Ухвала

від 25.03.2024 по справі 913/156/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2024 року м. Харків Справа № 913/156/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, м. Київ (456 Л/2 від 16.02.2024)

на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 (повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023, суддя Фонова О.С.)

за позовом ОСОБА_1 , м. Київ,

до 1. ОСОБА_2 , м. Київ,

2. ОСОБА_3 , с. Креничі, Київська обл.,

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод", м. Лисичанськ Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос", м. Київ,

про визнання права власності на частку у спільному майні, визнання незаконним рішення загальних зборів, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 (перший відповідач у справі), ОСОБА_3 (другий відповідач у справі) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (третій відповідач у справі), в якому просила:

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на частку, розміром 49,9996% номінальною вартістю 143187427,25 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (код ЄДРПОУ 00382987);

- визнати незаконними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (код ЄДРПОУ 00382987), які оформлені протоколом №12 від 08.08.2013;

- скасувати запис №13811050001001642, вчинений 16.08.2013 Державним реєстратором Лисичанської міської ради Луганської області Власенко О.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (код ЄДРПОУ 00382987) та реєстрацію зміни складу засновників Товариства;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) частку, розміром 49,9996% номінальною вартістю 143187427,25 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (код ЄДРПОУ 00382987).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.08.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " "Геліос" (вул. Нижній Вал, буд.7-9, м. Київ, 04052, ідентифікаційний код 42322556).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.10.2022 провадження у справі №913/156/22 зупинено до закінчення перегляду в апеляційному порядку Київським апеляційним судом справи №755/1637/21 за позовом ТОВ "ФК "Геліос" до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, Лисичанська міська рада Лисичанської області про визнання правочину з передачі частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів недійсними, та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 30.11.2022 у справі №755/1637/21:

- задоволено клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Рогового М.В. про закриття провадження у справі;

- рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16.02.2022 скасовано з ухваленням нового судового рішення, закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод", треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, Управління адміністративних послуг Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, про визнання правочину з передачі частки в статутному капіталі та рішення загальних зборів недійсними;

- залишено без задоволення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" Микитенко О.В. про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 06.03.2023 суд першої інстанції поновив провадження у справі №913/156/22.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 позов задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на частку, розміром 49,9996% номінальною вартістю 143187427,25 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (вул. Потапенка, 500, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 00382987).

Визнано незаконними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (вул. Потапенка, 500, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 00382987), які оформлені протоколом №12 від 08.08.2013.

Ухвалено скасувати запис №13811050001001642, вчинений 16.08.2013 Державним реєстратором Лисичанської міської ради Луганської області Власенко О.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (вул. Потапенка, 500, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 00382987) та реєстрацію зміни складу засновників Товариства.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) частку, розміром 49,9996% номінальною вартістю 143187427,25 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (вул. Потапенка, 500, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 00382987).

Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 4981,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 4981,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" (вул. Потапенка, 500, м. Лисичанськ, Луганська область, 93193, код ЄДРПОУ 00382987) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 4981,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 залишено без змін.

16.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 254 ГПК України встановлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, апелянт повідомляв, що на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича знаходиться виконавче провадження за №73823878, відкрите 12.01.2024 на виконання виконавчого листа №2-2725/2011 від 13.11.2013, виданого для примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2013 у справі №2-2725/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованості у розмірі 45 411 984,35 грн.

Стягувачем за виконавчим листом на даний час є ТОВ "ФК "Геліос".

Скаржник зазначав, що з матеріалів попередніх виконавчих проваджень та судових справ, наданих приватному виконавцю стягувачем, вбачається, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не виконує вимоги виконавців та вживає заходи із приховання власного майна і майна, яким він володіє спільно з іншими особами шляхом виведення власних активів на інших осіб, у тому числі шляхом визнання (або незаперечення) позовів осіб, на яких виводяться активи боржника.

Скаржник наголошував, що апеляційна скарга подається в інтересах боржника (БілогоА.П.) та спрямована на захист його прав і майнових інтересів та з метою недопущення незаконного позбавлення ОСОБА_2 майнових активів, за рахунок яких боржник мав би можливість виконати власні обов`язки за виконавчим листом по справі №22725/2011.

Апелянт також вважав, що повноваження та право на звернення до суду як приватного виконавця з апеляційною скаргою в інтересах інших осіб визначено ч. 3 ст. 4, ч. 3 ст. 41 ГПК України, ч. 4 ст. 9 та ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження". В той же час, рішенням Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 вирішено питання про права та обов`язки виконавця виконавчого листа №22725/2011 від 13.11.2013, на якого покладено обов`язок виявлення та вжиття заходів із захисту майна боржника і заходів з його повернення у власність боржника від інших осіб, а також права боржника, якого, вважає скаржник, незаконно позбавлено частини дороговартісного майна (корпоративних прав), за рахунок якого могла бути погашена заборгованість боржника за виконавчим листом.

Одночасно до апеляційної скарги апелянтом було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначав, що про наявність спору між сторонами у даній справі №913/156/22, а також про наявність оскаржуваного рішення суду приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Гненному Д.А. стало відомо після отримання від ТОВ "ФК "Геліос" інформації і копій документів, набутих в рамках ознайомлення представниками ТОВ "ФК "Геліос" з матеріалами виконавчого провадження №63571975, а також із судовими справами, учасником яких є (або були) Боржник та ТОВ "ФК "Геліос", які долучені стягувачем до матеріалів виконавчого провадження №73823878 разом із клопотанням від 30.01.2024.

У зв`язку з цим, заявник зазначав, що зі змістом повного оскаржуваного рішення у даній справі приватний виконавець ознайомився 31.01.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, під час аналізу клопотання ТОВ "ФК "Геліос" від 30.01.2024.

Посилаючись на подання апеляційної скарги в межах 20-денного строку з дня ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення суду, скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження; поновити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Д.А. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22.

Також апелянтом було надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 22414,50 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі №913/156/22 апеляційну скаргу приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 залишено без руху.

Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду:

- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання на їх підтвердження належних доказів;

- доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 025 560,00 грн.

Роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи рішення про залишення без руху апеляційної скарги суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуване рішення у справі №913/156/22 прийнято Господарським судом Луганської області 30.03.2023, повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023. Отже, строк на подання апеляційної скарги в розумінні приписів ст. 256 ГПК України закінчився 01.05.2023 (з урахуванням вихідних днів).

Скаржник, не будучи учасником справи, з апеляційною скаргою звернувся 16.02.2024. Разом з цим, апелянтом не надано доказів, що підтверджують доводи про отримання від стягувача - ТОВ "ФК "Геліос" клопотання від 30.01.2024 разом із доданими до нього документами, за результатом ознайомлення з якими, як зазначав скаржник, приватний виконавець 31.01.2024 ознайомився з оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень та, в подальшому, протягом 20-денного строку подав апеляційну скаргу.

Також суд встановив, що заявником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Зокрема, зважаючи на предмет позовних вимог у справі (одна позовна вимога майнового характеру про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства номінальною вартість 143187427,25 грн та витребування цієї частки з незаконного володіння, а також дві вимоги немайнового характеру), суд дійшов висновку, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 1025560,00 грн (з урахуванням часткової його сплати апелянтом у розмірі 22 414,50 грн та застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання скарги через «Електронний суд»).

Згідно довідки КП «Діловодство спеціалізованого суду» про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді "ЄДРСР ст. 260 Залишення без руху" від 04.03.24 по справі №913/156/22 (суддя Лакіза В.В.) було надіслано одержувачу - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Дмитро Анатолійович, в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 07.03.24 о 14:39 годині.

Таким чином, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду від 04.03.2024 закінчився 18.03.2024 (з урахуванням вихідних днів).

15.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, допущених при формуванні та поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2024.

У поданій заяві апелянт повідомляє суду, що під час формування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ним помилково долучено інше клопотання стягувача. Тому, в якості усунення недоліків апеляційної скарги скаржником надано копію клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" від 30.01.2024 про долучення копій документів до матеріалів виконавчого провадження №73823878 (вх. номер приватного виконавця №329 від 30.01.2024 на клопотанні стягувача), строк отримання яких апелянт пов`язував із строком подання апеляційної скарги.

Втім, доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому в ухвалі суду від 04.03.2024, апелянтом до заяви від 15.03.2024 не надано. Отже, вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 щодо усунення недоліків апеляційної скарги в частині необхідності доплати судового збору, у встановлений судом десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, скаржником виконані не були.

Як зазначає апелянт, при поданні позовної заяви у даній справі №913/156/22 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 14 943,00 грн, з яких 7 443,00 грн - судовий збір за три вимоги немайнового характеру; 7 500,00 грн - за вимогу майнового характеру. Визначаючи ціну позову, для визначення розміру власної майнової вимоги позивач застосувала ціну, визначену сторонами Договору купівлі-продажу (відступлення) вкладу (частки) в статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» від 12.03.2013, за яким ОСОБА_2 відчужено на користь ОСОБА_4 частку у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» у розмірі 99,9996% за ціною у розмірі 1 000 000,00 грн. Ціна позову не ставилась під сумнів учасниками справи та судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Як вважає апелянт, позивачем наведено достатньо обґрунтоване пояснення неможливості визначення справжньої ціни її майнової вимоги та дійсної вартості статутного капіталу Товариства, з огляду на те, що майновий комплекс Товариства починаючи з літа 2022 року знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Лисичанськ; 02.03.2022 майновий комплекс Товариства зазнав прямого ракетного влучання та, вочевидь, вже тоді зазнав значних пошкоджень (роздруківка оголошення, здійсненого ГУ ДСНС України в Луганській області щодо ракетного попадання, додається).

З огляду на те, що майновий комплекс знаходиться в повністю окупованій території України, на якій ведуться активні бойові дії, вважає що реальна вартість статутного капіталу Товариства на сьогодні може становити навіть значно меншу вартість, ніж застосована позивачем при поданні позовної заяви.

Посилаючись на наведені обставини, вважає про неможливість визначити реальну вартість частки у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод», зважаючи на очевидність повного руйнування його майнового комплексу, а відтак, повне знецінення його чистих активів, які і є маркером визначення вартості частки у статутному капіталі Товариства. Також вважає, що застосування у даній справі критерія розрахунку, визначеного позивачем, є найбільш обґрунтованим.

За твердженням скаржника, вимога суду про необхідність сплати судового збору у розмірі, що у 75 разів перевищує сплачений позивачем судовий збір при поданні позову у даній справі, фактично позбавляє апелянта права на доступ до правосуддя на засадах рівності учасників спору та на засадах пропорційного визначення розміру судового збору, з урахуванням дійсної вартості майна (при умові повної руйнації єдиного майнового комплексу Товариства), з визначення вартості якого підлягає формуванню ціна позову.

Визначений апеляційним судом судовий збір також не відповідає обставинам справи, дійсній вартості частки у статутному капіталі ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» та є надмірним, неспівмірним, непропорційним розміром судових витрат, які апелянт не повинен зазнавати, зважаючи на принципи співмірності, пропорційності та рівності учасників спору, закріплені на рівні національного законодавства та практикою ЄСПЛ.

З огляду на зазначене, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів, які б надали можливість встановити дійсну ринкову вартість частки у статутному капіталі Товариства на сьогодні, а також з огляду на наявність переконливих публічно освітлених доказів знищення майнового комплексу Товариства ще на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, скаржник вважає, що правильним клопотати перед судом апеляційної інстанції визнати сплачений приватним виконавцем судовий збір належним виконанням даного обов`язку.

Колегія суддів, приймаючи до уваги наведені апелянтом доводи, також звертає увагу скаржника на те, що Верховним Судом у даній справі №913/156/22 за наслідком розгляду матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 постановлено ухвалу від 03.08.2023.

Вказаною ухвалою Суд залишив без руху касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №913/156/22, в тому числі, і з підстав несплати Товариством судового збору за подання касаційної скарги на вказані судові рішення у встановлених законом порядку і розмірі, а саме, у розмірі 1746624,00 грн.

Під час постановлення ухвали від 04.03.2024, судом апеляційної інстанції враховано застосований Верховним Судом підхід до розрахунку судового збору у даній справі з урахуванням характеру позовних вимог як майнового, так і немайнового характеру та визначено розмір судового збору саме з урахуванням висновків Верховного Суду, про що також повідомлено апелянту в ухвалі від 04.03.2024.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для застосування іншого підходу для розрахунку судового збору за подання приватним виконавцем апеляційної скарги у даній справі, ніж визначений Верховним Судом як судом вищої інстанції у спірних правовідносинах даної справи.

Колегія суддів також зазначає, що під час вирішення питання необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною другою статті 260 ГПК України визначено, що у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.174, ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Частиною 6 ст. 260 ГПК України встановлено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Станом на 18.03.2024 (кінцевий десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали суду від 04.03.2024) та станом на час постановлення даної ухвали, апелянтом не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги в повному обсязі та не надано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому ухвалою від 04.03.2024. Отже, вимоги ухвали Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 заявником в повному обсязі не виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.

Оскільки апеляційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд», матеріали апеляційної скарги залишаються в матеріалах справи.

Повний текст даної ухвали складено та підписано 25.03.2024, оскільки зважаючи на масований ракетний обстріл України вранці 22.03.2024, в тому числі міста Харкова, приміщення суду було знеструмлено, що унеможливило підписання 22.03.2024 тексту даної ухвали, накладення електронного цифрового підпису, а також її направлення через підсистему "Електронний суд" учасникам справи, що також підтверджується актом Східного апеляційного господарського суду №12-33/47 від 22.03.2024.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на рішення Господарського суду Луганської області від 30.03.2023 у справі №913/156/22 заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко