Ухвала

від 26.03.2024 по справі 362/131/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/131/15-ц

Провадження № 2/362/362/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Шмагун М.С.

представника позивача прокурора Ламшиної О.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управлінняДержгеокадастру ум.Києві таКиївській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженнісуду перебуває дана цивільна справа.

16.02.2024 р. до суду від керівника Обухівської окружної прокуратури Коваля Р. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, яке мотивовано наступним.

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 362/131/15-ц за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про спадщину та свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та витребування земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270 від 20.05.2002 р. Разом з тим, Глевахівською селищною радою здійснювалось розпорядження землями ДП «ДСВ ІФРГ НАН України». Зокрема, рішенням Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р. передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Однак, установлено, що рішення Глевахівської селищної ради про передачу у власність спірної земельної ділянки прийнято незаконно, оскільки, остання діяла в порушення ст. ст. 20, 21, 84, 116, 149 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». Так, згідно інформації Управління Держземагентства у Васильківському районі земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 має перетин із земельними ділянками ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

У той же час, Національна академія наук України не погоджувала вилучення спірної земельної ділянки.

Окрім того, станом на момент прийняття рішення Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р. щодо передачі ОСОБА_3 спірної земельної ділянки був дійсним державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001432-270, виданого ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», та ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» було належним землекористувачем даних земель з категорією сільськогосподарського призначення, адже лише зі спливом 22 днів було постановлено рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. про вилучення з постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» земельної ділянки площею 387,19 га та з інших питань.

Разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.12.2008 р. за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено у повному обсязі.

У той же час, земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 фактично передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, тобто з категорією земель житлової та громадської забудови, що суперечить ст. 21 Земельного кодексу України та виключає можливість використання такої землі для сільськогосподарського призначення. Глевахівською селищною радою порушено порядок визначення цільового призначення спірних земельних ділянок, а використання таких ділянок «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» в силу вимог земельного законодавства є неприпустимим.

Також, встановлено, що на підставі свідоцтва про спадщину № 199 від 18.03.2014 р. спірна земельна ділянка на теперішній час належить ОСОБА_1 .

Право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за № 11723595 від 18.03.2014 р.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову наступні: визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 591-25-V від 09.12.2008 р.; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину № 199 від 18.03.2014 р.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11723595 від 18.03.2014 р. за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 ; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельну ділянку площею 0,1050 га з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062; визнати недійсним свідоцтво про право власності серії 38578143 від 04.06.2015 р., виданого на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1050 га для будівництва та обслуговування жилого будинку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062, яка розташована по АДРЕСА_1 .

У зв`язку із тим, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на теперішній час є власником спірної земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», необхідно змінити предмет позову витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0062 від ОСОБА_1 .

Однак, 19.10.2022 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/2873/13-ц винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

18.04.2022 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області відмовлено у задоволенні заяви про залучення до розгляду у справі правонаступника позивача - Обухівську окружну прокуратуру та 01.12.2023 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області замінено у справі Києво-Святошинську місцеву прокуратуру на Обухівську окружну прокуратуру Київської області.

Тим самим, у зв`язку із тим, що тільки через більше ніж 1 рік після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті замінено позивача на Обухівську окружну прокуратуру, що унеможливило позивача на здійснення свого права змінити предмет позову.

При цьому, згідно приписів ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Норми Цивільного процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті ухвалювати рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, проте за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми, тобто уникаючи проявів надмірного формалізму.

Разом з тим, повернення до стадії підготовчого провадження повинно допускатись лише у разі існування дійсно виняткових підстав для цього.

Відтак, з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, та з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, вважає, що в даному випадку наявна необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з необхідністю зміни предмету позову через зміни у законодавстві та напрацьованої судової практики у подібних правовідносинах.

Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо даного клопотання, посилаючись на те, що чинним законодавством повернення до стадії підготовчого судового засідання не передбачено. Спірні правовідносини виникли у 2008 р., а прокурор посилається на норми законодавства 2021 р., підстави, на які посилається прокурор не обґрунтовані.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлення належним чином.

Заслухавши представників, розглянувши подане клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі №910/18389/20).

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).

Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.

Між тим, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позовурозумієтьсяпевнаматеріально-правовавимогапозивачадо відповідача,стосовноякоїпозивач проситьприйнятесудоверішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позовустановлятьобставини,якимипозивачобґрунтовує своївимогищодозахисту праватаохоронюваногозаконом інтересу. Змінапредметапозовувідбудеться тоді,коливрамках конкретногопозовноївимогипозивач замістьодногоспособузахисту прав(якийбувзаявленийраніше,приподачіпозову)захоческористатисяіншим способомзахисту,обґрунтовуючисвоїпозовні вимоги(предметпозову)тимисамимиобставинами,якимивінобґрунтовував первіснівимоги. Змінапідставпозовувідбувається тоді,колипозивачв рамкахконкретноїпозовноївимоги,вобґрунтуванняраніше заявленихпозовнихвимог(предметупозову)посилаєтьсянаінші обставиниякимивінці (перші)позовнівимоги,обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Судом встановлено, що 16.02.2024 р. до суду від керівника Обухівської окружної прокуратури Коваля Р. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, де окремої вимоги про зміну предмету позову не заявлено, хоча ця вимога покладена в обґрунтування клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2017 р. прийнято до свого провадження дану цивільну справу, призначено судове засідання.

Ухвалою від 14.03.2018 р. відкладено підготовче судове засідання до 15.05.2018 р., у зв`язку з набуттям чинності 15.12.2017 р. змін до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

В період підготовчого провадження було проведено одинадцять судових засідань.

Таким чином, враховуючи проміжок часу з дати проведення першого судового засідання (10.01.2018 р.) та підготовчого судового засідання в нинішньому складі суду (15.05.2018 р.) до дати закриття підготовчого провадження (05.10.2021 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та підставами позову.

Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання позивачем, а саме: зміни у законодавстві, судовій практиці у подібних правовідносинах, дати постановлення ухвал по справі, хронологія вирішення спору щодо права постійного користування ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельною ділянкою, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.

Тобто, наведені факти по суті, націлені на зміну підстав і предмета позову, вони не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, в свою чергу, ним було констатовано про обізнаність рішення в господарській справі від 21.04.2010 р.

На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторони відповідача.

За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.

Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання керівника Обухівської окружної прокуратури Коваля Р. про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, - відмовити.

Ухвала оскарженнювапеляційномупорядку окремовідрішеннясуду непідлягає.Заперечення наухвали,щонепідлягають оскарженнюокремовідрішення суду,включаютьсявапеляційну скаргунарішеннясуду.

Суддя Кравченко Л.М.