УХВАЛА
01 травня 2024 року
м. Київ
справа №420/14208/23
адміністративне провадження №К/990/15402/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №420/14208/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима в інтересах держави до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури Ракович Максим в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі лісорубного квитка від 01.02.2022 №000869 на проведення вибіркових рубок прорідження у 26 кварталі 7 та 28 кварталі 12 виділі Северинівського лісництва.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 6300 гривень.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 залишені без змін.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22.04.2024 надійшла касаційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Максима Раковича, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Як вбачається зі вступної та прохальної частин касаційної скарги, така подана на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №420/14208/23.
При цьому, судячи зі змісту касаційної скарги, заявник виражає незгоду також у зв`язку із задоволенням заяви про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрат зі сплати професійної правничої допомоги (додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023).
Щодо посилань на підстави незгоди з додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 Суд зазначає, що оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, то, відповідно, порядок його оскарження є таким, як і для рішення по суті.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).
Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити таке.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у частині п`ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі, розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, з обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, та некоректне зазначення судових рішень, що оскаржуються, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пунктам 3, 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній некоректно визначено підстави, передбачені статтею 328 КАС України та не конкретизовано рішення, що оскаржуються.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом конкретизації судових рішень, на які подається касаційна скарга та подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог статті 330 КАС України.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявленого недоліку.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 44, 169, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №420/14208/23 за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима в інтересах держави до філії «Ананьївське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя С.Г. Стеценко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118767614 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні