Ухвала

від 03.06.2024 по справі 420/14208/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

справа №420/14208/23

адміністративне провадження №К/990/15402/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №420/14208/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима в інтересах держави до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022 №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 6300 гривень.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 залишені без змін.

На адресу Верховного Суду 22.04.2024 надійшла касаційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Максима Раковича у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2024 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків шляхом конкретизації судових рішень, на які подається касаційна скарга та підстав оскарження судових рішень в цій справі.

У строк, встановлений Судом, заявник касаційної скарги надіслав уточнену касаційну скаргу.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах щодо часу та підстав виникнення обов`язку у постійного лісокористувача дотримуватися норм та режиму законодавства про природно-заповідний фонд на землях, що включені до території та об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Також вказує на те, що справа має виняткове значення для органів прокуратури, які звернулися із вказаним позовом в інтересах держави про визнання протиправним дій лісогосподарського підприємства щодо видачі лісорубного квитка в порушення законодавчо визначеного порядку спеціального використання природних ресурсів у межах території об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Крім того, заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули цю справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки не врахували особливо цінного, загальнодержавного статусу території об`єкта природно-заповідного фонду, в межах якого здійснено протиправну порубку дерев.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи те, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень неправильно застосували ч. 4, ст. 7, ст. ст. 9-1, 20, 51, 52, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо порядку створення об`єктів природно-заповідного фонду щодо спеціального використання природних ресурсів в межах їх територій. Вказує на не застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2019 у справі №910/11164/16, від 20.05.2020 у справі №820/5402/16, від 25.05.2023 у справі №924/883/21 (щодо визначення меж об`єкта природно-заповідного фонду відповідно до проєктів їх створення), від 24.02.2023 у справі №824/540/17 (щодо порядку спеціального використання природних ресурсів на території об`єкта природно-заповідного фонду), від 23.04.2019 у справі №826/9047/16, від 19.02.2019 у справі №803/1032/18, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17, від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 03.08.2021 у справі №480/3172/20 (щодо компенсації витрат на правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень).

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду в даній справі.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №420/14208/23 є оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України та посилання у касаційній скарзі на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №420/14208/23.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/14208/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима в інтересах держави до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.І. Рибачук

Суддя С.Г. Стеценко