП «Ананьївське лісове господарство» (нині - Філія «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України») права на видачу лісорубного квитка від 01.02.2022р. №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 виділі та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва на підставі матеріалів лісовпорядкування, для підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих функцій, належного догляду, утримання та збереження естетичної цінності лісового господарства, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 5076-VI ).

Відповідно до ст.19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2023р. між Філією «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та адвокатом Павлишиним Ю.М. укладено договір про надання правової допомоги №1. /т.3 а.с.83/

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору надано розрахунок сум судових витрат та акт прийому-передачі виконаних робіт від 18.10.2023р. №1-к. /т.3 а.с.84-85/

Відповідно до чч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно до прийому-передачі виконаних робіт від 18.10.2023р. №1-к, адвокатом надані послуги у Одеському окружному адміністративному суді у справі №420/14208/23 на загальну суму 23100грн.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, зміст і обсяг наданих матеріалів до суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтовану необхідність зменшення розміру таких витрат до 6300грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську обласну прокуратуру.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв