Постанова

від 14.03.2024 по справі 910/14283/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа№ 910/14283/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Леськов В.П.;

від відповідача: Левченкова О.А.;

від третьої особи : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 (повний текст складено 23.11.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023)

у справі №910/14283/21 ( суддя Ярмак О.М.)

за позовом Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація"

до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій

третя особа Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 1 977 720,97 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій про стягнення 1 977 720,97 грн, з яких: 1 852 000,00 грн - сума основного боргу за договором №454-СІБД від 17.11.2020, 94 363,82 грн - інфляційні втрати, 31 357,15 грн - 3% річних.

Звертаючись в суду з указаним позовом позивач зазначав, що ним виконані умови договору в повному обсязі у відповідності до умов цього договору, додатку до договору "Технічні завдання", а також враховані зауваження відповідача, які були розглянуті на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Протокол № 11/20 від 23.12.2021). При цьому, вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором в частині належної оплати за виконані роботи не здійснив.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 1 852 000 грн основного боргу, 159 272 грн інфляційних втрат, 53 276, 71 грн 3% річних, 30 968, 23 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем було виконано своє зобов`язання щодо розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва" у строк дії договору, а саме до 31.12.2020.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 заяву Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 200 000 грн витрати на правничу допомогу, 28 000 грн витрат на проведення експертизи.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 240 500 грн. не є співмірними із складністю предмету спору, у зв`язку з чим витрачання часу на надання послуг не є виправданим, суд, керуючись вимогами щодо співмірності, обґрунтованості, розумності, справедливості та пропорційності доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 200 000,00 грн.

Також, за висновком суду першої інстанції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28 000 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи, а в частині стягнення 4 000 грн. за виклик експерта до суду слід відмовити, оскільки положенням ст. 127 ГПК України не передбачено відшкодування витрат за виклик експерта до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій звернувся через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року у справі №910/14283/21 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- виготовлена позивачем науково-проектна документація не відповідає вимогам ДБН та умовам договору;

- науково-проектна документація не доопрацьована, недоліки, зазначені у Протоколах, не усунені;

- на підтвердження факту невідповідності розробленої документації відповідачем надане відповідне дослідження спірної науково-проектної документації;

- суд першої інстанції взагалі не здійснив дослідження даного доказу та не надав оцінки запереченням відповідача проти позовних вимог;

- судом першої інстанції не досліджено істотності порушення позивачем умов договору та зауваження по науково-проектній документації.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/14283/21 в частині задоволення заяви Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 20 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення зводяться до наступного:

- заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспіврозмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та не відповідає критерію реальності таких витрат;

- покладення на відповідача відповідних витрат становитиме надмірний тягар для останнього;

- витрати на правову допомогу складають майже 14 % від ціни позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14283/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Владимиренко С.В.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/14283/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року у справі №910/14283/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 16.01.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/14283/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/14283/21 та призначено справу до розгляду на 05.03.2024.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року апеляційну скаргу Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року у справі №910/14283/21 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 37 161,88 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року у справі №910/14283/21 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №910/14283/21.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/14283/21 для сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 05.03.2024 відкладено розгляд справи на 14.03.2024.

Позиції учасників справи

26.02.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник третьої особи у судове засідання 14.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшими змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 14.03.2024 за відсутності представника третьої сторони.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

03.08.2020 Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій оголошено про проведення державної закупівлі а саме: послуги у сфері містобудування ДК 021:2015 -71410000-5 (Розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Києва") за кошти місцевого бюджету в розмірі 1 246 865,47 грн.

Протоколом №59 засідання тендерного комітету позивача від 01.09.2020 відхилено тендерну пропозицію відповідача на підставі абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.10.2020 №18496-р/пк-пз зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції УкрНДІпроектреставрація та рішення про визнання Підприємства об`єднання громадян "Інститут культурної спадщини" Всеукраїнської ради з охорони культурної спадщини України переможцем закупівлі - ДК 021:2015-71410000-5 - Послуги у сфері містобудування, оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за UA-2020-08-03-005441-с.

29.10.2020 позивачем оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація".

17.11.2020 між Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій (далі також - відповідач, замовник) та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (позивач, виконавець) укладено договір №454-СІБД закупівлі послуг у сфері містобудування ДК 021:2015 - 71410000-5 (Розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва"), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується надати послуги у сфері містобудування ДК 021:2015 -71410000-5 (Розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва"), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно з п. 3.1. договору, виконавець надає замовнику послугу поетапно відповідно до календарного графіку надання послуг (додаток №4 до договору) та надає акт здачі-приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) робочих днів після кожного етапу згідно календарного графіку надання послуг.

Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання акту здачі-приймання послуг перевіряє відповідність обсягу та якості наданих послуг вимогам договору, за результатами перевірки підписує та спрямовує виконавцю акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг. (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторонами унормовано, що у разі виявлення замовником під час приймання наданих послуг недоліків, сторонами складається акт, у якому фіксується перелік недоліків наданих послуг та строки для їх усунення виконавцем.

У п. 3.4. договору сторони передбачили, що виконавець усуває недоліки власними силами та за рахунок власних коштів у строки, зазначені замовником.

За змістом п. 5.1. договору, послуги, виконувані за договором, повинні відповідати вимогам, встановленим договором. Послуги, що не відповідають вимогам договору, вважаються не виконаними та замовник може відмовитися від їх оплати.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Згідно з п. 10.9. договору, одностороння відмова від виконання сторонами своїх зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених цим договором та законодавством України.

Розділом 6 договору передбачено, що зміст та терміни надання послуг визначаються Календарним графіком надання послуг (додаток № 4 до договору). У випадку затримки бюджетного фінансування строк надання послуг може бути подовжений на строк відповідної затримки. Місце надання послуг: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 12.

Відповідно до Календарного графіку надання послуг (додаток № 4 до договору) надання послуг поділено на три етапи. До першого етапу віднесено наступні послуги:

- узагальнення та впорядкування наданих у вхідній інформації/документації матеріалів (з дати підписання договору по 30.11.2020);

- детальний аналіз історичних, іконографічних і картографічних матеріалів щодо розвитку планувальної структури та ролі пам`ятки у довкіллі (з дати підписання договору по 30.11.2020);

- натурні дослідження території; аналіз природної основи території щодо визначення особливостей рельєфу, гідрографії, видів рослинності; історико-містобудівний аналіз щодо визначення історичного розвитку планування і забудови; натурні дослідження середовища щодо визначення просторової побудови, поверховості забудови, її стильових ознак, кольорового вирішення, впорядження, дисгармонійних будівель та споруд; аналіз об`єктів культурної спадщини та існуючої забудови, розташованих на території пам`яток; аналіз видового розкриття пам`ятки; визначення композиційної ролі пам`ятки (з дати підписання договору по 30.11.2020);

- фотофіксація об`єктів культурної спадщини, історичної забудови, панорам (з дати підписання договору по 20.11.2020);

- впорядкування фотоматеріалу (з дати підписання договору по 30.11.2020).

До другого етапу входили наступні послуги:

- уточнення меж пам`ятки; визначення режимів використання пам`ятки; визначення меж та режимів використання зон охорони пам`ятки (з дати підписання договору по 15.12.2020);

- складання пояснювальних записок, опису архітектурного вигляду пам`яток (з дати підписання договору по 15.12.2020).

До третього етапу входила участь у процедурі розгляду та погодження науково-проектної документації уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування у встановленому законодавством порядку (з дати підписання договору по грудень 2020 року).

Згідно календарного графіку надання послуг (додаток №4 до договору) послуги у сфері містобудування мали бути надані відповідачем у ІІІ етапи у встановлені календарні строки, а саме: І етап - в строк до 30 листопада 2020 року (роботи зазначені в п. 4 - до 20 листопада 2020 року); II етап - в строк до 15 грудня 2020 року; III етап - грудень 2020 року.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 215/А від 19.11.2020, в якому просив останнього терміново надати вихідні дані і матеріали визначені п. 4 додатку № 1 до договору.

Листом від 23.11.2020 відповідачем надано позивачу в електронному вигляді: цифрову картографічну основу у масштабі 1:2000 в місцевій системі координат (що має зв`язок з Державною геодезичною преференційною системою координат УСК-2000); інформацію з бази даних міського земельного кадастру; облікову документацію на об`єкти культурної спадщини (наявну).

Позивач листом № 220/ПВВ від 04.12.2020 направлено відповідачу акт здачі-приймання наданих послуг № 565/СІБД в двох примірниках та виконавчий кошторис № 1, який був додатком до вказаного акту.

Відповідач листом № 066/1-697 від 07.12.2020 просив виконавця надати замовнику весь обсяг матеріалів, І етапу згідно Календарного графіку надання послуг, для перевірки якості наданих послуг вимогам договору, після цього буде підписаний акт № 565/СТБД здачі-приймання наданих послуг за договором №454-СПБД від 17.11.2020 та спрямований виконавцю.

Листом № 228/А від 15.12.2020 виконавець повідомив замовнику, що переслав на погоджену електронну адресу розроблену науково-проектну документацію у період з 11 по 15 грудня 2020 року для ознайомлення та винесення на розгляд науково-методичної ради.

Як визнають сторони, 30.12.2020 листом №066/1-740 на адресу виконавця направлений протокол №7 від 23.12.2020 засідання Науково-методичної ради при Центрі про необхідність доопрацювання науково-проектної документації з врахуванням зауважень та рекомендацій.

Протокол №7 від 23.12.2020 засідання Науково-методичної ради виконавцем отриманий 30.12.2020.

30.12.2020 замовником отримано науково-технічну документацію (накладна №1 від 30.12.2020, вих. № 066/1/1913), щодо наступних об`єктів: 1. парк "Березовий гай" 1918р. Вишгородська вул., 19 у місті Києві (4 примірника); 2. Парк по вулиці Кобзарській (4 примірника); 3. "Міський Сад", 1710 р. вул. Михайла Грушевського (4 примірника); 4. "Хрещатий парк", м. Київ, Європейська площа (4 примірника); 5. "Парк Слава", 1958 р. вул. Лаврська, 1 (4 примірника); 6. "Парк Київського політехнічного інституту" 1899-1901 р., проспект Перемоги, 37 (4 примірника); 7. "Парк ім. О.С. Пушкіна", 1902 р., проспект Перемоги, 40 (4 примірника).

31.12.2020 замовником отримано науково-технічну документацію (на електронному носії, один CD - диск, 302 МБ даних) (накладна №2 від 30.12.2020, вих. № 066/1/1914 від 31.12.2020), щодо наступних об`єктів: 1. парк "Березовий гай" 1918р. Вишгородська вул. 19 у місті Києві; 2. Парк по вулиці Кобзарській; 3. "Міський Сад". 1710 р. вул. Михайла Грушевського; 4. "Хрещатий парк", м. Київ, Європейська площа; 5. "Парк Слава", 1958 р. вул. Лаврська, 1; 6. "Парк Київського політехнічного інституту" 1899-1901 р., проспект перемоги, 37; 7. "Парк ім. О.С. Пушкіна", 1902 р., проспект Перемоги, 40.

Однак, відповідач листом № 066/1-18 від 11.01.2021 повернув позивачу вищевказану науково-технічну документацію та акт виконаних робіт та зазначив, що умови договору виконавцем не виконані, послуги не надані, а перевірити подану позивачем 30.12.2020 та 31.12.2020 науково-технічну документацію неможливо, у зв`язку з закінченням дії договору.

Звертаючись в суду з указаним позовом позивач зазначав, що ним виконані умови договору у повному обсязі у відповідності до умов цього договору, додатку до договору "Технічні завдання", а також враховані зауваження відповідача, які були розглянуті на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Протокол № 11/20 від 23.12.2021). При цьому, вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором в частині належної оплати за виконані роботи не здійснив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно з ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовні проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовк зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Цьому зобов`язанню замовника кореспондується обов`язок підрядника виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (п. 1 ч. 1 ст. 890 ЦК України).

Відповідно до технічного завдання до договору (п. 4 додатку №1), замовник мав надати підряднику наступні вихідні дані і матеріали: цифрова картографічна основа (М 1:2000) в місцевій системі координат (що має зв`язок з Державною геодезичною референційною системою координат УСК-2000) на паперовому та електронному носіях, актуальність якої на рік розроблення науково-проектної документації засвідчена виконавцем зйомки на паперовому носії; перелік нерухомих об`єктів культурної спадини; відомості щодо територій, які мають статус земель історико-культурного призначення; матеріали затверджених раніше історико-архітектурних опорних планів з визначеними межами історичних ареалів та зон охорони пам`яток культурної спадщини (за наявності); матеріали інших наукова-дослідних, науково-проектних робіт пов`язаних з охороною культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища (за наявності); облікова документація на об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини (за наявності).

Разом з тим при укладенні договору (17.11.2020) зазначені вихідні дані і матеріали не були надані замовником, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом №215/А від 13.11.2020, в якому просив останнього терміново надати вихідні дані та матеріали визначені п. 4 додатку №1 до договору.

23.11.2020 відповідач в електронному вигляді надав відповідачеві: цифрову картографічну основу у масштабі 1:2000 в місцевій системі координат (що має зв`язок з Державною геодезичною преференційною системою координат УСК-2000); інформацію з бази даних міського земельного кадастру; облікову документацію на об`єкти культурної спадщини (наявну).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідачем не було надано цифрову картографічну основу (М 1:2000) в місцевій системі координат (що має зв`язок з Державною геодезичною референційною системою координат УСК-2000) на паперовому носії, актуальність якої на рік розроблення науково-проектної документації засвідчена виконавцем зйомки на паперовому носії, а також планшети картографічної основи з файлами прив`язки без яких відповідач не міг виконувати графічну частину науково-проектної документації.

За змістом ч. 1 ст. 851 Цивільного кодексу України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, замовник передав підряднику всі вихідні дані і матеріали, визначені п. 4 додатку № 1 до договору, лише 27.11.2020.

Тобто, всі необхідні для розроблення науково-проектної документації дані та матеріали були надані позивачу лише 27.11.2020, тоді як перший етап (крім п. 4) мав бути виконаний у строк до 30.11.2020.

Аналіз ч. 1 ст. 530 та ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що підрядник (виконавець) зобов`язаний виконати роботи за замовленням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду на проведення проектних робіт з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, що погоджуються сторонами в договорі підряду.

Для такого різновиду підрядних правовідносин, як виконання робіт на проектні роботи, законодавцем у ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок замовника передати підрядникові завдання на проектування, а також вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Зазначений обов`язок замовника зумовлений обов`язком підрядника додержуватися вимог, що міститися у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, з правом відступу від них лише за згодою замовника (частина 2 статті 888 Цивільного кодексу України).

Отже, невиконання замовником проектних робіт обов`язку щодо надання виконавцю вихідних даних на проектування (ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України) зумовлює об`єктивну неможливість виконавця розпочати виконання робіт на користь замовника та, відповідно, затягування строків виконання договірних зобов`язань.

Схожий за змістом висновок викладений у поставові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/2932/19.

У постанові від 12.12.2018 у справі № 902/1107/15 Верховний Суд зазначив, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України, якими визначено саме обов`язки підрядника, підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проектування та згідно з договором.

Наведені норми цивільного законодавства в сукупності з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 850, ст. 851 Цивільного кодексу України дають підстави для висновку, що підрядник не має права виконувати певний перелік робіт без наданих замовником вихідних даних, а обсяг його прав передбачає, зокрема, право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, та, як наслідок, вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

04.12.2020 позивач листом №220/ПВВ направив відповідачеві акт здачі-приймання наданих послуг №565/СІБД в двох примірниках та виконавчий кошторис по першому етапу, який був додатком до вказаного акту.

Листом №228/А від 15.12.2020 виконавець повідомив замовника, що переслав на погоджену електронну адресу розроблену науково-проектну документацію у період з 11 по 15 грудня 2020 року для ознайомлення та винесення на розгляд науково-методичної ради. Також даним листом позивач направив відповідачеві акти здачі-приймання наданих послуг за 2 та 3 етап.

Як зазначають визнають сторони, 30.12.2020 листом №066/1-740 на адресу виконавця направлений протокол №7 від 23.12.2020 засідання Науково-методичної ради при Центрі про необхідність доопрацювання науково-проектної документації з врахуванням зауважень та рекомендацій.

В свою чергу, 30.12.2020 та 31.12.2020 позивач передав відповідачеві всю доопрацьовану науково-проектну документацію (щодо наступних об`єктів: 1. парк "Березовий гай" 1918р. вул. Вишгородська, 19 у місті Києві (4 примірника); 2. Парк по вул. Кобзарській (4 примірника); 3. "Міський Сад", 1710 р. вул. Михайла Грушевського (4 примірника); 4. "Хрещатий парк", м. Київ, Європейська площа (4 примірника); 5. "Парк Слава", 1958 р. вул. Лаврська, 1 (4 примірника); 6. "Парк Київського політехнічного інституту" 1899-1901 р., пр-т Перемоги, 37 (4 примірника); 7. "Парк ім. О.С. Пушкіна", 1902 р., пр-т Перемоги, 40 (4 примірника) за накладними №№1, 2 від 30.12.2020 в паперовому вигляді та на електронному носієві про що свідчить відмітка про отримання на вказаних накладних.

Однак, відповідач листом №066/1-18 від 11.01.2021 повернув позивачеві вищевказану науково-технічну документацію та акт виконаних робіт і зазначив, що умови договору виконавцем не виконані, послуги не надані, а перевірити подану відповідачем 30.12.2020 та 31.12.2020 науково-технічну документацію неможливо, у зв`язку з закінченням дії договору.

Також відповідач у вказаному листі наголосив, що дія договору закінчилася 31.12.2020, а фінансування на 2021 рік послуг на розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва" не передбачено.

Так, відповідно до п. 3.2. договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання акту здачі-приймання послуг перевіряє відповідність обсягу та якості наданих послуг вимогам договору, за результатами перевірки підписує та спрямовує виконавцю акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг У разі виявлення замовником під час приймання наданих послуг недоліків, сторонами складається акт, у якому фіксується перелік недоліків наданих послуг та строки для їх усунення виконавцем (п. 3.3. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, на замовника законом покладений обов`язок прийняти належним чином виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт).

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в порушення зазначених умов договору, позивач, у встановлений договором строк та порядок, подані відповідачем акти не підписав та не ініціював складення актів, в яких був би встановлений перелік недоліків наданих послуг та строки для їх усунення виконавцем. Більше того, позивач повертаючи 13.01.2021 надану відповідачем 30.12.2020 та 31.12.2020 проектну документацію не навів жодних мотивованих зауважень по суті переданої документації.

Разом з цим колегія суддів зауважує, що обов`язок прийняття робіт, їх перевірка та виявлення недоліків покладено саме на відповідача і цей обов`язок залежав від волевиявлення останнього. Отже, відповідач, повертаючи позивачу передану останнім 30.12.2020 та 31.12.2020 документацію, в порушення вимог ст. ст. 853, 882 ЦК України та п. п. 3.2., 3.3. договору, безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття. За вказаних обставин відсутні правові підстави вважати, що позивачем не виконані умови договору №454-СІБД від 17.11.2020 у встановлені сторонами календарні строки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає слушними твердження позивача про відсутність його вини за порушення зобов`язання, оскільки затримка замовника - Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій в укладенні договору (електронні торги проведено 19.08.2020, тоді як спірний договір укладено 17.11.2020) та несвоєчасність передачі документів з вихідними даними, зумовили об`єктивну неможливість позивача своєчасно розпочати виконання робіт на користь замовника та відповідно, затягування строків виконання договірних зобов`язань, що в свою чергу спростовує доводи скаржника про недотримання відповідачем строків виконання договору.

За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція, щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду.

Так, зокрема, стосовно актів виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Згідно з ним, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 у справі № 917/1489/18.

Отже, якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.

Як було зазначено вище, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем передано 30.12.2020 та 31.12.2020 відповідачу проектно-кошторисну документацію "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва" в порядку, визначеному розділом 3 договору разом з актами приймання-передачі виконаних робіт.

Отримана відповідачем проектна документація не була повернута позивачу на доопрацювання, всупереч умов пункту 3.2., 3.3. договору відповідач не надав позивачу мотивовану відмову від прийняття робіт та не надав проект двостороннього акта з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами ненадання позивачем вказаних послуг та невиконання робіт за спірним договором, позаяк відсутність в матеріалах справи відповідних актів з переліком виявлених недоліків і термінів їх усунення виключає можливість встановити відповідність/невідповідність обсягу та якості наданих послуг вимогам договору та надання їх в межах погоджених строків.

Твердження відповідача про безпідставне неприйняття до уваги судом першої інстанції протоколу Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті охорони культурної спадщини виконавчого органу КМДА №11/20 від 23.12.2020, яким встановлено недоліки наданої відповідачем проектної документації, не впливають на кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки позивачем не досліджено подану відповідачем 30.12.2020 та 31.12.2020 документацію в розрізі її відповідності вказаному протоколу.

Стосовно посилань апелянта на недоліки науково-проектної документації, колегія суддів зазначає, що у даному випадку суд першої інстанції правомірно врахував наявний висновок експерта № 21224 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 10.09.2021, проведений судовим експертом Лісниченком С.В.

Згідно вказаного висновку невідповідності нормативно-правовим актам, договору закупівлі послуг № 454-СІБД від 17.11.2020, а також наведені у протоколі Науково-методичної ради при Київському науково-методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій № 7 від 23.12.2020 недоліки у розробленій позивачем науково-проектній документації відсутні. Проектна документація, виконана позивачем, відповідає вимогам нормативно-правових актів та договору закупівлі послуг № 454-СІБД від 17.11.2020 укладеного між сторонами у справі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідний висновок експерта містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, даний висновок складений експертом - Лісниченком Сергієм Васильовичем, який є судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю: 10.6 дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів; 10.7 розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками; 10.14 оцінка земельних ділянок.

У висновку зазначено, що експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.

Експертне дослідження було проведено відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", кваліфікованим судовим експертом, а висновок експерта відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які би вплинули на обґрунтованість висновку, судом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийняв такий висновок як належний та допустимий доказ у справі.

Стосовно посилання апелянта на неправомірне не врахування судом першої інстанції дослідження (аналізу) науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва", виконаного Комунальною організацією «Інститут генерального плану м. Києва», колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

З наданого дослідження вбачається, що воно проведене всупереч ст. 98 ГПК України, зокрема, за відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації судового експерта, тому неможливо дійти висновку, що вказане дослідження складене особою, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Також у даному дослідженні відсутня дата його складання; відсутні підписи усіх авторів, які проводили дане дослідження; не зазначено хто саме попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відсутній підпис попередженої особи, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно визнав його к неналежний та недопустимий доказ у справі.

У контексті відповідних заперечень апелянта колегія суддів також зазначає, що виходячи з норм діючого законодавства, у будь-якому разі замовник не звільняється від обов`язку прийняти та оплатити виготовлену на його замовлення підрядником роботу з проектування, а у разі виявлення недоліків у проектній документації підрядник на вимогу замовника зобов`язаний переробити її безоплатно або зробити додаткові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом або договором.

Проте такі вимоги щодо безоплатної переробки проектної документації або здійснення додаткових робіт, або відшкодування збитків змовник підряднику не висував.

Посилання відповідача на лист № 066/1-18 від 11.01.2021 правомірно відхилений судом першої інстанції, оскільки зміст даного листа є лише формальною відмовою у підписанні акта приймання-передачі, не спростовує належного виконання робіт позивачем, не містить переліку необхідних доробок виготовленої проектної документації чи будь-яких її недоліків, порушення вимог чинного законодавства, завдання на коригування проекту чи умов договору.

Поряд з цим колегія суддів зауважує, що в порушення норм законодавства безпідставно повернув без перевірки надану 30.12.2020 та 31.12.2020 науково-технічну документацію та акти виконаних робіт покликаючись на закінчення дії договору, тоді як закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, такою умовою відповідно до приписів ст. 599 ЦК України є виконання, проведене належним чином.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, в постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 17.02.2020 у справі №916/1701/18.

Слід також зазначити, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для припинення зобов`язань за договором, та звільнення від виконання договірних обов`язків, оскільки наявність у відповідача обов`язку з оплати отриманих послуг не залежить від строків або обсягів бюджетних асигнувань, які є лише засобом реалізації державних програм, а також відкритих в органах Казначейства на їх виконання рахунків.

Вказане підтверджено також ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 (Заява №70297/01), де зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність сторони і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, з огляду на викладене вище, позивачем було виконано своє зобов`язання щодо розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва" у строк дії договору, а саме до 31.12.2020.

Крім того, факт належного виконання позивачем свого обов`язку за договором встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі № 910/11390/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 за позовом Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" про розірвання №454-СІБД від 17.11.2020 щодо закупівлі послуг у сфері містобудування код СРУ за ДК 021:2015-71410000-5 (розроблення науково-проектної документації "Межі та режими використання зон охорони комплексів пам`яток садово-паркового мистецтва м. Києва").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведені вище обставини та правові висновки Верховного Суду, положення пункти 3.2., 3.3. договору, статей 853, 882 ЦК України колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що роботи виконані позивачем відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг (з урахуванням накладних від 30.12.2020 та 31.12.2020) вважаються виконаними належним чином, прийнятими замовником без зауважень та підлягають оплаті у встановленому договором порядку.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2023 у справі № 914/2059/22.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно умов п. 2.1 договору загальна вартість послуг за договором становить 1 852 000 грн.

Вказана сума підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг (з урахуванням накладних від 30.12.2020 та 31.12.2020), які були досліджені судом апеляційної інстанції вище.

Відповідно до п. 2.4 договору замовник здійснює оплату тільки за фактично надані послуги протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який відображає обсяг послуг та вартість, наданих виконавцем послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

А тому, оскільки відповідач, в порушення вищезазначених норм закону та умов договору, неналежним чином виконав своє зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 852 000,00 грн.

Стосовно нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з ним та вважає його вірним, у зв`язку з чим судом першої інстанції правомірно присуджено до стягнення 159 272 грн. інфляційних втрат та 53 276,71 грн. 3% річних.

Також, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 стягнуто з Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" 200 000 грн витрати на правничу допомогу, 28 000 грн витрат на проведення експертизи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 12.01.2021, відповідно до умов якої замовник (Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УкрНДІпроектреставрація") доручає, а виконавець (Адвокатське об`єднання «Стоїк») протягом дії даного договору приймає на себе зобов`язання надати замовнику за гонорар правничу допомогу зокрема. Здійснити захист прав та охоронюваних законом інтересів замовника, представництво інтересів замовника та надавати інші види правової допомоги.

Відповідно до п. 3.1. договору розмір винагороди (гонорару) виконавця за надання правничої (правової) допомоги згідно з умовами даного договору визначаться в протоколі погодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною даного договору.

Протоколом від 12.01.2021 було погоджено договірну ціну (вартість) та вид правничої допомоги, що надавалась адвокатом (з урахуванням додаткової угоди № 2).

В матеріалах справи міститься акт № 1 приймання-передачі правничих послуг від 26.08.2021 на суму 70 000,00 грн та акт № 2 приймання-передачі правничих послуг від 07.11.2023 на суму 170 500,00 грн, рахунки на оплату послуг за договором №№ 1 від 26.08.2021, 2 від 07.11.2023, копії платіжних дебетових повідомлень №№ 1447 від 26.07.2021, 1477 від 06.09.2021, 1502 від 16.02.2022, 1736 від 29.09.2022, 1707, 1744 від 25.10.2022.

Апелянт посилається на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є неспіврозмірним із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом та не відповідає критерію реальності таких витрат;

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Стосовно не співмірності розміру гонорару за підготовку позовної заяви (70 000,00 грн), колегія суддів зазначає, що відповідна сума і форма гонорару була погоджена протоколом від 12.01.2021 про договірну ціну наданих послуг.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Як вбачається з умов договору, сума гонорару адвокатів встановлена у фіксованому розмірі, що не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу.

Колегія суддів відзначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих заперечень стосовно неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи у суді першої інстанції з огляду на кількість матеріалів справи (10 томів), строк розгляду справи у суді першої інстанції (з вересня 2021) та кількість судових засідань.

При цьому, колегією суддів досліджено подані позивачем до суду докази, які свідчать про проведену адвокатами позивача роботу.

Водночас, об`єднана палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) зробила висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

У таких випадках суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

А тому, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, враховуючи поведінку сторін, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у даному випадку не повністю відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача лише 200 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Також у своїй заяві позивач просив стягнути з відповідача 32 000 грн. витрат за залучення судового експерта та проведення судової експертизи.

Згідно вимог ч.ч. 4-7 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначає заявник у своїй заяві, заявлена сума складається із 28 000,00 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи та 4 000,00 грн. за виклик експерта до суду для роз`яснення експертизи.

Водночас, як вірно зазначено судом положеннями ст. 127 ГПК України не передбачено відшкодування витрат за виклик експерта до суду.

А тому, суд першої інстанції правомірно поклав на відповідача 28 000,00 грн вартості судової будівельно-технічної експертизи, а в частині стягнення 4 000 грн. за виклик експерта до суду відмовив.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/14283/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/14283/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/14283/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14283/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.03.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко