Рішення

від 18.03.2024 по справі 134/1750/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1750/23

2/134/35/2024

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 березня 2024 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Франко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОВЖОК» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування та припинення іншого речового права щодо оренди земельної ділянки,

встановив:

В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа № 134/1750/23 за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОВЖОК» (далі - СТОВ «ДОВЖОК») про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування та припинення іншого речового права щодо оренди земельної ділянки.

Рішенням суду від 04 березня 2024 року позов задоволено та ухвалено усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним йому майном шляхом повернення земельної ділянки площею 0,8002 га з кадастровим номером 0521986200:04:001:0398 з чужого незаконного користування від СТОВ «ДОВЖОК» з одночасним припиненням права оренди СТОВ «ДОВЖОК» земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0398, зареєстрованим державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А. (номер запису про інше речове право: 7652134 від 11.11.2014).

Під час ухвалення рішення у даній справі не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Представником позивача - адвокатом Варцабою С.А. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про те, що стороною позивача буде подано докази понесених судових витрат відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тому у судовому рішенні вказано про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на 18 березня 2024 року о 14 год. 00 хв. та встановлено позивачу ОСОБА_1 строк для подання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

11 березня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Варцаби С.А. про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат, у якій він просить долучити до матеріалів справи докази на підтвердження витрат позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги від 31.10.2023 року, копію Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 31.10.2023 року, копію Акту наданих послуг від 08.03.2024 року, копію рахунку від 08.03.2024 року.

Також 11 березня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Варцаби С.А. надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому він просить винести додаткове рішення по справі № 134/1750/23, яким стягнути з відповідача СТОВ «ДОВЖОК» на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В обґрунтування заяви вказує, що 10 березня 2024 року ним на адресу суду було надіслано заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, до якої додано: копію Договору про надання правничої допомоги від 31.10.2023 року, копію Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 31.10.2023 року, копію Акту наданих послуг від 08.03.2024 року, копію рахунку від 08.03.2024 року.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Відповідно до позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, розподілу також підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на недопустимість дій суду на користь будь-якої із сторін, зазначивши: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.»

У Постанові Верховного Суду від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, вказано, зокрема, про те, що «зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.».

Аналогічна позиція висловлена і в Додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 826/8/41/17, а саме, що «розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою».

Отже, право на зменшення розміру заявлених судових витрат суд має виключно у випадку наявності відповідного клопотання учасника справи щодо заявленого розміру судових витрат. Самостійна зміна судом заявленого розміру судових витрат буде порушувати норми процесуального законодавства та правові позиції.

У Постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19 зазначено, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Таким чином, подання детального опису обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу в даному випаду не потрібно.

15 березня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Довганя О.О. надійшло клопотання, у якому він просить у задоволенні заяви сторони позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення зі СТОВ «ДОВЖОК» витрат на правничу допомогу відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що заявлені до стягнення судові витрати на правничу допомогу є необґрунтованими та явно завищеними.

Так, у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформульовано правовий висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Також у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 стверджується, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати на правову допомогу повинні бути співмірними, зокрема, з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом виконаних робіт (наданих послуг). Оцінюючи співмірність розміру здійснених стороною витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, необхідно враховувати витрачений адвокатом час на виконання конкретного виду робіт, а саме: скільки часу адвокат витратив на юридичний аналіз, збір доказів, підготовку документів тощо.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката необхідно враховувати чи відповідають виконані роботи критерію необхідності, а саме чи було їх вчинення обов`язковим і доцільним, чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Крім того, розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, зокрема витрат на професійну правову допомогу, повинен бути пропорційним до предмета спору, слід враховувати особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій.

Витрати на підготовку заяв по суті справи, зокрема позовної заяви, відповідають критерію необхідності, оскільки їх надання вимагається згідно з процесуальним законом. Витрати на підготовку та написання заяви про забезпечення позову, підготовку інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і виконання яких не вимагається, не є обов`язковим для відшкодування у кожному без винятку випадку.

Представник відповідача вказує, що за своєю категорією дана справа не є складною для адвоката, який має достатню правову кваліфікацію, виходячи з принципу добросовісності, взагалі не є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. на користь позивача ОСОБА_1 .

Представником позивача надається правнича допомога з 31.10.2023 року, що підтверджується ордером долученим 01.11.2023 року до матеріалів справи, а також договором про надання правничої допомоги та додатковою угодою до цього договору від 31.10.2023, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 29.09.2023 року.

З матеріалів справи № 134/1750/23 вбачається, що упродовж розгляду справи відбулися три судові засідання, а саме: 10.11.2023, 10.01.2024 та 04.03.2024, кожне з яких тривало менше ніж 30 хв. та у яких представник позивача приймав участь за допомогою засобів відеоконференцзв`язку поза приміщенням суду.

За таких обставин, витрат, пов`язаних з розглядом справи, представником позивача не було понесено, оскільки його участь у даній справі не пов`язувалася з безпосередньою явкою у судове засідання, а відтак і шляхом до суду, очікуванням судових засідань тощо, як і не було витрат, наприклад, на надсилання поштової кореспонденції, оскільки всі документи подані у даній справі надходили до підсистеми «Електронний суд».

Увесь об`єм правничої допомоги, який можливо встановити з матеріалів справи, зводиться до участі представника позивача у трьох судових засіданнях і подачі двох процесуальних заяв (клопотання про витребування доказів та заяви про зміну підстав позову), будь-які заяви по суті справи не подавалися, що, на думку сторони відповідача, свідчить про явну невідповідність заявленого розміру витрат на правничу допомогу і фактичного їх об`єму.

Верховний Суд у справі № 915/1654/19 застосував критерій необґрунтованості та неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат із реальністю таких витрат, вказавши, зокрема, на незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи та тривалість судових засідань.

Представник відповідача також зазначає, що в разі надання аналогічної за обсягом правничої допомоги адвокатом, що надає безоплатну вторинну правову допомогу, вартість участі у трьох судових засіданнях становила б 908,40 грн., а подання двох процесуальних документів 1362,60 грн., загалом - 2271 грн.

Згідно інформації, розміщеної у публічному доступі у мережі Інтернет на веб-сайті work.ua, середній розмір заробітної плати адвоката становить 18000 грн. на місяць, та з урахування того, що в середньому в місяці 22 робочих дні, середньоденна заробітна плата адвоката складає близько 818,18 грн., що серед іншого теж вказує на явне завищення розміру заявлених витрат на правничу допомогу.

В той же час, представник відповідача звертає увагу суду на те, що акт прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 08.03.2024 підписано не позивачем, а іншою особою при тому, що відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження у даної особи на підпис у такому документі, а тому відсутнє належним чином підтверджене волевиявлення позивача на погодження витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Також позивачу після ухвалення рішення суду від 04.03.2024 виставлено рахунок на оплату адвокатських послуг від 08.03.2024, що свідчить про те, що останній станом по вказану дату витрат на правничу допомогу не поніс, а саме по собі виставлення рахунку не є належним підтвердженням його оплати та фактичного понесення відповідних витрат.

Відтак, сторона відповідача переконана, що витрати на правничу допомогу належним чином не підтверджені, розмір є завищеним і необґрунтованим, а тому їх слід зменшити до 0 грн., фактично відмовивши у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Представник позивача - адвокат Варцаба С.А. та представник відповідача - адвокат Довгань О.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання 18 березня 2024 року о 14 год. 00 хв. не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Наявність договірних відносин між адвокатом Варцабою С.А. та позивачем ОСОБА_1 підтверджується договором про надання правової допомоги від 31 жовтня 2023 року та додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 31 жовтня 2023 року.

Згідно умов вказаного Договору адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (п. 1.1.); адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України всіх юрисдикцій та інстанції (п. 2.1.2.); на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта (п. 4.1.); гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.2.).

У Додатковій угоді сторони погодили, що адвокат представляє інтереси клієнта, як позивача, під час розгляду Крижопільським районним судом Вінницької області цивільної справи № 134/1750/23 за позовом клієнта до СТОВ «ДОВЖОК» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування та припинення іншого речового права щодо оренди земельної ділянки (п. 3); гонорар адвоката з урахуванням п. 4.1. Договору є фіксованим та становить 10 000 грн., що включає в себе всі витрати, які нестиме адвокат у зв`язку з наданням послуг клієнту (п. 4); підставою для сплати гонорару адвокату є рахунок на оплату адвокатських послуг, який надається адвокатом протягом п`яти днів з дати винесення судового рішення у справі № 134/1750/23 (п. 7); гонорар адвоката сплачується клієнтом через 180 днів з дати винесення Крижопільським районним судом Вінницької області рішення по справі № 134/1750/23 (п. 8).

Також згідно пункту 9 Додаткової угоди сторони погоджують та підтверджують професійну правничу (правову) допомогу (адвокатські послуги) згідно даної додаткової угоди шляхом укладення акту прийняття-передачі наданих адвокатських послуг. Такий акт укладається сторонами протягом п`яти днів з дати винесення судового рішення у справі № 134/1750/23.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують здійснення витрат на правову допомогу, а сам по собі рахунок на оплату адвокатських послуг від 08 березня 2024 року не є належним підтвердженням його оплати та фактичного понесення відповідних витрат, суд не може взяти до уваги, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19.

Окрім того, у додатковій угоді, укладеній між адвокатом Варцабою С.А. та позивачем ОСОБА_1 , вказано, що гонорар адвоката сплачується клієнтом через 180 днів з дати винесення судом рішення.

Разом з тим, акт прийняття-передачі наданих адвокатських послуг від 08 березня 2024 року підписаний адвокатом Варцабою С.А. та Коржинською Л.Ю., однак стороною позивача не долучено відповідної довіреності на підтвердження повноважень у даної особи підписувати від імені ОСОБА_1 такий документ, що унеможливлює зробити висновок, що останній погодив та підтвердив адвокатські послуги.

Враховуючи вищевикладене, відсутність належного підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Оскільки відсутні належні та достатні докази щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити у стягненні з відповідача СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОВЖОК» на користь позивача ОСОБА_1 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі № 134/1750/23 за позовом ОСОБА_1 до СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОВЖОК» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування та припинення іншого речового права щодо оренди земельної ділянки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДОВЖОК», місцезнаходження: с. Савинці, вул. Молодіжна, 23, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 32148490.

Суддя